147680 (Технічне обслуговування вагонів пасажирського парку), страница 5

В обов’язок начальника поїзда входить: забезпечення встановленого порядку в поїзді; керівництво бригадою провідників; обслуговування поїзного радіовузла; контроль і нагляд за правилами розміщення пасажирів; ведення обліку пасажирів поїзда; повідомлення пасажирів про пункти зупинки та часу зупинки поїзда.

Основним обов’язком поїзного електромеханіка є забезпечення безперервної роботи приладів електричного освітлення, примусової вентиляції і кондиціонування повітря у вагонах, що обладнані такими установками.

На шляху прямування провідники стежать за справним станом вагонів і особливо гальм та букс; утримують вагони у належній чистоті і порядку; забезпечують нормальну температуру повітря та своєчасно виконують вентилювання повітря.

При появі на шляху прямування несправностей вагонів, що потребують збільшеного ремонту, начальник поїзда телеграмою сповіщає про це найближче ПТО пасажирських вагонів з вказанням місця знаходження несправного вагона в поїзді, характеру ремонту й типу деталі, що необхідно відремонтувати або замінити.

На ПТО проміжних станцій вагони з несправностями, усунення яких потребує піднімання кузова, подають на спеціалізовані колії.

При розробці питань, що пов’язані з ТО пасажирських вагонів, слід ознайомитися з різними формами їх підготовки у рейс і ТО на шляху прямування за навчальною та спеціальною літературою [9-17]. При цьому необхідно керуватися нормативно-технічною документацією, а також практичним досвідом передових ЛВЧД та ВЧ. Крім того, організація ТО, що розробляється, повинна бути пов’язана з обраною схемою ПТС та пристроями вагонного господарства на неї.

Слід освітити питання організації поточного відчіпного ремонту , ЄТР та ТО перед початком літніх і зимових перевезень.

7.1 Основні вимоги до технологічного процесу підготовки составів у рейс

В основі технології підготовки пасажирських составів у рейс повинні бути покладені наступні основні положення:

впровадження механізації трудомістких робіт за рахунок широкого застосування конвеєрних, автоматичних і напівавтоматичних ліній, різних механізмів і пристосувань, пневматичного і електричного інструменту;

суворе виконання технології підготовки вагонів у рейс, безумовне додержання встановленої послідовності операцій і максимальна паралельність робіт;

створення запасу деталей та вузлів, що не зменшується, за рахунок відновлення у ремонтно-комплектувальній дільниці деталей, які вийшли із ладу та були зняті раніше з вагонів, а також деталей, які виготовлені або нові, які отримані на складі;

ремонт вагонів за способом змінювання несправних деталей та вузлів новими або раніше відремонтованими;

наявність необхідного запасу постільної білизни, інвентарю, котрий знімається відповідно до кількості поїздів, що обробляються;

раціональне розміщення обладнання, пристосувань і стелажів із забезпеченням суворої спеціалізації робочих місць;

укомплектування штату ремонтних і екіпірувальних бригад, постійне підвищення кваліфікації кадрів;

аціональний розподіл праці серед виконавців з урахуванням введення паралельності робіт, впровадження прогресивних методів (способів) праці, суміщення професій і матеріальний стимул, поопераційна спеціалізація;

суворе виконання правил з техніки безпеки при виконанні ремонтних та екіпірувальних робіт;

постійне удосконалення системи інформації про хід виробничого процесу і створення автоматизованої системи управління процесом підготовки пасажирських составів у рейс;

впровадження системи управління якістю технічного обслуговування і екіпірування пасажирських вагонів.

Технологічний процес підготовки пасажирських составів у рейс у пунктах формування й обороту передбачає організацію огляду, поточного ремонту й екіпірування пасажирських вагонів, що забезпечує безпеку руху поїздів, проходження їх за графіком при створенні необхідних комфортних умов для проїздупасажирів.

Технологічні процеси розробляються для кожного пункту формування обороту та обробки транзитних пасажирських поїздів стосовно до місцевих умов. Час на технічний огляд, поточний ремонт і екіпірування вагонів приймається в залежності від категорій поїздів, тривалості їхнього рейсу, а також типу пункту — основного чи оборотного.

Основні положення технологічного процесу вивішують у робочих місць виконавців.

Начальник депо або вагонної дільниці зобов'язаний організувати чітку високоякісну роботу з виконання технологічного процесу з упровадженням передових методів підготовки вагонів у рейс.

При впровадженні сучасних технологічних процесів підготовки пасажирських поїздів у рейс варто впроваджувати елементи наукової організації виробництва і праці, що передбачають поряд із упровадженням комплексних засобів механізації, підвищенням рівня організації праці, раціональне використання резервів зростання продуктивності праці, створення естетичної обстановки на дільницях і у відділеннях, що сприятливо впливає на продуктивність праці й здоров'я працівників.

Технологію підготовки пасажирських составів варто розробляти в розрахунку на обробку дальніх поїздів, що знаходяться на шляху прямування в один кінець понад 5 діб, міжнародних і швидкісних поїздів свого формування. Тоді всі операції з підготовки пасажирських составів у рейс будуть враховані, а технологічне оснащення пункту формування й обороту дозволить обробляти пасажирські состави усіх видів.

Час на підготовку вибирають, виходячи зі змісту й обсягу робіт, їхньої технологічної послідовності і технологічної несумісності деяких операцій.

7.2 Підготовка пасажирських вагонів на пунктах формування та обороту

Пасажирський поїзд при підході до станції проходить пристрій для виявлення букс, що гріються (ПОНАБ).

ПОНАБ уловлює імпульси теплової енергії, що випромінюють, корпуси букс вагонів і локомотива состава, що проходить, і після відповідної обробки передає сигнал тривоги про перегріту буксу разом із сигналом відліку осей поїзда в лінію зв'язку. Інформацію про місце знаходження перегрітих букс у поїзді й числа осей до перегрітої букси з головної чи хвостової частини поїзда одержує оператор ПТО парку прибуття.

Поїзд, що прибуває, з двох боків зустрічає бригада, що складається не менше ніж із двох оглядачів вагонів. Оглядачі вагонів виявляють у составі, що прибуває: вибоїни, повзуни, навари на поверхні кочення коліс, букси, що гріються, несправні редукторно-карданні приводи і запобіжні пристрої, погане кріплення деталей, заклинені колісні пари й інші несправності ходових частин, автогальм, ударно-тягових приладів, підвагонного устаткування, що легше виявляються при русі поїзда. Номери вагонів, у яких виявлені дефекти й види дефектів, оглядачі записують у книгу натурного огляду і передають інформацію оператору ПТО парку прибуття.

Після зупинки пасажирського состава на пероні відчіпляється поїзний локомотив, состав огороджується, відбувається висаджування пасажирів, санітарний контроль состава, вивантаження багажу.

Після висаджування пасажирів провідники знімають маршрутні дошки і починають підготовку вагонів до здавання працівникам екіпірувальної бригади. Санітарний контроль состава виконується після висаджування пасажирів. Інформація про результати санітарного контролю (направлення вагонів у спеціальну санобробку, загальну чи планову) передається оператору пункту формування й обороту пасажирських составів.

Після закінчення робіт огородження состава знімають і маневровим локомотивом подають його на одну із спеціалізованих колій парку прибуття.

Парк прибуття повинен бути обладнаний: сміттєзбиральниками контейнерного типу, пристроями для ущільнення сміття, безпечними проходами для оглядачів вагонів, двобічним сповіщальним зв'язком, пристроями централізованого огородження составів, зовнішнім освітленням паркових колій, будівлею ПТО з побутовими, службовими і виробничими приміщеннями.

Перед початком технічної перевірки оглядачі вагонів знайомляться з інформацією про технічний стан состава, що надійшла до оператора ПТО, з тим щоб при технічному обслуговуванні звернути особливу увагу на вагони з передбачуваними дефектами.

При технічному обслуговуванні вагонів повинні бути усунуті несправності, виявлені оглядачем вагонів. Пошкоджений внутрішній інвентар має бути відремонтований або замінений, а відсутній -поповнений. Перед початком робіт на составі з електроопалюванням необхідно переконатися у відсутності високої напруги і повної електробезпеки у порядку, встановленому для кожного ПТО, парку пасажирської технічної станції.

На станціях формування внутрішнє обладнання й інвентар прибулих з рейсу вагонів перевіряє оглядач внутрішнього обладнання у присутності провідника вагона.

Оглядач внутрішнього обладнання зобов'язаний стежити за своєчасною підготовкою вузлів вагонів і по їх готовності перевірити стан (із записом у журналі форми ВУ-8):

умивальних раковин, унітазів, їх кілець і кришок, педального механізму, клапанів, сальників, кранів і вентилів водних баків, труб, електрокип'ятильника;

дефлекторів вентиляції, повітряних фільтрів, калориферів, димарів, баків та їхніх прокладок, колосникових решіток, насосів, обігрівальних труб, вугільних ящиків;

дверей, диванів, піднімальних і багажних полиць, віконних рам, скла, замків, ручок та іншого внутрішнього обладнання;

запорів стельових ніш, патрубків наливних труб, відкидних площадок, сходинок, поручнів, фанових труб.

Крім того, необхідно перевірити наявність води в системі водопостачання, а в період опалення - у котлах і запасних баках і, у випадку відсутності або нестачі її, вжити заходів до своєчасного поповнення.

У процесі огляду внутрішнього обладнання вагона оглядач звіряє фактичну наявність обладнання та інвентарю у вагоні з інвентарним описом і записами у відомості форми ВУ-38.

Відповідно до технологічного процесу, оглядач електрообладнання приймає електрообладнання кожного вагона від поїзного електромеханіка чи начальника поїзда. У процесі приймання він додатково до записаного ним у книзі обліку ремонту вагонів фіксує виявлені несправності, перевіряє якість проведеного технічного обслуговування на шляху прямування (ТО-1).

При підготовці пасажирських вагонів до літніх чи зимових перевезень (ТО-2) оглядач повинен перевірити наявність клейм, калібровки чи відбитків про калібровку на вимірювальних приладах і термін чергової їхньої калібровки, разом із слюсарем-електриком забезпечити справність холодильного, електричного обладнання, електроопалювання, приводу і підвіски повагонного генератора, акумуляторної батареї, сигналізації нагрівання букс, сигнальних ліхтарів систем вентиляції і кондиціонування, системи пожежної сигналізації і відсутність витоків струму на корпус вагона по мінусу (-) та плюсу (+).

Регулятори напруги, обмежники струму і пристрої захисту від підвищеної та зниженої напруги повинні бути справні і запломбовані. Забороняється ставити в поїзди вагони з несправними пожежною сигналізацією і сигналізацією нагрівання букс. Не допускається відправляти вагони, що одержують електроживлення від генераторів сусідніх вагонів. З пункту формування не допускається відправляти вагони з витоком електроструму на корпус.

Оглядач спеціалізованої групи з приводу генератора приймає зауваження стосовно роботи приводу генератора від поїзного електромеханіка чи начальника (механіка-бригадира) поїзда, усуває несправності за цими зауваженнями, а також виявленими ним у процесі огляду вагонів; при підготовці до літніх і зимових перевезень (ТО-2) забезпечує справність приводу і підвіски підвагонного генератора.

Однією з основних задач технічного контролю состава після прибуття є визначення вагонів, що підлягають плановим видам ремонту і поточному відчіпному ремонту, із метою своєчасної заміни таких вагонів резервними. Важливо також визначити несправності деталей і вузлів вагонів із метою наступної їхньої заміни чи поточного ремонту.

При контролі технічного стану після прибуття, що виконується в обсязі технічного обслуговування ТО-1, оглядають: ходові частини, рами, кузови, гальмове обладнання, ударно-тягові прилади і перехідні площадки вагонів; внутрішнє устаткування; системи водопостачання й опалення; привід підвагонного генератора; електроустаткування і систему вентиляції; радіоустаткування; установки кондиціонування і холодильні установки вагонів-ресторанів.

Усі виявлені несправності і деталі, що підлягають заміні, фіксують у книзі натурного огляду і переносять у журнал ремонту, що знаходиться у вагоні, де розміщається начальник поїзда.

Направлення вагонів у планові ремонти, у поточний відчіпний ремонт і на єдину технічну ревізію виконується встановленим порядком.

Технічне обслуговування, поточне обслуговування і екіпірування швидких поїздів виконують на спеціально виділених для цього й обладнаних коліях і відповідно до "Технологической инструкции по техническому обслуживанию и экипировке скоростных и длинносоставных пассажирских поездов» № 471 ПКБ та „ Инструкции по техническому обслуживанию и эксплуатации сооружении, устройств подвижного состава и организации движения на участках обращения пассажирских поездов со скоростью 141-200 км/ч ЦТех/4298".

Продовження технічного обслуговування состава і поточний ремонт вагонів відбувається в РЕД.

Сухе прибирання і здавання вагонів провідниками працівникам екіпірувальної бригади виконуються паралельно з технічним контролем після прибуття. Для здавання вагона працівнику екіпірувальної бригади провідник виконує такі роботи: очищає попільниці, робить сухе прибирання у купе для пасажирів, службовому, котельні, туалетах і тамбурах; упорядковує столовий і чайний посуд, настільні ігри і знімний інвентар; складає у службовому купе ковдри та по 15—20 комплектів у нумеровані мішки використану постільну білизну, заповнює і закладає в кожен мішок вкладний лист і опломбовує мішки; здає начальнику поїзда гроші за чай і постільну білизну; нереалізовані залишки продуктів (чай, цукор, і т.д.) поміщає у спеціальний контейнер, заповнює і закладає в контейнер вкладний лист, закриває і пломбує контейнер.

Сміття з вагона провідники викидають у сміттєзбиральники контейнерного типу, установлені на міжколійях парку прибуття. В міру заповнення сміттєзбиральники вивозять автотранспортом чи іншими засобами у встановлене місце, де знаходиться пристрій для ущільнення сміття.