142991 (Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі), страница 8

Готи. У самому кінці 70-х панк хвиля в Англії стала затихати, панк, як стиль, став видозмінюватися, що викликало зміни й в аудиторії. Тоді й виник пост-панк, споконвічно декадентський музичний плин не ставив перед собою ніяких завдань і цілей, просто частина панк груп перемінила своє звучання на більше депресивне й імідж на більше декадентський. Siouxsie & the Banshees, Bauhaus, Sex Gang Children, Joy Division, Southern Death Cult, Specimen сформували готичну пост-панк хвилю, аудиторія не відставала від своїх кумирів у плані іміджу й загальну естетику цього періоду можна описати як dark punk - темний панк.

Прото-готы тих часів досить сильно відрізнялися по іміджі від сучасних готів, хоча й зараз існують готи, для яких часи пізніх 70-х/початку 80-х є ідеалом Вони були близькі по ідеології зі своїми прямими предтечами - панками, тільки тотальний нігілізм панків був трохи зм'якшений і придбав більше декадентські риси, на прямий зв'язок указує хоча б те, що дотепер використовуваний девіз готовий ( щоприйшов до нас із далеких 80-х) “Goth's Undead” прямо перегукується з девізом панків “Punks Not Dead”. Імідж був теж трансформований з панковского - на головах залишилися ірокези (виголені скроні дотепер відмітна ознака готова) тільки ірокези придбали насичені чорні кольори, хоча іноді вже не ставилися сторчма (цікавий факт - ірокези "радикально чорних кольорів" часто ставилися за допомогою взуттєвого гуталіну), а зачісувалися назад, збираючись у хвіст, або ж зачісувалися на одну зі сторін (от причина існуючої дотепер основної зачіски готовий), хоча широко поширена була й зачіска типу “вибух на макаронній фабриці”, на даний момент досить мало використовувана, одяг теж радикально змістився убік чорних кольорів, хоча й з деякими досить сильними змінами - найбільші зміни торкнулися осіб чоловічої статі, слід зазначити чималу кількість андрогинов.

Крапкою відліку історії готичної субкультури вважається 1979 рік, а точніше вихід сингла Bauhaus “Bela Lugosi's Dead” - по безлічі причин ця пісня й стала причиною появи gothic субкультури в тім виді, у якому ми знаємо її зараз.

Наприкінці 80-х інтерес мас-медіа до готичної субкультури затих, і по всіх ознаках культура повинна була зникнути. Однак розвиток субкультури пішло по іншому шляху - культура замкнула в собі, і саме по цьомуе вижила, ставши ще "сильніше" і целостней. Із середини / кінця 80-х піднімається друга хвиля готик груп - The Shroud, Rosetta Stone, London After Midnight, Mephisto Walz, Corpus Delicti, і з'являється формація людей які називають себе готами, формуються основні подання про готик культурі, поняття про готичний світогляд, новоутворена формація готова починає виявляти цікавість до світового "готичному" успадковую - художній готичній літературі, похмурому мистецтву в самому широкому діапазоні - він творчості прерафаелітов до робіт HRGiger. Культову популярність здобуває письменниця Ганна Райс, автор вампірських новел. У цей період сформувався базис сучасної готичної субкультури - процес формування тривав приблизно до середини 90-х, природно ми не хочемо сказати, що в середині 90-х розвиток субкультури призупинилося - просто із цього моменту процес розвитку культури виходить на новий рівень. Найбільше активно готична сцена розвивається в Німеччині (у Німеччині готовий часто називають Gruftie, а саму готичну сцену - "schwarze scene" - чорна сцена), Америці й Англії. Також істотні зміни відбуваються в музиці - формуються нові готичні стилі - darkwave, ethereal, dark folk, відповідно розділяється й аудиторія, хоча поділ відбувається не тільки по музичних пристрастях, але й по "видах" - з'являються різні типи готовий. У цілому цей період характерний достатньою замкнутістю культури стосовно "зовнішніх подразників". У результаті до середини 90-х світова готична субкультура вже мала сильну й дуже розвинену ізольовану інфраструктуру - готичні журнали, радіо, лейблы, клуби, магазини, і т.д., результатом була можливість абсолютно автономного існування субкультури й незалежність від милості мас-медіа й реакції суспільства.

Друга половина 90-х стає новою стадією розвитку готичної субкультури - формування dark culture - темної, похмурої культури, у цілому під цим терміном мають на увазі загальну "темну" субкультуру. Активну роль у розвитку готичної субкультури в другій половині 90-х зіграло розвиток internet. Природний розвиток субкультури йшло не тільки в "віртуальному" виді - у реальному житті відбувалися також істотні зміни, зокрема саме в цей період стали регулярними різні великі готичні фестивалі - у Німеччині Wave Gothik Treffen, в Англії Whitby Gothic Weekend, у США Convergence, на які з'їжджаються готи з усією країни й з інших країн - подібні заходи з гігантською кількістю різних акцій на кожному з них дали величезний поштовх до розширення субкультури. Також культура розвивається вшир, залучаючи нових людей переважно з метал культури, виникає феномен за назвою gothic metal, як варіант металевої музики, наближеної до готичної естетики. Часто групи з новітньої генерації готичних груп (gothic metal) називають третьою хвилею готичної музики.

Готів відразу можна визначити серед юрби по звичайної сурово-чорної, або блискучо-шкіряному одягу, що виділяється, чомусь незвичайному в погляді. Готи - це насамперед світогляд, що базується на певних життєвих принципах і має свої ключові елементи - щоденний пошук краси, концентрована енергія емоцій і філолофсько-містичні тексти різнобічної готичної музики (від The Sisters of Mercy і Віктора Цоя до Deine Lakaien і HIM ), чорні кольори й імідж, за допомогою якого готи відрізняються від інших і по якому визначають своїх у юрбі. Готи люблять ту літературу, що дає чинність до мислення й можливість зрозуміти себе й свої інстинкти (,Бодлер, Ремарка, Камю, Сартр), кіно (від німих монстрів Носферату й епохи Метрополіса до незрозумілості Лінча, Тарковського, Кубрика, Параджанова й т.д., фільми - "Ворон", "Соляриус"), мистецтво.

В Україні готична субкультура зараз тільки зароджується - у великих містах уже не коштує питання, де дістати музику готичних груп, але самі готи як і раніше є екзотикою. Подібна ситуація природно породжує безліч непорозумінь і недорозуміння значення готичної субкультури у світі.

Дійсна готика з'явилася в Україні на початку 90-х з появою групи «Кому Вниз», музика, який має специфічні українські риси: зв'язок з українською історією, фольклором, демонологією й т.п. Це й відрізняє українську готику від російської, де існує копіювання західних зразків. Сьогодні українські готи спілкуються за допомогою Internet, головне місце в Україні займає Український готичний портал. Також у великих містах улаштовуються готики-вечірки, виступи різних груп. У маленьких містах спостерігається тенденція розвитку даної субкультури, що особливо часто зустрічається серед підлітків. Вони, на жаль, лише поверхово знають представників готичного мистецтва, музики зокрема, і їхній світогляд не відповідає готичному. В Україні практично немає готів з 10-літнім стажем, як, наприклад, хіпі або панки. Ця субкультура лише набирає обороти, готична символіка лише починає вкорінюватися на просторах нашої країни.

Скінхеди з'явилися в Україні в 1995-1996 роках. Перші скінхеди не були дуже активними, обмежуючись демонстрацією вишивок зі свастикою, прапорів. Наприкінці 1996 року активізуються, починають проводити пропаганду, шукають союзників. Вони також є в нашій країні радикальними, використають силові методи. Нацистська ідеологія розуміється носіями цієї субкультури на рівні нецензурних висловлень про євреїв і чорношкірих і малюванням свастик. В основі своєї спрямована на епатаж. Останнім часом зосередили своя увага на переслідуванні темношкірих і азіатів, боротьбі з іншими субкультурами. Відома в Україні «оi» група - «Сокира Перуна», що виступає з гаслом «for whites only». Характерною рисою цієї групи є тексти українською мовою й орієнтація на англійський «оi». У великих містах України скінхедів набагато більше, ніж в обласних центрах.

Гопніки. Треба відзначити таке досить стійке явище молодіжної культури, як двірська субкультура. Вона несла в собі не такий культурний потенціал, як інші, але, незважаючи на це, теж дуже цікаво. Носії цих субкультур тримали в страху цілі міста, як правило, індустріальні центри й спальні райони. Зараз ця субкультура виродилася в чисто карну культуру «бригад» і «понять». Зараз представники пацанів (гопніков) стали не такими організованими й численними, як раніше.

У другій половині 90-х ситуація в українській молодіжній культурі досить цікава. Існує й набирає обороти український варіант молодіжної масової культури. Наприклад, за Олександром Пономаревом уже бігають юрби юних шанувальниць. Дуже цікава субкультура україномовної інтелектуальної молоді, на жаль, нечисленна. Її представники досить активні, намагаються реалізувати себе в мистецтві й науці. Ця субкультура концентрується в Києві й Західній Україні. Вона з'явилася через ще неподоланний маргінальності українського мови в повсякденному житті, тому україномовні і є її стрижнем і причиною відносної згуртованості.

Рейвери. Останні роки великі українські міста переживають «рейв-експансію». Основою цієї субкультури є окремий напрямок у сучасній музиці, що називають «рейвом». Знавці виділяють кілька різновидів рейва: гоа-транс, джангл, рейв-хардкор і т.д. Ця субкультура демонстративно спрямована на відпочинок, на танець, на догляд в «інші сфери». Поки в рейверах ходить, як правило, «золота молодь», що має гроші, тому що рейв-вечірки досить дорогий вид відпочинку. Рейв-культура має й свій власний наркотик - екстазі, не завжди, але досить що часто з'являється на рейв-дискотеках. Окремими ентузіастами вже створюються рейв-кино, рейв-література й рейв-живопис. Ця субкультура має непогані перспективи в Україні через те, що є, мабуть, вигідним вкладенням капіталу, пропагується зараз як «модна» і «нова» і дозволяє порівняно багатьом молодим людям яскраво провести свій вільний час.

Репери. Стійко тримається українська «реп» або «хіп-хоп» культура. Частково «переварена» українською масовою молодіжною культурою, реп-субкультура в найцікавіших своїх проявах залишається маргінальної. Існує й класичний приклад одягу українського реппера: штани «дизелі» і дуті короткі куртки, всі речі на кілька розмірів більше. У них є свої клуби й внутритусовочные правила. В основному складаються з підлітків 12-18 років.

На відміну від рейв-культуры й частково реп-культури, що здатна приносити прибуток уже зараз, інші неформальні субкультури не здатні підкріпити своє існування більш-менш ефективною інфраструктурою. Спроби створити гарні рок-клуби до останнього часу були приречені на невдачу, та й зараз нечисленні рок-клуби або недоступні для більшості молодей, або не ведуть активної діяльності. Субкультури дотепер продовжують концентруватися по рідким недорогим кафі, квартирам, підвалам і майстерням. Напівпідпільна активність молоді спричиняється збільшення опійної наркотичної субкультури. Наркотики є частиною багатьох молодіжних субкультур, але ця кардинально відрізняється від них тим, що споживання опійних наркотиків від «ширки» до героїну є стрижнем цієї субкультури й головним фактором згуртованості. Ця субкультура дуже активно розвивається на півдні, сході й у центрі України й за останній рік - у Києві. У цій субкультурі існує свій «сленг», свої досить потужні міфи й високий рівень самосвідомості. Її носіями сьогодні стають, як правило, підлітки з родин і дуже забезпечених, і бедных. Дослідники зв'язують її існування й швидке поширення з відсутністю перспектив для парубка в сучасному суспільстві й неможливістю повноцінно провести свій вільний час, не затрачаючи більших грошей. Крім того, що існує домінуюча культура, зокрема реклама як основа цієї культури, виступає потужним стрессогенним фактором, особливо для підлітка. Явище, добре досліджене в західній соціології й соціальній психології, коли схвалювані масовою культурою цінності й мети дуже важко досягти за допомогою суспільно схвалюваних методів.

Популярної в Україні стає субкультура «автономов», що з'явилася в нас недавно, але досить активна. Її «адептами» стали частина шанувальників альтернативної музики й український анархистской молоді, які реалізують себе в мистецтві, у першу чергу плаката, граффіті й хеппінінгов (імпровізаційних театралізованих подань). Носії цієї культури мають тісні контакти зі своїми однодумцями в Східній Європі й Німеччині. Основою цієї культури є ідея створення автономного, що постійно розширюється співтовариства людей, що протистоїть буржуазній культурі, спроба створити безвладні відносини між людьми. Головне гасло запозичене в паризького травня 68-го: «Заборонені забороняти». В Україні основу цієї субкультури сьогодні становлять студенти. Очевидно, причинами розвитку цієї субкультури є невизначеність майбутнього для молодих людей, що одержали вище утворення, і незадоволеність інтелектуальним і естетичним рівнем масової молодіжної культури, яку пропагандує сьогодні мас-медіа.

На наш погляд, ні реп-культуру, ні автономов, ні рейверов не завжди можна віднести до щирих неформальних молодіжних субкультур внаслідок їхньої комерціалізації, часто це попросту популярна культура, що не несе глибоких істин.

Важливе місце в Україні займають і ігрові молодіжні субкультури. Рольова гра наближена до імпровізованого театрального спектаклю, що є втіленням постулату контркультури про ідею «театру» як єдності акторів і глядачів. Глядач стає актором і автором одночасно. До ігрових субкультур ставляться: індіаністи, толкієністи й уніформісти.

Індіаністи. Шанувальники традицій певної етнічної культури. Популярним для них є звертання до практики релігійних культів, описаних у добутках у стилі фентези або властивих індіанцям США, або до синтетичних, новітніх культів.

Толкієністи. Шанувальники автора Д. Толкієна, англійського автора фентези й середньовічної холодної зброї. Живуть у вигаданому світі й успадковують своїх казкових героїв, тим самим, виходити за межі суспільства. Уніформісти віддають перевагу певній історичній епосі. В Україні представники даної субкультури з'явилися 10-15 років тому - у більших містах, а у звичайних обласних центрах перебуває в стані розвитку - формуються свої клуби, починають проводитися рольові ігри.