Історія Рівненщини, досліджена краєзнавцями, буде внеском у загальнонаціональну справу: відтворення правдивої історії України.

Висновок

Проблеми розвитку історичної науки про Україну в наш час поставлені у новому розумінні з позицій державних, моральних, політичних, багато в чому спираються на джерелознавчу базу, яка використовується недостатньо. Слід залучити архівні, сімейні, музейні, бібліотечні фонди та приватні зібрання.

Кожне історичне джерело, свідчення, дослідження, залучене до процесу пізнання, сприятиме збагаченню історичної науки і розуміння життя.

Визначною рисою історичного краєзнавства є джерелознавча спрямованість. Краєзнавчі дослідження базуються на дослідженні першоджерел і документів, фотографій, записах спогадів тощо. Саме краєзнавці-дослідники спілкуються з учасниками подій, фіксують історичні моменти, записують розповіді, свідчення. Після наукового аналізу ці матеріали стають безцінними історичними джерелами.

Саме з краєзнавчих досліджень складається першоісторія нашого народу. Тому так важливо мати розуміння специфіки краєзнавчих досліджень та їх важливість.

Історія Рівненщини є складовою частиною історії України.

Література

1. Тронько П. Краєзнавство в Україні: здобутки і проблеми (до ІV з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців). – К.: ІІНАНУ, 2003.

2. Дем’янчук Г.С., Дем’янчук Б.Г., Дем’янчук А.Г. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К., 2006.

3. Всеукраїнська спілка краєзнавців. – К., 1997-2003.

4. Краєзнавство в системі підготовки сучасного вчителя. – Тернопіль, 2000.

5. Прищепа О.П., Прищепа Б.А. Історичне краєзнавство (Навчально-методичний посібник для студентів історичної спеціальності). – Рівне, 2004.

6. Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. – К.: ІІНАНУ, 2000.

7. Огієнко Іван. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: „Абрис", 1991.

8. Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю). – Київ – Кам’янець-Подільський, 2003.

9. Сергійчук В. Етнічні межі і державні кордони України. – Тернопіль, 1998.

10. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999.

11. Киричук М. Волинь – земля українська. – Луцьк, 1995.

12. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т.І., Вінніпег, 1984. Т.ІІ., Вінніпег, 1986.

13. Історія Волині. З найдавніших часів до наших днів. – Львів: Вища школа, 1988.

14. Котляр М.Ф. Волинська земля в історії складання державної території Київської Русі (Історія та історіографія України. Збірник наукових праць). – К.: Наукова думка, 1985.

15. Історія міст і сіл України. Ровенська область. – К., Урб, 1973.

16. Новітня історія України. Рівненщина. – К., 2006.

17. Рівненська область. Книга пам’яті України. – Львів: Каменяр, 1994.

18. Рівненська область. Книга скорботи. Т.1. – Рівне, 2002. Т.2. – Рівне, 2003. Т.3. – Рівне, 2004.

19. Оксенюк Р. Нариси історії Волині. 1861-1939. – Львів, 1970.

20. Тимошенко В.І. Волинь в період української революції і громадянської війни (1917-1920 рр.) //Велика Волинь: минуле і сучасне. Тези літературної конференції. – Житомир, 1993.

21. Розвиток історичного краєзнавства на Волині: постановка проблеми та періодизації //Слов’янський вісник. – Рівне, 2004.

22. Тронько П.Т. Велика Волинь в контексті національного краєзнавства України //Науковий збірник „Велика Волинь". – Житомир, 1999.

23. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею (до 150-річчя від дня народження Д.Яворницького). – Рівне, 2003.

24. Волинські дзвони. Краєзнавчий альманах. Випуск І. – Рівне, 1995.

25. Наукові записки РОКМ (до 165-річчя заснування Рівненської гімназії). Випуск ІІ. – Рівне, 2005.

26. Волинь незабутня (Тези VI регіональної науково-практичної конференції). – Рівне, 1995.

27. Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури. Збірник матеріалів і тез наукової конференції. – Рівне, 1998.

28. Наукові записки Острозької академії. Т.1. Т.2. 1998-1999.

29. Минуле і сучасне Волині (Тези документів і матеріалів ІІ Волинської історико-краєзнавчої конференції). – Луцьк, 1988.

30. Велика Волинь. Минуле і сучасне. (Матеріали наукової краєзнавчої конференції). – Рівне, 1994.

31. Ровенщина в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (Документи і матеріали). – Львів: Каменяр, 1989.

32. Бухало Г., Матійченко В. Рівне. Вулиці, проспекти, майдани. Короткий довідник. – Рівне, 2002.

33. Ровно-700. (Соціально-економічний нарис). – Львів, 1983.

34. Ровно-700. Збірник документів і матеріалів. – К., 1983.

35. Жив’юк А. Між сциллою політики і харибдою творчості. Громадсько-політичний портрет У.Самчука. – Рівне: Ліста, 2004.

36. Пура Я.О. Походження назв населених пунктів Рівненщини. – Львів, 1970.

37. Поліщук Я. Рівне. Мандрівка крізь віки. Нариси історії міста. – Рівне, 1998.

38. Прищепа О. Вулицями старого міста. Топонімічні дослідження з історії Рівного – Рівне, 1997.

39. Пащук І. Рівне, 1283 – 2003. – Рівне, 2006.

40. Манько М. 900-літній Острог. – Острог, 2000.

41. Дубно, княжий мій граде! Краєзнавчий нарис. – Луцьк, 2005.

42. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів, 1993.

43. Літопис УПА. Нова серія. Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943 – 1944. Документи і матеріали, Т. 2. – К., Торонто, 1995.

44. Реабілітовані історією. Рівненська область. – Рівне, 2006.

45. Музейні записки Рівненського обласного краєзнавчого музею (100-річчя музейної справи на Рівненщині). – Рівне, 2006.

46. Гайналій В.М. Формування нових органів влади на Волині після Лютневої революції 1917 року в Росії (березень – червень 1917 р.) // Слов’янський вісник. Збірник наукових праць. – № 2. – Рівне, 2003.