1564 (Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку), страница 2

У разі несвоєчасного виконання зобов'язання щодо поставки (блокування) державних цінних паперів за договором про здійснення операції репо винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф, розмір якого встановлюється сторонами в договорі, та зобов'язана відшкодувати збитки, завдані простроченням виконання зобов'язання.

У разі операції "прямого" репо в договорі має бути передбачено, що за умови несвоєчасного виконання банком зобов'язання щодо зворотної купівлі державних цінних паперів Національний банк може застосувати переважне і безумовне право задовольнити свої вимоги шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунка зобов'язаної сторони в повному обсязі відповідно до норм статті 73 Закону України "Про Національний банк України".

Якщо одна зі сторін договору не здійснює зворотної купівлі державних цінних паперів у визначений договором термін через відсутність коштів, то інша сторона має право залишити державні цінні папери у своїй власності, про що сторони укладають додаткову угоду.

2. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку

У зв'язку зі створенням Європейського монетарного союзу (ЄМС), до складу якого ввійшли 11 країн Західної Європи, та запровадженням з 1 січня 1999 р. спільної валюти євро, було створено Європейський центральний банк (ЄЦБ), який розташувався у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Цей банк виконує функції єдиного емісійного центру, випускає євро та контролює його пропозицію, а також у межах зони євро здійснює функції, властиві центральному банку.

Головним органом управління ЄЦБ є Рада правління. Управлінська структура Європейського центрального банку складається:

з виконавчого правління, яке координує реалізацію монетарної політики в ЄМС;

управлінської ради у складі виконавчого правління та управляючих національних центральних банків;

загальної ради, що відповідає за зв'язки між єдиним валютним простором та іншими країнами - членами ЄС (рис.1).

Рада міністрів фінансів країн - членів ЄС визначає основні напрями економічної політики Союзу, здійснює нагляд за політикою різних гілок влади в аспекті її відповідності схваленим основним напрямам. Рада правління ЄЦБ, як колегіальний орган, підзвітна Європейському парламенту та Раді міністрів фінансів країн - членів ЄС. Грошово-кредитна політика, яку здійснює ЄЦБ, є важливим орієнтиром для визначення основних напрямків економічного розвитку кожної з країн ЄМС та процедур нагляду й контролю за їх реалізацією.

Рис.1. Функціональна структура Європейського центрального банку

На практиці взаємодія між різними гілками влади - монетарної (яку уособлює центральний банк) і виконавчої (яку уособлює уряд) - здійснюється шляхом участі (без права голосу) члена або представника уряду в засіданнях керівних органів центрального банку, який є відповідальним за прийняття рішень. Для участі в засіданнях центральних органів ЄЦБ такі запрошення надсилаються не лише президенту Ради міністрів фінансів ЄС, а й Європейської комісії.

Особливість діяльності ЄЦБ полягає в тому, що він вимушений тісно взаємодіяти з 11 незалежними органами фіскальної влади, які мають різні бюджетні цілі. Тому як критерії конвергенції країн у ЄМС під егідою ЄЦБ і було запропоновано включити положення про те, що у всіх країнах довгострокові ставки не повинні перевищувати 7,8%, інфляція - 2,7%, державний борг - 60%, бюджетний дефіцит - 3% (від ВВП), а індекс споживчих цін - 2%. Тільки в разі перевищення цих показників ЄЦБ має можливість реагувати належним чином.

На відміну від багатьох центральних банків окремих країн, що як головний орієнтир грошово-кредитної політики обрали певні грошові агрегати (наприклад в СІЛА - це М2 і МЗ), ЄЦБ орієнтується не на грошову масу, а на темпи інфляції та індекс споживчих цін.

Доцільність такого вибору зумовлена наявністю достовірних даних і застосуванням у межах європростору єдиних стандартів для виміру інфляції. Крім того, важливе значення має визначення впливу євро на швидкість грошового обігу. Наприклад, Бундесбанк, використовуючи як проміжний орієнтир грошову масу, виходить із того, що швидкість її обороту зменшується за рік на 1%. Фінансові нововведення, поширення яких прискорюється після створення ЄМС, можуть уповільнити швидкість обороту грошової маси, і в свою чергу спричинити її зростання. Такі зміни не обов'язково повинні вказувати на необхідність коригування монетарної політики. Хоч темпи зростання грошової маси не будуть фігурувати як проміжний орієнтир у довгостроковій перспективі, Європейський центральний банк, з огляду на стабільний зв'язок грошової маси з інфляцією, все ж передбачає встановити контрольні межі темпів її приросту на рівні 4,5% на рік.

Вплив на динаміку цільового орієнтира здійснюється через операційну ціль. Чітке уявлення про те, якою є операційна ціль центрального банку, дає змогу учасникам ринку вести оперативні спостереження за його намірами.

Головною метою операційної діяльності ЄЦБ є відсоткова ставка грошового ринку "овернайт". У спектрі інструментів монетарної політики основну роль відіграють операції відкритого ринку (ОВР). Передбачається регулярне проведення за встановленим графіком щотижневих аукціонів РЕПО з двотижневим строком погашення. Серед традиційних інструментів ЄЦБ найчастіше використовує такі: депозити, за допомогою яких банки можуть розміщувати свої надлишкові кошти "овернайт"; ломбардні кредити "овернайт", за допомогою яких банки можуть забезпечувати ліквідність проти відповідної застави. Відсоткові ставки за цими кредитами визначать верхню й нижню межі коливання відсоткової ставки "овернайт". Усі операції ЄЦБ проводяться з використанням застави. Запроваджується також система мінімальних резервних вимог, відповідність яких місячній нормі визначається на підставі усереднення денних залишків коштів, зарезервованих комерційними банками у центральному банку.

Базою для визначення суми резервних вимог є депозити банків (строком до 2 років), боргові цінні папери та цінні папери грошового ринку. Нині діє норма резервних вимог 2%. Передбачається звільнення від резервування активів на суму до 100 тис. євро. На відміну від Бундес-банку Європейський центральний банк сплачує відсотки за залишками обов'язкових резервів за ставкою РЕПО. Ці інструменти є основою грошово-кредитної політики Європейського центрального банку. Серед додаткових можливостей - операції точної настройки, які, власне, є тендерами. Щоб їх виконувати, центральний банк збирає заявки щодо надання або вилучення коштів в інтервалі між регулярними тендерами. Крім того, передбачається рефінансування на довший строк - на щомісячних аукціонах купуватимуть і продаватимуть цінні папери з терміном погашення три місяці. Плануються також операції з валютними свопами.

Добір інструментів грошово-кредитної політики ЄЦБ відображає орієнтацію на використання самостабілізаційних якостей ринкової системи з тим, щоб ринок власними силами стримував коливання рівнів ліквідності та відсоткових ставок. Не передбачається активного втручання ЄЦБ (передусім прямого впливу на ставку) на міжбанківському грошовому ринку. Ставка встановлюється за результатами операцій між учасниками ринку. Через операції рефінансування на довший термін спрямовуватиметься лише незначна частка грошових ресурсів, які надає ЄЦБ, підкреслюючи цим важливу роль щотижневих аукціонів як основного інструменту операцій з ліквідністю, а також те, що ЄЦБ не має наміру формувати ціни на ринку грошових ресурсів.

Грошово-кредитна політика Європейського центрального банку та організація його роботи на міжнародних фінансових ринках на сьогоднішній день не має аналогів, оскільки банк змушений починати все заново, накопичувати свій власний досвід. Тому для нас так важливий досвід формування організаційно-правових засад діяльності ЄЦБ та його роботи з новими інструментами грошово-кредитної політики.

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) складається з Європейського центрального банку та національних центральних банків країн - учасниць ЄС1. Діяльність ЄСЦБ провадиться згідно з Угодою про заснування Європейського Співтовариства (далі - Угода) та Статутом Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку (далі - Статут ЄСЦБ). Керівництво Європейською системою центральних банків здійснюють директивні органи ЄЦБ. Щодо цього, Рада керуючих ЄЦБ відповідає за формулювання монетарної політики, а Виконавчий Комітет уповноважений здійснювати монетарну політику згідно з рішеннями та директивами, затвердженими Радою керуючих. В межах можливості та відповідності, а також з метою забезпечення операційної ефективності ЄЦБ звертається за допомогою до національних центральних банків стосовно виконання операцій, які становлять частину завдань Євросистеми. Операції з реалізації монетарної політики Євросистеми виконуються на єдиних умовах в усіх країнах-учасницях. Терміни "національні центральні банки", і "країна-учасниця" застосовуються до банків і країн, які прийняли єдину валюту згідно з Угодою.

Найважливішою метою Євросистеми, як визначається у ст.105 Угоди, є підтримання цінової стабільності. Не завдаючи шкоди головній цілі підтримки цінової стабільності, Євросистема повинна підтримувати загальну економічну політику Європейського Співтовариства. У процесі досягнення своїх цілей Євросистема повинна діяти згідно з принципами відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією, сприяючи ефективному розміщенню ресурсів.

Література

1. Вешкин, Ю.Г. Банковские системы зарубежных стран [Текст]: курс лекций / Ю.Г. Вешкин, Г.Л. Авагян. - М.: Экономистъ, 2006. - 400 с.

2. Демківський, А.В. Гроші та кредит [Текст]: навчальний посібник / А.В. Демківський. - К.: Дакор, 2007. - 528 с.

3. Деньги. Кредит. Банки [Текст]: учебник для вузов / ред. Е.Ф. Жуков. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 600 с.

4. Іванов, В.М. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн [Текст]: курс лекцій / В.М. Іванов, І.Я. Софіщенко; МАУП. - К.: МАУП, 2001. - 232 с.

5. Коваленко, В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст]: навчальний посібник / В.В. Коваленко; УАБС НБУ. - К.: Знання України, 2006. - 332 с.

6. Лисенков, Ю.М. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Лисенков, Т.А. Коротка. - К.: Зовнішня торгівля, 2005. - 118 с.

7. Оспіщев, В.І. Міжнародні фінанси [Текст]: навчальний посібник / В.І. Оспіщев, О.П. Близнюк, В, В. Кривошей. - К.: Знання, 2006. - 335 с.

8. Шамова, І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн для спеціальності "Банківська справа" [Текст]: навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. / І.В. Шамова; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2007. - 160 с.

9. Шаров, О. Центральний банк у ХХІ сторіччі: виклики та рішення [Текст] / О. Шаров // Вісник Національного банку України. - 2008. - N 7. - C.18-29