97118 (764281), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На основі даних в розрізі КВЕД таблиць 3.1., 3.2, 17.1, 17.2, 18, 5.2, 8, 9 форми «1-Підприємництво» та таблиці 9 форми «1-Баланс» для кола підприємств за основним видом діяльності 1+2 (малі, середні та великі підприємства приватної власності) нами проведено аналіз показника реальної продуктивності праці для пояснення конкурентоспроможності продукції, виробленої секторами економіки України (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Приріст реальної продуктивності праці, % до попереднього періоду
КВЕД | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | Відхилення від попереднього року | |
2005 | 2006 | |||||
Всього економіка України | 6,9 | 55,1 | – 10,2 | – 15,9 | – | – |
А - Сільське господарство, мисливство, та пов'язані з ним послуги, лісове господарство та пов'язані з ним послуги | – 18,1 | – 17,2 | – 7,3 | – 13,1 | – | – |
01- Сільське господарство, мисливство, та пов'язані з ним послуги | – 17,8 | – 16,9 | – 7,6 | – 12,9 | – | – |
02 – Лісове господарство та пов'язані з ним послуги | – 6,1 | – 6,7 | 2,1 | – 5,5 | + | – |
В 05- Рибне господарство | – 15,2 | – 25,4 | 32,0 | – 27,4 | + | – |
C+D+E - Добувна, обробна промисловість, виробництво електроенергії, розподілення газу та води | 5,1 | 9,8 | – 3,4 | – 8,1 | – | – |
C - Добувна промисловість | – 4,6 | 41,0 | – 24,1 | – 10,7 | – | – |
D - Обробна промисловість | 7,2 | 17,5 | – 7,8 | – 9,9 | – | – |
Е – Виробництво електроенергії, розподілення газу та води | – 5,9 | – 9,5 | – 4,0 | 6,8 | – | + |
10 – Видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу | – 2,3 | –7,8 | – 4,5 | – 9,9 | – | – |
11 – Видобування вуглеводнів і допоміжні служби | –29,4 | – 4,1 | 13,9 | 5,6 | + | + |
12 – Видобування уранової руди | 31,4 | – 19,9 | – 17,1 | 4,5 | – | + |
13 – Видобування металевих руд | 7,9 | 19,9 | 11,6 | – 18,1 | + | – |
14 – Інші галузі добувної промисловості | – 0,8 | 0,4 | 11,1 | 2,7 | + | + |
15 – Харчова промисловість | – 1,8 | 10,3 | 5,1 | – 22,1 | + | – |
16 – Тютюнова промисловість | 4,8 | – 6,9 | 18,1 | – 12,1 | + | – |
17 – Текстильна промисловість | 3,2 | 17,0 | – 30,2 | – 9,0 | – | – |
18 – Виробництво готового одягу | – 4,5 | – 9,4 | – 7,6 | – 9,9 | – | – |
19 – Виробництва шкіри та шкіряного взуття | – 13,6 | – 8,7 | – 18,4 | 13,4 | – | + |
20 – Оброблення деревини та виробництва виробів з деревини | 5,4 | 5,2 | 4,0 | – 8,0 | + | – |
21 – Виробництво паперу та картону | 14,8 | 9,9 | – 1,8 | – 6,1 | – | – |
22 – Видавнича справа, поліграфічна промисловість, відтворення друкованих матеріалів | 8,8 | 3,4 | – 2,8 | – 12,0 | – | – |
23 – Вироблення коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива | 15,0 | 30,1 | – 6,5 | – 12,7 | – | – |
24 – Хімічне виробництво | 15,2 | 3,1 | – 8,6 | – 9,4 | – | – |
25 – Гумова та пластмасова промисловість | 0,1 | 15,5 | 18,8 | – 1,5 | + | – |
26 – Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів | 0,3 | 2,5 | 9,6 | – 7,9 | + | – |
27 – Металургія | 7,7 | 40,1 | – 15,5 | – 1,6 | – | – |
28 – Оброблення металу | 5,5 | 42,7 | – 10,9 | – 9,7 | – | – |
29 – Виробництво машин та устаткування | – 1,4 | – 5,4 | 2,7 | – 18,7 | + | – |
30 – Виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин | – 23,7 | 36,4 | – 27,3 | – 21,0 | – | – |
31 – Виробництво електричних машин та апаратури | 5,9 | 70,3 | – 39,8 | – 1,5 | – | – |
32 – Виробництво устатування для радіо, телебачення та зв'язку | – 5,9 | 3,3 | – 25,2 | – 36,1 | – | – |
33 – Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів та годинників | 8,5 | 38,6 | – 30,2 | – 12,3 | – | – |
34 – Виробництво автомобілів | 68,4 | 36,2 | 16,9 | – 2,8 | + | – |
35 – Виробництво іншого устаткування | 21,4 | 6,8 | 7,3 | – 14,3 | + | – |
36 – Виробництво меблів, інші види виробництва | 10,3 | – 1,4 | 8,6 | – 7,2 | + | – |
37 – Оброблення відходів | – 10,1 | 6,1 | 14,4 | – 29,0 | + | – |
40 – Виробництво електроенергії | – 5,5 | – 9,6 | – 3,5 | 8,7 | – | + |
41 – Розподілення газу та води | – 9,2 | – 3,3 | – 7,8 | – 12,5 | – | – |
Розраховано автором на основі статистичних даних Державного комітету статистики України.
Можна бачити, що практично в усіх секторах української економіки існує тенденція зменшення реальної продуктивності праці, що вказує на втрату конкурентоспроможності продукції по фактору праця, а отже, зменшення за цим фактором виробництва фактичної порівняльної переваги у міжнародній торгівлі та зменшення схильності до вкладання прямих іноземних інвестицій в економіку України вертикальними транснаціональними корпораціями.
Підсумовуючи все вищевказане, слід говорити про те, що позитивні структурні зрушення у зовнішній торгівлі України практично не відбуваються. Не дивлячись на існуючий потенціал вигідних можливостей для розвитку зовнішньої торгівлі та приходу прямих іноземних інвестицій в Україну, економічний прорив в найближчій перспективі, на жаль, буде гальмуватись через такі проблеми: стійку схильність економічної системи до корупції; невизначеність зовнішньоекономічного вектора; постійно зростаючі ціни на природний газ, а отже, подорожчання процесів проміжного виробництва; деградацію існуючої інфраструктури; знос та ліквідацію нагромаджених в минулому значних основних фондів, які треба буде хоча б відновлювати для компенсації втраченого; у зв’язку з популістською державною економічною політикою, що базуватиметься на соціальному спрямуванні та економічному протекціонізмі. Остання буде в найближчий час притаманна для будь-якої української влади, метою якої сьогодні є недопущення втрати електорату і поствиборчої підтримки, як з боку вітчизняного бізнесу, так і з боку переважної частини малозабезпеченого населення, які є досить чутливими до структурних змін. Однак, об’єктивні умови економічної глобалізації та зовнішні чинники змусять Україну визначитись в системі конкурентних відносин, поставлять зрештою українських політиків перед фактом проведення комплексної лібералізації економіки і радикальних реформ у виробничо-торгових відносинах, що забезпечить нашій країні певне місце і призначення в світовому господарстві. А от чи буде воно оптимальним, чи ні – покаже час.
Додаток А
Економічна свобода охоплює всі свободи і права у виробництві, розподілі або споживанні товарів і послуг. Найвищою формою економічної свободи є абсолютне право власності, повна реалізація вільного руху товарів і послуг, робочої сили, капіталу і абсолютна відсутність примусу або обмежень економічної свободи, що через формування відповідних рамкових умов має забезпечуватись державою. Однак, повинен існувати певний мінімальний примус держави, необхідний для захисту прав і свобод громадян, для сприяння розвитку громадянського суспільства та для недопущення свавільного і непропорційного розподілу суспільного продукту, отриманого від офіційної економічної та пов’язаної з нею діяльності кожним окремим індивідумом.