176691 (760656), страница 3
Текст из файла (страница 3)
• подоланням Імпортних бар'єрів та завоюванням нових ринків збуту своєї продукції, встановленням контролю над цими ринками, диверсифікацією форм конкурентної боротьби на них;
• міркуваннями геостратегічного характеру: посідання перспективно вигідної позиції відносно джерел ресурсів, ринків збуту, ресурсних потоків тощо, в тому числі — з метою створення підґрунтя для здійснення політичного впливу на країну-реципієнта на державному рівні;
• прагненням економічного знищення реальних або потенційних конкурентів.
Для проведення адекватної політики щодо регулювання діяльності іноземних інвесторів в Україні слід насамперед визначити співвідношення інтересів конкретного інвестора та країни його базування і інтересів краши-рецилієнта та її суб'єктів господарювання, визначити категорію "добросовісної інвестииції, за якої ці інтереси набувають взаємного узгодження
Відповідно, інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, для реалізації яких інвестори претендують на одержання додаткових пільг та гарантій, мають бути представленими лише "добросовісними" інвесторами і належати до встановлених державною пріоритетних сфер соціально-економічного розвитку, а саме мати довгострокове спрямування, бути орієнтованими на високий рівень реінвестування прибутку; сприяти створенню нових робочих місць на підприємствах, які здійснюють інвестиції, і в економіці України загалом; передбачати високий ступінь використання сировини, комплектуючих, обладнання українського виробництва, раціональне використання сировинної бази України і зниження імпортозалежносгі; сприяти розвиткові експортного потенціалу; технологічному та інноваційному аспектам розвитку країни, впровадженню сучасних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій розвиткові українських торговельних марок і технологій; пом'якшувати міжгалузеві та міжрегіональні диспропорції внутрішніх ринків України.
Спеціальні заходи щодо стимулювання припливу іноземних інвестицій мають передбачати:
• зниження рівня оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями за перевищення певного розміру інвестицій, збільшення зайнятості;
• введення жорсткішого регулювання процесу репатріації капіталу, обмеження тієї його частки, яку дозволено для репатріації;
• розвиток практики надання гарантій під іноземні кредити та страхування ризиків комерційними банками та їхніми об'єднаннями шляхом створення відповідної інфраструктури;
• розробку дійових механізмів публічного контролю над наслідками діяльності іноземних інвестицій, вкладених на пільгових умовах, дотримання інвестиційних зобов'язань; варто запровадити персональну відповідальність урядовців за терміни і напрями використання іноземних інвестицій, з яких надано пільги, а також широке інформування про цс громадськості:
• запровадження обов'язкового контролю походження інвестиції, вивчення надійності інвестора, введення обмежень на термін діяльності фірми-інвестора та інші показники її надійності щодо інвестицій, які претендують на пільгові умови;
• докладання постійних зусиль для покращання міжнародного іміджу країни, широке розповсюдження інформації про її виробничий, технологічний, ресурсний потенціали та інвестиційні перспективним співпраці з вітчизняними підприємствами, та здійснювала 6 повний правовий супровід в Україні. Висновки. З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату було б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, в якій було б зосереджено базу даних щодо всіх підприємств (включаючи сферу середнього та малого бізнесу), яка б надавала конкретну інформацію про можливості інвестування в Україні разом з пропозиціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнерів
Сьогодні країнами, що розвиваються, нагромаджено значний досвід економічного впливу на діяльність Іноземного капіталу. Йдеться про законодавство стосовно іноземних капіталовкладень, механізми митного і податкового регулювання, антимонопольної політики, державного контролю цін та захисту споживача, передачі технологій, захисту інтелектуальної власності тощо. Загалом в Україні необхідно сформувати національну модель інвестиційного законодавства на зразок Кодексу іноземних інвестицій, який існує в багатьох країнах Однак успіх таких ініціатив залежить не лише від підтримки з боку українських чиновників та урядовців, але й від можливості українського капіталу долучитися до "просування" економічних вимог іноземних стратегічних інвесторів.
Наступним дійовим кроком у співпраці вітчизняних та іноземних інвесторів могла б стати спільна програма створення умов для повернення вивезеного з України капіталу та його легального інвестування в реальний сектор української економіки. Створення та реалізація такої програми мають призвести до посилення позицій стратегічних інвесторів у діалозі з українським урядом та парламентом стосовно створення в країні сприятливого бізнес-клімату та підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку інвестицій.
Мають сприяти встановленню партнерських стосунків України із зарубіжними інвесторами, переходу цих стосунків у сферу економічного прагматизму та усвідомленої взаємоповаги економічних інтересів, цінностей та пріоритетів [7].
Висновки. З метою поліпшення економічної ситуації та створення сприятливого інвестиційного клімату було б доцільно створити в Україні єдину спеціалізовану державну структуру, в якій було б зосереджено базу даних щодо всіх підприємств (включаючи сферу середнього та малого бізнесу), яка б надавала конкретну інформацію про можливості інвестування в Україні разом з пропозиціями конкретних проектів і пошуком потенційних партнер
ЛІТЕРАТУРА
1. Економіка України. Підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред акад. НАН України В>і Іесця. - Харків: Форт. 2004. - 392 с
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред акад НАН України ВК ЇЬєця. - Ю Ін-т економічного прогнозування: Фенікс, 2004 — 1008 с
4. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / За ред кандсяжлаук Д В Срючковоі - Харків: Форт, 2005. - 336с
5. Яценко А Передумови та особливості формування інвестиційного клімату в Україні // Економіка, фінанси, права -2005. -М>3.-С 15-17. 6 Завгородня 0.0. Тарасович ВМ. Фіскальні ресурси держави та їх роль в активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. - 2004. - №3. - С 18-25.
7. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2003 році - К. Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України. 2004 р. - 472 с











