Смисл повісті "Гранатовий браслет" полягає не тільки в проселенні кохання, великих людських почуттів, але і в утвердженні благородства простих людей. О.І.Купрїн дав нам можливість. доторкнутись до високих почуттів людини, нагадав про загальнолюдські цінності. У цьому творі звучить тема високого кохання. Саме твір "Гранатовий браслет " - підтвердження того, що майстер слова шукає в, реальному житті людей, які спроможні піднятися над буденною бездуховністю, які готові віддати все, навіть життя, не потребують нічого натомість. І в листі до Д.Батюшкова Купрін стверджує: "Любовь - это самое яркое и наиболее понятное воспроизведение моего Я. Не в силе, не в ловкости, не в уме, не в таланте, но в творчестве выражается иццивидуальность, но в любви" [64, 33].

Письменник змальовує у повісті кохання як величний скарб, який трапляється людям раз на тисячу років. Однак, попри його унікальність ї надзвичайно високий сенс – це не почуття, яким обдаровані янголи, а земна пристрасть людей, які страждають і багато чого не розуміють, і врешті приречені на втрату кохання. Ось чому повість Купріна має трагічний характер. Також і тому, що единою запорукою вічного кохання є смерть. А відтак і сильне воно, як смерть. У висвітленні цього парадоксального поєднання письменник по-новому підходить до трактування вічного мотиву, а саме – смерть внаслідок кохання не фатальність, її без жодних труднощів можна було уникати, але людина у цьому світі абсолютно самотня і єдиним сенсом життя є кохання; втрачати його через зовнішнє, жорстоке і зверхнє втручання, вона здатна зробити вибір лише на користь смерті. Саме кохання - божественний дарунок, а смерть засвідчує неповторність почуття, без любові немає і не може бути життя.

Отже, "Гранатовий браслет" - прославление большого человеческого чувства, которое выдерживает все испытания, все преграды, торжествует над бедностью, клеветой, безнадежностью, презрением людей. Это глубокая драма невознагражденной любви " [30, 15].

Висновки

В результаті дипломного дослідження ми прийшли до висновку, що у в к.ХІХ-серед.ХХ ст. література дала глибинне висвітлення феномену кохання. Філософія кохання у цей час була і етикою, і естетикою, і психологією, і осягненням божественного. Своє дослідження ми намагалися підвести під філософське підґрунтя. Ми з’ясували, що на творчість німецького письменника Т.Манна (особливо раннього періоду) великий вплив мала філософія Ніцше та Шоненгауера. Видатні філософи І.Соловйов, Л.Карсавін та В.Розанов представляли собою єдину лінію в російській філософії кохання, що була пов’язана з захистом індивідуального, особистого кохання, - і це також мало вплив на творчість російського письменника О.І.Купріна. А на творчість англійського письменника Дж.Р.Кіплінга надзвичайно вплинула Індія, що знайшло відображення у його творчості.

В цілому аналіз проблеми трактування кохання дозволяє стверджувати, що неабияке місце у визначенні феномену кохання займала на той час література. Саме воша виступала як носій сучасної освіти, мудрості і гуманності, як засіб з’ясування співвідношення особистості і суспільства, соціального устрою життя, відношення між представниками різних соціальних верств і культур.

Такі письменники, як Т.Манн, Дж.Р.Кіплінг, О.І.Купрін (у Німеччині, Англії, Росії) створили надзвичайні і по-своєму прекрасні шедеври у змалюванні кохання. Вони у своїх творах піднімали людину до усвідомлення і переживання безкінечного духовного багатства цього почуття (хоча й кожен з письменників робив це по-своєму).

Німецький письменник Т.Манн взагалі тяжів до філософського осмислення дійсності. Це митець філософського складу. Питання життя та смерті, любові та ненависті, здоров’я та хвороби, відносність плину часу та здатність людської особистості до перевтілень – це ряд тих загальних проблем філософії, які аналізувалися на сторінках творів Т.Манна. Його цікавив внутрішній світ людини, її емоційне та інтелектуальне життя. Митець з великою майстерністю змальовував складні, незвичайні стани людської психіки. Духовне життя його героїв складне та незвичайне. Стихія трагічності є основною емоційною стихією творчості Т.Манна. Ця трагічність присутня у всіх проаналізованих нами новелах про кохання ("Маленький пан Фрідеман", "Луїзхен", «Трістан», "Тоніо Kpeгер").

Героїв ранніх новел митця ("Маленький пан Фрідеман", "Луїзхен" переслідують хвороби та слабкість духу, власна нерішучість та безпомічність, що саме і губить їх. Від жорстокості коханих жінок гинуть добрі, але слабкі духом та фізично нездорові пан Фрідеман та адвокат Якобі. А героїні цих новел так і не зуміли оцінити силу їхнього почуття. В новелі Т.Манна "Трістан" тема кохання з’являється лише тоді, кола героїня твору Габріела Клетер’ян починає виконувати на фортепіано вагнерівського "Трістана". Вплив творчості німецького композитора Вагнера на творчість Т.Маша є очевидною, і ось саме тут звучить "мелодія кохання" - велична, сильна, пристрасна. Лірично, натхненно звучить тема кохання в цій новелі. І хоча вона не є основною, у цьому творі (досить часто ця тема, як і в інших творах Т.Манна, присутня поряд з іншими темами, зокрема темою мистецтва), проте які високі, пристрасні слова звучать у "Трістані". І щось близьке в розумінні кохання російським письменником О.І.Купріним виникає у Т.Манна саме тут. Ще в одній із найбільш музичних та ліричних новел Т.Манна – новелі "Тоніо Крегер" – з’являється тема кохання, проте не виконує й тут головної ролі. Перед читачами - ніби своєрідні "замальовки-роздуми" про кохання, ліричні, мелодійні, але вже без трагізму, як це було в попередніх новелах Т.Манна.

Складним і багатим є світ оповідань Р.Кіплінга, і в них найяскравіше видно його талант художника, який знав життя і який любив писати тільки про те, що він досконало знає, Індія навчила Кіплінга дивитися на все тверезо і об’єктивно, спираючись на власні спостереження. Цю країну він не тільки знав – він її любив, прекрасно розуміючи, що це особливий світ, у якого свої духовні цінності і скарби мистецтва, свої давні традиції і моральні звичаї. Невідома, чарівна країна, поетом якої став Р.Кіплінг.

Образи творів англійського письменника були надзвичайно прості і завжди точні. Його персонажі грубі, різкі, у них відсутня витонченість. Вони кохають і страждають водночас. Проте їм властива (на відміну від героїв новел Т.Манна) сила духу і тіла, яка дозволяє вистояти у середовищі бід, негараздів, нещасть і залишатись людьми честі, людьми, вартими високого і світлого почуття – кохання. Своїми творами письменник ще раз підкреслює, що кохання може бути різним: пристрасним і трагічним ("Без благословения церкви"), чистим і ніжним ("Стріли Амура"), запальним і жорстоким ("Через вогонь", "За межею"), відданим і оманливим ("Ліспет"), всеперемагаючим і вічним ("Саіс міс Йол").

Досить оригінальним у висвітленні ідеального образу кохання був російський письменник О.І.Купрін. Митець торкався різних граней цього тонкого і ніжного почуття, яке потребує від особистості духовної обдарованості, душевної щедрості. Письменник розумів кохання як глибоке морально-психологічне почуття. Любов, за Купріним, повинна бути заснована на високих, віднесених почуттях, на взаємоповазі, симпатії, довірі, вірності, чесності і правдивості. Вона повинна прагнути до ідеалу. Вона є справжньою силою людини, яка здатна протистояти негативному впливу цивілізації. Необхідно відмітити, що у творчості Купріна у кожному з героїв наявні спільні риси: душевна чистота, мрійливість, надзвичайна уява, поєднана з непрактичністю та безвіллям. І найкраще вони розкриваються у коханні. Усі repoї відносяться до жінки з чистотою та благоговінням. Готовність загинути заради коханої жінки, романтичне поклоніння, рицарське служіння їй і в той же час недооцінка своїх можливостей.

О.І.Купрін розуміє кохання як одну із животворчих сил особистості. У всіх повістях про кохання письменник писав саме про індивідуальний прояв цього почуття. Варто відзначити, що мотив кохання у творчості російського письменника не потрібно сприймати тільки в естетично-романтичному ореолі. У повістях, присвячених коханню ("Гранатовий браслет", "Суламіф", "Олеся"), поряд із яскравим "почуттєвим" началом необхідно врахувати і філософський, ніби "потаємний" план, який вказує на роль і значення духовного начала в здорових інтимних стосунках між людьми.

Купрін не був філософом і політиком, але в самому значенні цих понять у нього, як у кожного великого художника, була своя концепція світу і людини. Варто також відмітити і гуманізм у прозі Купріна. Усі проаналізовані в дослідженні повісті мають глибокий загальнолюдський характер. Вони піднімають проблеми, які будуть вічно хвилювати людство. Всі разом вони - гімн жіночій красі і коханню, гімн жінці, духовно чистій і мудрій, гімн піднесеному почуттю.

Отже, тема кохання в к.ХІХ-серед.ХХ ст. у творчості російського письменника О.І.Купріна, англійського митця Дж.Р.Кіплінга та німецького художника Т.Манна змальовується таким чином:

1. Кохання у Т.Манна завади трагічне та безнадійне. У його новелах постійно звучать мотиви нерозділеного кохання, високого трагічного апогею. Герої добрі, талановиті, але слабкі духом та фізично нездорові. Тема кохання часто звучить порад з іншими темами у творах Т.Манна, не завжди виконуючи головну роль. Проте роздуми про кохання є ліричними, світлими, піднесеними, мелодійними.

2. Герої англійського письменника не можуть просто кохати один одного. Вони обов'язково мають пройти випробування, а тоді вже насолоджуватися цим почуттям. Дж.Р.Кіплінг змальовує пристрасний і запальний характер кохання, яке переплітається з жорстокістю та трагічністю. Англійський митець зображує це почуття по-своєму, адже у нього кохання трагічне і безнадійне.

3. Кохання у О.І.Купріна - просте і глибоке, ніжне і чуттєве. Російський письменник змальовує справжнє, але рідкісне кохання. Почуття героя Купріна – часто покірне, тихе боготворіння, без злетів і падінь, без боротьби за кохану людину. Кохання, за Кунріним, повинне мати в основі високі почуття, взаємну повагу, довіру, вірність, щирість, чесність і правдивість. Воно повинно тягнутися до ідеалу.

4. Роль "музики кохання" є очевидною в повісті О.І.Kyпріна "Гранатовий браслет", де звучить Арраssionata Людвіга Бетховена, та у новелі Т.Манна "Трістан" де лунає однойменний твір відомого німецького композитора Вагнера "Трістан". Тема кохання у цих творах поєднується з темою мистецтва музики.

5. Варто відмітити деяку спорідненість у змалюванні кохання як піднесеного, величного почуття у творах О.І.Купріна та Т.Манна: ліричність, мелодійність, подеколи пристрасність.

Список використаних джерел

1. Адмоні В. и Сильман Т. Томас Манн. Очерк творчества. - Л.: Советский писатель, 1960. - 350 с.

2. Аменда А. Апасіоната. - К., 1983. - 492 с.

3. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. -М.: Высшая школа, 1975. - 528 с.

4. Апт С. Томас Манн. Жизнь замечательных людей. - М.: Молодая гвардия, 1972. - 349 с.

5. Асмус В. Платон. - М.: Мыслъ, 1969. - 247 с.

6. Афанасьев В. А.И.Куприн. Критикобиографический очерк. - М.: Художественная литература, 1972. - 173 с.

7. Бессонова М. Так ли уже безответна его любовь?: (О "Гранатовом браслете А.И.Куприна) //Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 5. -С.47-54.

8. Берков П.Н. Куприн А.И. - М.: Изд. Академии наук СССР, 1956. - 192 с.

9. Бунин П. Не жизнь моя вам даст урок... (о жизни и творчестве Р.Киплинга) //Кн. обозрение. - 1996. - 16 янв. - С.19.

10. Волков А.А. Творчество А.И.Куприна. - М.: Художественная литература. - 1981. - 360 с.

11. Воровский В.В. Литературная критика, - М.: Художественная литература, 1971. - 323 с.

12. Герук О.Р. Диалог о любви. Из опышта изучения "Гранатового браслета" А.И.Куприна // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2003. - - № 3. - С. 13-16.

13. Журило И. "Да святится имя Твое": Вопросы для работы над произведениями А.И.Куприна о любви // Зарубіжна література. - 2002 - червень - С.15-16.

14. Зарубежная литература XX века (1871 – 1917). Под ред. пр. Богословского В.Н. и Гравданской З.Г. - М., 1979. - 427 с.

15. История всемирной литературы в 9 т. / Гл.ред.Г.П.Бердников. -М.: Наука. - 1983. - 564 с.

16. История всемирной литературы в 9 т. Гл.ред.Ю.Б.Виппер. – М.: Наука. - 1983. - 487 с.

17. История зарубежной литературы конца ХІХ-начала XX века. Под ред. Андреева Л.Г. - М.: Высшая школа, 1978. - 621 с.

18. Киплинг Р. - Л.: Художественная литература, 1968. – 486 с.

19. Киплинг Р. Восток есть Восток, Рассказы. Путевые заметки. Стихи. - М.: Художественная литература, 1991. - 462 с.

20. Киплинг Р. Избранное. - Л.: Художественная литература, 1980. -535 с.

21. Киплинг Р. Ким: Роман. - М.: Высшая школа, 1990. - 287 с.

22. Киплинг Р. Отважные капитаны. - М.: Детская литература, 1991. - 399 с.

23. Киплинг Р. От моря до моря. (Вступ. ст. Д.М.Урнова) - М.: Мысль, 1983. - 239 с.

24. Киплинг Р. Рассказы. - Л.: Художественная литература, 1989. – З66 с.

25. Киплинг Р. Рассказы. - К.: СП Интерсигнал, 1991. - 396 с.

26. Киплинг Р. Свет погас. Рассказы. - Минск, 1987. - 396с.

27. Киселев Б. Рассказы о Куприне. - М.: Советский писатель, 1964. - 200 с.

28. Краткая литературная энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 975 с.

29. Крутикова А.В. А.И.Куприн (1870 – 1938). - Л.: Просвещеше, 1971. 117 с.

30. Кулешов Ф.И. Лекции по истории русской литературы конца XIX -начала XX в. Часть I. - Минск, 1980. - 415 с.

31. Кулешов Ф.И. Творческий путь А.И.Куприна. - Минск, 1963. - 283 с.

32. Куліш-Зіньків Л. У краю Kyпрінової "Олесі". Літературними стежками // Сільська школа. - 2006. - № 2. - С.21-22.

33. Куприн A.M. Олеся, Поединок, Гранатовый браслет. - М.: Художественная литература, 1984. - 128 с.

34. Куприн А.И. Повести и рассказы. - Львов: Каменяр, 1984. - 423 с.

35. Куприн А.И. Повести о любви. - Тула: Приорск. кн. изд-во, 1993. - 463 с.

36. Куприн А.И. Собрание сочинений в 9-ти т. T.I. - М.:Художественная литература, 1970. - 510 с.

37. Куприн А.И. Собрание сочинений в 5-ти т. Т.2. - М., 1972. -560 с.

38. Куприн А.И. Штабс-капитан Рыбников. Гранатовый браслет. - М., 1991. - 92 с.

39. Куприна-Йорданская М.К. Года молодости. - М.: Советский писатель, 1960. - 23 с.

40. Куприна К.А. Куприн – мой отец. - М., 1979. - 249 с.

41. Лебедева О. Найбільша таємниця в світі. За твором О.Купріна "Гранатовий браслет" // Зарубіжна література. - 2004. - № 30 (серп.) - С.11-12.

42. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - 636 с.

43. Любимов Л. На чужбине. - М.: Советский писатель, 1963. - 181 с.

44. Манн Томас. Новеллы. - Л. Художественная литература, 1984. - 255 с.

45. Марценюк С.Ф. "Да святится имя Твое". Урок-беседа "Тема любви в творчестве А.И.Куприна" (11 кл.) //Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1990. - № 9. - С.56-58.

46. Матвійчук M.I. Кохання царя і селянки // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2004. - № 7. - С.39-40.

47. Михайлов О.Н.Куприн. - М.: Молодая гвардия, 1981. - 270 с.

48. Миронов Е.M. Д.Р.Кіплінг (жит. і тв. Шлях) //Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1996. - № 10. – С.44-47.

49. Накратова М. Ключевое слово "любовь" в повести А.И.Куприна "Гранатовый браслет" // Русский язык в школе. – 2003. - № 4. - С.64-68.

50. Разум сердца. Мир нравственности в высказываниях и афоризмах. – М., 1990. – 605 с.

51. Русакова A.B. Томас Манн. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1975. - 183 с.

52. Русакова А.В. Томас Манн и его роман "Доктор Фаустус". -М.: Высшая школа, 1967. - 55 с.

53. Руденко В.И. "Любить - значит находить в счастье другого свое собственное счастье. //Русская словесность в школах Украины. - 2002. - № 4. - С. 37-40.

54. Русские писатели. Библиографический словарь в 2-х ч. Ч.1. (А-Л). Редкол.: Б.Ф.Егоров и другие. - М.: Просвещение, 1990. – 43с.

55. Русский эрос или философия любви в России. - М., 1991. - 342 с.

56. Самое высокое чувство. Составители П.Я.Жигалов, Т.П.Жигалова, И.П.Гончарова. - Л.:Свит, 1992, - 262 с.

57. Свичкарева И.Б. "Любовь должна быть трагедией..." // Русская словесность в школах Украины. - 2002. - № 4. - С.33-35.

58. Соловьев В. Смысл любви. - К., 1991. - 64 с.

59. Стріха М. Кіплінг реальний і вигаданий //Всесвіт. – 1989. - № 5. – С.108-110.

60. Урнов М.В. На рубеже веков. Очерки англ. лит. (конец XIX -. начало XX в.) - М.: Наука, 1970. - 562 с.

61. Философия любви. Ч.1. / Под общ. ред. Д.П.Горского. Сост. А.А.Ивин. - М.: Политиздат, 1990. - 605 с.

62. Философия любви. Ч.2. Антология любви. /Сост. А.А.Ивин. -М.: Политиздат, 1990. - 605 с.

63. Хохловкина И А. Бетховен. - М., 1955. - 72 с.

64. Чиркова О.Г. Да святится имя Твое... / /Вечерняя средняя школа. – 1993. - № 3. – С.32-33.

65. Честертон Г. О настоящих поэтах й прозаиках. /О Р.Киплинге // Дружба народов. – 1995. - № 8. – С.169-179.

66. Шалимова В.И. Куприн А.И. "Гранатовый браслет" // Все для учителя. - 2000. - № 5. – С.35-36.

67. Щербина И.В. Символика розы в рассказе А.И.Куприна "Гранатовый браслет //Русская словесность. - 2000. - № 4. – С.40-42.

68. Штейнбук Ф.М. "Почему умерла Суламифь" // Русский язык и литература в средних учебных завдениях УССР. – 1990. - № 9. – С.59-60.

69. Kipling Rudyard. Puck of Pook’s Hill / Ed. with an Introd. By S. Wintle. – Harmandsworth (Midd’x): Pengnin Books, 1987. – 230 pages.

70. Mann Thomas. Collected Stories / translated by H.T.Lowe-Porter. – New-York: Everyman’s Library, 2001. – 890 pages.

71. Mann Thomas. Death in Venice and Other Tales / translated by Joachim Neug roschel. – London: Penguin Books, 1999. – 384 pages.

72. Mann Thomas. Death in Venice. Tonio Krцger and Other Writtings. – New-York: Continuum, 1999. – 320 pages.

73. Mann Thomas. Erzдhlungen. – Leipzig: Philipp Reklam, 1984. – 381 s.

74. Mann Thomas. Es geht um den Menschen… Prosa aus fьn f Jahrzehnten. – M.: Progress, 1976 – 344 s. mit ill.

75. Mann Thomas. Leben und Werk. – Berlin: Volk und Wissen, 1989. – 319 s.