3343 (Особливості кредитування населення на споживчі потреби), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Особливості кредитування населення на споживчі потреби", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "банковское дело" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "банковское дело" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "3343"
Текст 5 страницы из документа "3343"
У цей час кредитами користується близько 12% громадян України, а вже в недалекому майбутньому ними планують скористатися як мінімум 30% населення. Такі висновки можна зробити, поглянувши на темпи зростання ринку споживчого кредитування за останні три роки. Лише за 2006 рік обсяги кредитування населення в Україні збільшились приблизно у 2,5 рази. Якщо ринок споживчого кредитування буде зростати такими темпами, то протягом наступних п’яти років кожний третій громадянин України прийматиме участь у якій-небудь програмі споживчого кредитування. Як наслідок, при сприятливих умовах у даному процесі буде задіяно все більшу кількість учасників, як із сторони населення, так і із сторони фінансових організацій.
Значним поштовхом розвитку українського ринку споживчого кредитування став дозвіл НБУ банкам України на кредитування фізичних осіб в іноземній валюті та видачу «вільних» кредитів. Тобто майже всі банківські установи мають змогу займатися кредитуванням населення на споживчі потреби.
Найзначніші обсяги кредитів населенню банки надавали у великих промислових центрах і регіонах, де сконцентровано населення з вищим рівнем доходів. Так, 2004 року на столицю та сім економічно потужних регіонів припадало 74,8% сукупного обсягу кредитів фізичним особам. При цьому киянам банки надали 37,2% кредитів, позичальникам Дніпропетровської області – 9,7%, Донецької області – 7,8%. За підсумками 2006 року питома вага вказаних регіонів дещо знизилась – до 70,7%, що зумовлено гальмуванням динаміки кредитування населення столиці – питома вага кредитів у місті Києві скоротилася до 29,0%, хоч на Дніпропетровщині збільшилася до 10,6%, Донеччині – до 8,4%.
Загалом у 2004–2006 рр. виразно простежується тенденція нарощування обсягів кредитування фізичних осіб у регіонах. Так, якщо в середньому по Україні за вказаний період обсяги кредитів населенню зросли в абсолютному вираженні у 3,7 раза, то в Дніпропетровській області – у 4,1, Донецькій – 4,0, Одеській – 4,4, Харківській – 4,2, Львівській – 4,3, Запорізькій – 4,5, в АР Крим – у 3,7, місті Києві – у 2,9 раза.
За останніми даними, найактивніше споживчі кредити надають «Приватбанк», «Аваль», «Правекс-банк», «Укрсоцбанк» та «Райффайзенбанк». Найбільшим попитом серед населення користується кредитування на купівлю житла, автомобілей, побутової техніки, меблів, кредити на будівництво нового житла та ремонт. Серед найбільш перспективних напрямків виділяють кредитування туризму, освіти, медичних послуг. У зв’язку з тим, що відсоткові ставки за валютними кредитами нижче, ніж за гривневими при мінімальних курсових коливаннях, населення надає перевагу кредитуванню в доларах, особливо, коли йдеться о великих кредитних лініях, пов’язаних з купівлею машини або житла.
За даними моніторингу сучасного стану українського суспільства, проведеного Інститутом соціології НАН України спільно з компанією «Социс-Гелап» з груп товарів, які розглядаються в якості предметів кредитування, населення найменш забезпечено меблями (17,7%) та стерео-, відеоапаратурою (18,6%).
Відносно висока забезпеченість населення товарами «першої необхідності» (холодильник, пральна машина, телевізор) не є повною, крім того потреба в них існуватиме постійно через природній цикл споживання цих товарів. Що стосується товарів другого класу (відео-, стереоапаратура, меблі, магнітофони), то ними забезпечено близько 20% (відео-, стереоапаратура, добротні меблі) та 57,3% (магнітофони) населення.
Протягом 2000–2006 років удвічі збільшилася частка населення, яке забезпечено стерео – та відеоапаратурою (з 9,9% до 18,6%), при фактично незмінній частці користувачів магнітофонів. Опосередковано це свідчить про зміну попиту та орієнтацію населення на придбання більш складних (а значить і більш дорогих) музичних систем.
За даний період (2000–2006 рр.) певною мірою зменшилася забезпеченість населення пральними машинами (77,5% – у 2000 р. та 71,4% – у 2006 р.) та меблями (27,9% – у 2000 р. та 17,7% – у 2006 р.). Це пояснюється завершенням протягом цього періоду циклу споживання даних товарів та відсутністю у населення матеріальної можливості відновити їх. З певним поліпшенням економічної ситуації та матеріального стану населення в цілому попит на ці товари підвищиться.
Найбільший попит серед респондентів, які мають потребу в споживчих кредитах, зафіксовано на холодильники, комп’ютери, телевізори (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Рейтинг товарів тривалого використання, які бажають придбати опитані в кредит
Частота | % | |
Холодильник | 41 | 22,28% |
Комп’ютер | 35 | 19,02% |
Телевізор | 28 | 15,22% |
Стерео, відеоапаратура | 18 | 9,78% |
Пральна машина | 13 | 7,07% |
Меблі | 6 | 3,26% |
Інше | 50 | 27,17% |
Ті респонденти, які зазначили варіант відповіді «інше» – 27,17%, вказували на необхідність кредитування купівлі нерухомості – придбання житла та дачі, автомобіля. Наведені дані підтверджують висновок, що поряд з потребою в товарах тривалого використання електропобутового призначення серед населення існує потреба в купівлі нерухомості: при чому попит на нерухомість та автомобілі, згідно рейтингу, перевищує попит на інші товари тривалого використання.
Також було встановлено, що кожна соціально-демографічна група має свою «першочерговість» в придбанні товарів довготривалого використання (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Потреби споживачів залежно від соціально-демографічної групи населення
Вік опитаних | Потреби соціально-демографічних груп |
до 29 років | найбільша частка респондентів має потребу в придбанні комп’ютера (44,2%) – товар, який використовує ця вікова група як засіб заробітку, інформації та розваг; |
від 29 до 55 років | 87,9% має потребу в придбанні холодильника, товару, без якого складно обійтися в буденному житті і який дійсно є товаром першої необхідності тривалого використання; |
від 55 років і старше | найбільша частка (44,2%) має потребу в телевізорі, котрий є товаром першої необхідності для цієї вікової групи. |
У більшості випадків персональні комп`ютери не є для середньої української сім`ї предметом такого ж ступеня важливості, як холодильник чи квартира, попит на послуги з продажу комп`ютерної техніки в кредит відносно невеликий, проте він, за оцінками експертів, швидко зростає.
Витрати населення у 2007 році на непродовольчі товари складуть 9943,75 млн. грн., у тому числі на меблі, килими, товари культурно-побутового призначення – 1433,75 млн. грн.
В Україні прискорено розповсюджуються технології іпотечного кредитування.
Дедалі більше банків отримують досвід розробки і реалізації програм іпотечного кредитування. Із 158 банків України на ринку іпотечного кредитування працюють 35.
Проведені дослідження статистичних показників розвитку іпотечного кредитування в Україні дозволяють зробити наступні висновки.
На протязі 2002–2006 років в Україні суттєво знизилися відсоткові ставки за іпотечними кредитами:
-
з 27% до 20% – в національній валюті;
-
з 18% до 12% – в іноземній валюті.
Це дало можливість забезпечити значне зростання загальних обсягів іпотечного кредитування.
Отже, підводячи підсумок аналізу ситуації споживчого кредитування в Україні, можна сказати, що поряд з потребою в товарах тривалого використання електропобутового призначення серед населення існує потреба в купівлі нерухомості: при чому попит на нерухомість та автомобілі, згідно рейтингу, перевищує попит на інші товари тривалого використання. Незважаючи на всі проблеми, досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку кредитування населення в цілому. Ринок продажу забезпечений фінансовими закладами лише на 40%, тому з’являються все нові банки та вступають в конкурентну боротьбу за споживача. Популярність споживчого кредитування поміж банками набирає оберти.
2.3 Аналіз кредитного портфеля та процесу здійснення споживчого кредитування в АКБ «Правекс-банк»
Процес організації споживчого кредитування в АКБ «Правекс-банк» регулюється Положенням АКБ «Правекс-банк» про споживче кредитування. Порядок, згідно якого відбувається здійснення операцій по кредитуванню фізичних осіб на споживчі потреби, розроблений на підставі Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про заставу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших законодавчих актів, Положення Національного банку України «Про кредитування», нормативних актів Національного банку України, Положень АКБ «Правекс-банк «Про споживче кредитування», «Про кредитні комітети АКБ» Правекс-банк», «Про кредитний комітет по кредитуванню фізичних осіб», «Про кредитний комітет по споживчому кредитуванню», Технологічних карт операцій з кредитування фізичних осіб та інших нормативних документів.
З метою кредитування фізичних осіб на споживчі потреби в Банку (балансовій установі Банку) створюється Кредитні комітети двох рівнів: Кредитний комітет по кредитуванню фізичних осіб та Кредитні комітети по споживчому кредитуванню.
Кредитний комітет по кредитуванню фізичних осіб Банку (балансовій установі) приймає рішення про умови кредитування фізичних осіб у межах своєї компетенції, яка визначається Рішенням Правління Банку (балансової установи Банку) та Положенням про кредитний комітет по кредитуванню фізичних осіб.
Кредитний комітет по кредитуванню фізичних осіб балансової ЦО Банку у межах своєї компетенції встановлює ліміти самостійного прийняття рішення по кредитуванню фізичних осіб Кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб балансової установи Банку, які є обов`язковими для виконання.
Кредитний комітет по споживчому кредитуванню приймає Рішення щодо кредитування фізичних осіб згідно Положення по Кредитний комітет по споживчому кредитуванню та Рішень Правління Банку (балансової установи Банку). Якщо прийняття рішень виходить за межі лімітів самостійного прийняття рішень Кредитного комітету по споживчому кредитуванню в Банку (балансовій установи Банку), документи передаються на розгляд відповідного Кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб в балансовій установі Банку (або ЦО Банку), який приймає відповідне рішення.
Матеріали засідань Кредитного комітету по споживчому кредитуванню в Банку повинні бути надані секретарем беззаперечно на вимогу члена відповідного Кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб в Банку.
Кредитний працівник діє на підставі посадової інструкції, Рішень Правління Банку, Рішень відповідних кредитних комітетів, наказів.
Обов`язки кредитного працівника:
-
виконувати всі дії, передбачені нормативними документами та внутрішньобанківськими Положеннями з питань кредитування фізичних осіб у строки та у обсягах, вказаних в цих документах;
-
виконувати накази начальника відділу споживчого кредитування, рішення Кредитних комітетів Банку (балансової установи Банку).
Відповідальність кредитного працівника:
-
за належне виконання покладених на нього обов`язків відповідно до посадової інструкції;
-
за правильність та своєчасність здійснених операцій;
-
за виконання наказів начальника відділу споживчого кредитування;
-
збереження банківської таємниці.
При зверненні потенційного позичальника з метою отримання кредиту кредитним працівником проводиться особиста співбесіда з фізичною особою, в ході якої позичальник отримує наступну інформацію:
-
перелік існуючих програм споживчого кредитування;
-
умови кредитування (строки, відсоткові ставки, забезпечення, розмір необхідного щомісячного доходу);
-
перелік необхідних документів для отримання кредиту;
-
строк розгляду заяви.
Кредитний працівник разом із позичальником визначає бажану програму споживчого кредитування, умови кредитування та з`ясовує:
-
соціальний стан позичальника;
-
фінансово-майновий стан позичальника;
-
щомісячний дохід за останні 6 місяців на дату подання заяви;
-
клієнтську та кредитну історію позичальника, наявність поточних рахунків потенційного позичальника та підприємства, на якому він працює, в установах АКБ «Правекс-банк»;
-
ділову репутацію;
-
відомості про розмір кредиту та бажану процентну ставку;
-
цільове призначення кредиту;
-
можливе забезпечення;
-
бажану дату отримання кредиту.
Розмір щомісячних доходів позичальника не повинен бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати на дату подання заяви.
При зверненні позичальника до Банку (балансової установи Банку) з клопотанням про надання кредиту або відкриття кредитної лінії під платіжну картку кредитний працівник розраховує максимальний розмір кредиту в залежності від потреб позичальника та середньомісячних доходів (надходжень на поточний рахунок, відкритий в Банку).