124658 (Удосконалення механізмів коксовиштовхувача), страница 2

Для ліквідації цих недоліків на основі досвіду кранобудування стали застосовувати комбіновані гідроелектричні гальма. Ці гальма дають можливість машиністу впливати на процес гальмування, що забезпечує можливість точної і плавної зупинки машини.

Гідроелектричними гальмами керують у такий спосіб.

Одночасно з пуском електродвигуна включають гальмовий електромагніт і, таким чином, загальмовують механізм.

При гальмуванні працює гідравлічна частина гальма, керована через ножну педаль, що знаходиться в кабіні машиніста. При натисканні педалі відбувається плавне загальмування механізму пересування коксовиштовхувача. При цьому електрична схема керування забезпечує роботу гідравлічної частини гальма при утягнених електромагнітах і відключеному електродвигуні, а гальмовий електромагніт служить тільки для загальмування механізму при повній зупинці коксовиштовхувача.

Гальмування електромагнітом відбувається під час натиску ножної кнопки, що розмикає ланцюг харчування цього гальмового електромагніта, чи при знятті напруги і вимиканні головного рубильника введення. При натиску на ножную педаль гідравлічного гальмового пристрою до межі, тобто при повному загальмовують механізму пересування, натискається і ножна кнопка електричного гальмового пристрою. При цьому відпадає якір електромагніта і механізм загальмовується.

Конструкція гідроелектричного гальма

Гальмова система коксовиштовхувача складається з гідроелектричного гальма, механізму ножної педалі, напірного масляного бачка і гідро комунікації.

Механізм ножної педалі і напірний бачок встановлюють у кабіні машиніста. Бачок ставлять вище механізму ножної педалі для забезпечення постійного гідростатичного тиску в цій частині гідросистеми.

Електрична частина гальма працює незалежно від гідравлічної. Під час пересування коксовиштовхувача гальмо розімкнуте, тому що котушка електромагніта знаходиться під струмом і якір притягнуть до сердечника. Основна пружина гальма максимально стиснута, гальмові важелі розсунуті, а між колодками і гальмовим шківом утвориться зазор у радіальному напрямку.

При повній зупинці коксовиштовхувача відбувається знеструмлення гальмового електромагніта, основна пружина розтискається і надає руху гальмовим важелям, завдяки чому колодки стискають гальмовий шків.

При пересуванні коксовиштовхувача гідравлічна частина гальма також не працює. При цьому шток 6 робочого циліндра гальма знаходиться в крайньому нижньому (вихідному) положенні.

Під час подачі в гідро циліндр робочої рідини під її тиском шток робить заданий хід на 40 мм, завдяки чому приводяться в рух важелі, стискується допоміжна пружина, гальмові ричагі зближаються і колодки стискають гальмівний шків, роблячи загальмування механізму.

Електро блокування механізму пересування коксовиштовхувача

При роботі що виштовхує планерна штанга, дверезнімального пристрою і механізму відкривання-закривання планерних дверцят коксовиштовхувач повинне знаходитися в не рухливому стані. Включення в цей час механізму пересування коксовиштовхувача неприпустимо, тому що це може привести до серйозної аварії, механізму і коксової печі.

Щоб уникнути можливості випадкового включення механізму пересування коксовиштовхувача під час роботи вище зазначених механізмів, передбачені електричні блокування, що дозволяють включати механізм пересування тільки тоді, коли виштовхує штанга, планерна штанга, дверезнімальний пристрій і механізм відкривання-закривання планерної дверці знаходяться у вихідних, у крайніх задніх положеннях. Електрична схема передбачає можливість зняття вказаного електроблокування, коли це викликається виробничою необхідністю. Така необхідність виникає в тому випадку, коли потрібно пересунути коксовиштовхувач на невелику відстань для більш точної установки механізму по осі коксової печі, що обслуговується, не повертаючи при цьому що виштовхує планерну штангу в їхнє вихідне положення. Зняття електроблокування виробляється за допомогою спеціальної деблокуючої кнопки, розташованої на пульті керування в кабіні машиніста, таким чином, електроблокування механізму пересування коксовиштовхувача, полегшуючи працю машиніста, одночасно забезпечує надійну, безаварійну роботу.

Дверезнімальний пристрій коксовиштовхувача

Дверезнімальний пристрій коксовиштовхувача призначений для зняття й установки дверей на машинній стороні коксової батареї.

Дверезнімальний пристрій складається з наступних основних вузлів і механізмів: дверезнімальної штанги, що спирається через рейки на опорні ролики, що може пересуватися в напрямку до печі і назад; опорної рами дверезнімальної штанги, на якій встановлені опорні ролики: нижні, верхні і бічні (напрямні) ролики; верхнього механізму для відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів; нижнього механізму для відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів; механізму зриву двері, що має верхнє захоплення і нижніє, з'єднані між собою тягою; механізму пересування дверезнімального приладу.

Металоконструкція штанги повинна володіти не тільки необхідною міцністю, але і великою твердістю і пружинної тяги; завзятого пружинного буфера; кінцевих вимикачів; пристосування для ручного приводу механізму пересування дверезнімальної штанги; пристрою для відводу ригелів від гачків арміруючої рами буфера; кінцевих вимикачів; пристосування для ручного привода механізму пересування дверезнімальної штанги; пристрою для відводу ригелів від гачків арміруючої рами.

Металоконструкція дверезнімальної штанги й опорної рами

Металоконструкція дверезнімальної штанги виготовляється зваренням з листової і кутової сталі. Прикріплені до неї на болтах рейки після установки проходять механічну обробку. Цим досягається необхідна паралельність рейок. Металоконструкція штанги повинна володіти не тільки необхідною міцністю, але і великою твердістю.

Особливо відповідальними вузлами металоконструкції є ті, де розташовані кріплення хитної рами механізму зриву А, опорні вузли кріплення осі верхнього захоплення Б, вузол кріплення пружинної тяги В, а також перетин у місці переходу широкої частини штанги у вузьку. На ці вузли повинне бути звернена велика увага як при проектуванні їхній, так і при експлуатації.

З метою забезпечення необхідної стійкості дверезнімальної штанги при пересуванні коксовиштовхувача встановлюють спеціальні бічні ролики. Значення цих роликів особливо велико, коли при висунутій уперед дверезнімальній штанзі необхідно пересунути весь коксовиштовхувач для більш точної установки дверезнімального пристрою по осі оброблюваної печі.

Остаточне регулювання зазору між бічними завзятими роликами і штангою звичайно виробляється при монтажі в коксовому цеху. Цей зазор повинний бути по можливості мінімальним. Опорна рама дверезнімальної штанги виготовляється звареної конструкції, з важких прокатних профілів-швелерів № 20 і 30. Раму прикріплюють до основної металоконструкції коксовиштовхувача на оцінці робочої площадки машини. На опорній рамі встановлюють нижні і верхні опорні і завзяті ролики, вісь важеля, а також опори хитної рами черв'ячно - гвинтового редуктора механізму пересування штанги.

З огляду на великі навантаження на опорну раму в місцях кріплення вузлів механізмів, на конструювання цих вузлів повинне бути звернена особлива увага. Варто враховувати не тільки надійність роботи механізму, але і питання техніки безпеки, тому що дверезнімальний пристрій — це відповідальний вантажопідйомний механізм, що працює в дуже тяжких умовах. До опорної рами прикріплюють також обслуговуючі, площадки дверезнімального пристрою.

Опорна рама дверезнімальної штанги з'єднана з верхньою будівлею металоконструкції машини, завдяки чому створюється необхідна твердість і стійкість цих частин.

Механізм пересування дверезнімальної штанги

Для пересування дверезнімальної штанги до печі і назад на дверезнімальному пристрої встановлюють спеціальний механізм. Він забезпечує необхідний хід дверезнімальної штанги для установки механізмів зриву двері і відгвинчування ригельних гвинтів, а також виконання інших операцій, зв'язаних зі зняттям і установкою двері. Механізм пересування дверезнімальної штанги поряд з цим повинний забезпечити плавне підведення механізмів дверезнімального пристрою до печі, а також створити зусилля, необхідне для установки дверей у піч після її зняття.

У коксохімічному машинобудуванні відомі три кінематичні схеми механізму пересування дверезнімальної штанги.

Перша схема забезпечує пересування дверезнімальної штанги за допомогою зубцюватої рейки, закріпленої на штанзі, і ведучої шестірні, що приводиться в рух від електродвигуна через редуктор. У машинах нових конструкцій ця схема не застосовується, тому що наявність відкритої передачі і твердий зв'язок штанги з приводним механізмом не відповідають вимогам технічних умов.

Друга схема пересування дверезнімальної штанги з застосуванням кривошипно-шатунного механізму знайшла за останні роки велике поширення.

Основними перевагами механізму з кривошипно-шатунним приводом прийнято вважати можливість досягнення плавного підведення двері до печі для її установки при відносно великих середніх швидкостях пересування дверезнімальної штанги, а також можливість створення значних зусиль по осі штанги, що необхідні для установки дверей, при невеликій потужності електродвигуна.

Плавне підведення дверей до лікуй необхідний для того, щоб уникнути удару рамки, що ущільнює, об дзеркало арміруючої рами.

Найбільш плавне підведення дверей до печі при використанні кривошипно-шатунного механізму можна здійснити при робочому ході кривошипа на кут =180°. На схемі приведені і найбільш вигідні розміри окремих ланок механізму.

Для порівняння приведені швидкості пересування дверезнімальної штанги в залежності від кута робочого ходу кривошипа. Пунктирною лінією показана швидкість пересування штанги при робочому ході кривошипа на кут = 180° і при 2,77 про/хв кривошип. Швидкість при робочому ході кривошипа на кут = 113° і при 1,62 про/хв кривошип. При робочому ході кривошипа на кут = 180° забезпечується плавне наростання швидкості, на початку руху штанги і плавне зниження її наприкінці ходу. При робочому ході кривошипа на кут =113° швидкість різко зростає на початку і не менш різко знижується наприкінці ходу штанги. При цьому варто звернути увагу на те, що зменшення числа обертів кривошипа в 1,7 рази не зробило впливу на характер кривих швидкостей пересування штанги.

Характер зміни швидкості пересування дверезнімальної штанги при, кривошипно-шатунному механізмі залежить головним чином від кута робочого ходу кривошипа. Число оборотів кривошипа, розміри його радіуса і співвідношення пліч коромисла позначаються головним чином на величині швидкості штанги і зовсім незначно на плавності ходу її в крайніх положеннях. Як видне зменшення кута робочого ходу кривошипа приводить до різких змін швидкості руху штанги в початкові моменти руху. Така зміна швидкості вимагає значно більшої потужності електродвигуна для привода механізму.

Досвід роботи механізмів пересування дверезнімальних штанг із кутом робочого ходу кривошипа 120—130° цілком підтверджує правильність зробленого висновку.

Розглянемо величину зусилля, що, створюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму. У результаті розкладання сил у кривошипно-шатунному механізмі при постійному моменті, що крутить, на валу електродвигуна зусилля в шатуні, а отже, і в наступних ланках кінематичного ланцюга механізму міняються від рівного окружному зусиллю кривошипа при куті =90° до теоретичного рівного нескінченності при кутах =0 чи 180° (коли положення кривошипно-шатунного механізму відповідають мертвим крапкам).

Багаторічний досвід експлуатації показав, що незважаючи на установку пружинного компенсатора, при розкладанні сил кривошипно-шатунного механізму в ланках механізму створюються неприпустимо великі зусилля. Вони приводять до розладу всього механізму пересування дверезнімальної штанги, поломці окремих деталей, розриву болтів як на корпусі редуктора, так і в місцях з'єднання рами механізму з основною металоконструкцією машини і т.д. Усе це, незважаючи на ряд достоїнств шатунно-кривошипного механізму, змусило відмовитися від його використання. Одержання плавного, без ударів, підходу дверей до печі може бути досягнуте за рахунок вибору раціональної швидкості дверезнімальної штанги. Прийняті на окремих коксовиштовхувачах великі швидкості пересування дверезнімальної штанги (15—20 м/хв) виявилися в експлуатації непотрібними і навіть шкідливими, тому що навіть при наявності кривошипно-шатунних механізмів створювали удари дверей по арміруючим рамам. З метою значного, зменшення швидкості підходу двері до рами встановлюють додаткові чи редуктори ж двигуни з меншим числом оборотів.

Третя схема (рис.7) механізму пересування дверезнімальної штанги передбачає як привод штанги черв’ячно-гвинтовий редуктор. Він забезпечує плавне пересування дверезнімальної штанги, плавний підхід дверей до печі і створення заданих зусиль, необхідних для встановлювання двері. Черв’ячно-гвинтовий редуктор 1 і електродвигун 2 установлені на спеціальній хитній рамі 3. Хитання рами редуктора здійснюється на опорах Г, укріплених на опорній рамі механізму дверезнімального пристрою.