82896 (Дослідження впливу факторів макросередовища на кон’юнктуру ринку), страница 2

Таблиця 1.3

Стратегії зменшення політичного ризику

Джерело мінімізації ризику	Період
	До інвестування/ укладання контракту	Після інвестування/ укладання контракту
Внутрішнє, самостійне рішення та дії	•Мінімізація інвестицій та місцеве запозичення • Робота за управлінським контрактом • Франчайзинг • Вертикальна інтеграція	•Мінімізація інвестицій та місцевої власності • Набуття статусу VIP (very important partner) •Маркетингова інтеграція
Зовнішня підтримка	• Державне страхування • Приватне страхування • Гарантії приймаючої сторони	•Приватне страхування •Міжнародні юридичні норми

Соціально-культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя [16].

Вивчення соціальної складової макросередовища спрямоване на те, щоб усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як ставлення людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей і інше. Особливість соціальної складової в тому, що вона впливає як на інші складові макросередовища, так і на внутрішнє середовище організації. Причому серед зазначених факторів система цінностей настільки важлива, що аналітики компанії "Дженерал Електрик" охарактеризували як найважливіший елемент бізнесового середовища [7, с. 127].

Таблиця 1.4

Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу

Фактори соціально-культурного середовища	Складові соціально-культурного середовища
Мова	Якою розмовляють Якою пишуть Офіційна мова Лінгвістичний плюралізм Ієрархія мов Міжнародні мови Мова в ЗМІ
Релігія	Філософські системи Прийняті релігії Повір’я та норми Табу Свята Ритуали
Освіта	Система освіти Система підвищення кваліфікації Управління трудовими ресурсами
Цінності та ставлення до	Часу Досягнень Роботи Успіху Змін Наукових методів Ризику Жінки, сім’ї, дітей Здоров’я
Технологічна та матеріальна культура	Транспорт Енергетична система Комунікації Урбанізація Наука Винаходи Організація суспільства Спорідненість Структура влади Неформальні групи Соціальна мобільність Соціальні прошарки

На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).

Соціально-культурні фактори

Релігія, історія, сім’я, мистецтво, розваги, освіта

Імпульси культури

Мораль, символи, звичаї, правила поведінки, знання

Процесс прийняття рішення споживачем

Відбір та розміщення за пріоритетністю потреб у товарах/послугах

Споживча поведінка

Рисунок 1.1 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів

Природне середовище останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.

Природно-екологічне середовище характеризується наступними фактора ми:

• природнокліматичні умови;

• розміщення великих промислових центрів;

• територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

• стан екологічного середовища і її вплив на виробництво [8, с. 199].

Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. У деяких теоріях природно-екологічні фактори займають одне з провідних місць. Основною причиною, що пояснює таке ставлення до природного середовища в цих теоріях є теза про те, що розвиток підприємництва стримується обмеженістю ресурсів [24, с. 122].

Сьогодні іноземні компанії все більше усвідомлюють відповідальність перед суспільством як з позиції здоров′я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріплення позицій консьюмеризму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди. відображає наміри захисту і поліпшення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого “зеленого” маркетингу [25, с. 63].

Одним із наслідків енвінронменталістичного напрямку є виникнення так званих "зелених" консьюмеристів, що усвідомили можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту навколишнього середовища. "Зелені" спонукають виробників і торговців переходити на харчові продукти і побутові товари , менш шкідливі для здоров'я і більш екологічні. Багато корпорацій поспішили створити товари, які назвали "зеленими". Починаючи з 1986 р. кількість "зелених" товарів збільшилась у 20 разів швидше, ніж будь-яких інших. Такі ярлики, як "саморуйнівний", "такий, що руйнується під дією природних факторів", "придатний для повторної переробки", " вільний від поєднань фтору", "не руйнуючий озоновий прошарок", "екологічно чистий" або "безпечний товар", усе частіше з'являються в рекламних оголошеннях і на упаковці [14, c. 205]

Для прояснення ситуації урядові інстанції вводять спеціальні етикетки - "еко-ярлики", які слугують для ідентифікації значущих для споживача товарів і стимулювання індустрії до розробки і виробництва таких товарів.

Німеччина стала першою країною, що ввела (у 1978 р.) офіційну схему присвоєння еко-ярликів ( Blue Angel) [26, с. 267].

Фактори науково-технічного середовища зумовлюють якісні зміни технології виробництва основних фондів та сировини, появу нових товарів на ринку. Кожне нове відкриття у науці й техніці може викликати появу нової галузі промисловості та ліквідацію наявної галузі; може призвести до зниження попиту на продукцію. Своєчасне врахування нових тенденцій і досягнень науково-технічного прогресу надає підприємству нові можливості розширення його діяльності.

До складу науково-технічного середовища належать:

• технологічні прориви

• скорочення або продовження ''життєвого циклу технологій''

• питома вага наукоємких виробництв і продукції

• вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність

• вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічного виробництва

• вимоги до науково-технічного рівня конкурентноспроможної продукції [32].

Науково-технічний прогрес, технологічні зміни чинять значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності.

Наслідки впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу:

• розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;

• зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;

• підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом;

• підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування [31, с. 310].

Розділ 2. Дослідження й аналіз факторів, що впливають на діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова»

Будівництво цукрового заводу розпочато в 1953 році. Він був зданий в експлуатацію в 1959 році, а першу продукцію дав в 1960 році, виробивши 14 823 тонни цукру, з виходом 10,43%. В наступні роки кількісні та якісні показники роботи підприємства зростали і покращувались. На цей час потужність заводу по переробці буряка за добу становила 2 500 тонн. З роками потужність нарощувалась і після реконструкції в 1983 році вона досягла 3 030 тонн за добу.

Цукровий завод має сезонний характер виробництва. Тривалість ремонтного періоду складає 8 – 9 місяців, а сезон виробництва цукру 2 – 3,5 місяці. Так, тривалість сокодобування в 2001 році 30,79 діб, а в 1990 році – 116 діб.

В січні 1998 року згідно голосування на Зборах акціонерів ВАТ «Козівський цукровий завод» (протокол № 1 від 29.01.1999р.) було прийнято рішення про вхід в склад засновників ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс». В липні 2002 року підприємство реорганізувалося в Товариство з обмеженою відповідальністю «Козова-цукор». А в 2009 його перейменували на ТОВ «Цукровий завод Козова».

Завод розміщений в районному центрі і має оптимальні шляхові сполучення, під’їзні залізничні колії, що зручно для відвантаження продукції.

Місія досліджуваного підприємства: Виготовлення високоякісного цукру і забезпечення ним ринку України.

Основний вид спеціалізації підприємства – вироблення цукру-піску з вітчизняної сировини. Підприємство також виробляє побічну продукцію.

Підприємство спеціалізується по:

• Виробництві цукру-піску

• Виробництві свіжого жому

• Виробництві меляси

• Виробництві сухого жому

• Виробництві вапна будівельного.

Модель підприємництва на ТОВ «Цукровий завод Козова» – класична. Підприємство орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів.

В середньому підприємство переробляє біля 200 тис.тонн цукрової сировини в рік. В разі збільшення заготівлі цукрової сировини завод має можливості переробити її більше 200 тис.тн. за сезон.

Таблиця 2.1

Динаміка показників роботи підприємства ТОВ «Цукровий завод Козова»

	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Прийнято буряка, т	172999,8	171237	247243	150356,9	79672,5
Перероблено буряка, т	166858	165671	231617	145094	77123
Вироблено цукру-піску, т	18857,4	21394,8	26460,15	14603,15	9425
Вироблено жому	137845	136858	191257	107732	63597
Вироблено меляси	7133,7	6659,7	8658,4	5481	2506,5

Вся сировина, що поступає на цукровий завод є давальницькою, це означає, що після переробки буряка, господарства, що вирощували буряк забирають готову продукцію – цукор, жом, патоку, а залишають заводу за переробку 30-35% сировини. В процесі виробництва вихід жому становить 80%, а патоки 3-4 %.

Побічна продукція, яку випускає завод є патока і жом. Жом використовується для відгодівлі худоби, а патока в спиртовій та харчовій промисловості.