100902 (590408), страница 6
Текст из файла (страница 6)
5 Створення атмосфери відкритості і ризикованості.
Корпоративна система керування мотивацією високих результатів роботи в АТ НКМЗ забезпечує сприяння реалізації корпоративної місії і зухвалої мети підприємства на основі стимулювання високих кінцевих результатів:
– якості і конкурентноздатності продукції, освоєння її нових видів;
– зниження витрат виробництва;
– збільшення обсягів і продажів.
На рішення цих основних задач спрямований новий мотиваційний механізм стимулювання ефективної праці працівників, що передбачає наступні основні напрямки:
– подальшу роботу з реструктуризації підрозділів на основі біореінженерингу;
– розробку систем заохочення, спрямованих на підвищення професіоналізму, компетентності, діловитості і заповзятливості працівників;
– удосконалювання системи преміювання за кінцеві результати господарської діяльності;
– розвиток системи бонусів за якість, зниження витрат;
– ріст обсягів продажів;
– удосконалювання мотиваційної системи, що сприяє розвитку уміння працювати на ринку споживача;
– розробку ефективної системи морального заохочення, орієнтованої на працівника нового типу – ініціативного, відповідального і відданого фірмі.
Вимоги до компетенції і навчання персоналу підприємства у світлі нового міжнародного стандарту ISO 9000:2000 (Система системи загального менеджменту якості. Основи і словник):
1 рівень компетенції, необхідної для рішення поточних і майбутніх задач повинний бути ідентифікований і визначений в умовах відбору, наймання, кваліфікації, навчання.
2 навчання. Організація повинна аналізувати розвиток нестатків усіх працівників. Результатом цього повинна з'явитися розробка планів по забезпеченню працівників відповідними знаннями, разом з навичками і досвідом, що веде до компетенції.
Введення в систему оцінки й обліку результатів діяльності підрозділів і виконавців показників, що характеризують якість праці, об'єктивно обумовлено виробленою акціонерним товариством стратегією на випуск тільки високоякісної продукції, що відповідає вимогам світових стандартів. [15]
У загальній системі керування якістю продукції в АТ «НКМЗ» оцінка якості праці підрозділів і виконавців забезпечує контроль якості процесів, що протікають на довиробничих стадіях створення продукції, і виконання робіт як кожним виконавцем, так і структурним підрозділом у цілому.
Порядок і принципи оцінки якості праці, мотиваційний механізм визначені спеціальним стандартом підприємства, яким встановлені:
– показники якості праці підрозділів і виконавців;
– нормативні величини показників якості праці підрозділів і виконавців;
– форми документів для обліку і звітності по оцінці якості праці підрозділів і виконавців;
– коло осіб, відповідальних за надання інформації;
– матеріальне стимулювання якості праці.
Основними принципами оцінки якості праці є:
– самоконтроль виконавця;
– контроль з боку керівника;
– кількісна оцінка якості праці від виконавця до керівника. [15]
Оцінка якості праці забезпечується організацією потоків зовнішньої, внутрішньозаводської і внутріцехової інформації, що надходить у відділ технічного контролю. Оцінка якості праці підрозділів і виконавців виробляється на основі розрахункових коефіцієнтів якості праці, що враховуються при визначенні коефіцієнта, щоплаває, по підрозділах підприємства і виконавцям відповідно до «Положення про формування планової чисельності і планового фонду заробітної плати і визначенні фактичного розміру коефіцієнта, що плаває,».
Для визначення коефіцієнтів якості праці підрозділів і виконавців встановлені оціночні показники якості праці, що враховують основні фактори, що впливають на якість роботи і на якість продукції, що виготовляється. Кожен оціночний показник у залежності від його значимості виражається визначеною нормативною величиною, що знижує чи підвищує коефіцієнт якості.
Для цехів, відділів, служб і виконавців коефіцієнт якості праці визначається як алгебраїчна сума між одиницею і нормативними величинами показників зниження і підвищення по формулі:
Кякіс
(2.1)
де Кп – нормативна величина підвищення коефіцієнта якості праці;
Кс – нормативна величина зниження коефіцієнта якості праці;
Р – кількість випадків повторення відповідних показників за звітний місяць.
Оцінка якості праці робітників, керівників, фахівців і службовців фіксується в «Екрані якості праці», де вказуються табельні номери, прізвища, посади працівників, що одержали підвищення коефіцієнта чи якості допустили виробничі чи недогляди відхилення від необхідного рівня якості.
«Екран якості праці», підписаний керівником цеху (відділу, служби), начальником ділянки технічного контролю й уповноваженим по якості наприкінці поточного місяця, передається в економічну службу підрозділу, що заповнює «Картку відхилень» і відправляє її на обчислювальний центр для визначення коефіцієнта, що плаває, і нарахування заробітної плати виконавцям.
З метою посилення спонукальних мотивів виконавців і структурних підрозділів заводу до забезпечення високої якості виконуваної роботи «Стандартом підприємства по оцінці якості праці» передбачено, що коефіцієнт якості праці підрозділів, що допустили відхилення у роботі, може бути знижений до 0.8, а підрозділів, що забезпечують необхідний рівень якості, – підвищений до 1.2.
Методика розрахунків коефіцієнтів, що плавають, регламентована «Положенням про формування планової чисельності, планового фонду заробітної плати і визначенні фактичного розміру коефіцієнта, щоплаває.
З метою посилення матеріальної зацікавленості всіх працівників підприємства в збільшенні обсягів випуску і реалізації продукції розміри коефіцієнтів, щоплавають, як уже відзначалося, поставлене в залежність від виконання наступних основних оціночних показників:
– валового обсягу виробництва продукції (К1);
– чисельності працюючих (К3);
– якості праці підрозділів і виконавців (К4).
Для забезпечення об'єктивності в розрахунках коефіцієнтів, що плавають, для кожного структурного підрозділу визначена система оціночних показників, що дозволяє з максимальною вірогідністю й обліком специфіки їхньої діяльності визначити трудовий внесок у загальний результат роботи підприємства.
Розглянемо нижче методику формування фондів заробітної плати і визначення розміру «плаваючого» коефіцієнта.
1 На планований період цехам виробництв доводяться наступні планові показники:
– обсяг загального виробництва;
– чисельність відрядників і інших категорій працюючих;
– бюджет робочого часу одного робітника;
– відсоток виконання норм виробітку.
2 Планова чисельність працюючих встановлюється в такий спосіб.
2.1 Планова чисельність виробничих робітників-відрядників установлюється з обліком їхньої фактичної чисельності.
2.2 Планова чисельність інших категорій працюючих визначається в залежності від планової чисельності відрядників по формулі:
Чпл.проч = Чбазпроч*Чплсд/Чбазсд (2.2)
де Чбазпроч – планова чисельність інших категорій працюючих у базовому періоді (у попередньому році);
Чплсд – планова чисельність відрядників у планованому періоді;
Чбазсд – планова чисельність відрядників у базовому періоді (у попередньому році).
3 Планової чисельності робітників-відрядників з урахуванням планового бюджету робочого часу відрядників і 100% – го виконання норм виробітку відповідає розрахунковий побъем виробництва, обумовлений по кожній ділянці по видах устаткування з урахуванням режимів роботи і графіків ремонту (Vрасч).
4 На затверджений плановий обсяг виробництва расчитывается відповідно нормативна чисельність виробничих робітників-відрядників пропорційно зміни планового обсягу виробництва стосовно розрахункового
Чнорм.сд = Чплсд*Vпл/Vрасч (2.3)
де Vпл, Vрасч – відповідно плановий і розрахунковий обсяги виробництва.
5 Нормативна чисельність інших категорій працюючих визначається в залежності від нормативної чисельності робітників-відрядників по формулі:
Чнорм.проч = Чбазпроч*Чнормсд/Чбазсд (2.4)
6 Нормативна чисельність дирекції і функціональних служб відділів, що входять у виробництво, визначається в залежності від нормативної і базової чисельності робітників-відрядників по виробництву по формулі:
Чнорм.отд = Чбазотд*Чнорм.прсд/Чбаз.прсд (2.5)
де Чнорм.прсд – нормативна чисельність робітників-відрядників по виробництву в планованому періоді.
7 Порядок визначення планового фонду заробітної плати.
7.1 Плановий фонд заробітної плати робітників-верстатників визначається на затвердженої плановий обсяг виробництва в годинник. При цьому розмір коефіцієнта, щоплаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
7.2 Плановий фонд заробітної плати інших робітників-відрядників планується на затверджений плановий обсяг виробництва в годинник. При цьому розмір коефіцієнта, що плаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
7.3 Плановий фонд заробітної плати інших категорій працюючих приводиться у відповідність із плановим обсягом виробництва в такий спосіб:
– розраховується плановий фонд заробітної плати інших категорій працівників у базових умовах по діючій системі оплати праці на їхню планову чисельність;
– визначається середня заробітна плата одного трудящого інших категорій;
– визначається нормативний фонд заробітної плати виходячи із середньої заробітної плати в базових умовах, нормативній чисельності і розміру планового коефіцієнта, щоплаває, рівного 2,0;
– визначається коефіцієнт, що плаває, застосовуваний при визначенні планового фонду заробітної плати, як відношення нормативного фонду заробітної плати до планового в базових умовах;
– плановий фонд заробітної плати, визначний у базових тарифних ставках на планову чисельність інших категорій у розрізі професій коректуються на отриманий коефіцієнт.
8 Порядок визначення фактичного фонду заробітної плати і фактичного розміру коефіцієнта, що плаває, до базових тарифних ставок і посадових окладів наступний.
8.1 Фактичний фонд заробітної плати виробничих робітників-відрядників цехів нараховується пропорційно фактичному обсягу виробництва з урахуванням фактичного відсотка виконання норм виробітку. При цьому розмір коефіцієнта, що плаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
8.2 Фактичний фонд заробітної плати інших категорій працюючих цехів приводиться у відповідність з фактичним фондом заробітної плати виробничих робітників-відрядників і нараховується з урахуванням фактичного розміру коефіцієнта, що плаває.
8.3 По цехах фактичний розмір коефіцієнта інших категорій, що плаває, працюючих розраховується по формулі:
К = 2 * К1 * К3 * К4 (2.6)
де К1 – коефіцієнт, що визначає виконання плану по основному оціночному показнику по цеху, за звітний місяць розраховуємо по формулі:
К1 = Vфакт / Vпл, (2.7)
де Vфакт, Vпл – фактичний і плановий обсяги виробництва,
К3 – коефіцієнт, що враховує вплив зміни фактичної чисельності інших категорій працюючих на розмір коефіцієнта, що плаває, розрахований по формулі:
К3 = Чнормпроч/(Чфактпроч-Чадмпроч) (2.8)
де Чнормпроч – нормативна чисельність інших категорій працюючих;
Чфактпроч – фактична чисельність інших категорій працюючих за попередній місяць;
Чадмпроч – умовна чисельність інших категорій працюючих, що знаходилися у відпустці з дозволу адміністрації без збереження заробітної плати, розрахована по формулі:
Чадм = А / Р, (2.9)
де А – кількість людино-днів відпусток з дозволу адміністрації без збереження заробітної плати по інших категоріях працюючих;
Р – кількість робочих днів за графіком у звітному місяці;
К4 – коефіцієнт якості праці працівників цеху, розраховуємо по формулі (2.1).
9 Фактичний розмір коефіцієнта, щоплаває, для дирекції, відділів маркетингу і контрактів, бюро бухгалтерського обліку й аналізу витрат, груп економічного аналізу, бюро цін, виробничо-диспетчерських відділів, конструкторсько-технологічних відділів, що входять до складу виробництв – центрів прибутку.
К = 2 * К1 * К3 * К4 (2.10)
де К1 – коефіцієнт, що визначає виконання плану по основному оціночному показнику по виробництву, за звітний місяць розраховуємо по формулі:
К1 = Vфакт / Vплан,
де Vфакт, Vплан – фактичний і плановий обсяги виробництва по центрі прибутку (виробництву).















