LLLLL (Методика проведения лізингових операцій), страница 9

Зараз у ФРН діє близько 700 лізингових компаній, не враховуючи дочірніх фірм. Причому серед них 70 компаній з капіталом більш як 1 млн. марок. З 1970 по 1990 рік обсяг обороту компаній-членів «НЛА» ¹⁶ зріс з 0,8 до 94,9 млрд. марок.

Одже, лізингові компанії почали відігравати значну роль в економіці Німеччини. Більше того, їх оборот продовжував зростати навіть у період економічних спадів. Зараз у ФРН укладають до 2 млн. лізингових угод.

Лізингові операції в Німеччині набули поширення насамперед у сфері фінансового лізингу, який носить назву інвестиційного. В останні роки можна спостерігати значне зростання лізингових інвестицій, що спрямовуються на модернізацію галузей на основі найновітніших технологій. Водночас обсяг лізингових інвестицій у будівництво нових підприємств скоротився. Домінуючим у лізинговій політиці ФРН став напрям, пов’язаний з інтенсифікацією виробництва, науки, сервісу, тобто сфери послуг та інформаційних технологій. Сьогодні лізинг дає економіці країни близько 13-16% інвестицій.

Німецькі лізингові компанії в останні роки виходять на міжнародний ринок, пропонуючи послуги щодо широкого спектру товарів, хоча за багатьма показниками показниками все ще значно поступаються американським і японським інтерлізинговим фірмам. ФРН розвиває зв’язки насамперед із своїми сусідами по ЄЕС та країнами арабського світу, а віднедавна проявляє також інтерес до співробітництва з Росією й Україною у сфері лізингового бізнесу.

Подібна ситуація щодо лізингу спостерігається у Франції та Великобританії, які разом із Німеччиною утворюють трійку європейських лізингових лідерів.

VІІ. ÂÈÑÍÎÂÊÈ

Áàíêè º îäí³ºþ ç íàéâàæëèâ³øèõ ñòðóêòóð ðèíêîâî¿ åêîíîì³êè. Òîìó ñòàíîâëåííÿ öèâ³ë³çîâàíîãî ðèíêó â íàø³é êðà¿í³ íåìîæëèâî áåç ðîçâèòêó ä³ÿëüíîñò³ êîìåðö³éíèõ áàíê³â, îñîáëèâî â îáëàñò³ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. Äëÿ ¿õíüîãî ðîçâèòêó íà Óêðà¿í³ ñôîðìîâàí³ ïðàêòè÷íо âñ³ íåîáõ³äí³ óìîâè. Ðîçâèòîê áàíê³âñüêèõ ïîñëóã º ïåðñïåêòèâíèì, õî÷à ³ äîñòàòíüî íîâèì íàïðàâëåííÿì â ðîáîò³ áàíê³â.  äàíèé ìîìåíò ïîíÿòòÿ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã âñе більше âõîäèòü â ñó÷àñíó áàíê³âñüêó ñèñòåìó. Öå çâ'ÿçàíå ïåðåäóñ³ì ç áàæàííÿì êîìåðö³éíèõ áàíê³â íå çóïèíÿòèñÿ íà äîñÿãíóòîìó, залучати âñе á³ëüøó ê³ëüê³ñòü ê볺íò³â. Ùî â ñâîþ ÷åðãó òÿãíå çà ñîáîþ çá³ëüøåííÿ ïðèáóтку áàíê³â.  ñâî¿é ðîáîò³ êîìåðö³éí³ áàíêè ñïèðàþòüñÿ íà çàðóá³æíèé äîñâ³ä ³ çâè÷àéíî æ íåîáõ³äíî âðàõîâóâàòè ñïåöèô³êó ðîçâèòêó áàíê³âñüêèõ îïåðàö³é íà Óêðà¿í³. Íåдîсконалість àáî â³äñóòí³ñòü çàêîíîäàâ÷î¿ áàçè, íåäîñòàòíÿ êâàë³ô³êàö³ÿ êàäð³â íåãàòèâíî âïëèâຠíà ðîçâèòîê áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. Ðîçâèòîê ïîòåíö³éíî íîâèõ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã âåäåòüñÿ íåäîñòàòíüî øâèäêî, òак як к볺íòè ç îïàñêîé â³äíîñÿòüñÿ äî íèõ ³ íå бажають âêëàäàòè свої заощадження. Òîìó äëÿ залучення ê볺íò³â áàíêè ñòâîðþþòü øèðîêó ðåêëàìíó ìåðåæó â çàñîáàõ ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿ äëÿ ðàçüÿñíåíèÿ âñ³õ ïîçèòèâíèõ ñòîð³í öèõ ïîñëóã.

Для України є корисним є використання досвіду лізингових операцій країн Східної Європи. Із середини 80-х років лізинг включається в офіційну економічну політику таких країн, як Угорщина та Болгарія. Елементи лізингових структур з’являються також у Чехії, Польщі, Хорватії.

У Болгаріїлізингом почали займатися ряд національних посередницьких контор і банків. Вже в 1986 році з метою координації дій вони створили господарське об’єднання «Булгарлізинг». Це об’єднання організувало інформаційну лізингову мережу, що охоплювала всю країну і мала виходи за кордон. «Булгарлізинг» контролює зараз ряд магазинів, прокатних пунктів і станцій техобслуговування, які займаються оперативним лізингом та посередницькою діяльністю. Підприємства і банки, що входять до організації, практикують також фінансові лізингові операції. Фінансовий лізингу Болгарії здійснюється строком до 5 років при забезпеченні 100% кредитування операції через болгарські банки. Згідно з даними 1987 року, сума операцій по внутрішньому лізингу становила 3 млн. левів. У 1990 році до складу «Булгарлізинг» вже входили 247 самостійних організацій, а також два комерційних банків. Фонди об’єднання становлять більш як 150 млн. болгарських левів.

Болгарські спеціалісти оцінюють роль лізингу в фінансуванні процесу оновлення виробництва й оптимального використання технікив країні вище, ніж традиційні методи планово-адміністративного чи кредитного регулювання.

Однією із основних цілей при створенні «Булгарлізингу» була інтеграція в структуру світового лізингового ринку. Сьогодні ця організація співпрацює більш ніж із 700 фірмами Європи, Америки, Японії. У 1985 році «Булгарлізинг» стала членом міжнародної асоціації «LEASEUROPE» ¹⁷.

Угорщина першою у Східній Європі зуміла подолати економічні стереотипи щодо промислового лізингу. Лізинг почав розвиватися в Угорщині в кінці 70-х років внаслідок звуження джерел фінансування існуючих новостворених виробництв. Державні кредитні організації в той час знаходилися удосить скрутному фінансовому становищі, а деякі підприємства, навпаки, мали досить велику економічну самостійність і значні заощадження як грошові, так і матеріально-технічні.

В Угорщині розроблено програму сприяння розвиткулізингу шляхом надання пільгових кредитів на подібні операції та преференційного митного режиму. У рамках даної програми для фінансування лізингу передбачається протягом 5 років виділити 0,5 млрд. доларів. Спеціальне законодавство по лізингу було розроблено в Угорщині в 1982-1985 роках. Воно регулює діяльність, пов’язану з лізингом, і насамперед з імпортно-лізинговими операціями. В останні роки лізинговою діяльністю в Угорщині займаються спільні підприємства: зареєстровано більш як 200 лізингових операцій, причому більша частина з них з фірмами західноєвропейських країн.Серед угорських лізингових спільних підприємств найбільш відомою є компанія «ЦВАГ-Лізинг», яка є дочірньою фірмою австрійського банку «Central Wechel und Kredit AG ».

Польща в умовах сучасних економічних труднощів вбачає в лізингу один з шляхів поліпшення своїх фінансових справ.

За останні декілька років у Польщі з’явилися десятки малих підприємств і організацій, які займаються в основному оперативним лізингом. Висока віддача від таких внутрі- та зовнішньоекономічних операцій стимулює подальше зростання активності у сфері лізингу.

Для України розвиток лізингу – шлях до одержання інвестицій, необхідних для піднесення економіки.

Äîâãèé ÷àñ áàíêè íå ïðèä³ëÿëè íàëåæíî¿ óâàãè àí³ ñòðàòåã³÷íîìó ïëàíóâàííþ, àí³, тим більш, ìàðêåòиíãó, îðèåíòèðóючись â ñâî¿é ä³ÿëüíîñò³ íà застарілі òðàäèö³éí³ áàíê³âñüê³ çàñîáè ³ ïðèéîìè ðîáîòè. Àæ äî ñåðåäèíè 80-х ðîê³â áàíêè ïðàêòè÷íо íå çàéìàëèñÿ ðåêëàìîþ ñâ ä³ÿëüíîñò³. Äî ê³íöÿ öüîãî ïåð³îäó áóëà ïðîâåäåíà ðåêëàìíà êàìïàí³ÿ, ìåòîþ ÿêî¿ áóëà ïîïóëÿðèçàöèÿ áàíê³âñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ëèøå â 90-å ðîêè ð³çíîìàí³òí³ áàíêè ñåðéîçíî âçÿëèñÿ çà ðåêëàìó ñâî¿õ óñòàíîâ ³ ¿õíüî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ñàìå â öåé ÷àñ ñòàëî ìîæëèâèì ãîâîðèòè ïðî ìàðêåòиíã îêðåìèõ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. Зараз áàíê³âñüêèé ìàðêåò³íã ñòàâ á³ëüø àãðåñèâíèм.

Ñó÷àñíà ñèòóàö³ÿ õàðàêòåðèçóºòüñÿ ïосиленою óâàãою áàíê³â äî ïðîáëåì ìàðêåò³íãó.  îñíîâ³ öüîãî ïðîöåñó ëåæàòü äâ³ òåíäåíö³¿, õàðàêòåðí³ äëÿ ñâ³òîâî¿ åêîíîì³êè: èíòåðíàöèîíàë³çàöèÿ áàíê³âñüêèõ ³íñòèòóò³â, ïðîäóêò³â ³ ïîñëóã ³ äåðåãóëювання ô³íàíñîâèõ ðèíê³â.  ðåçóëüòàò³ èíòåðíàöèîíàë³çàöèè ³ äåðåãóëювання ô³íàíñîâ³ ïîñëóãè ³ ïðîäóêòè ñòàëè îäíîòèïовими у âñüîìó світі. І ÿê наслідок öüîãî, çíà÷íî çðîñëà êîíêóðåíö³ÿ ì³æ áàíêàìè. ϳäñèëåííÿ êîíêóðåíö³¿ ïðèçâåëî äî ñêîðî÷åííя ïðèáóтків áàíê³â. Äëÿ ïîäîëàííÿ íåâпевненості ³ ñêîðî÷åííÿ ðèçèê³â áàíêè àêòèâíо вдаються äî ðîçðîáîê ìàðêåò³íãîâèõ ñòðàòåã³é.  çàðóá³æí³é ïðàêòèö³ äîñèòü ÷³òêî çàêð³ïèëîñÿ âèçíà÷åííÿ áàíê³âñüêîãî ìàðêåò³íãó ÿê ³íñòðóìåíòó ïðîâåäåííÿ â æèòòÿ ãëîáàëüíî¿ ñòðàòå㳿 îð³ºíòàö³¿ íà ñïîæèâà÷à.

Áàíê³âñüêèé ìàðêåò³íã âêëþ÷ຠð³øåííÿ íàñòóïíèõ çàäà÷;

1. Âñòàíîâëåííÿ ³ñíóþ÷èõ ³ ïîòåíö³éíèõ ðèíê³â áàíê³âñüêèõ ïîñëóã;

2. Âèá³ð êîíêðåòíèõ ðèíê³â ³ âñòàíîâëåííÿ ïîòðåá çàìîâíèêà;

3. Âñòàíîâëåííÿ ìåòè äëÿ ðîçâèòêó ³ñíóþ÷èõ ³ íîâèõ âèä³â ïîñëóã;

4. Âïðîâàäæåííÿ íîâèõ âèä³â ïîñëóã â ïðàêòèêó ³ êîíòðîëü áàíêу çà ðåàë³çàö³ºþ ïðîãðàì âïðîâàäæåííÿ.

Äëÿ âèâ÷åííÿ ðèíê³â áàíê³âñüêèõ ïîñëóã ³ їх ïîòåíö³éíèõ ñïîæèâà÷³â áàíêè âèêîðèñòовують òðàäèö³éí³ ïðèéîìè ïðîìèñëîâîãî ìàðêåò³íãó, òàê³, ÿê òèïîëîãіçàöèÿ ³ ñåãìåíòàöіÿ. Òèïîëîãіçàöèÿ ïðèïóñêຠâèÿâëåííÿ ãðóï ñïîæèâà÷³â íà îñíîâ³ ñîö³îëîã³÷íèх õàðàêòåðèñòèê. Ìåòà ñåãìåíòàöії -- âèçíà÷èòè â³äíîøåííÿ îêðåìèõ ãðóï ñïîæèâà÷³â äî êîíêðåòíîãî âèäó ïîñëóã. Çàâäÿêè ðîçïîä³ëó ðèíêó íà ñåãìåíòè áàíêè îäåðæóþòü ìîæëèâ³ñòü ðåãóëþâàòè ïðîïîçèö³þ ïîñëóã у â³äïîâ³äíîñò³ ç ñïîæèâà÷àìè ðèíê³â. Ñåãìåíòàöèþ ðèíêó áàíêè ìîæóòü âèðîáëÿòè ïî äâîì ïðèíöèïàì:

- ïî ïðîäóêòîâîìó (ðèíîê êðåäèòíèõ ïîñëóã, ðèíîê îïåðàö³éíèõ ïîñëóã, ðèíîê ³íâåñòèö³éíèõ ïîñëóã, ðèíîê òðàñò-ïîñëóã) ³ ïî êëієíòñьêîìó (âîëîäàð³ íåðóõîìîñò³, êîðïîðàö³¿, óðÿäîâå ðèíîê, ê볺íòè òðàñò-â³ää³ë³â) Ñåãìåíòàöіÿ ðèíêó -- ñêëàäíèé ³ òðóäîì³ñòêèé ïðîöåñ, âîíà âèìàãຠâåëèêîãî äîñâ³äó, çíàíü ³ ïðàêòèêè ïðîäàæó áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. Âîíà íå ïîâèííà çâîäèòüñÿ äî àíàë³çó ãðóï ñïîæèâà÷³â, ùî íå ïðèíîñяòü ïðàêòè÷íèõ ðåçóëüòàò³â у ñïðàâ³ ïðîñóâàííÿ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. Ñòðàòåã³ÿ ìàðêåò³íãó -- öå âèá³ð íàéêðàùèõ øëÿõ³â äîñÿãíåííÿ ìåòè áàíêу за допомогою ìàðêåò³íãó. Ïðàêòè÷íо âñ³ áàíêè ìàþòü ñâîþ ìàðêåòиíãîâó ñòðàòåã³þ, àëå äàëåêî íå ó êîæíîãî áàíêó âîíà ïðèéìຠîô³ö³éí³ ôîðìè, ÷³òêî ôîðìóëþºòüñÿ ³ äîâîäèòüñÿ äî âñ³õ ð³âí³â. Ñòðàòåã³ÿ áàíêу ïîâèííà äàâàòè â³äïîâ³ä³ íà íàñòóïí³ ïèòàííÿ: ÿê áàíê çáèðàºòüñÿ äîñÿãíóòè ìåòè? ßê³ ïîñëóãè â³í çáèðàºòüñÿ çàïðîïîíóâàòè ðèíêó? Íàéâàæëèâ³øèì îïåðàòèâíèì ÷èííèêîì óñï³õу áàíê³âñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ º ñòðàòåã³ÿ âèòðàò, ë³í³ÿ íà åêîíîì³þ âèòðàò ïðàö³, çíèæåííÿ ñîá³âàðòîñò³ áàíê³âñüêèõ ïîñëóã. ßê не дивно, àëå українські áàíêè çдедільш íå çíàþòü, çà ñê³ëüêè ñë³ä ïðîäàâàòè ñâî¿ ïîñëóãè. Ïðåéñêóðàíò ö³í íà áàíê³âñüê³ ïîñëóãè ³ñíóº, àëå â³í íîñèòü íåçàâåðøåíèé õàðàêòåð, восновному íå â³äображає ä³éñíèõ âèòðàò áàíêу. Ñàì áàíê ìîæå íå âîëîä³òè інформацією, скільки коштує éîìó òà àáî ³íøà îïåðàö³ÿ.

Íàæàëü, íàøèìè áàíêàìè âòðà÷åíå ïî÷óòòÿ åêîíî쳿 ñâî¿õ âëàñíèõ âèòðàò. Îòðèìàòè âåëèêèé ïðèáóòîê ìîæíà лише íà áàç³ åêîíî쳿. Áàíêàì íåîáõ³äíî ñòâîðèòè ìåõàí³çì, ùî çàáåçïå÷óâàâ áи åêîíîì³þ ñòâîðþâàíèõ âèòðàò, çíèæåííÿ ñîá³âàðòîñò³ áàíê³âñüêîãî ïðîäóêòó.

Для України розвиток лізингу, і особливо в банківському секторі – шлях до одержання інвестицій, необхідних для піднесення всієї економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ˲ÒÅÐÀÒÓÐИ

1. Çàêîí Óêðà¿íè «Ïðî áàíêè ³ áàíê³âñüêу ä³ÿëüíîñò³ », 01.05.91.