Зміст

Вступ 3

1.дКінематичне і силове дослідження механізму 4

1.1 Вихідні данн 4

1.2 Структурний аналіз механізму 5

1.3 Побудова положень механізму 6

1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок 6

1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок 8

1.6 Силовий розрахунок 11

2.дВизначення осьового моменту інерції маховика 18

2.1 Вихідні данні 18

2.2 Визначення сили Q 18

2.3 Визначення привідного моменту 19

2.4 Побудова графіків Мпр=ƒ(φ), AQ= ƒ(φ), Ap= ƒ(φ), ΔE= ƒ(φ) 19

2.5 Побудова графіка Jпр=ƒ(φ) 20

2.6 Побудова діаграми енергомас 22

3. Проектування профілю кулачкового механізму 23

3.1 Вихідні данні 23

3.2 Визначення закону руху штовхача 23

3.3 Знаходження мінімального радіуса кулачка 25

3.4 Проектування профілю кулачка 27

4. Проектування зубчатого зачеплення 29

4.1 Вихідніданні 29

4.3 Проектування зачеплення 31

4.4 Визначаємо величини параметрів якості 33

4.5 Проектування планетарної передачі 33

4.5.1 Вихідні данні 33

4.5.2 Розрахунок параметрів планетарної передачі 34

4.5.3 Побудова планів лінійних і кутових швидкостей 35

5. Використана література 37

Вступ

Розвиток сучасної науки та техніки нерозривно зв’язан з бідуванням нових машин, підвищуванням продуктивності та полегшуванням праці людей, а також забезпечують засоби дослідження законів природи та життя людини.

З розвитком сучасної науки та техніки все ширше використовуються системи машин автоматичної дії. Сукупність машин-автоматів, з’єднаних між собою та призначених для здійснення певного технологічного процесу називається автоматичною лінією.

В теорії механізмів вивчаються загальні методи дослідження властивостей механізмів та проектування їх схеми незалежно від конкретного призначення машини, приладу та апарата.

В теорії машин розглядаються загальні методи проектування машин. Обидві частини теорії механізмів і машин невід’ємно зв’язані між собою, так як механізми складають основу майже кожної машини.

При вивченні загальних властивостей механізмів необхідно виділити найбільш суттєві загальні ознаки механізмів, відвертаючись від приватних ознак, належних конкретному механізму. Наприклад, при вивченні кінематичних властивостей механізмів достатнього мати його схему, складаючу відомості, необхідні для визначення кінематичних характеристик : переміщення, швидкості, прискорення.

Задачі теорії машин та механізмів дуже різноманітні, але важливості з них можна розподілити по трьом розділам:

• аналіз механізмів;

• синтез механізмів;

• теорія машин-автоматів.

Аналіз механізмів становить дослідження кінематичних і динамічних властивостей механізму по заданій схемі, а синтез механізму в проектуванні схеми механізму по заданим його властивостям

1.дКінематичне і силове дослідження механізму.

1. Вихідні данні.

Транспортер (мал. 1)

Таблиця №1

Довжина ланок			ω1	Маса ланок
О1А	О2В	ВС	О1А	пол.А	ВА	ВС	пол.С
мм	мм	мм	1/с	кг	кг	кг	кг	кг
45	50	160	80	0,22	0,21	0,42	0,85	1,3

ω₁

А

О₁

Y₁

Y₂

О₂

Q₅

C

В

мал. 1).

1 2

3

6

5

5 6

4

мал. 2).

1. Структурний аналіз механізму.

Виконуємо аналіз кінематичного ланцюгу (мал. 2):

1-6 – обертальна кінематична пара 5-го класу;

1-2 - обертальна кінематична пара 5-го класу;

3-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу;

3-4 - обертальна кінематична пара 5-го класу;

4-5 - обертальна кінематична пара 5-го класу;

2-3 - поступальна кінематична пара 5-го класу;

5-4 - поступальна кінематична пара 5-го клас.

Проаналізуємо кінематичні ланки (мал. 2):

1 – кривошип;

2 – куліса;

3 – коромисло;

4 – шатун;

5 – повзун;

6 – стояк.

Визначаємо рухомість механізму (мал.1) за формулою Чебишева:

де: n - кількість ланок;

Р₅ – кількість кінематичних пар 5-го класу;

Р₄ – кількість кінематичних пар 4-го класу.

Визначаємо клас механізму, який дорівнює найвищому класу групи Ассура входячої до складу механізму.

5

4 діада 2-го класу

2-го виду

2

діада 2-го класу

2-го виду

3

1 механізм 1-го класу

(мал. 3)

Висновок: даний механізм згідно проведеного аналізу відноситься до механізму 2-го класу з рухомістю рівній одиниці. Це означає те, що нам достатньо виконати ведучою лише одну ланку.

1.3 Побудова положень механізму.

На кресленні № 1 довільно вибираємо точку О₁ . За розмірами відкладаємо точку О₂ . Навколо точки О₁ проводимо коло радіусом О₁А. З точки О₂ проводимо дугу радіуса О₂В. До кола О₁А з дуги, через точку О₂ проведемо дотичні, і добудуємо інші точки і ланки методом насічок. Ці положення і є крайніми положеннями механізму. Кожен із отриманих двох кутів поділимо на чотири рівні кути. І добудуємо інші положення механізму методом насічок. Ми отримаємо вісім положень механізму.

1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок.

Знайдемо швидкість точок і швидкість ланок для першого положення механізму.

Визначаємо швидкість точки А

На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О₁А₁ довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості.

Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Швидкість точки А₂ дорівнює швидкості точки А₁ , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом.

Визначаємо швидкість точки А₃ графічно, враховуючи систему:

де: VA₂ ,VO₂ – переносні швидкості точки А₃ ,

VA₃A₂ ,VA₃O₂ – відносні швидкості точки А₃ .

На плані з точки О₂ проводимо паралельну до А₃О₂ , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А₃О₂ . Точка їх перетину і буде точкою О₃ . з’єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А₃ .

Знаходимо дійсну швидкість точки А₃:

Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж напрямку обходу):

Знаходимо дійсну швидкість точки В:

Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно:

де: VВ – переносні швидкості точки С,

VС_В – відносні швидкості точки С.

З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з’єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С.

Знаходимо дійсну швидкість точки С:

Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини:

Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4:

Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2.

Таблиця № 2

		0,8	1	2	3	4	5	6	7
VA1=VA2	м\с	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6
VA3=VA3O2	м\с	0	2,88	2,988	0	2,304	3,528	3,456	2,232
VB	м\с	0	1,44	1,584	0	0,72	1,008	1,008	0,792
VC	м\с	0	1,368	1,584	0	0,72	1,008	0,936	0,72
VA3A2	м\с	3,6	2,124	2,016	3,6	2,738	1,008	1,08	2,808
VCB	м\с	0	0,3168	0,288	0	0,218	0,108	0,144	0,252
ω3	1\с	0	28,8	31,68	0	14,4	20,16	20,16	15,84
ω4	1\с	0	1,98	1,8	0	1,35	0,675	0,9	1,575

Так як куліса рухається поступально, то ω₂ не буде.

1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок.

Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення.

Визначаємо прискорення точки А: