91663 (Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "медицина" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "медицина, здоровье" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "91663"
Текст 2 страницы из документа "91663"
Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням комп’ютерних програм Windows XP-2000 Professional, Excel, Access, обчислення показників виконували за допомогою програми STATISTICA 6,0. Для порівняння непараметричних показників використовували критерій -квадрат, для порівняння середніх значень вибірки з нормальним законом розподілу – критерій вірогідності Стьюдента.
Результати досліджень та їх обговорення. Важливим показником наявності йододефіциту є збільшення поширеності дифузного еутиреоїдного зоба. Нашу роботу ми почали з вивчення офіційних даних про розповсюдженість вказаної патології.
Офіційні статистичні показники поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб ІІІ-IV ст., згідно з класифікацією Ніколаєва О.В. [1966] за 1995-1999 роки у північних областях України свідчили про стале їх зростання. Наведені у роботі дані показали, що, починаючи з 1995 року, поширеність зоба в північних областях України за 5 років спостереження зросла більше ніж у 3-8 разів. У цілому таку ситуацію спостерігали і в багатьох інших областях України. Відзначено, що поширеність і захворюваність на зоб III-IV ст. серед дітей м. Києва впродовж 1995-1998 років залишалася майже на одному рівні. А за один рік – з 1998 по 1999 – показники збільшилися майже втричі. Ці дані вказують на відсутність повної статистики тиреоїдної патології у північних областях України. Аналіз офіційних показників розповсюдженості та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб у Північному регіоні на цей час не давав жодного уявлення про наявність дефіциту йоду в харчуванні населення регіону. Згідно з даними за 2000-2002 роки, коли для обліку захворювань ЩЗ в Україні почала використовуватися класифікація ВООЗ, ситуація докорінно змінилася. Найбільшу частоту випадків дифузного зоба І ступеня серед дитячого населення у 2000 році зареєстровано у Чернігівській (22,2%) і Київській (20,4%) областях; дещо нижчу – у Житомирській (9,0%) і Рівненській (9,4%) областях; у м. Київ цей показник становив 1,3%, що, очевидно, пов’язано з рівнем вживання населенням йодованої харчової солі та морепродуктів. У середньому по Україні 2000 року частота випадків зоба І ступеня серед дитячого населення становила 6,3%. Згідно з критеріями ВООЗ, частота випадків зоба серед дитячого населення понад 5% свідчить про наявність зобної ендемії, зумовленої дефіцитом йоду. Аналіз даних офіційної статистики вказував на наявність дефіциту йоду не лише в окремих районах, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, але і в цілому по Україні. Разом із тим, ретроспективний аналіз ситуації показав, що, на жаль, у більшості районів системного обстеження ЩЗ у населення не проводилось, а наведені в офіційній статистиці результати за багато розглянутих років неповні, суперечливі та викликають сумнів. Водночас ці дані не дають конкретного відображення стану йодної забезпеченості.
Виходячи з цього, ми вважали за необхідне провести систематизоване обстеження дитячого населення за критеріями, рекомендованими ВООЗ, із першочерговим визначенням медіани йодурії та частоти випадків дифузного зоба.
Комплексне обстеження дітей і підлітків проведено у школах населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан ЩЗ у дітей шкільного віку та йодну забезпеченість оцінювали згідно з Міжнародною класифікацією захворювань на підставі пальпаторного та ехографічного обстеження і визначення екскреції йоду з сечею.
У Житомирській області обстеження проведено у містах Коростень, Малин, Овруч, Олевськ, сільських населених пунктах Чоловка, Чоповичі. Всього обстежено 4301 дитину та підлітка. За даними пальпаторних досліджень практично у всіх населених пунктах частота випадків зоба була у межах від 26,4 до 43,4%. Спостерігали деякі відмінності в окремих населених пунктах за частотою випадків зоба серед дітей чоловічої та жіночої статі у різних вікових групах. Причому у дівчат частота випадків зоба була значно більшою, ніж у хлопчиків, за однакових показників медіани йодурії. Ймовірно, це свідчить про вплив на розміри ЩЗ інших ендогенних чинників. Важливим чинником впливу в осіб жіночої статі можуть виступати естрогени.
Суттєву увагу приділено ультразвуковому обстеженню ЩЗ як більш об’єктивному методу діагностики. Частота об’ємів ЩЗ, що перевищують нормальні розміри, рекомендовані ICCIDD, у м. Коростень складала від 33,06% у віковій групі 6-8 років до 17,95% у дітей 15-16 років, у м. Малин у відповідних вікових групах – від 44,29% до 18,75%, у м. Овруч відповідно від 3,63% до 3,45%. Дещо вищими були ці показники у сільських населених пунктах: у с. Чоловка частота об’ємів ЩЗ, що перевищують нормальні розміри, була від 33,33% до 10,91%. Найбільшу частоту випадків зоба зареєстровано у с. Чоповичі, де вона становила від 55,77% до 28,89% у відповідних вікових групах. У середньому по області частота випадків, коли об’єм ЩЗ перевищував норму, рекомендовану ВООЗ, у різних вікових групах складала від 16,01% у дітей 15-16 років до 35,61% у віковій групі 6-8 років. Об’єми ЩЗ у дітей різного віку наведено у табл. 1.
Відповідно до середніх даних по області, у дітей 9-14 років об’єми ЩЗ в осіб жіночої статі були вірогідно більшими, ніж в чоловічої. По окремим населеним пунктам спостерігались статеві відмінності в розмірах щитоподібної залози і в інших вікових групах. Порівняно із середніми показниками по області у деяких сільських населених пунктах об’єми ЩЗ були більшими, ніж у міських.
Таблиця 1
Об’єми щитоподібної залози у дітей Житомирської області (cм3) за даними ультразвукового обстеження (М±m)
Населені пункти | Стать (n) | Вікові групи (роки) | |||||
6-8 | 9-10 | 11-12 | 13-14 | 15-16 | 17-18 | ||
м. Коростень | ч (313) | 5,57 ±0,17 | 7,43 ±0,31# | 9,03 ±0,39 # | 10,47 ±0,55 | 13,24 ±0,90 | 14,20 ±0,56 |
ж (341) | 5,96 ±0,19 | 7,30 ±0,34 | 9,66 ±0,38 | 11,10 ±0,48 | 12,40 ±0,59 | 15,27 ±0,84 | |
м. Малин | ч (423) | 6,47 ±0,30 | 6,96 ±0,29 | 8,93 ±0,44 | 10,16 ±0,42 | 12,78 ±0,55 | 14,92 ±0,99 |
ж (417) | 6,78 ±0,41 | 7,28 ±0,42 | 9,97 ±0,48 | 11,43 ±0,45* | 12,53 ±0,58 | 14,56 ±0,91 | |
м. Овруч | ч (511) | 3,56 ±0,25# | 4,55 ±0,17# | 6,21 ±0,21# | 8,20 ±0,28# | 9,77 ±0,52 # | 9,85 ±1,35# |
ж (537) | 4,31 ±0,36# | 5,00 ±0,20# | 7,48 ±0,35*# | 10,04 ±0,44*# | 11,25 ±0,58* | 17,71 ±3,97 | |
с. Чоловка | ч (288) | 6,13 ±0,46 | 7,12 ±0,34 | 8,25 ±0,44 | 10,56 ±0,49 | 11,52 ±0,55 | 13,48 ±0,51 |
ж (332) | 5,55 ±0,15# | 8,07 ±0,48# | 9,48 ±0,42* | 11,49 ±0,41 | 13,12 ±0,57* | 14,70 ±0,89 | |
c. Чоповичі | ч (324) | 6,38 ±0,42 | 8,16 ±0,45# | 9,60 ±0,34# | 11,26 ±0,45# | 12,99 ±0,56 | 14,13 ±0,84 |
ж (338) | 8,15 ±0,73*# | 9,53 ±0,47*# | 11,56 ±0,51*# | 13,12 ±0,61*# | 13,05 ±0,62 | 15,07 ±0,67 | |
У середньому по області | ч (1859) | 5,87 ±0,17 | 6,26 ±0,15 | 8,10 ±0,17 | 9,97 ±0,20 | 12,13 ±0,27 | 13,95 ±0,37 |
ж (1965) | 6,10 ±0,16 | 6,83 ±0,18* | 9,27 ±0,20* | 11,29 ±0,22* | 12,41 ±0,26 | 14,85 ±0,40 |
Примітки:
* Р<0,05 у порівнянні з показником у чоловічої статі;
# Р<0,05 у порівнянні з відповідним показником по області.
У цілому дані пальпаторних та ультразвукових досліджень ЩЗ і, відповідно, частоти випадків зоба вказували на наявність йододефіциту середнього, а інколи і тяжкого ступеня та свідчили про більш виражену йодну недостатність, ніж відповідні показники медіани йодурії. Але треба враховувати, що збільшення ЩЗ розвивається поступово, а її зменшення за умов компенсації йододефіциту відбувається ще повільніше, інколи протягом декількох років, тому частота випадків зоба виступає як ретроспективний показник. У зв’язку з цим може виникати деяка розбіжність в оцінці ступеня йодної забезпеченості за різними критеріями.
Основним показником для визначення стану йодної недостатності є медіана екскреції йоду з сечею. Цей показник дещо відрізнявся у різних населених пунктах (табл. 2), у дітей різних вікових категорій спостерігалися відмінності в межах 15-20%. У цілому у більшості населених пунктів медіана екскреції йоду з сечею відповідала йодному дефіциту середнього ступеня, у м. Коростень вона дорівнювала 59,30 мкг/л, у м. Олевськ – 66,40 мкг/л, що відповідало йодному дефіциту легкого ступеня. Показник медіани екскреції йоду з сечею в обстежених районах Житомирської області відповідав йодному дефіциту середнього ступеня тяжкості – 46,70 мкг/л.
Таблиця 2
Показники екскреції йоду з сечею у дітей різних районів Житомирської області
Населені пункти | n | Медіана мкг/л | % результатів за рівнем екскреції йоду з сечею | |||
<20 мкг/л | 20-50 мкг/л | 50-100 мкг/л | >100 | |||
м. Коростень | 495 | 59,30* | 8,69 | 32,93 | 36,57 | 21,82 |
м. Малин | 570 | 35,90 | 19,12 | 51,23 | 23,51 | 6,14 |
м. Овруч | 536 | 44,35 | 20,34 | 35,26 | 31,34 | 13,06 |
м. Олевськ | 414 | 66,40* | 3,03 | 25,25 | 55,56 | 15,40 |
с. Чоловка | 470 | 46,10 | 14,26 | 39,79 | 30,21 | 15,74 |
с. Чоповичі | 487 | 40,50 | 16,84 | 46,42 | 30,80 | 5,95 |
В середньому | 2972 | 46,70 | 14,30 | 39,21 | 33,72 | 12,78 |
Примітка. * Р<0,05 у порівнянні із середнім показником.
0>0>0>20>