123120 (Закономірності виміру головних показників роботи тракторів в експлуатації), страница 5

Перевірка погодженості розподілу відмов комплектуючих виробів показала, що з імовірністю 1,0 по двигуні й з імовірністю 0,64 по електроустаткуванню воно погодиться із законом Релея (мал.3.4), щільність імовірності якого має вигляд:

де r - параметр розподілу

Функція розподілу виражається формулою

Із цим же законом з імовірністю 0,75 погодиться також розподіл відмов шасі (трансмісії, ходової системи, керування поворотом трактора, гідронавісної системи, кабіни й елементів оперення (див. мал.4).

Із причин походження відмови є, в основному, наслідком конструктивних і виробничих недоробок (табл.3.6).

Найбільш характерним проявом відмов є зношування - 20,4%, втрата еластичності й старіння - 23,4%, замикання обмоток - 27,7%, перегоряння електроламп - 45,8%. В основному, відмови носять явний характер, причому майже половина з них (2 групи складності) може прогнозуватися. Більшість відмов I і 2 груп складності (95,1 і 98.9%) є систематичними. Практично усунення всіх відмов виконується заміною деталей, що відмовили.

Розглядаючи розподіл відмов комплектуючих виробів по інтервалах наробітку трактора, можна відзначити, що більша частина відмов виникає в інтервалі наробітку від 3 до 4 тисяч мотогодин (мал.5) В основному це відбувається за рахунок відмов комплектуючих виробів ходової системи, двигуна, електроустаткування й приладів, гідронавісної системи (мал.6)

Таблиця 5. Номенклатура комплектуючих виробів тракторів МТЗ - 80/82, по яких відзначені відмови

У відсотках до загальної трудомісткості усунення відмов тільки комплектуючих виробів.

Аналізуючи виникнення відмов тракторів по інтервалах наробітку, слід зазначити наступне: - керування поворотом трактора й гальма - відмови проявляються, в основному, на перших тисячах роботи;

ходова система - основна маса відмов проявляється в інтервалі від трьох до п'яти тисяч мотогодин, що свідчить про недостатній ресурс протекторів коліс;

трансмісія - характерний прояв відмов в інтервалі від I до 5 тисяч мотогодин з найбільшим числом їхнього прояву в інтервалі від 4 до 5 тисяч;

двигун - характерна поява відмов у всіх інтервалах наробітку від I до 9 тисяч мотогодин, однак в інтервалі від 3 до 4 тисяч їхній прояв особливо виразно;

гідронавісна система - найбільше число відмов виникає в інтервалі від 5 до 7 тисяч моточасов;

електроустаткування й прилади - характерна поява відмов у кожному з інтервалів наробітку з максимальним їхнім проявом в інтервалі від 3 до 5 тисяч мотогодин;

допоміжне устаткування двигуна - відмови проявляються рівномірно в інтервалах від 3 до 8 тисяч мотогодин, за винятком інтервалу від 6 до 8 тисяч, де спостерігається їхнє найбільше число;

кабіна й елементи оперення - всі зафіксовані відмови виникли в інтервалі від 4 до 5 тисяч мотогодин.

2.4 Зміна показників довговічності складових частин тракторів

Вплив умов експлуатації в значній мірі визначає величину показників довговічності складових частин трактора й, зокрема, його ресурсу до капітального ремонту. Будучи одним з найважливіших параметрів надійності машин, ресурс до капітального ремонту може окупити не тільки показники технічної досконалості машинобудівного виробництва, але й певною характеристикою рівня технічної експлуатації машин. Так у реальній експлуатації рівень якості експлуатації в остаточному підсумку й визначає значення показників їхньої надійності.

Тому що в тракторах найбільш дорогою й складною складовою частиною є двигун і в той же час показники їхньої надійності нижче, ніж інших складових частин, то дослідження надійності автотракторних двигунів і факторів, що визначають її, є важливим і актуальним завданням. Тому оцінка до-ремонтного ресурсу й рівня технічної експлуатації розглянута на прикладі реальної експлуатації двигунів Сцц-62, установлених на тракторах T-I50K (33 ед). Трактори працювали в господарствах в умовах північно-східної зони БССР.

Розглянута вибірка є багаторазово усіченої, тому що з 33 дизелів спостереження за 17 минулого припинені.

Тому що дизелі, по яких були припинені випробування (Пр), при подальшій роботі могли б досягти граничного стану з рівною ймовірністю на будь-якому відрізку експлуатації, те розрахункові номери дизелів, що відмовили (з обліком припинених) визначалися по методу Джонсона. Обробку інформації з доремонтних ресурсів дизелів проводили методом координатних крапок. Тому що теоретичний закон розподілу заздалегідь невідомий, то на міліметровий папір наносили спільно інтегральні прямі для закону нормального розподілу (ЗНР) і розподілу Вейбулла (ЗРВ). Перевірка збігу досвідченого й теоретичного розподілу проводилася за критерієм згоди Пірсона (Х²), що показав, що більше застосовуваним є ЗРВ із параметрами: а, = 457I мотогодин, в = 1,3 і З = 3,28 мотогодин (мал.3.7). Отже, диференціальна функція щільності розподілу доремонтного ресурсу дизеля СМД-62 має такий вигляд

f (t) =0,007*1,3 (t-3,28) ^0,3 * l ^{-0,007 (t-3,28) 1,3}

У результаті аналізу встановлено, що середній ресурс двигунів СВД-62 у реальних умовах експлуатації відповідає %, а 80% -й ресурс % від установленого ресурсу.

Недовикористання технічних ресурсів, закладених у конструкції двигунів, є одним з основних недоліків реальної експлуатації. Велика кількість двигунів направляють у капітальний ремонт передчасно. Причиною цьому є недолік у господарствах запасних частин певної номенклатури, необхідних для підтримки працездатності двигунів, тобто невисока технічна оснащеність служб експлуатації, а також невміння механізаторів правильно оцінити ресурс, що залишився.

Великий вплив на величину доремонтного ресурсу дизелів робить недотримання періодичності й номенклатури операцій технічного обслуговування. На підставі інформації про фактичну періодичність ТЕ було встановлено, що для TO-I і ТЕ-2 періодичність теоретично описується ЗРВ із щільністю розподілу виду:

Для f (t) = 0,105*1,66 t ^0,66 * l - ^0,105t1,66

Для f^| (t) = 0,018*2,5 t ^1,5 * l ^-0,018t2,5