20575 (Склади рідких ракетних палив), страница 2

На організм людини гептил діє наступним чином: подразнює слизову оболонку очей, дихальні шляхи та легені, відбувається сильне збудження центральної-нервової системи, розлод шлунково-кишкового тракту. Попадання бризок в очі може миттєво викликати біль, сльозоточивість і почервоніння [1]. У таблиці 2.3 наведені гігієнічні нормативи для гептилу.

Таблиця 2.3 – Гігієнічні нормативи для гептилу

Самін, як уже відомо, складається з суміші ізомерів ксилідину та триєтиламіну. Ксиділин у мікроскопічних кількостях у людини виклиає опіки шкіри та ураження очей, а доза в 10 г є смертельною для людини [3]. У таблиці 2.4 наведені гігієнічні нормативи суміші ксилідинів, та в таблиці 2.5 – гігієнічні нормативи для триетиламіну.

Таблиця 2.4 – Гігієнічні нормативи суміші ксилідинів (всього 6 ізомерів)

Таблиця 2.5 – Гігієнічні нормативи для триетиламіну

При розлитому окиснику хмара випарів може досягати великих розмірів і розповсюджуватись на значні відстані, загрожуючи життю людей, тварин та рослин.

Небезпечне потрапляння КРП в грунт. Так на місті виливу палива через 5 років з глибини 30 см було видалено 1 кг грунту. В якому виявилось 617 мг ксилідину.

Меланж надзвичайно небезпечний при вдиху, при ковтанні, попаданні на шкіру та слизисті оболонки. Викликає важкі опіки шкіри. Дере у горлі, важке дихання, сухий кашель, задишка, опіки губ, шкіри підборіддя, ротової порожнини, стравоходу, шлунку. Ураження очей та носа. Спостерігаються різкі болі в області грудної клітки, шлунку. Болісна блювотина з кров’ю, охриплість голосу, можливі спазми і набряк гортані та легенів [7].

При дії кислоти наступає коагуляція білків у наслідок іонізації карбоксильних груп, порушення пептидних зв’язків в білкових молекул і розриву пептидного ланцюга. Змінюється дисперсна фаза тканинних колоїдів, білки тканинної рідини переходять в щільний осад. Певну роль в розвитку необоротних змін грає дегідрація тканин. Оскільки розчинення деяких кислот в тканинній рідині супроводжується виділенням тепла, перегрів тканин також може бути причиною їх загибелі. При опіках формується коагуляційний некроз тканин [3].

При зливі окисника за температури 20ºС в 1 м³ дренажних парів, що витісняються з резервуарів, міститься близько 3,6 кг оксидів азоту. Такою кількістю оксидів можна забруднити до ГДК повітря об’ємом понад 1,8·10 м³.

Досліджено, що у випадку втрати щільності резервуара, який містить 100 кубометрів окислювача, в радіусі 2 км усе біологічне життя буде знищене. Небезпечна зона матиме радіус близько 25 км [5].

2.3 Заходи першої медичної допомоги

Основна мета першої медичної допомоги – врятування життя ураженого шляхом усунення дії виражального фактора та найшвидша евакуація за межі осередку. Медична допомога має бути надана у максимально стислі строки. Необхідно виконати наступні заходи:

1. Усунути дію хімічної речовини – рясно промити ділянку опіку великою кількістю води, 2%-им розчином соди;

2. при поєднанні опіку із загальним отруєнням парами і ураженням органів дихання необхідно забезпечити доступ свіжого повітря, інгаляцію кисню;

3. провести знеболення;

4. у разі потрапляння в очі промити струменем води, 2%-им розчином питної соди;

5. одяг з уражених областей не знімається, а розрізається і обережно віддаляють;

6. накласти на рану асептичну пов’язку;

7. почати внутрішньовенне введення плазмо замінних розчинів;

8. напоїти постраждалого міцним чаєм, забезпечити рясне пиття;

9. надати постраждалому зручного положення, при необхідності іммобілізувати постраждалі кінцівки;

10. провести екстринну профілактику раневої інфекції;

11. доставити постраждалого до лікувальної установи [3].

3 НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ КОМПОНЕНТІВ РАКЕТНОГО ПАЛИВА

Нейтралізація – надзвичайно важливий виробничо-технологічний процесс, направлений на ліквідацію токсичної дії компонентів ракетного палива на різноманітні екологічні системи.

Під нейтралізацією розуміється обробка технічних засобів забезпечення КРП в цілях знешодження не видалених залишків КРП.

Основні вимоги зводяться до того, щоб після нейтралізації технічні засоби та місця проливів були повністю безпечними і забезпечували можливість проведення ремонтних робіт без застосування засобів індивідуального захисту.

Технологія робіт з нейтралізації інфраструктури зберігання компонентів ракетного палива, а саме гептилу та саміну (які представленні трубопроводами, арматурою та резервуарами) передбачає застосування комплексу технічних заходів, які включають хімічну та парову нейтралізацію, зачищення ємностей, продування та висушування елементів інфріструктури до безпечного стану [2].

Метод нейтралізації повинен бути таким, щоб його можна було застосовувати в будь-яку погоду, будь-яку пору року та доби. Реагенти, які використовуються для нейтралізації повинні бути безпечними в поводженні, неагресивними, дешевими і мати широку базу виробництва.

Нейтралізація трубопроводів та резервуарів здійснюється силами однієї бригади, до складу якої входять підготовлені фахівці. Ця бригада має у своєму розпорядженні всю необхідну техніку і обладнання. Техніка і обладнання на етапі нейтралізації та допалу дислокуються на ОЗРП.

Для збору і доставки промстоків гептилу до установок допалу 11Г427 використовується пересувна технологічна ємність.

Процес нейтралізації проводиться за замкненим циклом. Зв'язок з атмосферою обладнання, що нейтралізується, відсутній. Усі дренажні гази допалюються в агрегаті 15Г94.

Всі роботи з нейтралізації та допалу промстоків компонентів ракетного палива проводятьсь згідно з технологічними картами і схемами підключення агрегатів та обладнання.

В залежності від процесів, що протікають між КРП і нейтралізуючим реагентом, розрізняють чотири методи нейтралізації:

1)хімічний метод нейтралізації – в його основу покладено принцип розкладання КРП твердими чи рідкими хімічними реагентами і їх розчинами з утворенням нових речовин, які не є токсичними, неагресивні і не вибухонебезпечні;

2)фізичний метод нейтралізації – в основу покладено видалення без розкладання КРП газовою віддувкою, інертними розчинниками, різноманітними сорбентами;

3)фізико-хімічний метод нейтралізації – поєднує два вище перераховані. Так, метод нейтралізації інертними розчинниками на першому етапі підпорядковується фізичним законам розчинності КРП в цих розчинниках, а на другому – хімічними реакціями розкладу компонентів

4)біологічний метод нейтралізації – в основу покладена здатність аеробних мікроорганізмів використовувати в якості харчового субстрату деякі компоненти ракетного палива.

3.1 Нейтралізуючі розчини

Для проведення нейтралізації резервуарів, трубопроводів, арматури та інших елементів інфраструктури зберігання гептилу застосовується хлорний метод знешкодження розчином двітретіосновної солі гіпохлориду кальцію (ДТСКГ). Вказаний нейтралізуючий розчин використовувався при проведенні нейтралізації на об’єктах ракетних військ відповідно до експлуатаційної документації.

ДТСГК – білий кристалічний порошок із запахом хлору, насипна вага якого становить 0,8 -0,85 кг/м³. у воді розчиняється помірно, технічний продукт містить до 56% «активного хлору».

ДТСГК зберігається і транспортується в металевих оцинкованих барабанах місткістю 25-50 л. Розклад ДТСГК з витратами активного хлору відбувається під дією прямих сонячних променів.

Застосовується 0,05%розчин ДТСГК (на 1 м³ води 0,5 кг ДТСГК).

Нейтралізація елементів інфраструктури зберігання саміну проводиться гасом та 0,5% водним розчином миючого препарату МЛ-2. Залишки, що містять самін та не зливаються, розбавляються гасом.

Миючий препарат МЛ-2 – це суміш, що складається з соди кальцинованої (60%), рідкого скла (силікату натрію) технічного (31%), сульфоналу НП-1 (3 %), сульфоналу НП-5 (6%). За зовнішнім виглядом це сипучий порошок від білого до світло кремового кольору із слабким запахом мила, добре розчинний у воді.

Нейтралізація поверхонь, забруднених саміном, при обробці розчином МЛ-2 досягається за рахунок емульгування та змивання продукту сильним струменем розчину. Водний розчин МЛ-2 розчиняє леткий компонент Л саміну і практично не розчиняє мало леткий компонент Т. При обробці резервуарів розчином МЛ-2 комконент Л переходить в розчин, а компонент Т виноситься у вигляді емульсії, яка швидко розшаровується і компонент Т вспливає на поверхню розчину [2].

3.2 Нейтралізація трубопроводів видачі та наливу

Для зручності і безпеки виконання робіт в першу чергу нейтралізації підлягають трубопроводи видачі та наливу.

З метою забезпечення виконання робіт у встановлені строки допускається одночасне проведення робіт з нейтралізації гептильних та самінних трубопроводів.

Нейтралізація трубопроводів проводиться за наступною послідовністю:

1. перевірка трубопроводів, що нейтралізується на герметичність;

2. збірка схеми прокачування промивної рідини «по кільцю»;

3. промивка трубопроводів водою;

4. скидання промивної води в технологічний резервуар;

5. промивання трубопроводів нейтралізуючим розчином (характерним для гептилу та саміну);

6. скидання нейтралізуючого розчину в технологічний резервуар;

7. скидання промивної рідини з тупикових каналів в резервуари Р-50;

8. продування трубопроводів парою;

9. просушування трубопроводів гарячим повітрям;

10. визначення концентрації КРП в трубопроводах.

3.3 Нейтралізація резервуарів

Нейтралізація резервуарів виконується за наступною технологічною схемою:

1. перевірка резервуара на герметичність(перед підготовкою до нейтралізації резервуарів відбувається відкачування промивної рідини);

2. розкривання ємностей для зміни існуючої кришки на технологічну;

3. подача 300-350 л води в резервуар, що нейтралізується, для пониження концентрації гептилу в залишках, які не зливаються. Підготовка 0,05% розчину ДТСГК в агрегаті 8Т311 (для саміну – розчину МЛ-2);

4. підготовка резервуара до знезараження внутрішньої поверхні. Перевірка герметичності з’єднання кришок, фланців, арматури шляхом наддування резервуару азотом до тиску 0,5±0,1 кг/см²;

5. знезараження внутрішніх поверхонь резервуару струминою механізованою обробкою 0,05%: розчином ДТСГК за допомогою миючої машинки ММ-4 з подачею 1500 л розчину (перший цикл). Перестановка технологічних кришок із змонтованим на них обладнанням: кришки з ММ-4 з люка №1 на люк №2; кришки з приладами з люка №2 на люк №1;

6. знезараження резервуару, другий цикл по аналогії з першим. Визначення концентрації гептилу у розчині. Доведення при необхідності концентрації гептилу і активного хлору до допустимих значень. Відправка розчину на допал;

7. промивка резервуара водою за допомогою ММ-4 з подачею 1500 л води (даний етап презначений тільки для резервуарів зберігання гептилу). Відкачка води здійснюється у виливний мобільний резервуар. Визначення концентрації гептилу у розчині;

8. зачистка внутрішніх поверхонь резервуару. Видалення твердих відходів, а сааме шлаку. Збір шлаку у спеціальний контейнер. Знешкодження шлаку і видалення у спеціальний контейнер. Організація тимчасового безпечного зберігання на ОЗРП;

9. знешкодження резервуару перегрітою парою в режимі: Тмах=120ºС, Р=0,5-0,6 кгс/см², термін 4 години. Злив конденсату у зачисний резервуар;

10. промивка внутрішніх поверхонь водою, на цю процедуру затрачається 1500 л;

11. відкачка промивної води у зливний резервуар;

12. сушка резервуару гарячим повітрям від машинного нагрівача повітря типу УМП-350;

13. спалювання знешкоджуючих розчинів установками допалу 11Г427;

14. контроль якості знешкодження через 2 години, 1 добу та 3 доби після знешкодження.

З метою виконання робіт у встановлені терміни одночасно в роботі з нейтралізації можуть бути 2 резервуари [2].

3.4 Допал промстоків компонентів ракетного палива

Для допалу промстоків компонентів ракетного палив використовуються установки допалу: 11Г426 - для допалу промстоків саміну і 11Г427 – для допалу промстоків гептилу.

Перед початком проведення операції з допалу промстоків компонентів ракетного палива проводиться збірка схеми для допалу промстоків: агрегатів 11Г427 (11Г426) та пересувної технологічної ємності.