123935 (Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "123935"
Текст 3 страницы из документа "123935"
Рисунок 2.1(а) - Графік синхронізації операцій
Рисунок 2.1(б) - Графік синхронізації операцій
Рисунок 2.2(а) - Графік завантаження обладнання на операціях
Рисунок 2.2(б) - Графік завантаження обладнання на операціях
По ступеню синхронізації операцій на потоковій лінії визначається тип потокової лінії, від якого залежить організація робіт та вибір транспортних засобів.
Якщо на всіх операціях ступінь десинхронізації не перевищує , то така лінія є синхронізованою неперервною-потоковою. Якщо ж хоча б на одній операції ступінь десинхронізації перевищує вказану величину, то таку лінію слід називати прямо токовою або несинхронізованою.
-
Вибір обладнання
Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно з проектуванням технологічного процесу. При цьому найчастіше орієнтуються на наявний склад обладнання. При виборі обладнання в проекті необхідно враховувати наступне:
-
можливість установки і обробки деталі на верстаті. Для цього
зіставляються розміри деталі і основні розміри верстата. Для свердлувального верстата, наприклад, основним розміром є діаметр – найбільший діаметр свердлування. Для токарного верстата – висота центрів та відстань між центрами. Радіус деталі не може перевищувати висоту центрів, а довжина деталі – відстань між центрами;
-
вартість верстата; потрібно використовувати обладнання з меншою ціною.
Вибір верстатів звичайно треба проводити по прейскуранту оптових цін на металорізальні верстати. В проекті можна скористатися даними таблиці 1.1. Потім складається відомість обладнання на потоковій лінії (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2(а) - Відомість обладнання на потоковій лінії
Назва операції | Модель верстата | Габаритні розміри верстата, мм | Кіль-кість верстатів | Ціна, грн. | Потужність двигунів, кВт | ||
одного верстата | Всього | одного верстата | всього | ||||
Обробка отвору і торця | 2Н135 | 1030×825 | 2 | 11500 | 23000 | 4 | 8 |
Протяжка отвору | 7Б55У | 4070×1600 | 1 | 59800 | 59800 | 17 | 17 |
Токарна обробка | 1И611П | 1820×970 | 3 | 66700 | 200100 | 3 | 9 |
Фрезерування торцевою фрезою | 6Р80 | 1525×1875 | 2 | 23000 | 46000 | 3 | 6 |
Свердлення отвору Ø20 | 2Н125 | 915×785 | 2 | 9200 | 18400 | 2,5 | 5 |
Слюсарна обробка | Слюсарний верстат | 1000×800 | 1 | 4600 | 4600 | – | – |
Миття | Мийка | 950×750 | 1 | 6900 | 6900 | 0,5 | 0,5 |
Термічна обробка | Термопіч | 1020×950 | 2 | 13800 | 27600 | 4 | 8 |
Внутрішнє шліфування | 3К227А | 5815×1900 | 3 | 82800 | 248400 | 4 | 12 |
Зовнішнє шліфування | 3А-110В | 1880×2025 | 2 | 71300 | 142600 | 4,2 | 8,4 |
Разом | - | - | 19 | - | 777400 | - | 73,9 |
Таблиця 2.2(б) - Відомість обладнання на потоковій лінії
Назва операції | Модель верстата | Габаритні розміри верстата, мм | Кіль-кість верстатів | Ціна, грн. | Потужність двигунів, кВт | |||
одного верстата | Всього | одного верстата | всього | |||||
Обробка отвору і торця | 2Н135 | 1030×825 | 2 | 11500 | 23000 | 4 | 8 | |
Протяжка отвору | 7Б55У | 4070×1600 | 1 | 59800 | 59800 | 17 | 17 | |
Токарна обробка | 1Б24СБ-6К | 4330×1600 | 2 | 167900 | 335800 | 17 | 34 | |
Фрезерування торцевою фрезою | 6Р80 | 1525×1875 | 2 | 23000 | 46000 | 3 | 6 | |
Свердлення отвору Ø20 | 2Н125 | 915×785 | 2 | 9200 | 18400 | 2,5 | 5 | |
Слюсарна обробка | Слесарный станок | 1000×800 | 1 | 4600 | 4600 | – | – | |
Миття | Мойка | 950×750 | 1 | 6900 | 6900 | 0,5 | 0,5 | |
Термічна обробка | Термопечь | 1020×950 | 2 | 13800 | 27600 | 4 | 8 | |
Внутрішнє шліфування | 3К227А | 5815×1900 | 3 | 82800 | 248400 | 4 | 12 | |
Зовнішнє шліфування | 3А-110В | 1880×2025 | 2 | 71300 | 142600 | 4,2 | 8,4 | |
Разом | - | - | 18 | - | 913100 | - | 98,9 |
-
Планування потокової лінії
Планування обладнання (розміщення верстатів на плані) необхідно виконувати таким чином: на лист міліметрівки наноситься сітка колон, яка характеризується кроком колон і шириною прогону. Рекомендується застосувати відстань між осями суміжних колон продовж прогону (крок колон) - 6, 12 метрів, а відстань між суміжними рядами колон (широту прогону) – 12, 15, 18, 24 метри. Найбільш поширеними є сітка колон або метрів. Розміри колон мм або мм, ширина капітальної стіни – 400 мм; ширина віконних прорізів – 3000 мм.
Планування в проекті слід починати з кута будівлі. За базу відміру відстані береться вісь зовнішнього ряду колон. Для планування використовуються габарити верстатів, які представляють собою вигляд верстата на плані із зображенням його висувних частин. Габарити верстатів розміщені в спеціальних альбомах. Типові габарити верстатів приведені в [2]. Користуючись типовими обрисами різних верстатів, можна отримати габарити потрібного верстата.
Необхідно знати правила розміщення обладнання на потоковій лінії:
-
обладнання повинно бути розставленим по ходу технологічного процесу, згідно з послідовністю виконання операцій;
-
рекомендується, як найбільш раціональне, розміщення верстатів вздовж прогону в один, два і більше паралельних рядів;
-
між паралельними рядами верстатів потрібно передбачити і показати транспортні між операційні засоби;
-
всі відстані між верстатами, верстатами і колонами, верстатами і транспортними засобами повинні бути взяті у відповідності до діючих норм[1,2];
-
при розміщенні верстатів не слід прагнути розміщати їх симетрично по ширині прогону. При невеликій кількості верстатів частина площі прогону може залишитися вільною (в проекті). На практиці вона буде зайнята другими потоковими лініями;
-
площа, яку займають верстати і проходи (виробнича площа дільниці) визначається із планування;
-
правильність розміщення обладнання перевіряється порівнянням питомої виробничої площі із запроектованого планування і нормами питомої площі для різних груп обладнання:
а) малі верстати – 5-9 м2;
б) середні – 10-16 м2;
в) великі – 18-60 м2
Питома виробнича площа знаходиться діленням площі дільниці на
кількість розміщених верстатів;
-
на плануванні повинні бути показані основні розміри, а також
лінія руху деталі між операціями технологічного процесу. Пік лінії вказує на те, що деталь оброблюється на даному верстаті. Кількість піків відповідає числу операцій. Якщо на операції встановлено декілька верстатів, то пік зображується лише до одного з них. Лінія руху деталі показує при правильному розміщенні обладнання на прямолінійність руху без зворотів і петлянь.
Планування потокової лінії наведено в додатку А.