14581 (Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів), страница 4

Значення багатьох вітамінів і мікроелементів багато в чому обумовлено тим, що вони входять до складу ряду ферментів, які каталізують важливі біохімічні процеси в організмі, як птиці, так і тварин. Вітаміни зв'язуються з білковою молекулою ферменту за участю іонів магнію, марганцю, цинку, заліза, молібдену, кобальту. Крім того, мікроелементи можуть безпосередньо входити до складу коферментів. Саме сполученість вітамінів і мікроелементів визначає спрямованість обміну речовин, і надалі рівня продуктивності.

Такі мікроелементи, як мідь, цинк, марганець, регулюють активність металовмісних ферментів-каталізаторів реакцій асиміляції кальцію й фосфору. На відміну від цих металів підвищений вміст в організмі молібдену негативно впливає на обмін кальцію й фосфору, приводить до порушення формування кісткової тканини. Іони ж міді перешкоджають цьому. Важливу роль відіграє співвідношення окремих мікроелементів. Існують метали антагоністи й синергісти. Мідь і цинк, молібден і вольфрам знижують дію один одного, а марганець, залізо, кобальт, нікель і мідь підсилюють взаємну дію.

Залізо входить у склад дихальних пігментів, у тому числі гемоглобіну, бере участь у процесах зв’язування та переносу кисню до тканин; стимулює функцію кровотворних органів; застосовується у якості лікарського засобу при анеміях і деяких інших патологічних станах. Амінокислоти (цистеїн, метіонін) стимулюють всмоктування заліза. Ефект цистеїну пояснюється його високою комплексоутворюючою здатністю і міцністю комплексу цистеїн-залізо.

Іони заліза присутні в таких ферментах, як каталаза й пероксидаза, а також у цитохромах, завдяки яким здійснюється перенос електронів у клітинах і утвориться енергія. Близько 70% іонів заліза знаходиться в гемоглобіні крові, що здійснює перенос кисню й бере участь у клітинному диханні.

Мідь являється незамінним мікроелементом, необхідним для нормальної життєдіяльності тварин. Вона – важлива складова частина металопротеїдів, які регулюють окисно-відновлювальні реакції клітинного дихання, фотосинтезу, засвоєння молекулярного азоту. Входячи до складу гормонів, мідь впливає на ріст, розвиток, відтворення, обмін, процеси гемоглобінутворення, фагоцитарну активність лейкоцитів.

Мідьвмісними є ферменти ортодифенолоксидаза, ксантиноксидаза, уратоксидаза, цитохромоксидаза, ряд інших. Тому мідь бере участь у тканинному диханні, кровотворенні, пігментації й кератинізації пір'яного покриву, остеогенезі, формуванні міеліну, відтворювальній функції та інших процесах.

Цинк присутній у карбоангідразі, пептидазах, деяких дегідрогеназах. Іони цинку пов'язані з гормонами, зокрема з інсуліном. Цинк приймає участь в обміні нуклеїнових кислот та синтезу білків. При недоліку цинку у тварин затримується ріст, змінюється формування костей, кістяка в цілому, знижується яйценосність, виникають порушення ряду ферментативних і гормональних процесів. Виявлені різкі вікові відмінності у всмоктуванні цинку. Так, у однодобових курчат всмоктується 34,6%, у курчат віком 3 тижня – 27,0%, та у віці 18 тижнів – 15,4%. Доза цинку 10-30 мг/кг сухої речовини корму у раціонах птиці підвищує вміст цукру у крові та оказує вплив на вуглеводний обмін.

Марганець входить до складу аргінази печінки, піруватдекарбоксилази, іони марганцю утворять комплекси з білками. Марганець впливає на ліпідний і вуглеводний обмін, розвиток кістяка, відтворну функцію. Кобальт входить в склад молекул цианокобаламіну (вітамін В₁₂) і позитивно діє на процеси кровотворення й травлення. Йод присутній у молекулі гормону щитовидної залози тироксину. При дефіциті йоду порушується загальний обмін речовин, наприклад, білків, знижується засвоєння вітамінів і т.д. в останні роки стали велику увагу приділяти селену, що є важливим антиоксидантом. Його введення в кормосуміші перешкоджає появі некрозів печінки у несучок та ексудативні діатези у курчат, які спровоковані відповідними факторами як годівлі, так і утримання [1].

3. Матеріал, мета і методики виконання роботи

3.1 Матеріал, умови і методика досліджень

Матеріалом для роботи були дані обліку по промисловому стаду курей-несучок кросу «Шевер-579» Краснопільської птахофабрики приватної виробничої фірми «Агроцентр».

Яєчний крос «Шевер-579» був створений на основі породи яєчного напряму Хайсекс білий. Особливості кросу такі: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

Зернові корми в структурі раціонів птиці займають біля 70%, і більша їх частина доводиться на кукурудзу та пшеницю. Оскільки основними джерелами енергії для птиці є зернові корми, потрібно враховувати, що вуглеводи в них неоднорідні по своєму складу.

В травному тракті птиці некрохмалисті полісахариди знижують перетравність кормів. Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібні ферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуються місцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.

Нами було вивчено ефективність використання ферментного препарату МЕК на перетравність корму у курей-несучок з подальшою їх яєчною продуктивністю.

З цією метою було проведено науково-господарський дослід на поголівї курей яєчного напрямку продуктивності кросу «Шевер-579». Відбір курей-несучок для досліду проводили за методикою ВНДІТІП. Птицю утримували в триярусних батареях типу БКН-3А. Було створено дві групи несучих курей-аналогів породи по 50 голів у кожній. Параметри мікроклімату та освітлення відповідали нормативам. Починаючи з 240-денного віку, контрольна група курей отримувала впродовж дослідного періоду (150 днів), повноцінний комбікорм.

Всі групи впродовж досліду отримували повнораціонний комбікорм такого складу: зерно пшениці (50%), соняшниковий шрот (35%), а також соєва олія (1,7%), премікс, знефторений фосфат, лізин. Комбікорм був збалансований за основними поживними речовинами згідно з нормами. Проте в комбікормі було підвищення на 28,7% кількості клітковина та незначне зниження рівня обмінної енергії, сирого протеїну, кальцію, фосфору.

Під час досліду проводили облік збереженост, фізіологічного стану птиці та живої маси, продуктивності,споживання комбікорму, витрати корму а 10 яєць та 1 кг яйцемаси; середню масу яєць, якість яєць (маса білка та жовтка, індекс жовтка і білка, одиниці Хау, товщина шкаралупи).

Балансові досліди проводили згідно з методикою ВНДІТІП, де визначали кількість спожитого корму і виділеного посліду птицею. Для балансвого досліду з кожної групи відбирали по 5 голів птиці.

Вологу в посліді визначали висушуванням за температури 65ºC; кількість сирої клітковини – за методом Штома і Генеберга; сирого жиру – за методом Рушковського; сирого протеїну – за методом К’єльдаля; золи – методом сухого озоління в муфельній печі за температури 500-550ºC; кальцію – об’ємним методом за Де Ваарду; фосфору – після мокрого озоління калориметричним методом.

Для визначення перетравності протеїну кормових сумішей обов’язково звільняли послід від сечової кислоти та її солей, використовуючи метод М.І. Д’якова. Для цього наважку (1 г) сухого посліду обробляли в стакані киплячої дистильованої води (500 мл) з додаванням 3 мл 0,1 н їдкого натрію, доводили до кипіння; одержану масу фільтрували і переносили на фільтр. Відфільтрований осад 2-3 рази промивали гарячою водою, підсушували і спалювали в колбі К’єльдаля для визначення азоту.

В кінці досліду було забито по три голови з кожної групи курей. Перед забоєм птицю не годували 12 годин, не напували 4 години, потім зважували до і після забою, який виконували за методикою ВНДІТІП. Знаходили мсу істівних частей тушки та неістівних частей, масу напівпатраної та патраної тушок. Всі дані досліду оброблялиь методом варіаційної статистики з використання комп’ютерних програм Microsoft Exel.

3.2 Характеристика господарства

Краснопільська птахофабрика приватної виробничої фірми «Агроцентр» почала функціонувати з жовтня 1999 року після реконструкції колишньої птахофабрики «За мир». Розміщується вона між промисловими містами Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Територія району межує: з півдня – з Солонянським, з заходу – Криничанським і Петриківським районами, з півночі – з Магдалинівським та Новомосковським районами і зі сходу – з Синельниківським районами.

Дніпропетровський район знаходиться в степовій помірно засушливій зоні України, де загальна кількість опадів за рік в середньому становить 410 мм, а за період із середньою температурою вище 10°С – 260 мм. На протязі року переважають вітри південно-східного напрямку.

Господарство має на 2008 рік 405 га земельних площ, зайнятих під сільськогосподарські угіддя. Умови місцевого клімату дозволяють отримати добрі результати при вирощуванні кукурудзи та ячменю на зерно. Все зерно, що вирощується у господарстві, проходить всі стадії доочищення та до обробки. У господарстві є зерновий тік і кормоцех. Структура земельних угідь представлена в таблиці 1.

2. Структура земельних угідь та її зайнятість у виробництві

Врожайність озимої пшениці за минулі роки коливається від 38,8 ц/га до 60,9 ц/га, при цьому якість виробленого насіння і товарного зерна висока. Від виробництва кормових культур безпосередньо залежить виробництво тваринницької продукції. Структура посівних площ та врожайність основних сільськогосподарських культур представлена в таблиці 2.

2. Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

Основна спеціалізація Краснопільської птахофабрики – яєчний напрямок. Технологія утримання птиці – кліткова. Виробнича потужність –920 тис. птахомісць, в тому числі 320 тис. призначені для вирощування молодняку. У господарстві є також 2 цеха, де утримуються качки важких м’ясних кросів.

Пташники побудовані з цегли та бетону за типовим проектом 18х96 і 12х84 м². Обладнані клітковими батареями типів БКН-3, КБУ-3 і 2Б-3; система вентилювання «Клімат-47». Рівень механізації трудомістких робіт автоматизований.

В теперішній час птахофабрика працює з кросом «Шевер-579», виведеним на основі яєчної породи Хайсекс білий. Відмінними особливостями кросу «Шевер-579» є: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

В цьому переконує стадо, яке утримується на птахофабриці і відповідає всім переліченим показникам: несучість за 68 тижнів життя складає 280 штук яєць; середня маса яєць у віці 26 тижнів 57,0 г; у віці 30 тижнів – 61,0г; у віці 60 тижнів – 67,4 г маси; вік досягнення 50%-вої несучості – 150 днів, а пік несучості – 170 днів (90-96%).

Рекомендовані для даної птиці температурний, світловий режим, а також відносна вологість повітря в приміщенні пташників в цілому дотримується.

Для контролю за основними показниками мікроклімату приміщення в проходах між клітковими батареями розміщені термометри й психометри, інтенсивність освітлення контролюється люксметром.

Фронт годівлі та напування птиці відповідають нормативам. В більшості пташників поїння здійснюється ніпельними поїлками типу Л-1, годівля – лінійними годівницями. Розподіл кормів здійснюється стрічковим транспортером. Збирання посліду в пташниках проводиться систематично. Цей процес механізований і здійснюється за допомогою скребково-гвинтових транспортерів. Послід по транспортеру надходить на двір і складається в тракторний причеп. Згодом він вивозиться на послідосховище, яке розташоване у 300-400 м від пташників (за межею птахофабрики). Збирання яєць виконується вручну двічі у день пташницями, які також слідкують за санітарним станом приміщення пташника і підтримують його на належному рівні. Особливу увагу звертають на чистоту кормових бункерів, водопровідних розподільних бачків та напувалок. Періодично здійснюють побілку підлоги, стін, стелі негашеним вапном. На вході у кожний пташник встановлені так звані ніжні ванни з вапном (дезбар'єр) для дезинфекції взуття. Для обслуговування пташників використовують одяг і взуття призначені тільки для роботи в даному пташнику. Трупи птиці щодня збирають у металеву тару. Після патологоанатомічного розтину їх утилізують у ямі Бекарі, яка розташована у 400 м від території птахофабрики.