шпори МЕВ (860624), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

З 70-х рр. – нарощування відставання. Накінець 70-х – перші ознаки відставання, у 80-ті – повне відставання. Як наслідок – втрата ефективності самої системи. В деяких країнах соціалістичного табору відбуваються спроби перемінити систему (Чехія). Подібні сроби придушуються.

На поч. 80-х рр. – Польща фактично відходить від соціалістичної системи. Потім – Угорщина (змінює орієнтацію країни без кровавих наслідків. Наступні – Чехія, Румунія.

На кін. 80-х рр. – зовсім нова ситуація. В країнах з ринковою економікою відбуваються значні зміни:

• після світової рецесії, у 1984р. починається фаза підйому

• розробляються і впроваджуються нові технології (“зоряні війни”)

• впровадження соціальних механізмів для забезпечення добробуту населеня

Кін. 70-х рр. – остаточне гальмування економіки СРСР, проголошується “перебудова”.

Друга пол. 80-х рр. – нульовий приріст економічного розвитку. Стає зрозумілим, що СРСР програв технологічне змагання США. Як наслідок – колапс СРСР.

На поч. 90-х рр. – нова ситуація. Світова економічна система перетворюється на монополярну систему, з’являється нова модель СГ.

Риси нової модеді СГ

1. Відсутність політичного і економічного антагонізму (невирішуваних суперечностей)

2. Відсутність конфроонтацій (прямої економічної, політичної, військової боротьби)

3. Взаємозалежність всіх елементів системи

4. Дуже динамічна трансформація всіх елементів системи

Існує дві теорії стосовно сучасної моделі світового господарства, що обговорюються в літературі:

1. СГ – монополярна система, США – одноосібний лідер (гегемон)

2. США – один з наймогутніших полюсів, але не єдиний. Існує декілька центрів сили:

НІК – нові індустріальні країни

Центри сили – “локомотиви”, якщо вони не дадуть приростів економічного зростання, економіка не буде розвиватися.

ПРК – промислово розвинені країни.

Характерні ознаки цієї моделі

1. Глобальна трансформація:

• політичних взаємозв’зків

• економічних взаємозв’зків

• соціальної сфери

• способу життя

• масової свідомості

1. Імпульсація зростання світової економіки – синтез імпульсів, що породжують центри сили, а також вторинних імпульсів, що породджують іншт країни

2. Формування загальних цінностей (напр., еконогічна безпека, права людини, інформаційні питання).

Світову економіку як систему характеризують 2 аспекти:

• ієрархічність

• структурність

Матеріальні блага в такій системі розподіленні дуже нерівномірно. Переважна кількість багацтв концентрується в невеликій кількості держав: на США, Німеччину, Японію з 9% світового населення припадає 50% світового капіталу, 33% світової купівельної спроможності.

Світова економіка не може існувати без світового порядку.

Світовий порядок – норми міжнародного, публічного та приватного права, що регулюють відносини між країнами, а також інституції, що втілюють ці норми.

Основні суб’єкти СГ

• національні господарства

• ТНК

• міжнародні інтеграційні об’єднання

Критерії виділення підсистем СГ

1. Рівень економічного розвитку

2. Соціальна структура

3. Тип економічного розвитку

4. Характер зовнішньоекономічних зв’язків

Класифікація груп країн, що входять до СГ

І. 1. Перший світ: ПРК

2. Другий світ: перехідні країни

3. Третій світ: країни, що розвиваються

ІІ. Класифікація ООН:

1. ПРК з ринковою економікою

2. країни з перехідною економікою

3. країни, що розвиваються

ІІІ. 1. країни Півночі

2. країни Півдня

IV. За типом індустріального розвитку:

1. постіндустріальні країни (США, найбільші країни Зах. Європи)

2. індустріальні країни (Росія, Україна, Греція тощо)

3. доіндустріальні країни (країни Азії, Африки, Латинської Америки)

23.09.99

Стандартна класифікація країна, яка вживається ООН

1. Промислово розвинені країни: 24 країни, 55% ВСП, 70% світового експорту

• Країни Півн. Америки: США, Канада

• Японія

• Австралія

• Нова Зеландія

• Південно-Африканська Республіка

• Ізраїль

7 країни концентрують 45% ВСП, 51-55 % світового експорту.

1. Країни, що розвиваються: 150 країн, 40% ВСП, 25% світового експорту

• країни Азії (30)

• країни Африки (50)

• країни Латинської та Центральної Америки (34)

• країни Близького та Середнього Сходу (18)

• країни Тихоокеанського басейну

Загальні риси країн, що розвиваються

• особливе місце в СГ

• багатоукладна структура економіки

• відносно менш розвинута промисловість

• низький рівень життя населення

• специфічна роль релігії, патріархальні відносини

Ця група країн є неоднорідною

1. Нові індустріальні країни (промисловий авангард): Півд. Корея, о-в Тайвань, Сінгапур

2. Найменш розвинуті країни (46-50 країн). Переважна більшість – країни Африки

3. Країни-експортери нафти (країни ОРЕС). Колосальні надходження нафто-доларів наприкінці 70-х рр.

4. Інші країни

1. Перехідні країни: 28 країн

• країни, що з’явилися після розпаду СРСР

• країни Середньої Азії та Закавказья (9)

• країни Центральної та Сх. Європи (18)

• Росія: 2% ВСП, 1% світового експорту

Одна з найважливіших рис сучасної світової економіки – мобільність засобів виробництва.

2 підходи до аналізу економіки:

• статистичний (Смітт, Рікардо)

• динамічний

Класифікація факторів виробництва

І. За походженням:

• основні – історичні, природні

• розвинуті – придбані країною за допомогою інтенсивних інвестицій

ІІ. За ступенем спеціалізації:

• загальні – застосовуються майже в усіх галузях

• специфічні – можна застосовувати лише в одній галузі

Узагальнення: низьку мобільність мають основні фактори, високу мобільність – розвинуті фактори; високу динаміку – загальні, менш високу – специфічні

Світова економіка – сукупність національних економік, що пов’язані мобільними факторами виробництва.

Функціональна структура світової економіки

Тема №4

Міжнародний обмін товарів

1. Міжнародний розподіл праці

2. Еволюція ринків

3. Експортно орієнтована та імпортно заміщуюча модель розвитку

4. Основні поняття і категорії міжнародної торгівлі

5. Сучасні тенденції світової торгівлі

6. Світові ціни

7. Товарні біржі

8. Зовнішньоторгівельна політика

1. Міжнародний розподіл праці

3 функціональні форми

• загальна (між великими сферами економічного життя)

• галузева

• одинична (всередині підприємства)

Територіальні форми розподілу праці

• міжрегіональний

• міжнародний

Міжнародна кооперація праці – стійкій обіг між країнами продуктів праці, що грунтується на міжнародному поділі праці

Найдинамічніші види міжнародного розподілу праці

• міжгалузевий

• внутрігалузевий

• технологічний всередині тнк

Історично фактори виробництва були розподілені нерівномірно

1. Еволюція ринків

Структура всіх ринків

1. Внутрішні ринки – форма господарського спілкування, за якої все, що передбачено для продажу, продається виробником всередині країни

2. Національні ринки – внутрішній ринок, частина якого зорієнтована на іноземних покупців

3. Міжнародні ринки – частина національних ринків, яка безпосередньо пов’язана із закордонними ринками.

4. Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному розподілі праці та інших факторів виробництва

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність всієї зовнішньої торгівлі країн світу

За ступенем включення в міжнародний поділ праці розрізняють:

1. Автаркічні країни – країни, які майже не беруть участі у світовій торгівлі (протягом певного часу такі риси мав Ірак, Північна Корея, Албанія)

2. Відкриті країни – країни, повністю інтегровані у світову торгівлю (найбільш відкрита економіка – Гонконг)

3. Країни, економіка яких поєднує автаркічні елементи та елементи відкритої економіки (дуже велика і неоднорідна група країн)

27.09.99

1. Основні поняття і категорії світової торгівлі

Експорт – продаж товару за кордон

Імпорт – купівлю товару з-за кордону

Сальдо – різниця між обсягом експорту та імпорту

Торговий обіг – сума обсягу експорту та імпорту (за вартітю)

Експортні квоти – відношення експорту до ВВП у %

Імпортні квоти – відношення імпорту до ВВП у %

Номінальний вартісний обсяг світової торгівлі – це обсяг:

• обсяг експорту та імпорту в $

• обсяг експорту та імпорту в поточних цінах

Номінальний обсяг вартості залежить від валютного курсу.

Реальний вартісний обсяг світової торгівлі = номінальний вартісний обсяг×дефлятор ВВП

Світовий експорт підраховується в цінах FOB (free on board), світовий імпорт – в цінах CIF (cost insuarence and fract). Тлумачення FOB та CIF дає міжнародний кодекс комерційних термінів Incoterms. Incoterms визначає FOB, передбачає доставку товарів у порт і тільки навантаження судна. CIF – доставка в порт, завантаження, купівля страхового полісу, сплата фрахтування.

За основу міжнародна статистика при підрахуванні цін бере умовний приклад транспортування морем.

Умови торгівлі – співвідношення експортних та імпортних цін на:

• окремий товар

• в окремих країнах

• в групі країн

Бартовий баланс – статистичний звіт, що містить відомості про співвідношення надходжень від експорту та трансфертних платежів

1. Сучасні тенденції світової торгівлі

1. Динаміка світової торгівлі

• темпи зростання світової торгівлі завжди перевищували темпи зростання ВСП у 2-2,5 рази

• темпи зростання експорту країн, що розвиваються були вищі, ніж темпи росту експорту в ПРК

• найвищі темпи росту світової торгівлі давали нові індустріальні країни

1. Географічна структура

• 2\3 світового експорту припадає на ПРК, решта – на країни, що розвиваються

• в країнах, що розвиваються: 2\3 дають НІК

• питома вага ПРК знижується

• питома вага перехідних країн дуже суттєво знижується

• питома вага НІК підвищується

1. Товарна структура світового експорту характеризується значною питомою вагою обробної промисловості

Інші 4 структури: обробна промисловість – 75%, паливна, сировинна, продовольча промисловість

Тенденції:

• питома вага обробної промисловості продовжує підвищуватись

• сировинна та продовольча – повільно знижується

• питома вага паливної промисловості помітно знизилась (в 2 рази)

1. Нові риси світової торгівлі

• значний вплив інформаційної технологічної революції на динаміку і структуру торгівлі

• різке загострення та нові форми конкуренції

• різке зростання внутрифірмової торгівлі

• відбувається глобалізація ринків

1. Форми міжнародного обміну товарів

3 етапи розвитку

1. I. Середні віка (ранній капіталізм): XV-XVII ст.

4 форми:

• факторії – спеціальні поселення

• ярмарки

• торгівельні кампанії

• торгівельні біржі

1. Капіталістичний етап (індустріальний етап капіталізму): XVII- XI X

3 форми:

• аукціони

• міжнародні торги

• торгівельні будинки

1. Сучасний етап:

3 форми:

• пряма міжнародна торгівля

• зустрічна торгівля

• внутрифірмова торгівля

1. Основні суб’єкти світової торгівлі

3 найбільших світових експортера:

• США

• ФРН

• Японія

Серед країн, що розвиваються:

• Гонконг

• Сінгапур

• Південна Корея

Серед перехідних країн:

• Китай

• Росія

• Польща

3 країни з найбільшим доходом на душу населення:

• Гонконг

• Сінгапур

• Бельгія

1. Умовна торгівля

3 тенденції:

• покрашення економічних умов у країнах, що розвиваються

• покращення умов торгівлі в ПРК

• погіршення умов торгівлі в країнах, що розвиваються

(знайти матеріал)

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)