42331 (Структура типових тематичних англійських назв груп і виконавців), страница 4

Знання словотворчих моделей дозволяє вирішити це завдання у тому відношенні, що воно дозволяє встановити шляхи номінацій похідними словами: джерело номінації, спосіб його співвіднесення з дійсністю, можливий ракурс використання вихідного значення, звичайні типи семантичних асоціацій між наявною назвою й тим, що підлягає позначенню й т.п.

Індивідуальне лексичне значення похідного - це сплав лексичного значення мотивуючих одиниць і словотворчого значення, переданого афіксом або іншими засобами і яке являє собою формально виражене значення семантичних розрядів і категорій - категорій ономасіологічного порядку.

Якщо граматичні значення в структурі похідного зв'язані головним чином з його приналежністю до тої або іншої частини мови й тому є загальнокатегоріальними, словотворчі значення пов'язані з більш конкретною реалізацією кожної частини мови у вигляді підлеглих її загалькатегоріальних значень субкатегорій. Так, категорія предметності може реалізуватися у вигляді субкатегорій особи - не-особи, виробника дії - адресата дії - знаряддя дії й т.д. і т.п.

Нове найменування - це насамперед нова лексема. І якщо лексичне значення похідного (як і його структура) виникає тільки в ході словотворчого акту, специфіка похідного як зовсім неповторної одиниці язикової системи може бути усвідомлена тільки при звертанні до того процесу або того акту, у результаті якого вона народжується, формується й складається.

Похідні - область регулярного моделювання словотворчих значень у ході словотворчих актів.

До виникнення нових значень у мові має відношення не тільки словотвір і не тільки безпосередньо словотворчий акт, і це дуже істотно. У той час як поява кожного нового похідного знаменує фіксацію нового значення, поява нового значення в мові аж ніяк не обов'язково свідчить про те, що воно пов'язане з актом словотвору. Тому варто розрізняти семантичні зсуви й семантичні перетворення в наявних готових одиницях і семантичні зсуви при словотворі. Регулярними й передбачуваним можуть бути й ті, і інші; однак другі можуть мати місце тільки при використанні певного формального засобу - додатку афікса, редуплікації, чергування й т.п. Перші пов'язані з вивченням причин і закономірностей розвитку полісемії, другі - безпосередньо з аналізом області словотвору й, отже, з аналізом відносин словотворчої похідності й шляхів їхнього виникнення.

Похідна - одиниця, що відбиває в особливій формі завершений словотворчий процес і яка як результат даного процесу проявляє залежність і від джерела її породження, і від специфіки протікання самого цього процесу.

Нове похідне, породжене в акті словотвору й апробоване потім суспільством, як і всяке нове слово, виступає як результат узагальнено-розумової діяльності людини, продукт осмислення особливостей називаного предмета, результат виділення однієї ознаки з багатьох і, отже, результат абстракції. У закріпленні однієї ознаки номінацією предмета відбивається важлива сторона класифікаційно-пізнавальної діяльності людини.

Словотворчі моделі, побудовані при участі афіксів, відрізняються звичайно за своїм значенням від тих, які з'являються в ході словоскладання або абревіації.

Афіксація менш зв'язана зі згортанням і семантичною компресією висловлень, чим словоскладання; словоскладання проявляє залежність від того, наскільки велик або, навпаки, незначний ступінь відхилення композита від його мотивуючої синтаксичної конструкції. Граничним випадком цього роду є, очевидно, деякі типи складноскорочених слів. Але ступінь розбіжності між виробляючими й похідними одиницями аж ніяк не байдужна для семантичної виразності слова і його значеннєвої прозорості. Префіксація не так змінює семантику вихідного слова, як суфіксація, а, отже, і ономасіологічні наслідки обраної формальної операції повинні виявитися нетотожними.

При афіксації відбувається або включення вихідного знака в клас знаків, позначуваний афіксом, або уточнення цього знака по цілком певним параметрам. Перше властиво суфіксації, друге - префіксації. У сучасній англійській мові, наприклад, суфікси іменників можуть бути розділені на дві групи - одна з них включає вихідні основи в клас актантів, інша - у клас абстрактних іменників зі значенням опредмечених станів, якостей, властивостей і т.п. Додаванням суфіксів з першої групи досягається віднесення мотивуючої основи до числа актантів - як діючих осіб, так і знарядь, інструментів дії, без формального розрізнення цих розрядів і при частому сполученні в одному найменуванні зазначених значень (типу a speaker 'диктор' і 'гучномовець'). При утворенні найменувань діючої особи або одушевленого актанта значення похідного близько буквальному й варіює в тих межах, які я описала вище: reader 'той, хто читає', swimmer 'той, хто плаває', roller 'той, хто качається' та ін. Навпроти, спеціалізація значень і часткова ідіоматизація більше звичайні при утворенні назв, що позначають прилади, пристосування та ін., чим при утворенні справжніх nomina agentis, порівн. to knock 'стукати' - a knocker 'дверний молоток', to roll 'катати' - roller 'роллер', 'валик', to radiate 'випромінювати' - radiator 'радіатор' і т.п.

Функція суфіксів другої групи так само полягає у вказівці на входження в особливий клас слів, причому й тут суфікс виступає в якості ономасіологічного базису найменувань, а основа - у якості ономасіологічної ознаки [13], тобто величини змінної. Приєднавши суфікс -ry до основи агентивного змісту, ми одержимо ономасіологічну структуру nomina collectiva, тобто значення “збірне поняття”, а основа відповістить на запитання про те, яке воно конкретно й з кого складене ( merchantry 'купецтво', Danishry 'датчани'; порівн. також rosary 'розарій ', shrubbery 'чагарник' і т.д.). таким чином, формальна операція по додатку суфікса веде до ототожнення даного предмета, явища й т.п. по його класовій приналежності. Додаток префіксів веде звичайно до інших наслідків, тому що ономасіологічним базисом найменування є основа, префікс же вказує на змінну ознаку позначуваного. Префікс не стільки класифікує, скільки уточнює вихідний знак, обмежуючи його в локативному або тимчасовому відношенні або ж сприяючи його оцінці. Так, префікс anti- свідчить не стільки про те, що похідні, побудовані з його участю, входять у який-небудь особливий клас “негативних явищ”; його функція - модифікувати вихідну основу, додавши їй значення протилежності, зворотної спрямованості проти чого-небудь і т.д. порівн. anti-hero (який все-таки різновид героя), anti-matter (який все-таки якийсь різновид речовини) і т.п. У ході префіксації, отже, створюються такі структури, які зв'язані зі спеціалізацією або специфікацією вихідної структури, причому звичайно в локативному, хронологічному або оцінному відношенні. Суфікси здійснюють операцію по включенню в певний клас, префікси - по уточненню границь названого предмета, явища, процесу й т.п.

Словоскладання приводить до виникнення похідних з іншими ономасіологічними структурами . Сполученням двох і більше повнозначних одиниць досягається нове найменування, конкретний зміст якого впізнається по встановленню відносин між знаками, що сполучаються. У найпростіших випадках ці відносини є атрибутивними, родо-видовими, але ще граматисти древньої Індії вказували на розмаїтість зв'язків усередині композита, схованих за однією й тією же формою.

Суфіксація й додаток суфікса приводить до того, що нове похідне ідентифікується по його входженню в певний клас або розряд явищ, префіксація й додаток префікса ведуть до того, що нове найменування виникає в результаті переосмислення старого і його уточнення новими локативними, тимчасовими або оцінними характеристиками. Словоскладання, однак, полягає в ідентифікації нового предмета, процесу й т.п. по їх частому, індивідуальному, що конкретизує ознаці. Англ. to handshake - це все-таки трясти, причому трясти тільки один конкретний об'єкт - руку; нім. Schwarzweissmalerei - це насамперед Malerei, індивідуальною і тому відмітною ознакою якої є, що вона виконується винятково в чорно-білих тонах і т.п. В якійсь мірі можна думати, що спосіб мотивації при словоскладанні обратен тому, що використовується при суфіксації: за допомогою уточнення однієї основи другою щось називане виділяється із класу предметів, а не включається в нього [48, с. 3].

Таким чином можливість утворення похідних слів на основі різнорівневих одиниць, тобто при використанні різних джерел деривації, веде до постановки складних проблем, що стосуються: а) неоднорідності процесів словотвору при їхньому протіканні “від мотивуючого слова”, з одного боку, і “від мотивуючої синтаксичної структури”, з іншого, а, отже, і б) зв'язків словотвору з іншими рівнями будови мови - не тільки з морфологією, але й синтаксисом. Звертання до джерел номінативної діяльності людини змушує визнати ще раз глибокий і органічний зв'язок понять, що формуються, відбиваних у вигляді слів, із судженнями про іменоване явище а, отже, органічний зв'язок похідних слів із синтаксичними структурами і їх пропозитивною семантикою.

РОЗДІЛ 2

КЛАСИФІКАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ НАЗВ МУЗИЧНИХ ГРУП ТА

ВИКОНАВЦІВ

2.1 Класифікація назв музичних груп та виконавців за музичними стилями

Назви музичних груп є цілим рядом формальних і семантичних моделей. Проте, остаточно ще не зрозуміло, як назви музичних груп співвідносяться з музичним стилем. Існують правила привласнення назв музичних груп згідно стилям популярної музики, і це доводить той факт, що музичні фанати можуть визначити музичний стиль по назві групи. Наприклад, назва групи Deep space Network “звучить” як електронна музика, тоді як назва Kingz of da streetz “звучить” як музика хип-хопа. У дослідженні цієї області культури, ми перш за все можемо припустити, що ключ до музичних стилів може бути знайдений в семантиці, формальних або інтертекстуальних властивостях назв груп.

Відповідна культурна основа є важливою складовою частиною в моделях назв груп. Замість того, щоб, загалом говорити о “поп та рок групах”, дана робота слідує жанровим розділенням, які були визначені музикантами і фанатами [44, с. 56], Особливо враховується чотири музичні стилі: 1) важкий метал (на початку 70х років) виконується за допомогою традиційних інструментів, включаючи вокал і гру гітари; 2) панк / хардкор (в кінці 70х років) грунтується на грі музичних інструментів і вокальному супроводі і має чітке політичне забарвлення або контркультурний напрям; 3) хип-хоп (в кінці 70х років) характеризується створенням семпл звуків заснованих на музиці соул і фанк, на терті пластинок і співі репом; 4) техно (в кінці 80х років) ритмічна танцювальна музика повністю оцифрована і в основному без вокального супроводу. Всі ці музичні стилі містять безліч піджанрів (наприклад, важкий метал підрозділяється на треш метал, спід метал, блек метал, дум метал і т.п.), існують і перехресні форми. Проте, чотири жанри цілком визначені в їх всеосяжному музичному профілі. Більш того, кожний із стилів відповідає субкультурі і культурі фанатів, яка стосується певних думок, відносин і характерів експресивної поведінки. Найчастіше в назвах груп відображаються саме ці фокусні відносини.

Бази даних, які розподілені за музичними стилями, доступні в різних формах. Окрім звичайних енциклопедій популярної музики, існують каталоги груп, використовувані в музичній індустрії (наприклад, в магазинах аудіо- і відеозаписів, в замовленнях товарів поштою), а також в спеціалізованих Інтернет ресурсах (наприклад, у великих колекціях посилань або на вебсайтах з коротким описом групи). В порівнянні з друкарськими виданнями музичних енциклопедій або магазинами аудіо- і відеозаписи, ці Інтернет ресурси зосереджені на певних жанрах і підтримуються самими фанатами.

Звичайний аналіз брендових імен представляє класифікацію брендових назв по певних товарах і видах послуг, згідно формальним і семантичним характеристикам. Типові формальні моделі брендових назв включають штучно створені слова, композиційні слова, різні види словотворень (наприклад суфіксальний), різне комбінування слів з ініціалами і кодовими номерами, прозивними іменами іменниками, власними іменами (особливо імен людей і назв міст), і цілі сінтагми або навіть цілі пропозиції. З семантичної точки зору, певний вид продукції може демонструвати перевагу над аппеллятивами певних семантичних класів. Використання “престижних слів” також є стандартною стратегією, наприклад, в Німеччині дорогі товари мають такі назви як Сенатор або Амбассадор. Зафіксовані асоціації, викликані брендовими назвами (наприклад, назва “Париж” звичайно належить до елегантних товарів) або відноситься до певних видів продукції, наприклад, назви різних міст використовуються для назв різних стилів меблів, власні жіночі імена для позначення різних прикрас і видів косметики.

Аналіз “полів і фреймів” моделей назв складається з “категорії вибору імені” і “схеми назви” [43, с. 47]. Наприклад, назви автомобілів співвідносяться з категоріями швидкісних тварин, відомих міст, астрономічними об'єктами, величчю, і гоночними треками. Ці відкриття підтверджуються результатами опиту, які доводять, що люди володіють інтуїцією доцільності назв різних предметів [44]. При виборі назв, фрейми володіють великою перевагою над семантичними полями, оскільки вони можуть містити висококласний відбірковий критерій елементів з певного поля, і також вони можуть мати справу з багатокомпонентними назвами. У назвах машин, наприклад, імена асоціюються з мужністю (наприклад, рейнджер), які найбільш властиві для джипів і вантажівок; проте інші види машин так детально не розглядаються.