43178 (Використання казки під час навчання граматики англійської мови), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Використання казки під час навчання граматики англійської мови", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "43178"
Текст 2 страницы из документа "43178"
При цьому треба мати на увазі наступні істотні відмінності в умовах оволодіння рідною й іноземною мовами, які позначаються на підході до навчання граматиці іноземної мови:
1. Рідна мова є первинним життєво необхідним засобом спілкування, засвоєння якого природно мотивується, адже рідна мова засвоюється в дитячому віці, паралельно із пристосуванням дитини до навколишнього середовища. Іноземна мова - вторинний засіб спілкування, використання якого не диктується життєвою необхідністю. Оволодіння іноземною мовою починається в шкільному віці, коли основний засіб спілкування - рідна мова - уже склався; тому потрібні спеціальні зусилля для виклику мотивації вивчення іноземної мови.
2. Рідна мова засвоюється в природному мовному середовищі, з якого дитина без спеціальних зусиль, тобто мимоволі й у стислий термін, вирізняє закономірності. Засвоєння іноземної мови відбувається в навчальних умовах у чужорідному для неї середовищі. Тут немає достатньої бази для мимовільного виявлення закономірностей. Тому при оволодінні граматикою в шкільному курсі іноземної мови особлива увага повинне бути приділена теорії і її оптимальному сполученню з мовною практикою, а також співвіднесенню довільної форми уваги з мимовільною, тобто послідовному здійсненню принципу свідомості.
Уміння змінювати й сполучати слова - одна з найважливіших умов практичного володіння мовою й використання його як засобу спілкування. Уміння змінювати й сполучати слова в мовленні ефективно тільки в тому випадку, якщо воно здійснюється автоматично, тобто включає необхідний набір граматичних навичок.
Таким чином, проблема навчання усного іншомовного мовлення на сучасному етапі розвитку теорії й практики викладання іноземних мов у школі відноситься до найбільш актуальних й усе ще недостатньо досліджених [9, c. 20].
“Людина може знати граматичні правила якої-небудь мови, але не володіти її мовними нормами, тому що вона не має відповідних мовних зв'язків, що проявляються в інтуїтивному оформленні граматичної сторони мовлення, при якому людина усвідомлює лише зміст висловлення, але не форму його вираження. Це спостерігається часто при недосконалому володінні іноземною мовою".
Виходячи із цього, варто виділити основні положення, на яких повинне будуватися навчання граматиці:
1. Навчанню граматиці варто надавати з перших кроків її вивчення комунікативну спрямованість, тому що граматика - це один з найважливіших засобів, що забезпечують акт комунікації. Отже, весь процес її викладання зможе бути побудований на природній мотиваційній основі, чому в цей час надається велике значення. Навчання граматиці повинне бути стилістично цілеспрямовано, при чому дуже важливо звертати увагу на той факт, що вживання граматичних форм і конструкцій, також як і лексичних одиниць, обумовлено не тільки нормою мови, але й нормою мовлення.
2. У змісті навчання граматиці повинен знайти відбиття не тільки мовленнєвий, але й мовний матеріал, відібраний відповідно до певних критеріїв. При встановленні критеріїв відбору важливо пам'ятати про загальну комунікативну орієнтацію навчання.
3. Навчання граматиці в практичному курсі припускає облік особливостей рідної мови.
4. Ознайомлення з новим граматичним матеріалом, що включає показ і пояснення, можливо, здійснювати шляхом його аудітивного пред'явлення в різних мовних ситуаціях спілкування (мовлення викладача, диктора, носія мови):
візуально - на основі широких контекстів, запозичених з різних літературних жанрів;
аудіовізуально - використання кінофрагментів, при чому при будь-якому варіанті ознайомлення необхідно враховувати стилістичні особливості використання досліджуваних форм у мовленні.
Слід зазначити, що в деяких випадках, з огляду на особливість того або іншого явища, показ і пояснення краще будувати на окремих реченнях. Від такого пред'явлення матеріалу не слід відмовлятися заради дотримання принципу комунікативності, тому що будь-який метод викладання повинен бути гнучким. Однак обов'язковою умовою є змістовність прикладів.
5. При показі й поясненні граматичного явища дуже важливо виділяти орієнтири, що забезпечують надалі їхнє цілеспрямоване використання у всіх видах мовної діяльності.
При виділенні орієнтирів необхідно знати особливості досліджуваної мови в порівнянні з рідною мовою що навчаються, про що писав ще у свій час Л.В. Щерба. Досягненню цієї мети сприяє вивчення порівняльних граматик, а також порівняльний аналіз рідної мови й іноземної.
6. Трактування граматичних явищ, що здійснюється головним чином при ознайомленні з ними, повинне відповідати рівню розвитку сучасної лінгвістики.
7. Організація тренування й застосування припускає або умовно-комунікативну, або комунікативну спрямованість. Більша заслуга в цій області належить Є.І. Пассову, що довів й показав, що навіть елементарним вправам тренувального характеру можна надавати умовно-комунікативну спрямованість.
8. Процес оволодіння граматичними явищами досліджуваної мови будується у світлі сучасних наукових даних як процес постійного оволодіння граматичними діями й операціями, що співвідносять із відповідними вмінням
Відповідно до принципу поетапності організації засвоєння робота над граматичним оформленням мовлення охоплює кілька етапів: орієнтування виконання, контролю (самоконтролю). Це значить, що кожна граматична дія повинне освоюватися послідовно:
1. ознайомлення з нею й усвідомлення її значення й (у різному ступені) форми;
2. тренування в її практичному використанні по опорах у мікроконтексті;
3. застосування на репродуктивному рівні по опорах, на основі механізму аналогії;
4. застосування на продуктивному рівні.
Розділ II. Використання казки під час навчання граматики англійської мови
2.1 Методика роботи з казкою на уроках англійської мови
Серед проблем, теоретично й експериментально розв'язуваних методикою іноземних мов, комунікативна компетенція й способи її досягнення є однієї з найбільш актуальних.
Сучасні інтерпретації комунікативної компетенції в області викладання іноземних мов сходять до визначення американського вченого Д. Хаймза, відповідно до якого, “комунікативна компетенція - це те, що потрібно знати мовцеві для здійснення комунікації в культурозначимих обставинах“.
Опанувати комунікативною компетенцією англійською мовою, не перебуваючи в країні досліджуваної мови, завдання досить важке. Тому важливим завданням учителів є створення реальних й уявлюваних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи для цього різні методи й прийоми роботи (рольові ігри, дискусії, творчі проекти й ін).
Не менш важливим є завдання залучення школярів до культурних цінностей народу - носія мови. У цих цілях велике значення має текст й ілюстрації до нього. Безсумнівною перевагою сучасних підручників англійської мови для середньої школи є їхня насиченість країнознавчою інформацією. Значне місце серед текстів займають такі їхні види, як листи, рекламні оголошення, вивіски, анкети, меню. Всі факти і явища, вся інформація про різні області дійсності англомовних країн відбиралися з урахуванням віку тих, кого навчають, і їхніх інтересів. Оволодіння цим матеріалом дозволити школярам краще орієнтуватися в країні досліджуваної мови у випадку її реального відвідування.
Поряд із цим важливо дати учневі наочне подання про життя, традиції, язикові реалії англомовних країн. Засобом реалізації цієї мети можуть служити казки, використання яких сприяє реалізації найважливішої вимоги комунікативної методики “... представити процес оволодіння мовою як збагнення живої іншомовної дійсності..."
Більш того, використання казок на уроках сприяє індивідуалізації навчання й розвитку вмотивованості мовної діяльності тих, кого навчають. При використанні казок на уроках іноземної мови розвиваються два види мотивації: самомотивація, коли казка цікава сама по собі, і мотивація, що досягається тим, що учням буде показано, що він може зрозуміти мову, яку вивчає. Це приносити задоволення й надає віру у свої сили й бажання до подальшого вдосконалювання [10,c.57].
Необхідно прагнути до того, щоб учні одержували задоволення від казки саме через розуміння мови, а не тільки через цікавий і цікавий сюжет.
Ще однією перевагою казки є сила враження й емоційного впливу на учнів. Тому головна увага повинна бути спрямована на формування в учнів особистісного відношення до прочитаного. Успішне досягнення такої мети можливо лише, по-перше, при систематичному читанні, а по-другові, при методично організованому читанні.
Ефективність використання казки при навчанні мовлення залежить не тільки від точного визначення її місця в системі навчання, але й від того, наскільки раціонально організована структура заняття, як погоджені навчальні можливості казки із завданнями навчання. У структурі заняття для навчання усного мовлення можна виділити чотири етапи:
1) підготовчий - етап попереднього зняття мовних і лінгвокраїнознавчих труднощів;
2) сприйняття казки при первинному прочитанні, розвиток умінь сприйняття інформації;
3) контроль розуміння основного змісту;
4) розвиток мовленнєвих навичок й навичок усного мовлення.
Четвертому етапу може передувати повторне прочитання.
Як приклад приводимо можливий варіант роботи з казкою:
1. Підготовча робота.
Учням повідомляється назва казки й пропонується здогадатися, про що буде казка. Потім уводиться нова лексика, що необхідна для розуміння казки й призначена для активного володіння. Нова лексика вводитися перед прочитанням.
Особлива увага приділяється фразеологізмам:
Проводитися країнознавчий коментар
2. Сприйняття казки (вроздріб). Перед прочитанням кожної частини (акту) учні одержують установку.
Хто головний герой?
Як ми до нього ставимося?
Що він зробив?
3. Перевірка розуміння основного змісту.
Спочатку учні відповідають на питання, поставлені перед учителем перед прочитанням, потім можна використати вправи типу "Вибери правильну відповідь", “Розташуй речення в логічній послідовності" і. т.д.
4. Розвиток навичок й умінь усного мовлення.
Комунікативне говоріння можна стимулювати за допомогою різних завдань.
опишіть головного героя
розіграйте діалоги між героями
прокоментуйте поводження героя
які ідіоми мі можемо використати, описуючи героя
Діючі особини казок наділені певним характером, діють у конкретних умовах. Відсутність надлишкової інформації дає можливість однозначної семантизації мовленнєвого матеріалу зображенням-малюнком. У цьому полягає одна з переваг казки перед складним літературним твором. Психологами встановлено, що карикатури, що гіперболізують різні ознаки предмета, упізнаються набагато швидше, ніж фотознімки того ж предмета. Це відбувається тому, що на фотознімках є занадто багато подробиць, зайвої інформації.
Казка дає можливість легко проникнути в суть реальних мовлень й явищ й у простій наочній формі донести інформацію до учнів. У казкових діалогах забезпечується необхідна повторюваність мовленнєвого матеріалу, що досягається сюжетною побудовою казки.
Відтворення типових ситуацій спілкування (“Знайомство", “У гостях”, "Заняття спортом" і. т.д.) дозволяє стимулювати мовну діяльність учнів, їхню комунікативну активність.
Безсумнівними перевагами казок є їх:
1) автентичність;
2) інформативна насиченість;
3) концентрація мовних засобів;
4) емоційний вплив на тих, кого навчають, і. т.д. [7, c.332].
Ефективність використання казок залежить від раціональної організації заняття.
У структурі уроку можна виділити наступні етапи:
1. Попередня робота, що включає лінгвокраїнознавчий коментар, установку на розуміння. Наприклад, перед прочитанням казки “Книга джунглів” учнем повідомляються короткі відомості про Р. Киплинга і його творчість.
2. Читання казки.
3. Перевірка розуміння змісту за допомогою питань.
4. Активізація мовленнєвого матеріалу за допомогою завдань.
а) Розподіл казки на основні епізоди
б) Робота з епізодів із завданням повторити репліки героїв.
в) Визначення, кому належать вимовлені вчителем репліки й до якого епізоду вони відносяться.
г) Рольова гра: розподіл ролей, прочитання з метою промовляння реплік. Драматизація діалогів й окремих сцен.
5. Переказ змісту в усній і письмовій формі.
Вправи після прочитання розраховані не тільки на закріплення, але й на розширення матеріалу. Заключною частиною завдання повинна стати мовна діяльність учнів, коли всі що навчаються стають учасниками мовного спілкування в ході рольової гри. Тому необхідно максимально повне розуміння казки.
2.2 Казка як засіб формування позитивної мотивації навчання англійської мови
Як затверджують психологи, діти 5-7 років здатні сприйняти й засвоїти величезну кількість цікавого на їхній погляд матеріалу. А це означає, що кожна дитина може засвоїти велику кількість нових знань, але в цьому їй потрібно допомогти. При навчанні іноземній мові школярів на ранньому етапі постає питання про те, що прийняти за змістовну основу навчання.