Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по їхній лінійній щільності:

; (3.6)

Коефіцієнт урівноваженості тканини по переплетенню:

(3.7)

Фаза побудови тканини

Діаметр ниток основи і утоку на прядильних пакуваннях:

, мм (3.8)

, мм (3.9)

де - коефіцієнти, які залежать від виду використаної сировини і

способів їх отримання відповідно ниток основи і утоку;

- лінійна щільність ниток основи і утоку на

прядильних поковках, текс.

Приблизно фазу побудови тканини визначають по коефіцієнтам і :

(3.10)

де - коефіцієнт, який визначає висоту хвилі вигину ниток основи.

По значенню визначають коефіцієнти зминання ниток по таблиці Г.Н.Новікова.

Приймаємо =1,2095, отже ; . Ці значення відповідають фазі VI побудови тканини.

Діаметр ниток у тканині:

, мм (3.11)

, мм (3.12)

де - коефіцієнти зминання ниток у тканині, прийняті по таблиці Г.Н.Новікова в залежності від фази будови.

Розрахунковий діаметр ниток у тканині:

, мм (3.13)

Визначення висоти хвилі вигину ниток основи й утоку:

(3.14)

(3.15)

Коефіцієнти, які визначають висоту хвилі вигину ниток основи й утоку:

(3.16)

(3.17)

По значенню і визначаємо фазу побудови тканини. В даному випадку наші дані підходять під VI-у фазу.

Мінімально можлива величина рапорту переплетення

Тканина V фази побудови має двулицьовий ефект, тобто число основних перекриттів дорівнює числу утокових перекриттів і

Мінімальний рапорт рівний:

(3.18)

Приймаємо .

Визначення величини уробітки ниток основи і утоку

На стадії проектування тканини для визначення значень уробітки ниток основи й утоку є декілька методів, з допомогою яких уробітку визначають аналогічним шляхом.

Далі розглянемо два варіанти.

Виклад методу МТІ

Геометрична щільність ниток може бути визначена по моделі показаній на рис.2.

Рис.2 Модель геометричної щільності ниток

Умовні позначення:

- геометрична щільність ниток основи, мм;

- довжина рапорту переплетення, мм;

- висота хвилі вигину ниток основи;

- товщина тканини в, мм;

- розрахунковий діаметр ниток, мм.

З трикутника АВС по наступній формулі визначаємо :

, мм (3.19)

аналогічно визначаємо :

, мм (3.20)

де - коефіцієнти, які визначають висоту хвиль вигину ниток відповідно основи й утоку.

Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин:

(3.21)

(3.22)

де - число ниток відповідно основи і утоку на 10 см сурової тканини нит/10 см;

- геометрична щільність тканини по основі й утоку відповідно, мм;

- число перетинів ниток відповідно основи й утоку в межах рапорту переплетення;

(3.23)

(3.24)

де - діаметри ниток відповідно основи й утоку, мм;

- рапорт переплетення ниток відповідно основи й утоку ,нит

По геометричній моделі показаній на рис.3 визначаємо відстань між центрами ниток в місцях перетинів нитками іншої системи.

Рис.3 Геометрична модель щільності ниток

(3.25)

мм

мм

Відстань між центрами двох сусідніх ниток:

,мм (3.26)

,мм (3.27)

Уробітка ниток основи й утоку:

,% (3.28)

,% (3.29)

Методика, розроблена Л.Г. Лейтес

Середній коефіцієнт наповнення одношарової тканини:

(3.30)

Уробітка ниток основи й утоку:

,% (3.31)

,% (3.32)

де - коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток;

- коефіцієнт,який враховує тип ткацького верстату;

- коефіцієнт врівноваженості ниток в тканині по їх числу 10 см.

=12 для кардної бавовняної пряжі.

=0,92 для верстату СТБ

З двох варіантів розрахунків вибираємо метод Л.Г.Лейтес, котрий і приймемо в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини.

Поверхнева щільність тканини

Визначення величини істинного приклею.

Для тканини полотняного переплетення істинний приклей визначається по формулі:

,% (3.33)

де 6,65 – постійний коефіцієнт, залежний від заправних параметрів тканини;

- відповідно число ниток основи й утоку на 1 см сурової тканини, нит/см;

- коефіцієнт, який враховуює систему прядіння ниток: для кардної системи прядіння 1,25;

- коефіцієнт проборки, який залежить від кількості ниток, пробраних в один зуб берда: його значення 0,75;

- величина уробітки ниток утоку, %;

- коефіцієнт, який залежить від технологічних умов виробки тканини і структури ниток : для бавовняної тканини з одиночною ниткою – 1,0.

Відстань між центрами ниток однієї системи в місцях перетинів їх з нитками іншої системи:

(3.34)

Залишковий приклей:

, % (3.35)

Поверхнева щільність тканини ,г/см:

(3.36)

4. Проектування кромок тканини

Для проектованої тканини необхідно спроектувати кромки, які б відповідали вимогам, що пред’являються до них у ткацтві та опорядженні.

Проектування кромок включає декілька етапів.

Кромки тканини у процесах ткацтва та обробки повинні витримувати достатньо великі механічні навантаження. Крім того, повинні бути достатньо міцними, не закручуватися, не погіршувати зовнішній вигляд тканини, товщина їх не повинна значно відрізнятися від товщини фона, витрата на сировину для кромок повинна бути мінімальна.

Кромки характеризуються структурою, шириною, товщиною, міцністю та іншими параметрами, які залежать як від типу верстата, так і від побудови та ширини тканини.

Всі кромки в залежності від типу верстата розподіляють на 2 вида:

природні кромки – які одержують на човникових верстатах;

штучні – формуються за допомогою кромкоутворюючих механізмів на безчовникових ткацьких верстатах.

В природних кромках щільність по утоку дорівнює щільності по утоку фона і товщина тканини у фоні і кромках однакова. Для збільшення міцності таких кромок взагалі збільшують щільність по основі за рахунок збільшення кількості ниток, пробираємих у зуб берда.

Штучні кромки бувають двох видів:

перевивочні;

закладні.

Щільність по утоку в кромках отримаємо в 2 рази більше ніж у фоні. Внаслідок цього, приходиться спеціально знижувати щільність по основі у кромках або за рахунок зменшення числа основних ниток кромок, пробираємих у зуб берда, або використовувати у кромці більш рихле переплетення, ніж у фоні.

При виборі переплетення для кромок необхідно дотримуватися таких вимог:

Необхідно забезпечити закріплення кромкової уточини на крайніх кромкових основних нитках. Для цього іноді використовують уловлюючи нитки полотняного переплетення;

• необхідно, щоб уробітка ниток у фоні і кромках була однаковою;

• кромки не повинні ускладнювати заправку ткацького верстата.

В якості переплетень для кромок частіше всього беруть полотно, основні репси, напіврепси, рогожки, двулицьові саржі, крепи.

Ширина кромок залежить від типу ткацького верстата, виду сировини, характеристики тканини.

Для проектованої тканини вибираємо кромки полотняного переплетення завширшки 3см.

Проектування кромок виконуємо тільки для одношарової орнаментної тканини, побудованої методом вертикальних і горизонтальних штрихів.

Визначення лінійної щільності ниток основи в кромках.

Натяг одиночної основної нитки фону при прибої:

(4.1)

де - коефіцієнт,який враховує вид волокнистого складу і структуру ниток =2.5 ;

- коефіцієнт врівноваженості ниток в тканині по їх числу на 10 см сурової тканини ,нит/10см;

- коефіцієнт, який враховує тип ткацького верстату: СТБ – 1.1

Дані по числу ниток на 10см в кромці для верстату СТБ зазначені в табл. 2

Табл.2

Коефіцієнт збільшення натягу кромкових ниток:

(4.2)

де - коефіцієнт врівноваженості ниток в кромці по їх числу на 10см :

(4.3)

Натяг ниток основи в кромці:

(4.4)

Розрахункове розривне навантаження кромкових ниток:

(4.5)

Число зубів берда для кромки:

(4.6)

Число ниток в кромці:

(4.7)

Розривне навантаження основи визначають по державним стандартам:

(4.8)

де - відносне розривне навантаження основної нитки, сН/текс.

Підбір виду переплетення для кромкових ниток

При підборі виду переплетення для кромкових ниток повинні враховувати наступні вимоги: переплетення кромкових ниток повинно забезпечувати нормальну уробітку уточин в обох краях тканини ; величина уробітки ниток основи фону і кромок повинна бути однаковою; кромки не повинні ускладнювати заправку верстату.