99692 (Активізація діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання), страница 2

У першому розділі - "Теоретико-методичні засади регулювання економічної діяльності підприємств харчової промисловості" розглядається регуляторна політика, ознаки її розвитку, умови формування та функціонування.

Ринкова система у свій економічний механізм включає дві підсистеми: саморегульовану та регульовану. Перша припускає певну "свободу" у поведінці: вільний вибір форм власності та господарювання; розпорядження власністю, результатами діяльності (продукцією, доходами); вибір ринку продукції, ресурсів, робіт і послуг; можливість участі у державних програмах тощо. Ця підсистема орієнтована на реалізацію особистих економічних інтересів товаровиробників, що проявляється у підвищенні конкурентоспроможності товарів, прибутковості, достатньої для особистого споживання й розвитку факторів виробництва.

Друга підсистема є регулятором "вільної поведінки", визначає його рамки. Дії цієї підсистеми диктуються запитами суспільства в цілому, різних прошарків населення й національними інтересами, виражається в стабільності суспільного виробництва, а саме - наповнення ринку продукцією, послугами та забезпеченням платоспроможного попиту. Серед регуляторів можна виділити цінові, податкові, антимонопольні, кредитні, фінансові, різні форми квотування, пільги, програми тощо.

Від взаємодії двох підсистем залежить соціально-економічний баланс у суспільстві, ефективність суспільного виробництва. Виходячи з цих позицій, ефективність є критерієм оцінки ринкової структури та різних напрямків економічної політики.

Ринкове середовище впливає на функціонування підприємства через дію попиту, пропозиції, рівень конкурентної боротьби. Врахування дії ринкових сил і державних засобів впливу на функціонування підприємства дозволяє вирішувати проблеми його ефективного функціонування. Можна зазначити, що економічний механізм є тактичним засобом досягнення стратегічної мети діяльності підприємства. Оскільки саме державні важелі регулювання визначають напрям дії економічного механізму та відповідні реакції ринку, ефективність економічного механізму підприємства завжди визначатиметься напрямом економічної політики країни. Під останньою розуміють сукупність заходів, спрямованих на впорядкування перебігу економічних процесів, здійснення на них впливу або безпосереднього передбачення їх розвитку.

Державне управління, як складова зовнішнього середовища, відіграє важливу роль у регулюванні підприємств харчової галузі, починаючи з виробництва сировини, її перероблення та закінчуючи реалізацією кінцевої продукції на ринку. Однак, державне регулювання слід організовувати так, щоб уникнути надмірного впливу державних органів на функціонування підприємств галузі, оскільки це може призвести до зменшення обсягів інвестицій та зацікавленості у виробництві та продажу високоякісної продукції за прийнятними цінами. Необхідність державного регулювання підприємств харчової промисловості в цілому полягає в тому, що держава має гарантувати забезпечення корисними, недорогими та безпечними для здоров'я населення продуктами харчування без надмірних державних витрат на регулювання та контроль виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки.

Податки, як один із регуляторів, впливають на фінансову стійкість підприємства, формування його фінансових ресурсів та інвестиційну діяльність, конкурентоспроможність продукції і загалом на поведінку підприємства на ринку.

Рівень цього впливу залежить, в першу чергу, від їх розмірів, рівня їх фіскальності, порядку їх справляння, стабільності та досконалості всієї системи.

Податкове планування є основою формування податкової політики підприємства і передбачає вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та розміщення його активів з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому. Завданням податкового планування є максимізація прибутку за рахунок мінімізації податків та використання такої комбінації господарських операцій, які дозволили б знизити втрати підприємства.

Автор пропонує в процесі визначення впливу механізмів регулювання на діяльність підприємств враховувати наступне:

1. Для підвищення ролі регуляторної політики у прискоренні структурної перебудови і відновлення на цій основі економічного зростання підприємств необхідне спрямування регуляторної політики в бік стимулювання вітчизняного виробництва, інноваційно-інвестиційної діяльності, споживчого попиту. Такий підхід разом із іншими заходами державного регулювання здатний призупинити подальше зниження ефективності діяльності підприємств галузі.

2. Для послаблення негативного впливу чинної регуляторної політики на фінансово-господарську діяльність підприємств необхідно врегулювання законодавства, яке передбачає зменшення податкового навантаження на підприємства.

3. Реальних результатів від реалізації на підприємстві принципів податкового планування можна досягти тільки за умови його правильної організації, чіткого формулювання завдань, розмежування функцій виконавців, правової оцінки реальності та законності схем мінімізації податкових платежів, а також адміністративного контролю за їх реалізацією.

У другому розділі - "Аналіз діяльності підприємств харчової промисловості та визначення впливу на неї механізмів регулювання" автором проведено детальний аналіз діяльності підприємств харчової промисловості Львівської області, визначено вплив регуляторної політики на підприємства харчової промисловості, виявлено основні чинники, що впливають на зменшення прибутковості підприємств, проаналізована експортна діяльність та визначено проблеми, які виникають.

Проблеми зростання конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості набули величезного значення, особливо в умовах пошуку нових потенційних можливостей для забезпечення економічного росту. Розв'язання цих питань значною мірою залежить від розуміння необхідності створення конкурентоспроможного економічного середовища, яке визначається сукупністю умов розвитку підприємств харчової промисловості.

Регуляторна політика уряду при виробництві харчових продуктів має бути спрямована як на соціальний захист населення, так і на підтримку підприємств, оскільки вирішуючи питання забезпечення необхідного рівня споживання соціально значущих товарів населенням, обмеженням ціни, держава не досягає необхідного ефекту.

Однією з особливостей впливу регуляторної політики на діяльність підприємств харчової промисловості є механізм нарахування переробними підприємствами та виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

В результаті проведеного аналізу використання механізму дотацій встановлено, що переробні підприємства за результатами роботи повинні заплатити податок на додану вартість, навіть за продукцію, яка фактично іще не реалізована, а це, в свою чергу призводить до того, що у підприємств виробників харчових продуктів вилучаються обігові кошти, а сільськогосподарські підприємства отримують із значним запізненням суми дотацій з ПДВ.

Для стимулювання діяльності підприємств в частині здійснення експортних операцій законодавством передбачено застосування нульової ставки податку на додану вартість. Однак, реальне відшкодування податку на додану вартість у 30-ти денний термін, як це передбачено законодавством, не проводиться, що не дає можливості підприємству користуватися грошовими коштами протягом періоду затримки виплат.

При зростанні обсягів виробництва харчових продуктів, частка експорту її продукції постійно скорочувалась у загальному обсязі товарного експорту країни. Аналіз показників зовнішньоекономічної діяльності підприємств потягом 1995 – 2005 років свідчить, що експорт у 2005 р. у порівнянні із 1995 р. знизився з 8,5% до 3,5%.

Проведеним аналізом встановлено, що замість збільшення в експорті частки продукції поглибленої переробки, яка більш ефективна, бо створює додатковий ВВП, в країні збільшується експорт продукції первинної переробки або сільгоспсировини. Замість розвитку власної бази переробки, більш повного завантаження потужностей вітчизняних підприємств харчової промисловості здійснюється інвестування іноземних переробників, а підприємства харчової промисловості не мають сировинної бази для виробництва.

Як показує проведений аналіз, обмеження експортного потенціалу підприємств харчової промисловості та проведення іноземними державами антидемпінгових розслідувань проти українських виробників зумовлює скорочення виробництва. Крім того, збільшення імпорту харчових продуктів, які інколи є дешевшими за українські та не завжди відповідають вимогам стандартів якості, призводить до втрати виробниками внутрішнього ринку збуту.

Падіння питомої ваги податку на прибуток у загальній сумі податків для таких галузей, як цукрова, спиртова, хлібопекарська, було викликане падінням рівня рентабельності підприємств, а в окремих випадках їх збитковою діяльністю. Аналіз діяльності підприємств Львівської області свідчить, що у 2002 році кількість збиткових підприємств по хлібопекарній галузі становила 15, у 2003 - 24, у 2004 – 29, у 2005 - 30, по молочній відповідно в 2002 – 12, в 2003 - 16, в 2004 - 18, в 2005 - 19 підприємств були збитковими. Із 18 - ти підприємств плодоконсервної галузі збитковими у 2002 році було 7 підприємств, в 2003 − 8, в 2004 – 9, в 2005 − 10 підприємств.

Аналіз діяльності підприємств також свідчить, про те, що з кожним роком на більшості підприємств рівень рентабельності зменшується, як наслідок, погіршується фінансовий стан підприємств (таблиця 1).

Таблиця 1

Рівень рентабельності по підприємствах харчової промисловості

Львівської області

Через незадовільний фінансовий стан значної кількості підприємств харчової промисловості поглиблюється платіжна криза, що також негативно впливає на рівень надходжень податкових платежів у бюджет. В ході проведеного вибіркового аналізу встановлено, що на більшості підприємств галузей харчової промисловості Львівської області намітилась тенденція до зменшення нарахувань до бюджету, в результаті зменшення обсягів виробництва та рівня рентабельності.

Проведений аналіз впливу регуляторної політики на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості дає змогу зробити висновки, що в останні роки підприємства харчової промисловості перебувають у кризовому стані. Основними причинами кризового стану є загальна економічна криза, втрата державного впливу на економічні процеси у виробництві і реалізації продукції, відсутність обґрунтованої державної економічної політики, негативний вплив податкової політики на ефективність діяльності підприємств.

Зміщення стимулів у бік розвитку матеріаломісткого виробництва з низьким рівнем переробки посилило структурну деформацію і уповільнило процес капіталоутворення значущих ланок господарювання. Щорічно рівень збитковості підприємств зростає.

У третьому розділі – "Удосконалення механізму регулювання активізації діяльності підприємств харчової промисловості" – розроблено та науково обґрунтовано пропозиції та практичні рекомендації щодо активізації діяльності підприємств харчової промисловості шляхом удосконалення механізму регулювання, як чинника підвищення ефективності діяльності підприємств.