14973 (Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ "Бахмачмолококонсерв"), страница 2

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби).

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.(8)

Маючи одні з найкращих природних умов для виробництва молока, Україна все не вирішила проблему насичення ринку конкурентоспроможними молокопродуктами. Незважаючи на те, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсяги переробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молоко й молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їх живання на душу населення в Україні становив 275кг на рік, або 52,5% від норми. (див. табл.. 1.3)

Таблиця 1.3 Споживання молока по областям

Як свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.

За результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).(14)

Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.

Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.

Керівники всіх анкетованих молокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяє зниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість на вітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша. Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (на окремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельних націнок досягає 100%.

Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.(11)

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

Очікуваний ріст збільшення обсягів переробки молока супроводжуватиметься підвищенням добробуту населення із збільшенням на цій основі купівельної його спроможності. Передбачено вирішення найважливішого соціально–економічного завдання щодо збереження здоров’я населення, забезпечення його продуктами харчування високої якості за рахунок вітчизняного виробництва, досягнення продовольчої незалежності країни від імпорту продукції.

Основними показниками економічної ефективності роботи переробних підприємств є:

Продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача,коефіцієнт оборотності оборотних засобів, рентабельність виробництва продукції, рентабельність реалізованої продукції, рентабельність операційної діяльності, норма прибутку.

Продуктивність праці (Пп) визначають з відношення валової продукції у співставних цінах (ВП) до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в основному виробництві (Чс) за формулою:

Пп = ВПс/Чс.

Фондовіддачу (Фв) визначають з відношення валової

продукції у поточних цінах (ВПп) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) за формулою:

Фв=ВПп/ОВФ.

Матеріаловіддачу (Мв) визначають з відношення валової продукції у поточних цінах (ВПп) до матеріальних витрат (Мв) за формулою:

Мв = ВПп/Мв.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко)

визначають з відношення виручки від реалізації продукції (Вр) до середньорічної вартості матеріальних оборотних засобів (МОЗ) за формулою:

Ко=Вр/МОЗ.

Норма прибутку (Нп) визначається з відношення чистого прибутку (Пб) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (Фос) і оборотних засобів (Зо) і множенням на 100 за формулою:

[Пб/(Фос+Зо)]*100.

Крім цього виділяють ще такі показники економічної роботи молокопереробного підприємства як:

Вартість валової продукції

Виробнича собівартість продукції

Затрати живої праці

Електроозброєність праці

Рентабельність виробництва

Виручка від реалізації

Собівартість реалізованої продукції

Валовий прибуток

Чистий прибуток.(5)

Розділ 2. Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир та масло

2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, а також його працівників.

Предметом діяльності товариства є:

• переробка і виробництво молока, молокопродуктів та інших продуктів харчування;

• виробництво товарів народного споживання;

• заготівельна та посередницька діяльність;

• торгівля продовольчими та промисловими товарами;

• надання транспортних послуг;

• робота з цінними паперами;

• інші види діяльності не заборонені чинним законодавством України.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

ЗАТ «Бахмачмолококонсерв», збудований у м. Бахмачі в 1938 році.

У повоєнні роки були добудовані цехи, у яких розпочалося виробництво молоко - продукції: молока пастеризованого, кефіру, ряжанки, морозива, масла.

Із зміною адміністративно ─ територіальної структури району змінювалась і структура заводу.

Головними постачальниками молока для підприємства були колгоспи і радгоспи району, які здійснювали постачання 85% необхідної сировини, решта 15% приймали від населення району. Переробляли на той час до 20 тис. тон молока на рік.

Продукція Бахмачмолококонсерв постійно користувалась попитом у споживачів. Колектив заводу систематично виконував доведені завдання підвищення його ефективності та якості роботи.

До 1994 року Бахмачмолококонсерв був державним підприємством. У цьому ж році підприємство змінює форму власності.

Акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції "Товариства" у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій, а також на вторинному ринку цінних паперів.

З моменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, а також статуту.

Майно товариства належить йому на праві власності.

Майно товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство здійснює володіння, користування, та розпорядження належним йому майном відповідно до цілей своєї діяльності.