Зміст

8. Облік формування фінансових результатів

13. Облік роботи допоміжних (обслуговуючих) виробництв

Практичне завдання – варіант 7

Перелік джерел

8. Облік формування фінансових результатів

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і надзвичайних подій призначений рахунок № 79 "Фінансові результати".

На кредиті рахунка № 79 "Фінансові результати" відбивається сума в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебеті — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунка № 79 "Фінансові результати" при його закритті списується на рахунок № 44 "Нерозподілений прибуток. Проводка:

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати"

Кредит рахунка № 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)".

На субрахунку № 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відбивається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг, а також від іншої операційної діяльності (рахунка № 70 "Доходи від реалізації", № 71 "Інший операційний доход"), на дебеті — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, інших операційних витрат (№ 90 "Собівартість реалізації", .N 92 "Адміністративні витрати", № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші витрати операційної діяльності").

На субрахунку № 792 "Результат фінансових операцій" визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. На кредиті субрахунку № 792 відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі й інших фінансових доходах, на дебеті — списання фінансових витрат з рахунків № 95 "Фінансові витрати" і № 96 "Утрати від участі в капіталі".

На субрахунку № 793 "Результат від іншої звичайної діяльності" визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. На кредиті рахунка відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної й іншої звичайної діяльності підприємства, на дебеті — списання витрат з рахунка № 97 "Інші витрати".

На субрахунку № 794 "Результат надзвичайних подій" визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредиті субрахунку № 794 відбивається списання доходів, отриманих від надзвичайних подій, на дебеті — списання витрат від надзвичайних подій, що враховуються на рахунку № 99 "Надзвичайні витрати".

На рахунку 79 «Фінансові результати» збираються усі витрати, доходи підприємства, що групуються в аналітичному обліку по характері прибутків і збитків. На кредиті цього рахунка відображають прибуток, на дебеті – збитки. Розмір і характер прибутків і збитків на кожен період діяльності підприємства є найбільш важливим узагальнюючим показником їхньої роботи. Прибуток формується поступово протягом усього фінансово-господарського року. Найбільшу частину прибутку складає прибуток від основного виду діяльності, що визначається як різниця між виторгом від реалізації і витратами основної діяльності.

Також на підприємстві можуть виникати доходи, не зв'язані з наданням послуг, але які збільшують чи зменшують загальну суму прибутків і збитків. До них можна віднести доходи від інвестиційної, фінансової діяльності, а також результати, зв'язані з надзвичайними подіями (пожежі, повені і т.д.).

Таблиця 1.

Типові бухгалтерські проводки по обліку фінансових результатів

Схематично формування і визначення фінансового результату за допомогою схем проводок, якими відображаються доходи і витрати підприємства, можна відобразити на рис. 1:

Наприкінці року підприємство рахунок 79 по всіх субрахунках закриває наступними записами:

а) якщо отриманий прибуток – Дебет рахунка 79 «Результат діяльності» Кредит рахунка 441 «Нерозподілений прибуток»

б) якщо отримані збитки - Дебет рахунка 442 «Непокриті збитки» Кредит рахунка 79 «Результат діяльності»

Використання прибутку в звітному періоді відображається по дебету субрахунку 443 «Використання прибутку в звітному році» у кореспонденції з наступними рахунками: 40 «Статутний капітал», 41 «Резервний капітал», 42 «Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 48 «Цільове фінансування» і ін. Погашення збитків поточного року за рахунок прибутку минулих років відображається записом по дебету субрахунку 442 «Непокриті збитки» і кредиту субрахунку 441 «Нерозподілений прибуток».

13. Облік роботи допоміжних (обслуговуючих) виробництв

Для виробництва продукції, крім основних сировини, матеріалів і заробітної плати, підприємству необхідні витрати тепла, електроенергії, води. Крім того, сировину треба доставляти на підприємство, а готову продукцію - вивозити покупцям. Обладнання також потребує постійного обслуговування.

На деяких підприємствах тепло, вода, електроенергія можуть обліковуватися як куповані матеріали й послуги. Підприємство також може користуватися послугами сторонніх організацій для виконання як транспортних послуг, так і всіх інших, включаючи обслуговування основних засобів. Це переважно стосується невеликих підприємств.

Але великі підприємства найчастіше мають власні додаткові цехи, які й виробляють допоміжні сировину, матеріали та комплектуючі, а також займаються обслуговуванням основних виробництв. Обслуговуючими, або додатковими, допоміжними, сервісними є підрозділи, які повинні так чи інакше забезпечувати роботу інших підрозділів - насамперед основних цехів. Вони надають послуги, необхідні для нормального проходження виробничого процесу, але не завжди стосуються безпосередньо виробництва продукції. Тому неможливо співвіднести витрати обслуговуючих підрозділів з продукцією, що проходить через них. Таким чином, ці витрати повинні бути віднесені на виробничі підрозділи, які фактично виробляють продукцію. До функцій допоміжних виробництв належить як обслуговування основного виробництва, так і всього підприємства, включаючи адміністрацію та соціальну сферу.

Прикладами допоміжних виробництв можуть бути:

- енергетичні цехи (дільниці);

- котельні;

- водоканалізаційне господарство;

- компресорні цехи;

- ремонтні цехи;

- транспортні цехи (дільниці);

- тарні цехи;

- очисні споруди.

Для обліку витрат у таких виробництвах, що не мають самостійного значення, а обслуговують основне виробництво, призначений синтетичний рахунок 23 “Виробництво”. Тому треба відкрити субрахунок “Допоміжні виробництва”. Зокрема, до них належать цехи і майстерні, де ремонтують основні засоби, виготовляють запасні частини та інструмент, транспортні підрозділи, підрозділи з виготовлення і ремонту тари, цехи торговельних підприємств, де засолюють, сушать і консервують сільськогосподарську продукцію, підрозділи з виробництва різних видів енергії (електро-, водо-, тепло-, газо-, холодо-, киснепостачання тощо.). Якщо ж таку діяльність здійснюють спеціалізовані самостійні підприємства (ремонтні, транспортні, тарні чи тароремонтні та ін.), для них таке виробництво – основне, і свої витрати вони обліковують на субрахунку “Основне виробництво”.

За дебетом відповідних аналітичних рахунків, що відкривають у розвиток субрахунка “Допоміжні виробництва”, відображають як прямі витрати, так і розподілені витрати на організацію та управління. За кредитом записують вартість виконаних допоміжними виробництвами робіт, наданих послуг, виробів чи продукції для основного виробництва. При цьому треба мати на увазі, що за кредитом відображають також ту частину робіт і послуг допоміжних виробництв, котру реалізують для покупців і замовників.

Залежно від особливостей технологічного процесу та однорідності продукції, робіт і послуг допоміжних виробництв їх поділяють на прості та складні. До простих допоміжних виробництв належать електростанції, котельні, компресорні та кисневі станції, автомобільний транспорт, оскільки продукція, роботи і послуги, що вони виробляють, однорідні. Тут, як правило, немає незавершеного виробництва, тому облік витрат і калькуляцію собівартості в них здійснюють за однопередільним (попроцесним або простим) методом, оскільки немає потреби розподіляти витрати між незавершеними і завершеними виробами (продукцією, роботами чи послугами) та між окремими з них.

До складних допоміжних виробництв належать інструментальні, модельні, ремонтні цехи і майстерні, оскільки продукція, яку вони виробляють, неоднорідна і зумовлює необхідність обліку витрат щодо окремих найменувань виробів, видів продукції, робіт і послуг. У них часто є незавершене виробництво, тому облік витрат і калькуляцію собівартості в них здійснюють за позамовним чи позамовно-нормативним методом. Вартість незавершеного виробництва складних допоміжних виробництв визначають за фактичною собівартістю або розрахунковим шляхом. Якщо незавершене виробництво оцінюють за фактичною собівартістю, прямі витрати визначають за даними аналітичного обліку, а загальновиробничі (загальноцехові) витрати – шляхом розподілу. Вартість незавершеного виробництва визначають розрахунковим шляхом за даними інвентаризації з урахуванням ступеня його готовності в нормо-годинах. Помноживши кількість нормо-годин за конкретними видами незавершеного виробництва на їх розцінку, визначають суму оплати праці, а на основі нормативних калькуляцій – вартість матеріалів. До них додають суму загальноцехових витрат, розподілених пропорційно до прямої оплати праці.

Фактичну собівартість окремих виробів (продукції, робіт, послуг) у складних допоміжних виробництвах визначають з урахуванням зміни вартості незавершеного виробництва за місяць (залишок на початок місяця плюс витрати за місяць, мінус залишок на кінець місяця).

Кожного місяця фактичні витрати допоміжних виробництв відносять на аналітичні рахунки основного виробництва чи інших споживачів. Обліковують витрати допоміжних виробництв за встановленими статтями. Це, зокрема, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, сировина та матеріали, роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів, інші витрати, непродуктивні витрати, витрати на управління та обслуговування виробництва. Відповідно до цих статей за кожним із допоміжних виробництв ведуть облік витрат. Розподіл витрат при віднесенні їх на основне виробництво здійснюють, виходячи з обсягу виконання робіт чи наданих послуг: кількості ремонтів, тонно-кілометрів, коне-днів, кіловат-годин електроенергії, кубометрів води чи газу, калорій тепла тощо.

Дані первинних документів (нарядів на відрядну роботу, подорожніх листів вантажного автомобіля, облікових листів праці, відомостей дефектів, актів на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів, рахунків-фактур на відпуск електроенергії, газу, актів про виконані роботи підприємствами сервісу, розрахунків амортизації, карток-розрахунків страхових платежів та ін.) відображають за дебетом відповідних аналітичних рахунків.

За кредитом цих рахунків на підставі актів приймання-здачі відремонтованих (реконструйованих) об’єктів, нагромаджувальних відомостей обліку роботи вантажного автотранспорту, звітів про використання електроенергії, відомостей закриття рахунків проводять розподіл витрат допоміжних виробництв і їх списання на основне виробництво.

Практичне завдання – варіант 7

Підприємство - акціонерне товариство закритого типу «Весна» займається пошиттям та реалізацією спідниць та блуз.

На підставі наведених даних необхідно:

1. Провести економічне групування ресурсів підприємства (активів) та їх джерел (капіталу і зобов'язань), скласти баланс підприємства на 30 листопада 2007 р.

2. За даними балансу на 30 листопада 2007 р. відкрити бухгалтерські рахунки.

3. На підставі розшифровок відкрити рахунки аналітичного обліку.

4. Скласти журнал реєстрацій господарських операцій за грудень 2007 р.

5. Скласти кореспонденцію бухгалтерських рахунків.

6. Підрахувати підсумок реєстраційного журналу.

7. Здійснити рознесення операцій по кореспондуючим рахункам синтетичного і аналітичного обліку.