158169 (Влада як феномен екзистенції)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Вербицька Ірина Володимирівна

УДК – 141.32

Влада як феномен екзистенції

Спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Лой Анатолій Миколайович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Рижко Володимир Антонович,

Центр гуманітарної освіти НАН України,

директор;

кандидат філософських наук, доцент

Павлова Олена Юріївна,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри філософії.

Захист відбудеться „24” березня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий „18” лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасний період розвитку української філософської культури як невід’ємної частини світової філософської культури неабиякого значення набуває долучення української філософської думки до розгляду актуальних проблем сучасності. Однією з таких проблем є проблема влади, вивчення й аналіз якої не повинні зводитись лише до розгляду її місця та ролі в окремо взятій сфері буття людини (політичній, соціальній, правовій тощо) чи навіть до сумарного розгляду різних способів виявлення влади у різних сферах буття, а потребує дослідження й осмислення сутності цього феномену. Саме виявлення сутності влади й того, яким чином ця сутність представлена в розмаїтті феноменальної конкретності своїх виявів, уможливлює запровадження теоретичної бази, необхідної для розуміння смислу, що його набуває влада у кожній конкретній ситуації буття. Без такого дослідження жоден теоретичний і практичний аналіз станів буття не може вважатися достатньо обґрунтованим. Це й обумовлює важливість дослідження влади як феномену екзистенції, коли акцент робиться на аналізі тих способів, якими влада здійснюється у людському бутті, впливаючи на його зміст і форму. Внаслідок цього необхідним стає фундаментальне осмислення проблеми буття й, зокрема, буття людини, здійснене у контексті ґрунтовного аналізу тих філософських учень, в яких представлені різні способи такого осмислення. Зважаючи на те, що у цих ученнях влада розглядається переважно в контексті суб’єкт-об’єктних відносин, а той факт, що суб’єкт-суб’єктні, як і суб’єкт-об’єктні, відносини можна розглядати не лише як умову чи результат, але й як спосіб виявлення влади, в якому розкривається все багатство буття, зазвичай залишається поза увагою, особливо актуальним стає зроблений у дисертації акцент на феноменально-екзистенційному аспекті влади.

Таким чином, дане дослідження є актуальним з декількох причин. По-перше, попри значну увагу до проблеми влади і велику кількість наукових праць, присвячених аналізу різних аспектів її прояву, досі є наявним брак досліджень, які базувалися б на поєднанні критичного та антропологічного підходів до осмислення й аналізу цього феномену, що включає виявлення екзистенційних передумов, які визначають конкретно-феноменальну актуалізацію влади в конкретно-екзистенційному утворенні смислу буття та його реалізації. По-друге, незважаючи на велику кількість філософсько-аналітичних праць, присвячених як проблемі екзистенції, так і проблемі буття, все ще бракує досліджень, присвячених аналізу даних феноменів у контексті аналізу феномену влади.

Зв’язок з науковими програмами. Роботу виконано відповідно до Комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” науково-дослідна робота філософського факультету №01БФ041-01 “Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть” (Науковий керівник доктор філософських наук, професор Лой А.М.).

Мета і завдання дослідження. Актуальність теми і ступінь її розробки визначили мету дисертаційного дослідження, яка полягає у тому, щоб на підставі аналізу робіт філософів, які висвітлюють способи виявлення влади у людському бутті, дати розгорнуту характеристику влади як феномену екзистенції та визначити роль даного феномену у формуванні людини та її буття.

Здійснення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання наступних завдань:

• базуючись на критичному аналізі текстів як представників екзистенціалізму, так і представників інших напрямів у філософії, виявити евристичні можливості дослідження влади як феномену екзистенції;

• проаналізувати філософські поняття, в яких розкривається сутність влади як феномену екзистенції, й на базі проведеного аналізу визначити особливість розуміння феномену влади тими філософами, котрі висвітлюють та осмислюють проблему влади у зв’язку з проблемою людини;

• виходячи з аналізу основних аспектів учень представників екзистенціалізму та представників інших напрямів у філософії в межах владної проблематики, дослідити межі виявлення влади на різних рівнях людського існування;

• дослідити владу як фундаментальний вимір людського буття, вказати на її значення і роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини.

Об’єктом дослідження є вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людського буття.

Предметом дослідження є влада як феномен екзистенції.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертації застосовано як традиційні методи наукового дослідження (аналізу та синтезу, критичного, системного), так і методи, що розроблялися та використовувалися представниками екзистенціалізму (феноменологічний, герменевтичний і метод інтерпретації). Специфіка та своєрідність дослідження зумовила застосування методологічного принципу співставлення та порівняльного аналізу. Завдяки цьому було виявлено та проаналізовано специфіку осмислення феномену влади представниками екзистенціалізму, котрі значною мірою розходяться між собою у ряді положень своїх учень. Теоретична та методологічна основи дисертації обумовленні специфікою джерельної бази дослідження, ядро якої становлять праці К.Ясперса, Г.Марселя, М.Гайдеґера, Ж.-П. Сартра та А.Камю, а також твори Ф.Ніцше, М.Шелера, Г.Арендт, Ю.Габермаса та інших філософів, чиї теоретичні розробки мали вплив на концепції представників екзистенціалізму або ж становили теоретичний контекст, в якому сформувалися їхні вчення. Наступну групу джерел становлять художні твори екзистенціалістів, зокрема романи і п’єси Ж.-П.Сартра й п’єси Г.Марселя, в яких були викладені їхні філософські ідеї. До цієї групи джерел варто віднести п’єси А.Камю, погляди й ідеї якого відіграють значну роль у розумінні природи феномену влади. Ще одну групу джерел становлять критичні розвідки вітчизняних та іноземних науковців, присвячені тим аспектам філософських учень екзистенціалістів, які пов’язані з їхнім розумінням владної проблематики. До таких досліджень відносяться праці І. Бичка, П. Бурдьє, С. Веліковського, Р. Габітової, А. Гозенпуда, М. Кісселя, А. Мисливченка, А. Руткевича, Т. Сахарової, Г. Таврізян, Г. Фігаля, Л. Філіпова, Т. Шварца. Теоретико-методологічною основою дослідження виступають класичні та новітні розробки теоретичних і методологічних проблем філософської науки, викладені у творах Дж. Батлер, Є. Бистрицького, І. Бичка, Т. Болла, Ю. Габермаса, М. Гайдеґера, Р.-А. Даля, Ж. Дельоза, Р. Димерця, К. Жоля, А. Кожева, А. Конверського, І. Леппа, А. Лоя, А. Мельвіля, Є. Причепія, С. Пролеєва, В. Рижка, М. Савельєвої, А. Толстоухова, М. Фуко, О. Хоми, В. Ярошовця та інших.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній літературі на основі критичного аналізу різних підходів до проблеми розуміння специфіки людського існування, висвітлених у роботах філософів-екзистенціалістів і представників інших напрямів, представлено системне розуміння феномену влади як конкретно-феноменальної актуалізації комплексу можливостей, представленої у межах сфери здійснення взаємозв’язків між буттям і його різними за способами своєї екзистенційної присутності виявами. У дисертаційному дослідженні отримано результати, яким властива наукова новизна:

• виявлено, що дослідження влади як феномену екзистенції розкриває можливість розкриття та осмислення сутності влади та її реалізації у людському бутті;

• продемонстровано можливість антропологічного підходу до вивчення та аналізу владної проблематики, обумовленого презумпцією, що влада пронизує буття людини та становить її глибинну сутність;

• доведено наявність оригінального розуміння влади в ученнях представників екзистенціалізму та представників інших філософських напрямів, які вказують на трансцендентний характер влади та способи її вираження в бутті людини, котре полягає в тому, що влада висвітлюється ними як фундаментальний вимір, в якому відбувається взаємодія між буттям і його виявами, котрі виступають суб’єктами його визначення та формування;

• визначено й проаналізовано основні аспекти вчень представників екзистенціалізму та представників інших напрямів у філософії і на цьому аналітичному підґрунті досліджено межі виявлення влади, які обумовлені різними сферами людського існування: а) сферою здійснення людиною свободи та творчої дії; б) сферою покладання й осмислення сутності буття; в) сферою людської взаємодії як на міжіндивідуальному, так і на соціальному рівнях її здійснення;

• виявлено, що влада трактується екзистенціалістами як феномен, в якому буття виявляє свою могутність в акті визначального екзистенційного становлення, а впорядкування світу постає як впорядкування суб’єкт-суб’єктних відносин;

• виявлено, що, пронизуючи всі рівні повсякденного існування людини, влада визначає та становить сутність людини, котра виявляється місцем її здійснення;

• висвітлено, що влада, будучи сферою становлення і виявлення екзистенції та буття, визначає зміст і форму людського існування.

Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження полягає у здійсненому аналізі владного виміру буття в цілому та буття людини зокрема в контексті розуміння влади як феномену екзистенції.

Основні положення та результати, отримані в дисертації, можуть слугувати матеріалом для подальшої розробки владної проблематики як у філософії, так і в соціологічній і політичній науках, а також у дослідженні питань взаємообумовленості сфер людського буття (соціальної, правової, культурної тощо). Дане дослідження може бути використане також у нормативних курсах з філософської антропології, історії філософії, соціальної філософії.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та висновки були винесенні на обговорення на засіданні кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, оприлюднені на Міжнародних наукових конференціях “Дні науки філософського факультету”, проведених у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (26-27 квітня 2005 р.; 12-13 квітня 2006 р.; 18-19 квітня 2007 р.), на VI Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених і студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі”, проведеній у Київському національному університеті технологій та дизайну (17-18 квітня 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 7 публікаціях, з яких 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 тезах у збірках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Мета дослідження, його головні завдання та методологічні засади дослідження визначили структуру дисертації. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 201 стандартну сторінку (177 сторінок основного тексту). Список використаних джерел становить 23 сторінки і включає 312 найменувань, з яких 18 джерел іноземними мовами (англійською, німецькою, французькою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан наукової розробки проблеми, з’ясовується зв’язок дослідження з науковими програмами, формулюється мета, завдання, об’єкт і предмет роботи, розкриваються методи та наукова новизна дисертації, її теоретичне й практичне значення, наводяться дані про публікації та апробацію результатів дисертації.