100902 (Мотивація робітників промислового підприємства), страница 9

Таким чином, у представленому виді потреби 1,2 і 4 відповідають 2‑м нижнім рівням піраміди Маслоу, а блок потреб 3 – вищим рівням. Те, що в блоці 3 ми з'єднали три різних потреби, свідчить не про їхню малу значимість, а ту обставину, що при розгляді операційних мотивів і критеріїв оптимальності конкретних технологічних рішень ці потреби важко диференціювати.

Переходячи до мотивів діяльності верстатника, відзначимо, що цим терміном позначається матеріальний чи ідеальний об'єкт, заради якого ця діяльність здійснюється.

Розглянемо операційні мотиви. Матеріальне благополуччя у свідомості верстатника обумовлюється заробітком, що при відрядній оплаті праці найбільше залежить від продуктивності механообробки. Цим і вичерпуються прості, легко формалізуємі зв'язки системи «потреби – мотиви – критерії».

Надійне майбутнє насамперед залежить від ефективності роботи служби маркетингу, еліти інженерного корпуса, вищого керівництва підприємства. Для даного верстатника воно якоюсь мірою зв'язано з його кваліфікацією, якістю роботи, але про цей мотив пізніше. Скажемо тільки, що при існуючій системі мотивації зв'язок цей слабкий, а при існуючому менталітеті верстатника він сприймається їм як ще більш слабкий.

З іншого боку, почуття тривожності, несприятливе сприйняття довгострокової нестабільності безсумнівно підсилюється через нестабільність механообробки на кожній операції і навпаки: сприйняття нестабільності на операції підсилюється через сильне несприятливе тло – загальної тривожності робітників, їхньої заклопотаності майбутнім. Тому мотив «стабільність механообробки» на малюнку поставлений у пряму відповідність з потребою в надійному майбутньому.

Блок потреб 3 виявляється в складній системі різних мотивів, не усі з яких вдалося зв'язати з технологічними рішеннями на даній операції, тому що чим вище рівень потреб на ієрархічній піраміді, тим вони складніше, різноманітніші і гірше піддаються формалізації.

На наш погляд блок потреб 3 можна зв'язати з деяким комплексним цілісним мотивом, що ми називаємо «якість роботи». Цей мотив обумовлений наявністю в кожній людині глибинного безумовного рефлексу мети. Він зв'язаний з почуттям задоволення від добротно виконаної суспільно-значимої роботи. В інтроспективних спостереженнях за показником РН у верстатника це найбільше яскраво виражалося у формулі «я – майстер».

Довгострокова потреба здоров'я може виявлятися в різних мотивах діяльності, але на даній операції її можна зв'язати з мотивом, що ми назвемо функціональний психічний і фізичний стан (ПФС).

Крітерії оптимальності. Заробіток на операції чи загальна продуктивність механообробки складається з продуктивності процесу різання (виражається основним часом tо), продуктивності самої праці – тобто допоміжних операцій зміни інструмента, деталі, настроювання на розмір і т. д. (виражається часом відновлення технологічної системи Tв) і тривалості простоїв Т_п, зв'язаних з чеканням крана, неплановим ремонтом верстата і т. д. Ці простої залежать від якості обслуговування.

Відзначимо, що на важких верстатах час різання, обслуговування і простоїв відносяться як 6:3:1.

Простої нас цікавлять насамперед у тих випадках, коли на них можна впливати технологічними й організаційними рішеннями. Наприклад, збільшивши запас інструмента на робочому місці, можна знизити імовірність простоїв з причини відсутності інструмента. Тому, наявні моделі доки враховують вплив на простої лише деяких факторів. У багатьох випадках може бути прийнятий комплексний критерій – штучний час t_m = to + Т_в, де Т_в враховує зазначені вище простої.

Стабільність процесу обробки складається зі стабільності трьох складових: а) процесу різання, зносу і руйнування інструмента, б) процесу відновлення ТС і в) процесу зовнішнього обслуговування. Стабільність добре оцінюється показниками розсіювання відповідних часів, наприклад, коефіцієнтами варіації стійкості інструмента W_т, часу відновлення W_B і т. д.

Якість роботи можна представити як комплексний критерій.

Насамперед він визначається якістю продукції: числом випадків і вартістю браку, повернення деталі на доробку після першого пред'явлення, товарним видом деталі, що доки не завжди враховується ВТК. Нами прийнятий критерій бездифектності продукції К_п.

У великому ступені якість роботи характеризується відношенням робітника до верстата, інструменту, оснащенню і робочому місцю в цілому. Деякі з цих критеріїв можуть бути легко отримані. Наприклад, відношення до інструмента оцінюється по витраті твердого сплаву, державок і інших деталей інструмента. Для оцінки якості відходу й обслуговування металорізального устаткування, а також стану робочого місця прийняті критерії К і К_м, що за структурою моделі близькі до критерію бездефектності продукції. Вони враховують число зауважень чи керівництва відповідних служб по стані устаткування і робочого місця.

Поняття «функціональний стан» у нашій системі критеріїв оптимальності ширше, ніж це прийнято в ергономіці: це той компонент загальним, оцінюваним самим робітником, його психічного і фізичного стану, що залежить від технологічних рішень на даній операції. Будемо його позначати «ПФС».

ПФС залежить від дуже великого числа факторів. Враховуємо наступні. Значною мірою ПФС визначається напруженістю праці. Це поняття відповідає категорії «не занадто важка праця». Цей критерій можна представити як адитивну згортку напруженості психічних (логічних) Н_п і фізичних операцій Нф.

Тією чи іншою мірою, у свідомості чи частіше в підсвідомості робітник також відчуває емоційну напруженість у зв'язку з небезпекою праці hq.

Необхідно ще раз нагадати про наявність зв'язків між клітками малюнка, що відносяться до одній і тій же категорії понять. Більш інших зв'язано з іншими мотивами ПФС верстатника. Якоюсь мірою воно відбиває всю ефективність механообработки з погляду верстатника і, у свою чергу, робить на неї вагомий зворотний вплив. Інша справа, що не всі зв'язки можуть бути навіть приблизно формалізовані.

На малюнку мається стрілка зворотнього зв'язку, що означає, що ступінь задоволеності верстатника надалі вплине на дії верстатника. Крім того у відповідність з гуманістичною ідеологією, це почуття важливе саме по собі.

Ступінь задоволеності верстатника від своєї праці на даній операції залежить від 3‑х факторів.

Перше: чим більш сприятливі значення будуть мати критерії оптимальності, тим вище буде задоволеність верстатників.

Друге випливає з процесуальних теорій мотивації. Чим більш правильно розподілені зусилля, тим вище задоволеність. Наприклад, з'ясовується, що, незважаючи на гасла, проголошені керівництвом, якість роботи слабко враховується діючою системою стимулювання. Тому робітник думає: «Чого шкодувати верстат і інструмент, а браку може не буде. Головне зусилля потрібно направити на ріст продуктивності».

Третє також відбиває процесуальні моделі мотивації. Чим більш справедливо оцінена праця в порівнянні з іншими працівниками підприємства й особливо верстатниками, тим вище задоволеність.

Друге вимагає серйозного удосконалення систем мотивації. Третє вимагає підвищення якості нормування, поліпшення роботи майстрів.

Четверте, по суті справи розширює друге і третє. Важливо, наскільки справедливим представляється оплата праці верстатників у порівнянні з працівниками інших спеціальностей, наприклад, що працюють у сфері торгівлі. Робітник думає: «Чи не краще берегти сили, а по неділях торгувати на ринку?». Тут неминуче виникає думка про підвищення тарифної ставки.

П'яте полягає в наступному. Наскільки взагалі потреби робітника можуть бути задоволені його діями на даній операції? Так робітник А може думати: «Скільки б я не намагався, усе рівно на тій же роботі одержу вдвічі менше, ніж робітник Б, що має пільги за високий розряд і великий стаж роботи на підприємстві». Чи: «У цеху поставили складне устаткування. У мене немає надійного майбутнього через низький рівень освіти».

Ступінь задоволення потреб робітника в такий спосіб ще залежить і від його середньострокових і довгострокових рішень і відповідних їм дій: від росту його професіоналізму (розряд), прихильності фірмі (стаж на підприємстві), загального освіти.

Бажано, щоб цей зв'язок був досить сильним як у моральному, так і в матеріальному плані. Але, крім того, система мотивації в цьому відношенні повинна бути прозорою і добре відомою верстатнику.

З п'ятого пункту випливає, що для оптимізації систем мотивації представницьке сімейство критеріїв повинне бути іншим чи принаймні більш широким, ніж для оптимізації ЧМТС на даній операції. Так, представляється доцільним включити в нього критерій, що ми назвемо трудовим потенціалом, що буде залежати від розряду, стажу, освіти і ціннісної орієнтації верстатника. Незважаючи на стійкість ціннісного ядра людини, на нього також можна і бажано впливати, наприклад, у напрямку посилення ролі професійної майстерності і сумлінного відношення до праці, ролі загальнолюдських цінностей. Підприємство повинне також свідомо коректувати свою систему цінностей, поступово додаючи їй усе більшу гуманістичну спрямованість.

Зіставимо найбільш важливі операциональные критерії оптимальності для підприємства і критерії для верстатника (таблиця 7).

Таблиця 7 – Головні критерії оптимальності загальні для підприємства та верстатника

П – прямо, ПРО – опосередковано.

Бачимо, що і для підприємства і для верстатника діють ті самі критерії, але спосіб прояву мотивів і вагомості критеріїв відрізняються. Неминуче найбільш важливими є мотиви, що діють безпосередньо й у даний момент часу. Так, ПФС верстатник відчуває зараз задоволення якісно виконаною роботою – зараз, кількість оброблених деталей – у момент получки, якість продукції, положення на ринку, і прибуток від даної роботи – у майбутньому.

Якість роботи з обох позицій виявляється як прямо, так і опосередковано, як у даний момент, так і в майбутньому. Це найважливіша властивість ЧМТС у перехідний період розвитку економіки і суспільства. Для підприємства воно забезпечує вихід на світовий ринок і стійке положення на ньому, для верстатника – руйнування негативних установок, задоволення вищих потреб людини, зокрема, потребі в повазі, успіху, і особливо м самовираженні.

Однак, відсутен операціональний, тобто зручний для оцінок і наступних розрахунків показник цієї властивості, показник, що було б легко зв'язати з керуючими перемінними на даній операції, представивши його у виді цільової функції. Тому, однієї з найважливіших задач є пошук такого показника, вивчення різних моделей для цільової функції.

Крім того, дуже важливо з метою забезпечення конвергенції двох груп критеріїв продовжити вивчення объективированных моделей психічного і фізичного стану верстатника, що могли б використовуватися при проектуванні, тобто в системі критеріїв для підприємства.

3.2 Мотиваційний механізм для персоналу, що обслуговує виробництво роликів неприводних МНЛЗ

На АТ «НКМЗ» накопичений значний досвід у виготовленні окремих машин і вузлів машин безупинного розливання сталі, таких, як сталерозливочні стенди, роликові сегменти зон виправлення, устаткування ділянок розгину разливочных дуг і разливочных дуг у повному обсязі, механізми хитання, тягово-правильні клеті, ролики, проміжні ковші, візки промковшей, пристрою для передачі охолоджуваних заготівель, ланцюгові запали і пристрої для збирання скрапу.

До складу устаткування слябовой МНЛЗ входять.

1. Сегменти зони розгину

2. Ділянка розгину розливочної дуги

3. Устаткування розливочних дуг

4. Розливочна дуга з механізмами хитання кристалізатора

5. Ролики зі зносостійким наплавленням

6. Проміжні ковши

7. Візки промковшей

8. Ланцюгові і тверді запали

9. Пристрої для передачі охолоджуваних заготівель

Важливим етапом в освоєнні виробництва даного виду продукції з'явилося виконання в 1998, 1999 і 2000 роках ряду замовлень фірми «Voest-Alpine» (VAI), Австрія на виготовлення по її інженерінгу устаткування для реконструкції машин безупинного лиття заготівель меткомбінату «Eko-Stahl», Німеччина, метзавода в м. Донавіц, Австрія і метзавода Harbor Works фірми «LTV Steel Company», штат Індіана, США.