125442 (Розрахунок зубчасто-пасового приводу)
Описание файла
Документ из архива "Розрахунок зубчасто-пасового приводу", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "125442"
Текст из документа "125442"
РОЗРАХУНОК зубчасто-пасового привода
-
Вибір електродвигуна та розрахунок основних параметрів привода
Вихідні дані: Nз = 6.5 кВт;
Nв=70 об/хв
1.1 Визначаємо частоту обертання вихідної ланки привода:
nз =70 об/хв.
1.2 Визначаємо КПД електродвигуна:
пр = р.п (под. )m з.п = 0,96 0,992 0,98 = 0,95;
п.п = 0,94 ... 0,96 – К.К.Д пасової передачі (с.15 [1]), ηр = 0,96;
з.п = 0,96 ... 0,98 – К.К.Д зубчастого редуктора (с.15 [1]), ηз = 0,98;
1.3 Визначаємо необхідну потужність двигуна, (кВт):
1.4 Визначаємо можливу частоту обертання двигуна(1/хв.)
nэд<15*nвых<15*7=1050
Беремо електродвигун серії 4А згідно з ГОСТ 19523-81 (табл. 2 [1]) 4А132М6У3.
Параметри електродвигуна:
Nел = 7,06кВт; nел = 970 об/хв.;
1.5 Визначаємо дійсне передаточне відношення привода:
1.6 Визначаємо передаточне відношення по ступенях
Uр=3
Uз=4.62
1.7 Визначаємо частоти обертання валів привода (об/хв):
n1 = nел = 970
;
n3
1.8 Визначаємо потужності на валах привода (кВт):
N1 = Nвх.= 7,06
N2 = N1 п.п = 7,06 0,95 = 6,7;
N3 = Nвых.= 6,5
1.9 Визначаємо крутні моменти на валах привода (нм):
1 = 9550 ;
2 = 9550 ;
3 = 9550 .
1.10 Визначаємо орієнтовні діаметри валів привода (мм):
d1 = dел = 38, (табл. 3 [1]);
d = ;
k = ;
d2 =29,23 => 30 =>35 ;
d3 =51 =>55 =>55.
Де[] = 15 … 30 МПа – допустиме напруження.
Приймаємо: d2 = 35 мм, d3 = 55 мм.
1.11 Основні параметри привода:
№ | параметры | размерность | Вал 1 (ел.) | Вал 2 (5) | Вал 3 (9) |
1 | N | кВт | 7.06 | 6.7 | 6.5 |
2 | n | об/хв | 970 | 388 | 70 |
3 | T | Нм | 69.5 | 164.9 | 886.8 |
4 | d | мм | 38 | 35 | 60 |
2. Розрахунок клинопасової передачі
Вихідні дані: N1 = 7.06 кВт;
n1 = 970 об/хв;
T1 = 69.5Нм;
Uр=2.5
2.1 Визначаємо профіль паса:
T = 69.5
Приймаємо профіль паса “Б” з розмірами перерізу (табл. 2.12):
bp = 14 мм;
h = 10.5 мм;
b0 = 17 мм;
y0 = 4.0 мм;
F1 = 1.38 см2;
q = 0,18 кг/м.
2.2 Визначаємо діаметр ведучого шківа (табл. 2.15):
dp1 = 140 мм.
2.3 Визначаємо діаметр веденого шківа (мм):
dp2 = dp1 uп.п (1 – ) = 140 2.5∙ (1 – 0,02) = 384
де = 0,01 ... 0,02 – коефіцієнт ковзання.
Згідно з ГОСТ 17383-73 (табл. 2.4) приймаємо:
dp2 = 400 мм.
2.4 Фактичне передаточне відношення
uп.п = .
2.5 Визначаємо швидкість паса (м/с):
V1 = < [V] = 25.
2.6 Частота обертів веденого вала (об/хв):
n2 = .
2.7 Визначаємо міжосьову відстань (табл. 2.14), мм:
а1 = Ка dp2 = 1,05 400=420;
Ка=1,05.
2.8 Розрахункове значення довжини паса (мм):
L1= .
Вибираємо стандартну довжину паса (с. 26):
L1ст. = 1800 мм.
2.9 Перевіряємо умову обмеженості числа пробігів паса (1/c):
< [ ] = 5
2.10 Уточнюємо міжосьову відстань (мм):
a2cm=368 мм
2.10.1 Мінімальне значення міжосьової відстані (мм):
аmin =352-0,01*1600=336
2.10.2 Максимальне значення міжосьової відстані (мм):
amax =352+0,01*1600=368.
2.11 Перевіряємо кут обхвату ведучого шківа:
1 = 180 – 60∙ 180 – 60∙ >[1] = 110
Вимоги виконуються.
2.12 Знаходимо коефіцієнт довжини паса:
(табл. 2.19),
де L0 = 2240 мм – базова довжина паса “Б” (табл. 2.15).
2.13 Вихідна потужність паса (табл. 2.15) при dp1 = 140 мм и V1 =45 м/с
N0 =1,07 кВт
2.14 Коефіцієнт кута обхвату (табл. 2.18)
С = 0,89.
2.15 Поправка до обертового моменту на передаточне відношення (табл. 2.20)
п = 2,3 нм.
2.16 Поправка до потужності (кВт):
п = 0,0001∙ п n1 = 0,0001 2,3 970 = 0.22.
2.17 Знаходимо коефіцієнт режиму роботи (табл. 2.8):
Ср = 0,92
2.18 Допустима потужність на один клиновий пас (кВт):
[N] = (N0C∙CL + п) ∙Ср = (1,07*0,99*0,95+0,22) 0,92 = 1,13.
2.19 Розрахункове число пасів:
z = .
2.20 Коефіцієнт нерівномірності навантаження пасів (с. 28 [1])
Сz = 0,85.
2.21 Визначаємо дійсне число пасів:
z .
Приймаємо число пасів z = 8.
2.22 Зусилля попереднього натягу одного клинового пасу (н):
S01 = ,
2.23 Визначаємо силу тиску на вали передачі (н):
Q = 2∙ S01 z ∙sin .
2.24 Визначаємо розміри ободу шківа (табл. 2.21):
lр = 14 мм;
h =10,8 мм;
b = 4,2 мм;
l = 19±0,4мм;
f = 18,5+2;-1 мм;
h1min = 8 мм;
1 = 34;
2 = 38°.
Зовнішній діаметр шківа (мм):
de1 = dp1 + 2∙b = 140+2*4,2=148,4 мм
de2 = dp2 + 2∙b = 384+2*4,2=392,4 мм.
Ширина обода шківа (мм):
М = (z – 1) L + 2∙ = 196.
3. РОЗРАХУНОК ЗАКРИТОї ЦИЛIНДРИЧНОї ЗУБЧАТОї ПЕРЕДАЧI
Вихідні дані: N1 = 6,7 кВт;
n1 = 388 об/хв.;
T1 = 164,9н*м;
Uз = 4,62.
3.1 Вибираємо матеріал для виготовлення шестерні та колеса (табл. 8.8):
№ | Параметри | шестерня | колеса |
1 | марка сталi | Ст.40X | Ст.45 |
2 | твердiсть середини | 245HB | 200 HB |
3 | твердiсть поверхнi | 58 HRСэ | 50 HRСэ |
4 | термообробка | Зак.ТВЧ | Нормалiзацiя |
5 | межа текучестi | 800 МПа | 450 МПа |
6 | межа мiцнiстi (Gв) | 1000 МПа | 750 МПа |
3.1.2 Вибираємо припустиме напруження перетина для шестерні:
МПа
Значення вибираємо з табл.3.19:
SF′ = 1,75;
SF″ = 1,0;
G0Flim1 = 600 Мпа;
YS = 1,0;
YR = 1,0;
kFL1 = 1,0;
kFl1 = 1,0.
3.1.3 Вибираємо припустиме напруження перетина для колеса:
МПа
G0Flim2 = 1,8 HB = 360 Мпа.
3.1.4 Вибираємо припустиме напруження перетина для шестерні з перенавантаженнi:
GFlimM1 = 2450 (табл.3.19).
3.1.5 Вибираємо припустиме напруження перетина для колеса з перенавантаженнi:
МПа
GFlimM2 = 4,8 HB.
3.1.6 Визначаємо допустиме контактне напруження для зубців шестерні (МПа):
[Gн1] = МПа
GHlim1 = 1,8 ∙HRСэ+150 = 1194 МПа;
SH=1,25;
SHL=1,0;
zR = 0,95;
zV = 1,0.
3.1.7 Визначаємо допустиме контактне напруження для зубців колеса (МПа):
[Gн2]= МПа
GHlim2 = 2 ∙HB+70 = 470 МПа.
3.1.8 Визначаємо допустиме контактне напруження, дiюче в зацiпленнi:
[Gн]= min {[Gн1], [Gн2] } = 392МПа.
3.2 Проектуючий розрахунок зубчатой передачi
3.2.1 Визначаємо колову швидкість (м/с):
Vt = 0,6.
3.2.2 Необхідна ступінь точності передачі (табл. 3.33:
nt = 9.
3.2.3 В основу покладена залежнiсть:
,
де КНα = 1,0 – коефіцієнт нерівномірності навантаження по зуб’ям;
КН = 1,08 – коефіцієнт нерівномірності навантаження по ширині зубчастих вінців (рис. 8.15 [2]);
КНV = 1,05 – коефіцієнт динамічного навантаження (табл. 8.3 [2]);
zM = МПа1/2
– коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів зубчастих коліс;
zH =
- коефіцієнт форми спряжених поверхонь зубців;
zε =
- коефіцієнт торцевого перекриття зуба,
де
,
де z1 = 29-кiлькiсть зубців шестернi,
z2 =29*4,62=133,98=>134 - кiлькiсть зубців колеса,
cosβ = 1,
εα = [1,88-3,2∙(1/29 + 1/134)] = 1,75,
zε =0.75;
d = 1 – коефіцієнт ширини зубчатого вінця (табл. 8.4 [2]);
dw1=86.6мм.
3.2.4 Визначаємо модуль зубців (мм):
,
Приймаємо стандартний модуль зубців (табл. 8.1 [2]):
m = 4 мм.
3.2.5 Були отриманi слiдуючi розрахунки:
m= 4мм;
z1 = 29;
z2 = 134;
dw1 = m∙z1= 4*29=87 мм;
bw = ψd∙dw1 = 86.6.
3.3 Геометричний розрахунок зубчатої передачi.
3.3.1 Обчислюємо ділильний кут профiля:
.
3.3.2 Обчислюємо кут зацiплення:
;
х1+х2=0;
αtw=αt=20°.
3.3.3 Визначаемо мiжосьову вiдстань:
мм.
3.3.4 Обчислюємо ділильний діаметр шестірні та колеса (мм):
di= ,
d1=29*4=87 мм;
d2= 4*134=402 мм.
3.3.5 Обчислюємо діаметри вершин зубцiв шестірні та колеса (мм):
dai = ;
da1= мм;
da= мм.
3.3.7 Обчислюємо діаметри осьових кругов впадiн шестірні та колеса (мм):
dfi=
df1=87-27.5=79.5мм;
df2=402-7.5=394.5 мм.
3.3.8 Обчислюємо кут профiля зуба у точцi на вершинах:
;
.
3.3.9 Обчислюємо складові коефицiенти торцевого перекриття:
;
.
3.3.10 Обчислюємо коефицiент торцевого перекриття:
.
3.3.11 Обчислюємо осьовій шаг перекриття:
.
3.3.12. Обчислюємо коефiциент осьового перекриття:
.
3.3.13. Сумарний коефіциент перекриття:
.
3.3.14 Обчислюємо еквівалентні числа зубчатої передачі:
;
3.3.15 Визначаємо колову швидкість (м/с):
Vt = .
15>15>