14282 (Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику), страница 9

Стаття 77. Аварії поділяються на дві категорії:

- до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

1. загинуло п'ять і травмовано десять і більш чоловік;

2. виникнув викид отруйливих, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

3. збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі більш, ніж у 10 раз;

4. зруйнування будувань, споруджень або основних концентрацій об'єктів створено загрозу для життя і здоров'я значної кількості робітників підприємства або населення;

- до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

1. загинуло до п'яти або травмовано від чотирьох до десяти чоловік;

2. зруйновано будування, спорудження або основна конструкція об'єкту, які створюють загрозу для життя і здоров'я робітників цеху, дільниці.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва у результаті спрацьовування автоматичних захисних блокаторів і інші локальні порушення в роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор і обрив проводів ЛЕП не відносяться до аварій, маючих категорії і розслідуються підприємством в установленому їм порядку.

Стаття 78. Про аварії свідок зобов'язаний негайно сповістити безпосередньо керівнику робіт або іншій посадовій особі, яка в свою чергу зобов'язана сповістити керівнику підприємства.

Стаття 79. власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язана ввести в дію план ліквідації аварії, здійснити, в першу чергу, заходи по порятунку постраждалих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшого поширення аварії, встановлення меж безпечної зони і обмеження доступу до неї людей.

Стаття 80. власник (керівник підприємства) зобов'язаний негайно сповістити про аварії в місцевий орган державного над зору по охороні труда, орган, до сфери управління котрого відноситься підприємство, міський орган виконавчої влади, штаб громадянської оборони і надзвичайних ситуацій, прокуратуру по місту виникнення аварії і відповідний профспілковий орган.

Стаття 88. якщо аварії виникла з причини проектної недоробки або конструктивних недоліків обладнання, то для участі в роботі комісії про розслідування причин і наслідків виникнення аварії притягаються представники підприємств, які розробляли та виготовляли його.

Стаття 92. Особи, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

У процесі виробництва соняшнику можливі слідуючи аварійні ситуації:

• внаслідок розриву гумового шлангу, при заправці робочої ємності машини СТК-5 на спеціальній площадці виникла утрата азотного добрива, призначеного для приготування розчину мінерального добрива і обробці посівів соняшнику. Значна кількість забруднюючої речовини, що потрапила в навколишнє середовище, перевищує гранично-допущену концентрацію більш, ніж у 10 разів. Згідно статті 77 Положення про розслідування і урахуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, організаціях аварійна ситуація відноситься до аварії першої категорії;

• під час виконання однієї з операцій технологічного процесу вирощування і збирання соняшнику, внаслідок наїзду трактора на опору ЛЕП стався розрив проводів і руйнування опори. Згідно статті 77 того ж "Положення" аварійна ситуація відноситься до аварії другої категорії;

- під час збирання соняшнику внаслідок вильоту з вихлопної труби збиральної машини іскор сталося запалення листостеблової маси соняшнику. Згідно з статтею 77 цього ж "Положення" ситуація відноситься до аварії першої категорії.

Проектовані заходи, методи, прийоми, принципи і засоби попере­дження аварійної ситуації

В якості аналогової аварійної ситуації приймаємо ситуацію з викидом значної кількості азотної речовини в навколишнє середовище.

Для попередження цієї аварійної ситуації повинні виконуватися вимоги ГОСТ 12.2.003-74 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпечності, ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпечності до робочих місць, ГОСТ 12.3.006-75 ССБТ. Експлуатація водопровідних і каналізаційних споруджень і сітей. Загальні вимоги безпечності, ГОСТ 12.3.037-84 ССБТ. Використання мінеральних добрив у сільському господарстві. Загальні вимоги безпечності. Зокрема: робочий розчин (аміачну воду, розчин моче вини у воді і інш.) для обприскування приготовляють на спеціально обладнаних площадках або на стаціонарних типових заправних пунктах. Територія пункту повинна бути заасфальтована і спланована так, щоб пролитий розчин тік в одну сторону площадки, в кінці якої встановлюються спеціальні накопичу вальні ємності, в яких він збирається та утилізується в встановленому порядку, при цьому необхідно строго притримуватись вимог ГОСТ 11.1.311-84. Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги охорони наземних і підземних вод від забруднення мінеральними добривами.

В аварійних ситуаціях (розрив шлангів корпусу насосу і т.п.) тракторист (заправник) зобов'язаний негайно вийти в безпечну зону і надіти засоби індивідуального захисту, передбачені для цього випадку, прийняти міри по вилученню людей і тварин (якщо там такі знаходилися поблизу) з небезпечної зоні і далі діяти керуючись статтею 78 Положення о розслідуваннях і урахуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємстві в закладах і організаціях.

Висновок: запропоновані заходи, методи і принципи направлені на до забезпечення безпечних для життя і здоров'я умов труда працюючих, а, зокрема, і розробка в області засобів колективного захисту дозволять, на мій погляд, підвищити загальний рівень безпечності і екологічності відповідно до 98,0 і 96,0 відсотків.

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

Основним показником ефективності вирощування соняшника за інтенсивною технологією служить економічний ефект, обумовлений по різниці витрат на вирощуванні соняшника в базовому і проектованому варіанті технології.

Поряд з річним економічним ефектом розраховують наступні техніко-економічні показники:

• витрати праці на вирощування та збирання;

• собівартість однієї тонни врожаю;

• річну економію від зниження собівартості вирощування;

• витрата палива на одиницю площі;

• виробництво продукції на одного працюючого;

• виробництво соняшника на одного працюючого;

• питомі капітальні вкладення;

• приведені витрати;

• строк окупності капітальних вкладень.

Витрати праці на виробництво соняшника визначають для проектованого варіанта по технологічній карті, розроблюваній в дипломному проекті. Для базової технології по фактичних витратах праці в господарстві на площу 600 га:

846 люд. год.

Т_с = 512 люд. год

де Т_п , Т_с - відповідно проектуємі та існуючі витрати праці. Витрати праці на одиницю площі будуть:

, (5.1)

, (5.2)

де З_т._уд._п , З_туд._с - відповідно витрати праці на одиницю площі (люд.-год./га) при проектованій та існуючій технології.

Ступінь зниження витрат праці визначається по формулі

, (5.3)

Річна економія експлуатаційних витрат визначається по формулі

, (5.4)

де Э_тг - річна економія витрат праці, люд.-год.;

S_n - площа, яку займає культура по проектованому варіанту, га

Ріст продуктивності праці визначається по формулі

, (5.5)

Собівартість продукції визначається за формулою

, (5.6)

де С_п - прямі витрати, грн.;

С_н - накладні витрати, грн.;

Q - валове виробництво, т ( га × ц/га).

Прямі витрати для порівняльних технологій (вихідній та інтенсив­ній) визначається по формулі

, (5.7)

де С_пп - прямі витрати на вирощування соняшнику за інтенсивною технологією, грн.;

З_п - заробітна плата робітників з нарахуваннями, грн.;

А_п - амортизаційні відрахування, грн.;

Р_п - витрати на ремонт та технічне обслуговування, грн.;

Т_п - витрати на енергосистеми, грн.;

П_сп - страхові платежі, грн.;

Q_жп - витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих, які за­йняті на вирощування соняшнику, грн.;

М_п - витрати на основні та допоміжні матеріали, грн.

Заробітна плата робітників, які зайняті на вирощуванні соняшнику ви­значаються за формулою:

З_п = З + Н_ар · З, (5.8)

де З - заробітна плата згідно технологічної карті, грн.;

Н_ар - нарахування на зарплату, Н_ар = 0,375

З_п = 1230+461=1691 грн.

Амортизаційні відрахування визначаються по формулі

, (5.9)

де Б_п - балансова вартість тракторів та сільськогосподарських машин, грн., зайнятих на соняшнику;

а - норма амортизаційних відрахувань, %

Витрати на ремонт та технічне обслуговування приймають по нормати­вам витрат грошових коштів в розрахунку на 1 га за формулою

, (5.10)

де S _i- площа вирощування соняшнику, га;

Н_трі - норматив витрати грошових коштів на ремонт та ТО на одиницю площі, грн./га.

Роблячи відповідні розрахунки підставляємо результати в формулу (5.10)

Витрати коштів на паливо визначаємо за формулою

, (5.11)

де Р_ті - витрати палива на весь обсяг робіт, кг;

Ц_кі - комплексна ціна палива, грн./кг.

Страхові платежі від балансової вартості техніки, яка зайнята на виро­щуванні соняшнику визначається за формулою

, (5.12)

де Б_п - балансова вартість техніки, грн.;

Н_сп - норматив страхових платежів, (Н_сп = 0,003)

Витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих

, (5.13)

де п - число робітників, які зайняті на вирощуванні соняшнику;

Н_ж - норматив витрат на одного робітника в рік по забезпеченню життєді­яльності, (Н_ж = 7,5 грн.);

З_ж - витрати на заходи по охороні праці та ТБ, грн.

Витрати на основні і допоміжні матеріали визначаємо за формулою

М_п = М_с + М_уд + М_гер + М_пест, (5.14)

де М_с - витрати на насіння, грн. М_с = 4800 грн.;

М_уд - витрати на добрива, грн. М_уд = 24000 грн.;

М_гер - витрати на гербіциди, грн.; М_гер = 10600 грн.;

М_пест - витрати на пестициди, грн.

М_п = 4800+24000+10600=39400 грн.

Підставивши в формулу для визначення прямих витрат числові значення складових отримаємо

С_пп = 1641+14681+12850+22939+39400+795+3796=96102 грн.

Накладні витрати визначаємо за формулою

С_нп = 0,1 · (З_п + А_п + Р_п) (5.15)

С_нп = 0,1·(1691+14681+12850)=2922 грн.

Підставивши в формулу ( 5.6 ) значення складових отримаємо собівартість соняшнику

С_вкп = 98994/150 = 660 грн/т

Річну економію при вирощуванні соняшнику по інтенсивній технології в порівнянні з вихідним варіантом визначаємо за формулою

, (5.16)

де С_вкс - собівартість 1 т продукції при вирощуванні в вихідному варіанті, грн.;

С_вкп - собівартість 1 т продукції при вирощуванні в проектованому

варіанті, грн.;

Q - валовий збір продукції;

∆Э_г - річна економія від підвищення врожайності за рахунок удоскона­лювання технології.