CURSOVA (745962), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду.
Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.
Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками
товариства.
Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.
Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників товариства.
ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.
Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються
норми статей 4, 11, 52-64 цього Закону з урахуванням особливостей,
передбачених даною статтею.
Товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Учасники товариства зобов'язані:
а) додержувати установчих документів товариства і виконувати
рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому
числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади
(оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими
установчими документами;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну
інформацію про діяльність товариства;
г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом,
іншим законодавством України та установчими документами.
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО
Командитним товариством визнається товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.
Командитне товариство створюється і діє на підставі установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їх участі у справах товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
В установчому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів.
Вкладники командитного товариства мають право:
діяти від імені командитного товариства тільки у разі
наявності доручення і згідно з ним;
вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з
повною відповідальністю) у разі ліквідації товариства;
вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також
забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.
Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі.
На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.
У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно.
Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.
Якщо вкладник командитного товариства укладає угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
Якщо схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед третьою особою самостійно усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми
особами в тому ж порядку, як і інші вкладники.
Командитне товариство припиняється у разі вибуття всіх учасників з
повною відповідальністю.
При вибутті усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як і у випадку ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого договору і державного реєстру.
Наявні у командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку від продажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці найманих працівників товариства і виконання обов'язків перед банками, бюджетом, іншими кредиторами у першу чергу розподіляються між вкладниками для повернення їм їх вкладів, а потім між учасниками з повною відповідальністю у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчим договором. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками відповідно до їх долі у майні товариства.
Відмінність об'єднань підприємств від господарських товариств
Набирає сили процес добровільного об'єднання діяльності підприємств для вирішення виробничих і соціальних завдань, В цьому проявляється потреба в безпосередній взаємодії з іншими підприємствами і колективному використанні науково-технічного, виробничого, фінансового, інформаційного потенціалу кожного з них. Одночасно поширилось об'єднання зусиль і майна підприємців для проведення спільної діяльності в формі організації господарських товариств. Схожість об'єднань підприємств і господарських товарисгв, яка може виявитися при першому ознайомленні з їх правовим статусом, містить небезпеку різночитань при застосуванні правових форм і виникнення суперечливих правових ситуацій. Практика свідчить, що нерідко під одним і тим же родовим поняттям діють різні в економічному і правовому розумінні формування.
Так, господарська організація "Вуглесорб" засновувалась як господарська асоціація. В той же час за своїм правовим статусом була кваліфікована як товариство з обмеженою відповідальністю. Головною метою "Вуглесорбу" стала спільна діяльність 12 підприємств по виробництву і впровадженню сорбентів медичного, технічного та сільськогосподарського призначення, устаткування з їх застосуванням, діагностичного і лікувального обладнання, надання різноманітних послуг комерційного посередницького та іншого характеру. В коло діяльності асоціації не ввійшла координація основної господарської діяльності підприємств-учасників.
З прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України під 31 грудня 1992 р. № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" виникла правова ситуація, яка потребувала вирішення питання про віднесення "Вуглесорбу" до сфери його дії. В результаті асоціація припинила свою діяльність.
В цьому зв'язку здається актуальним висвітлити відмінність господарських об'єднань як об'єднань підприємств від господарських товариств як об'єднань підприємців.
Найперша з них полягає в суб'єктному складі, адже засновниками і учасниками господарського товариства можуть бути не тільки господарські організації, а й громадяни. До того ж товариство на відміну від об'єднань підприємств може складатися лише з одного учасника. Товариство з обмеженою відповідальністю, що складається з одного учасника, легалізоване в багатьох країнах ЄЕС, в тому числі і після прийняття Радою Європейських Спілок в 1989 р. відповідної Дванадцятої директиви по праву компанії.
Основна господарська діяльність учасників товариства незалежна від його функціонування.
Об'єднання ж підприємств є цілісною системою, в якій засновники доручають сформованому ними центру виконання постійної координації їх господарської діяльності у вирішенні складних виробничо-технічних, фінансово-господарських, соціально-економічних проблем, що виходять за межі окремих підприємств. Для цього підприємства делегують об'єднанню частину своїх повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з них, доручають виконання певних функцій, що не характерно для господарського товариства.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
