123817 (Проект цеху з виробництва казеїну знежиреного), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Проект цеху з виробництва казеїну знежиреного", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "123817"
Текст 3 страницы из документа "123817"
Персонал, що виконує на молочному підприємстві мийку та дезинфекцію обладнання, повинний бути забезпечений спецодягом, взуттям, запобіжними приладами (протигазами; респіраторами, захисними окулярами, гумовими рукавичками й ін.), а також необхідним збиральним інвентарем, хімікатами і матеріалами.
Кожне підприємство повинне мати запас миючих та дезинфікуючих речовин не менш ніж на 3 місяці. їх зберігати в спеціальних закритих приміщеннях. Концентровані кислоти і луги необхідно зберігати в особливих закритих складах.
Для мийки обладнання застосовують наступні миючі засоби: Вімол, Мойтар, Тріас – А, Дезмол, Синтрол, Кальцинований та каустичний луги, азотна і сульфомиловая кислота. Для мийки рук використовують синтетичний миючий засіб Вега. Для приготування миючих і дезинфікуючих засобів, а також ополіскування необхідно використовувати водопровідну воду, що відповідає вимогам ГОСТ 2874 — 82 на питну воду. Приймання, транспортування і зберігання миючих засобів проводять відповідно до технічних умов.
Технологічний процес мийки полягає в наступному: обладнання готують до циркуляційної мийки (закривають крани, встановлюють заглушки). Обполіскують теплою водою до повного видалення залишків молока, миють миючим розчином протягом 10…15 хв. та ополіскують теплою водою від залишків миючого розчину і дезінфікують одним із наведених вище способів. У випадку застосування хлорних розчинів, обладнання знову обполіскують від залишків хлорного розчину і запаху хлору. Існує механічний спосіб мийки і ручний.
При ручному способі мийки, необхідно створити такі умови, щоб була можливість підтримувати температуру миючого розчину на протязі всього процесу мийки. Тобто ванну для миття обладнання необхідно підключити до пару холодної та гарячої води.
Порядок мийки сепараторів і молоко-очисників: на початку мийки: - видалити осад із грязьового простору, сполоснути теплою водою (35…40ºС),помити миючим розчином (температура 45…50 ºС) за допомогою щіток, сполоснути теплою водою для повного видалення миючого розчину (реакція з фенолфталеїном).
Лабораторія підприємства здійснює контроль концентрації та температури миючих розчинів. В таких цехах як масло цех, цех по виробництву молочних консервів, цех по виробництву стерилізованого молока застосовують більш високі концентрації миючих засобів та більш високі температурні режими. Для здійснення контролю за якістю миття обладнання бактеріолог використовує як візуальний контроль, так і мікробіологічний. Мікробіологічний контроль здійснюється один раз у п’ять днів кожного виду обладнання шляхом взяття змивів з обладнання 100 см2 площі та висіву 1 мл змиву на середовище Кеслера. Висіви витримують в термостаті при температурі 43°С протягом 24 годин. Результат повинен бути негативним.
-
Графік організації технологічних процесів
Графік організації технологічних процесів при виробництві сухого казеїну (рис. 2) складають для визначення режиму роботи цеху, тривалості та послідовності операцій протягом зміни, взаємозв'язку окремих операцій, інтенсивності і погодинного матеріального балансу виробництва.
Характер виробничого процесу обумовлюється організацією технологічного процесу. Молочні заводи пов'язані з виготовленням цільномолочної продукції, працюють в основному за змінним графіком
Зведення про параметричні ряди технологічного обладнання необхідні для визначення інтенсивності переробки молока по операціях технологічного процесу. Параметричні ряди - сукупність технологічного обладнання, об'єднаного по призначенню, типу і потужності. Їх визначають по довідниках технологічного обладнання.
Тривалість ефективної роботи технологічного обладнання визначають розрахунковим шляхом. Вона залежить від типу і потужності обладнання, призначення, тривалості робочої зміни і підготовчо-заключної операції (в годинах за зміну). Тривалість ефективної роботи машин і апаратів у зміну визначає тривалість технологічних операцій при складанні технологічного графіку.
Технологічні операції по робочій діаграмі є основою для складання графіка, оскільки визначають послідовність його побудови. Операції технологічного процесу характеризуються інтенсивністю, що і визначає годинний матеріальний баланс підприємства цеху.
Рис. 2. Графік організації технологічних процесів при виробництві казеїну знежиреного
2.6 Вибір основного технологічного обладнання і його коротка характеристика
Підбір та розрахунки обладнання здійснюються на основі існуючого обладнання та попередньо отриманого продуктового розрахунку.
Перелік технологічного обладнання, яке використовується для виробництва масла селянського наведений в таблиці 2.6.2.
Таблиця 2.6.2
Перелік технологічного обладнання
Обладнання | Марка | Продуктивність, кг/год | Кількість, шт |
Насос | П8-ОНБ | 500 | 2 |
Ванна для знежиреного молока | - | 20000 | 1 |
Автоматична центрифуга з боковою фільтрацією та періодичним інерційним вивантаженням осаду | 600 | 2 | |
Сушарка казеїну | КС-150 | 1500 | 3 |
Напівавтоматична пакувальна машина об'ємної розфасовки й упакування сипучих продуктів | ПУМ-1 | 60 | 1 |
Коротка характеристика основного обладнання.
Сушарка казеїну КС-150
Сушарки призначені для безперервного сушіння казеїну у вихровому псевдозрідженому шарі.
Сушарки складаються з наступних основних вузлів: сушильна камера, циклон, бункер-нагромаджувач, калорифер, вентилятори,, пульт керування, силова шафа, прес-гранулятор.
Основні технічні характеристики
Продуктивність
-по випаруваній волозі,кг/год 2250
-по висушеному казеїні,кг/год 1500
Вологість казеїну,%
-до сушіння 58…62
-після сушіння 10…12
Температура казеїну в зоні сушіння,0С 40…55
Температура повітря на вході апарата, 0С 120…130
Питома витрата електроенергії на 1 кг випаруваної вологи,квт/год, не більш 0,1
Питома витрата пари на 1 кг випаруваної вологи, кг/кг, не більш 2,0
Габаритні розміри, мм
-довжина 6600
-ширина 4500
-висота 4100
Напівавтоматична пакувальна машина об'ємної розфасовки й упакування сипучих продуктів (ПУМ-1)
Продуктивність, упак/год до 60
Обсяг дози, куб.см 950...1700
Розмір пакету, мм:
- довжина до 240
- ширина 115mіn, 160, 170, 180, 190max
Пакувальний матеріал:
- товщина плівки, мкм 20...60
- ширина рулону, мм 400
- зовнішній діаметр рулону, мм поліпропілен, поліетилен до 360
Напруга мережі, V/Гц 220/50
Установлена потужність, квт 0,72
Габарити, мм 840х780х2450
Маса, кг, не більш 100
-
Розрахунок площі цеху для виробництва продукту
Існує три способи розрахунку площі цеху:
-
по типовій нормі потужності підприємства (у м²)
-
по сумарній площі технологічного обладнання з урахуванням коефіцієнта запасу площі на обслуговування технологічного обладнання (у м²);
-
спосіб моделювання обладнання у приміщеннях.
Відповідно з діючими будівничими нормами і правилами (СНиП) площі виробничих будівель поділяють на наступні категорії:
-
робочу площу – приміщення основного виробничого призначення, такі як цехи, лабораторія, термостатні камери та камери для охолодження продуктів, заквасочні приміщення, камери дозрівання сирів та інші виробничі приміщення.
-
підсобні та складські приміщення – бойлерні, вентиляційні та трансформаторні, компресорні, ремонтно – механічні майстерні, експедиції, склади тари, припасів, готової продукції.
-
допоміжні приміщення – побутові площі заводоуправління, приміщення громадських організацій.
Приміщення виробничого корпуса розташовуються так, щоб найбільшою мірою сприяти правильній організації технологічного процесу.
При компонуванні приміщення головною умовою є дотримання безперервного руху сировини, напівфабрикатів та готової продукції.
Виробничі приміщення повинні відповідати гігієнічним вимогам, мати між собою технологічний зв'язок і розташовуватись за ходом технологічного процесу, не допускається перехрещення потоків сировини та готової продукції, чистого та використаного посуду.
Площу цеху визначають за формулою 2.7.3:
F=А×f (2.7.3)
Де, А – потужність цеху, т/зм;
f – питома норма площі, м2/т
F=10×86,4=864= 24 буд. кв.
Площу відділення розрахуємо за формулою 2.7.4:
FВ= k× F (2.7.4)
де: k - коефіцієнт використання площі;
F – сумарна площа обладнання, м2.
FВ= 0,5×176,59=88,29 м2
Площа відділення при сітці колон 6 × 6 дорівнює:
FБУД=88,29 /36=2,4 буд. кв.
Мийне відділення по нормативу 2м2/Т. 50м2/Т = 1 буд. кв.
Коефіцієнт використання площі k=0,5.
Площа відділення: FВ= 179,9×0,5=89,9 м2
У будівельних квадратах при сітці 6 Х 6:
FБУД=89,9 /36=2,5 буд. кв.
Тарний склад за нормативами 6м2/Т: 120м2=2,5 буд. кв.
Площу камери зберігання розраховують за формулою 2.7.5:
F=G×C/m×k (2.7.5)
де: G – кількість продукції, яка підлягає зберіганню, кг;
C – термін зберігання, діб;
m - укладальна маса продукту на 1м2 площі, кг;
к – коефіцієнт використання площі.
F=90×341/(990×5)=6,2м2
В нашому випадку розраховуємо так:
F=с×G/g (2.7.6)
F=0,75×341/346=9,1м2
В будівельних квадратах при сітці колон 6 Х 6: F=9,1/36=0,3буд.кв.
Відділення теплової та механічної обробки:
Сумарна площа обладнання: FБУД.= 82,7м2
Коефіцієнт використання площі k=0,5
Площа відділення: FВ=0,5×82,7=41,35м2
В будівельних квадратах при сітці 6 Х 6: FБУД.= 41,35/36=1 буд.кв.
Відділення фасування.
Сумарна площа обладнання: FМ =76,6м2
Коефіцієнт використання площі k=0,5.
Площа відділення FВ=76,6×0,5=38,3м2
В будівельних квадратах при сітці 6х6:
FБУД.= 38,3м2/36=1,06 буд. кв.
Від типу підприємства і його потужності залежать площі цехів і відділень. Їх знаходимо з таблиць допоміжної літератури. Площа вказана в будівельних квадратах (36м2) тубах. Дані розрахунків площ занесені в таблицю 2.7.3.
Таблиця 2.7.3
Дані розрахунків площ
Найменування площ | Площа, м2 | |
Розрахункова | Буд. кв. | |
Відділення приймання сировини Мийне відділення Тарний склад Камера зберігання Відділ теплової і механічної обробки Відділення фасування | 88,29 50 90,58 120 121,9 41,35 38,3 | 2,4 1 2,5 3 3 1 1,1 |
3. Заходи безпеки функціонування технології
Охорона праці - система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально профілактичні заходи.
На заводі повинна бути розроблена система проводження інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки й електробезпечності.
Усі працівники, зайняті при виробництві молочної продукції, включаючи керівників і фахівців виробництв, зобов'язані проходити навчання, інструктажі, перевірку знань по охороні праці відповідно до Порядку навчання по охороні праці і перевірки знань вимог охорони праці працівників організацій.
При застосуванні праці неповнолітніх роботодавець повинен керуватися Переліком важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, при виконанні яких забороняється застосування праці осіб моложе вісімнадцяти років.
Працівники повинні проходити обов'язкові попередні (при надходженні на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди відповідно.
Умови праці на робочих місцях повинні відповідати вимогам діючих нормативних актів, затверджених у встановленому порядку.