Tmm.kursak (Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "технология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "технология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "Tmm.kursak"
Текст 4 страницы из документа "Tmm.kursak"
де: ab – практична лінія зачеплення
Визначимо коефіцієнти відносного ковзання:
де: Х – відстань від точки А до точки зачеплення
U1,2 – передаточне відношення
Визначаємо передаточне відношення:
Таблиця №5
Х мм | 0 | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | 140 | 166 |
| λ1 | -∞ | -4,38 | -1,32 | -0,3 | 0,21 | 0,51 | 0,72 | 0,86 | 1 |
| λ2 | 1 | 0,81 | 0,57 | 0,23 | -0,26 | -1,06 | -2,54 | -6,31 | -∞ |
4.5 Проектування планетарної передачі.
4.5.1 Вихідні данні.
U1Н - -0,36 (передаточне відношення);
К - 3 (кількість сателітів).
Схема механізму (мал.8)
Z2 Z3
Z1 Z4
(мал. 8)
4.5.2 Розрахунок параметрів планетарної передачі.
Визначаємо кількість зубців:
Перевіряємо умову одноосності:
умова виконується
перевіряємо умову правильного зачеплення:
умова виконується
Перевіряємо умову сусідства:
умова виконується
Визначаємо діаметри ділильних кіл зубчастих коліс:
Визначаємо міжосьові відстані:
4.5.3 Побудова планів лінійних і кутових швидкостей.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:
На кресленні №4 будуємо схему планетарного механізму у масштабі.
На схемі механізму відмічаємо точку А, полюс зачеплення коліс 1-2, точку В, та полюс зачеплення коліс 3-4. А також точку Н – центр колеса 3. Ці точки переносимо на базову лінію плану швидкостей.
Визначаємо лінійну швидкість точки А:
По горизонталі від базової лінії відкладаємо відрізок АА’.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:
З’єднуємо точку А’ з полюсом Р, і отримуємо трикутник швидкості для колеса 1. З точки Н проводимо відрізок РН під кутом ΨН , отримуємо точку Н’ на перетині горизонталі проведеної з точки Н і відрізка Н’, з’єднавши яку з точкою А’ отримуємо трикутник швидкостей коліс 2 та 3.
Визначаємо кут ΨН:
Проводимо горизонталь на відстані КР, довільно беремо полюс і через нього проводимо промені паралельно відрізкам А’Р, АВ, РН’. На перетині їх з горизонталлю отримуємо а1, а2,3, аН, що і є планом лінійних швидкостей. Відрізок Ка1 є графічним зображенням кутової швидкості колеса 1.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:
Визначаємо кутову швидкість коліс 2,3 і водила Н:
5. Використана література.
-
Левітська О.Н., Левітський Н.И. «Курс теорії механізмів та машин», - М.: Висш. шк., 1985. – 279 с., іл.
-
Кореняко А.С. та ін., «Курсове проектування по теорії механізмів та машин», - К.: Вища шк., 1970. – 332 с.
-
Артоболевський .І.І., «Теорія механізмів та машин», - М.: Наука, 1988. – 640 с.
-
Методичні вказівки.
