144471 (Технологія виконання поліпшеної штукатурки по цегляній поверхні з накривкою)

Тема:

Технологія виконання поліпшеної штукатурки по цегляній поверхні з накривкою

Зміст

Вступ

1. Призначення штукатурних робіт

2. Зміст і послідовність операцій

   1. Інструменти для виконання простої штукатурки

   2. Інструменти для нанесення будівельних розчинів на поверхню

   3. Підготовка поверхонь до штукатурення

   4. Приготування розчину

   5. Прийоми виконання штукатурки

3. Вимоги до поверхонь, що підлягають штукатуренню

4. Організація робочого місця

5. Охорона праці

Вступ

Якщо Ви вирішите відремонтувати будь-яке приміщення, то неодмінно задумаєтеся про методи виконання майбутніх робіт. Дуже важливо, що для виконання якісної обробки, перш за все, необхідно попереднє вирівнювання всіх поверхонь, будь-то стелю або стіни.

Штукатурка - це густа паста для оздоблення стін, стель. Штукатурка може бути, як основою для інших оздоблювальних матеріалів, так і самостійним видом покриття. Штукатурки використовуються для усунення сильних нерівностей і лягають шаром до трьох сантиметрів. Шпаклівки використовують для остаточного, чистового вирівнювання. Серед штукатурок можна виділити дві основні групи - цементні і гіпсові. Цементна штукатурка дешевше, але гіпс зручніше при обробці. Він створює більш якісне покриття, якщо була гарна штукатурка, то її можна не шпаклювати. Гіпс створює сприятливий мікроклімат усередині приміщення. Гіпс здатний регулювати вологість, створює гарну тепло- та звукоізоляцію, з чим цементні матеріали справляються значно гірше.

Якщо цегляна кладка або бетонна поверхня виконані точно, то на них можна наносити тонкі шари штукатурного розчину, отримуючи таким чином тонкошарову штукатурку. На цегельних поверхнях від 5 мм і вище і на бетонних до 5 мм. Якщо штукатурка по цеглі буде тонше 5 мм, то крізь неї можливо просвічування швів кладки у вигляді клітин, які неможливо зафарбувати ні вапняним, ні клейовимзабарвленням.

Штукатурка не вимагає соціально заданих або створених під неї обсягів, вона природним чином оформляє вже наявні, навіть найменші поверхні, максимально зберігаючи тим самим уже існуючий простір. Вона практична в експлуатації. До безумовних переваг якісно виконаної штукатурки відносяться монолітність і відсутність неминучих при використанні будь-яких оздоблювальних панелей швів, стиків і порожнеч. Довговічність - термін служби більше 25 років, придатність для нанесення практично будь-яких, навіть самих примхливих оздоблювальних матеріалів. Також достоїнствами є технологічна точність.

Зазвичай навіть при витоку води штукатурні покриття збережуть свої якості. А воду, яка вже встигла всмоктатися, штукатурка поступово віддасть, зберігши інтер'єр в колишньому вигляді, тоді як в оформленому гіпсокартонному інтер'єрі зробити цього не вдасться незалежно від вжитих заходів. Ще одна незаперечна перевага штукатурки - вона економить простір. Сухий спосіб вирівнювання стін і стелі з'їдає як мінімум 7-8 см від поверхні. З іншого боку, навіть якщо брати не мінімальний шар товщиною в 1 см, який дозволяє наносити технологія штукатурки, а середній шар в 2 см, то при тій же площі буде скорочення максимум 0,5 м2, або в три рази менше площі.

Але при всіх перевагах штукатурки у неї є і недоліки. Це, перш за все висока, в порівнянні з іншими технологіями, трудомісткість штукатурних робіт, особливо на стелі, та, як наслідок, істотне збільшення термінів ремонту. Але і ця проблема легко вирішується за допомогою штукатурних станцій і нанесенні штукатурки механізованим способом.

Різні методи і прийоми штукатурних робіт дозволяють використовувати їх для досягнення різних декоративних і конструктивних ефектів. Добре оштукатурена поверхня в поєднанні з декоративною штукатуркою дозволяє створити структурне покриття з потрібним ефектом. Виконання та імітація різних архітектурно-декоративних елементів (карнизів, арок, напівколон, ніш) створюють особливий внутрішній простір, у яке чудово вписуються найрізноманітніші стилі інтер'єру. Штукатурка дає прекрасну можливість оформити простір.

Саме тому тема: «Технологія виконання поліпшеної штукатурки по цегляній поверхні з накривкою» - актуальна і сьогодні. Мета цієї роботи показати правила і прийоми виконання робіт із дотриманням правил техніки безпеки, а також правильний підбір інструменту та матеріалів.

1. Призначення штукатурних робіт

Створити гарний інтер'єр сьогодні під силу кожному. Тим більше що немає потреби задовольнятися вбогим набором традиційних оздоблювальних матеріалів. Штукатурки - саме той матеріал, що дозволяє йти в ногу з часом. Причому не тільки при облаштуванні інтер'єра, але й при зовнішній обробці. Чому штукатурки так популярні? Причин безліч.

По-перше, вони дозволяють одержати однотонну поверхню або поверхню з невеликими вкрапленнями кольорових чіпсів. А це справжнє свято для ока, що утомилося від споглядання шпалер у квіточку.

По-друге, деякі види штукатурок дозволяють сховати нерівності й дефекти стін, що завжди залишається актуальним при нашій якості будівельних робіт.

Штукатурення — це процес нанесення на поверхню штукатурного розчину. Залежно від складу розчину розрізняють штукатурки звичайні та декоративні. Шар штукатурки вирівнює поверхню конструкції, надаючи приміщенню або фасаду будівлі завершеного вигляду. Крім того, він поліпшує звуко- і теплоізоляційні якості конструкції, захищає зовнішні стіни від руйнівної дії атмосферних факторів. Дерев'яні конструкції після штукатурення стають важкогорючими.

Штукатурний розчин, нанесений на поверхню, залежно від того, який в'яжучий матеріал входить до його складу, твердне під дією повітря, вологи та інших факторів. Сила зчеплення розчину з поверхнею залежить від її шорсткості, властивостей в'яжучого матеріалу і тих хімічних процесів, які відбуваються на межі зіткнення розчину з поверхнею. Тому ми й спостерігаємо, що цементні і вапняні розчини міцно утримуються на кам'яних поверхнях і практично не зчеплюються з дерев'яними.

Штукатурка складається з декількох шарів, наносимих по черзі. Проста монолітна штукатурка складається із двох шарів (обризг, ґрунт), поліпшена штукатурка - з трьох шарів (обризк, ґрунт, накривка), а високоякісна - із чотирьох шарів (обризк, ґрунт, два шари накривки). Кожний із шарів штукатурки має певне значення.

Поліпшену штукатурку («під правило») застосовують у житлових і громадських будівлях (дошкільні дитячі заклади, школи) масової забудови. Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів, загальна товщина якої не перевищує 15 мм. Затерту теркою штукатурку перевіряють контрольним правилом завдовжки 2 м.

Штукатурні шари:

а — простої штукатурки; б — поліпшеної та високоякісної штукатурок,

1 — оббризк; 2 — грунт; 3 — накривка

Штукатурки є найближчими родичами шпаклівок. Вони відрізняються по вигляду й величині наповнювача. Це визначає й всі інші відмінності, у тому числі в призначенні й у технології ведення робіт. Головна відмінність полягає в тому, що шпаклівка може шліфуватися абразивною шкуркою, а штукатурка - ні.

1. Зміст і послідовність операцій

2.1 Інструменти для виконання штукатурки

Для підготовки поверхонь під штукатурення, нанесення та розрівнювання штукатурного розчину застосовують ручні та механізовані інструменти. Механізовані інструменти полегшують працю штукатура і прискорюють виконання робіт.

При виконанні штукатурних робіт вручну застосовуються різні інструменти і пристосування, які повинні бути використані за призначенням. Оскільки більшість інструментів виконані з металу, для запобігання появи іржі після закінчення робіт їх слід очистити від розчину і витерти насухо.

Нижче дані основні інструменти і пристосування, використовувані при штукатурних роботах:

При ремонті штукатурки (відбитих місць) вам потрібен весь набір інструментів, для обладнання нової штукатурки — правило, терки, полутерки, сокіл і штукатурна лопатка.

- кельми КШ для штукатурних робіт. Призначені для перемішування і накладення розчину на сокіл, нанесення, розрівнювання і загладжування його на поверхні

- сокіл дюралюмінієвий. Використовується для нанесення, розрівнювання і загладжування штукатурного намета при виконанні простій штукатурки

- ківш штукатурний. Ківш застосовують для накидання розчину на поверхні безпосередньо з штукатурного ящика

- лопата сталева розчин ЛР. Використовують для подачі і перемішування розчину.

- скребок металевий. Призначений для очищення поверхонь

- напівтерки дерев′яні 350 і 800 мм. Цей інструмент призначений для розрівнювання штукатурного намета і остаточного загладжування останнього шару штукатурки

- кисть-макловіца КМА-2. Використовується для змочування поверхонь і промивки забруднених поверхонь

- гладилки ГШ-1 і ГШ-2. Гладилки застосовують для розрівнювання і загладжування накривочного шаруючи, залізнення цементної штукатурки

- терка дерев′яна, пластикова призначена для тієї, що затерла поверхонь

-терка повстяна (поролонова) - для тієї, що затерла накривочного шаруючи штукатурки.

- шпатель дерев′яний з подовженою ручкою, служить для розрівнювання беспесчаной накривки по стінах і стелях

- правило оковане для штукатурних робіт. Правило використовують для розрівнювання шару грунтовки і контролю якості штукатурки

- молоток для насічення поверхні. Застосовують для насічення невеликих площ бетонних і цегляних поверхонь.

Сокіл використовують для підтримання невеликої кількості розчину на певній відстані від поверхні під час штукатурення. Соколом можна також наносити розчин на поверхню і ущільнювати його.

Виготовляють цей пристрій з деревини (ялини, сосни) або алюмінієвого листа розміром 400x400 чи 400x450 мм, завтовшки не більше 15 мм. Верхня робоча поверхня сокола має бути рівною, без щілин і пошкоджень.

Штукатурна лопатка, або кельма призначена для накидання розчину з сокола або ящика на поверхню. Кельмою можна при потребі також наносити розчин на невеликі ділянки поверхні. Виготовляють кельму серцеподібної форми з листової сталі завтовшки до 1 мм. До неї прикріплена дерев'яна ручка завдовжки 125 мм.

Ківш (призначений для накидання з ящика на поверхню здебільшого рідких розчинів. Його застосування значно підвищує продуктивність праці, оскільки за один рух ковшем, залежно від його об'єму, можна накинути на поверхню 0,8—1,5 л розчину.

Для розрівнювання, ущільнення і обробки штукатурного шару використовують півтерок і терки.

Півтерки призначені для розрівнювання й ущільнення штукатурного шару, нанесеного на поверхню кельмою, ковшем або механізованим способом. Виготовляють їх з просоченої оліфою деревини (сосни, ялини) або алюмінію. Дерев'яні півтерки залежно від довжини бувають малі (35 см), середні (80 см) і великі (120 см). Малим півтерком можна розрівнювати штукатурний шар у кутах приміщення або на невеликих важкодоступних для великих півтерків ділянках поверхні. Великі півтерки застосовують для розрівнювання фасок на зовнішніх кутах конструкцій.

Алюмінієві півтерки здебільшого застосовують для згладження і натирання накривного шару штукатурки, з цією ж метою використовують алюмінієві півтерки з робочим полотном з пінопласту, яке приклеєне до основи водостійкою фарбою або синтетичною смолою.

Виконуючи високоякісну штукатурку із застосуванням інвентарних маяків, штукатурний шар розрівнюють малкою (рис. 3, б), яку пересувають вздовж маяків. Довжина робочої кромки малки повинна відповідати відстані між маяками.

Правилом (рис. 3, г) завдовжки 1,2—2 м розрівнюють штукатурний шар. Виготовляють його з деревини або з деревини, підбитої з одного боку алюмінієвим полотном. Вивірене двометрове правило називається контрольним і застосовується для перевірки рівності опоряджених поверхонь.

Остаточно штукатурний шар обробляють (затирають) дерев'яною, гумовою або повстяною теркою, а також гладилкою.

Кутові півтерки дерев'яні або алюмінієві використовують для опорядження кутів. Півтерок для опорядження внутрішнього кута називають лузговим, зовнішнього — усьоночним. Для зручності в роботі їх роблять з двома ручками.

Дерев'яну терку застосовують для затирання накривного штукатурного шару на плоскій поверхні. Проте після цього поверхня все ще залишається шорсткою, з дрібними подряпинами. Щоб уникнути цих дефектів, застосовують терки, підбиті гумою або повстю.

У галтелях (скруглених розчином кутах приміщення біля стелі) штукатурку затирають дерев'яною галтельною теркою.

Сталева гладилка призначена для згладжування накривного шару штукатурки, ущільнення і згладжування шару мозаїчного розчину при влаштуванні підлог, а також для залізнення поверхонь. Гладилку, яка може бути з однією або двома ручками, виготовляють з листової сталі завтовшки 1—2 мм.

Для нанесення шару безпіскової накривки і розрівнювання його застосовують гладилку іншої форми.

Для виконання прямолінійних тяг користуються шаблонами, лінійкою та відрізачкою.

1. Підготовка поверхонь до штукатурення

Щоб штукатурний розчин міцно приставав до поверхні, вона повинна бути шорсткою, чистою, без пилу і масних плям. Природної шорсткості поверхні недостатньо для міцного зчеплення її з розчином, тому на ній під час підготовки до штукатурення створюють штучну шорсткість.