166548 (Технологія утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Технологія утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "химия" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "химия" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "166548"
Текст 4 страницы из документа "166548"
Упровадження ДСТ 9206-70 на порошки алмазні, безумовно, буде сприяти подальшому підвищенню якості алмазних порошків і інструмента з них і підвищенню ефективності використання синтетичних і природних алмазів у народному господарстві.
Для визначення якості алмазних порошків необхідно:
-
визначити зернову сполуку порошків;
-
визначити міцність шліф порошків із синтетичних алмазів;
-
визначити абразивну здатність алмазних мікропорошків;
-
випробувати алмазні мікропорошки на шорсткість обробленої ними поверхні;
-
визначити зміст домішок в алмазних порошках;
-
визначити зміст вологи в порошках.
Склад очищеного продукту синтезу наведений у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Склад очищеного продукту синтезу
Мас. доля алмазу, % н/м | 27,0 |
Мас. доля графіту, % н/м | 54,0 |
Мас. доля Ni та Mn% не більше | 1,5 |
Мас. доля S (у перерахунку на SO3, % не більше | 0,5 |
Вологість, % не більше | 3,0 |
2.3.1 Фізико–хімічні властивості сульфату марганцю
Сульфат марганцю MnSO4 – має температуру плавлення 973 К, приблизно при 1123 К розкладається на Mn3O4, SO3 і SO2. Розчинність у воді (г у 100 г): 52,9 (273 К), 64,8 (298 К), 35,5 (373 К), 20,5 (393 К), 3,9 (433 К). Відомі гідрати MnSO4 з 1,2,4,5 і 7 молекулами води. Моногідрат MnSO4·H2O утворюється при нагріванні інших гідратів сульфату марганцю до ~473 К, випадає із водних розчинів при 423 – 433 К. Дігідрат MnSO4·2H2O і тетрогідрат MnSO4·4H2O метастабільні. Дігідрат випадає з водних розчинів 298 – 313 К, тетрогідрат – при 300К. Пентогідрат MnSO4·5H2O має температуру плавлення 328 К. Гептогідрат MnSO4·7H2O – рожеві кристали, температура плавлення 281,6 К. Сульфат марганцю утворює аміакат з шістьма, а моногідрат з п’ятьма молекулами NH3. Сульфат марганцю зустрічається в природі у вигляді мінералів смікіту MnSO4·H2O, малардиту MnSO4·7H2O, джококуіту MnSO4·5H2O, ілезіту MnSO4·4H2O.
Одержують сульфат марганцю обробкою піролюзиту MnO2 горячою концентрованою H2SO4, розчиненням Mn і MnO у H2SO4, прокалюванням піролюзіту з безводним FeSO4, безводний сульфат марганцю – нагріванням його гідратів до 553 К.
Сульфат марганцю – проміжний продукт при переробці марганцевих руд і шламів. Його використовують для синтезу інших сполук Mn, як компонент електроліту при одержані MnO2 і Mn, компонент фарбників у текстильній промисловості, каталізатор у органічному синтезі, мікродобриво.
2.3.2 Фізико–хімічні властивості сульфату нікелю
Сульфат нікелю NiSO4 – лимонно–жовті кристали, що розкладаються вище 973 К з утворенням NiO і SO3, тиск дисоціації 7,5 кПа (1033 К); гігроскопічний; розчинність у воді (г у 100 г): 21,4 (273 К), 29,94 (303 К), 33,39 (323 К), 43,42 (372 К). Утворює гідрати, найважливіший з них – нікелевий купорос NiSO4·7H2O, який кристалізується з водних розчинів в інтервалі 276,4 до 304,5 К; температура плавлення 304,5 К; розчинність у воді 101 г у 100 г (283 К). Моногідрат NiSO4·H2O стійкий вище 357,8 К, збезводнюється при 553 К. Гідрати з 2, 3, 4, і 5 молекулами води метастабільні, кристалізуються з водних розчинів при 363 – 371 К.
Нікелевий купорос одержують взаємодією Ni, NiO, Ni(OH)2 або гідрокарбонату Ni з H2SO4; розчиненням Ni у розбавленій H2SO4, що вміщує трохи HNO3, з наступною нейтралізацією гідроксокарбонатом нікелю і упарюванням.
Сульфат нікелю зустрічається у природі: мінерали мореіозіт NiSO4·7H2O, ретгерсит α – (NiSO4·6H2O), нікельгексогідрит β – (NiSO4·6H2O).
Нікелевий купорос, а також суміш гепта- і гексагідратів використовують для одержання чистого електролітичного Ni, інших сполук Ni і нікельвмістних каталізаторів; нікелевий купорос – компонент електролітів у гальванотехніці для нанесення покриттів на метали; нікелевий купорос застосовують також як фунгіцид.
3. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ
На рисунку 3.1 наведено принципову технологічну схему технології утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів.
Неочищений продукт синтезу подається на сита С, де розділяється на три фракції: d=0,75 мм; d=0,375 мм та d=0,125 мм.
Гранули, діаметр яких d>0,75 мм подаються знову на подрібнення у дробарку Д та знову повертаються на сита. Після сит неочищений продукт синтезу йде на вилуговування у реактор–вилужувач ВЛ1, куди також подається сірчана кислота з цеху приготування розчину.
Після закінчення циклу вилуговування, що складає 2 години, рідка фаза що являє собою розчини H2SO4 з концентрацією =5–15 % ваг., що містять в своєму складі MnSO4 і NiSO4, декантується та подається в збірник ЗБ1.
Із ВЛ1 нижня частина суспензії подається на фільтр Ф1, де розділяється на тверду фазу та маточний розчин. Тверда частина – алмазографітова шихта, йде на подальшу переробку та отримання алмазу.
Відфільтрований розчин після фільтра Ф1 подається у збірник ЗБ1.
У ЗБ1 відбувається осадження сполук нікелю та марганцю за допомогою розчинів NaOH та H2O2, які подаються з цеху приготування розчинів. Крім того тут використовується розчин NaOH, що утворюється на стадії кінцевого очищення алмазів від домішок, що містять близько 1 % з'єднань кремнію.
Отримана суспензія після ЗБ1 відстоюється у відстійнику ВТ. Очищена рідина – водно-сольовий розчин з відстійника ВТ йде на переробку, а суспензія на фільтрування до фільтра Ф2.
При фільтруванні на фільтрі Ф2 утворюється очищена рідина і осад, що містять в своєму складі з'єднання таких елементів як: марганець, нікель, натрій, кремній та органічні сполуки.
Відфільтрована рідина прямує на подальшу переробку, а тверда фаза, яка містить переважно гідроксиди і оксиди марганцю і нікелю спрямовується у вилужувач ВЛ2, де піддається обробці NH4OH з концентрацією 20–24 %. В результаті такої обробки з'єднання нікелю переважно переходять в розчин, а з'єднання марганцю та заліза залишаються в нерозчиненому вигляді.
Отримана суспензія фільтрується на фільтр–пресі Ф3. Після чого тверда фаза, що містить з'єднання марганцю і 5–10 % нікелю, в перерахунку на чистий метал, прямує на металургійну переробку.
Після відділення твердої фази на фільтрі Ф3 із розчину, що містить аміачні комплекси нікелю відгоняють аміак разом з парою за допомогою кип’ятіння у КЛ. Далі аміак з парою прямує на конденсацію у АТ, а після чого знову потрапляє на стадію вилуговування сполук нікелю у ВЛ2. В результаті відгонки пари з аміаком нікель випадає в осад у вигляді Ni(OH)2, який відділяється від розчину фільтруванням на фільтрі Ф4. Обробкою осаду Ni(OH)2 за допомогою H2SO4 одержують розчин NiSO4 у ЗБ2, який є товарним продуктом. Після фільтрування розчин NaOH прямує на отримання нікелю (II) гідроксиду у КЛ.
Таким чином, запропонована схема дозволяє значно поліпшити екологічний стан у промисловому районі і дозволяє повернути цінний нікель у вигляді додаткової ліквідної хімічної продукції.
Для існуючого виробництва синтетичних алмазів запропоновано принципову технологічну схему очищення стічних вод, що містять з'єднання марганцю і нікелю, з двома способами утилізації водно-сольового розчину; електродіаліз з отриманням NaClО і H2 або спрямовування розчину у водооборотну систему підприємства.
4. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕКОЛОГІЯ
Запропонована схема утилізації нікелю та марганцю значно скорочує кількість необхідних енергоресурсів за рахунок використання енергії розігріву реакційної суміші при розчиненні сірчаної кислоти та за рахунок реакції взаємодії металів з кислотою. Додатково для скорочення кількості енергоресурсів проводиться автоматичне регулювання температури і підігрів вмикається на останній стадії.
За рахунок використання H2SO4 зменшується кількість газо образних викидів та спрощена схема утилізації твердих відходів у вигляді суміші солей нікелю та марганцю.
Стічні води, та газові викиди, що містять іони нікелю та марганцю – токсичні речовини з досить різноманітним впливом на організм: можуть викликати зміни в кровообігу, органах подиху, нервовій системі, обмін речовин; загальну реактивність організму.
Екологічна обстановка залишається дуже складною. Проводиться багато досліджень з метою створення безвідходних технологій, що дозволять ліквідувати чи забезпечити мінімальні шкідливі викиди у водоймища, ґрунт і атмосферу.
Весь комплекс проведених досліджень і запропонована технологічна схема дозволяють скоротити кількість викидів та кількість необхідних енергоресурсів до мінімально можливих величин.
5. РОЗРАХУНОК МАТЕРІАЛЬНОГО БАЛАНСУ
Вихідні дані:
Концентрація H2SO4 = 15 %;
Співвідношення Ni/Mn = 40/60;
Ступінь перетворення () – 97 %;
Продуктивність – 20 млн. карат/місяць або 4000 кг/місяць;
Співвідношення (алмаз+графіт) / (Ni+Mn) = 50/50.
Маса суміші алмазів, що подається на очистку:
(5.1)
Сумарна маса Ni+Mn:
(5.2)
Визначаємо масу Ni:
(5.3)
Визначаємо масу Mn:
(5.4)
Процес очищення алмазу від солей Ni представляємо у вигляді рівняння:
Ni + H2SO4 = NiSO4 + H2. (5.1)
По цьому рівнянню розрахуємо кількість H2SO4, необхідну для взаємодії з нікелем:
. (5.5)
Тоді кількість отриманого NiSO4 складатиме:
. (5.6)
Кількість одержаного H2 за результатами реакції (5.1) складе:
або
. (5.7)
Залишилось Ni після реакції:
. (5.8)
Процес очищення алмазу від солей Mn представляємо у вигляді рівняння:
Mn + H2SO4 = MnSO4 + H2. (5.2)
По цьому рівнянню розрахуємо кількість H2SO4, необхідну для Mn:
. (5.9)
Тоді кількість отриманого MnSO4 складатиме:
.
Кількість одержаного H2 за результатами реакції (5.2) складе:
або
.
Залишилось Mn після реакції:
.
Усього по реакції (5.1) та (5.2) необхідно H2SO4:
.
Залишилось H2SO4 після реакцій (5.1–5.2):
.
Усього по реакції (5.1) та (5.2) необхідно H2:
або
.
Розрахуємо кількість води, необхідної для отримання 15 % H2SO4:
.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 – Матеріальний баланс
Прихід | Витрати | |||||
Компонент | m, кг | м3 | Компонент | m, кг | м3 | |
Алмаз+графіт | 4000 | Алмаз+графіт | 4000 | |||
Ni | 1600 | Ni | 48 | |||
Mn | 2400 | Mn | 72 | |||
H2SO4 | 6934 | H2SO4 | 208,02 | |||
H2O | 39293 | H2O | 39293 | |||
NiSO4 | NiSO4 | 4077,3 | ||||
MnSO4 | MnSO4 | 6391,4 | ||||
H2 | H2 | 137,3 | 1537,5 | |||
Усього: | 54227 | – | Усього: | 54227 |
6. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОГО БАЛАНСУ
Вихідні дані приведені в таблиці 6.1.