mykursak (743733), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

- реальне акціонування (становлення акцій повноцінними) відповідно до порядку проведення підписки розтягується звичайно на рік;

- виникнення потреби не просто купити які-небудь акції (щоб "сховати" гроші від інфляції і отримати процент), а перепродати їх і купити нові акції, що також вимагає часу. Поки акціонери не "помацають" дивіденди, вони не почнуть позбуватися куплених акцій.

По-друге, запускати механізм фондової біржі (фондового відділу)можна тільки тоді, коли буде сформована система посередників в проведенні фондових операцій - брокерів і дилерів. Повноцінна фондова біржа спирається на двоступеневу структуру посередництва, але її створення – результат розвитку самої біржі, в ході якого і розставляються ті або інші акценти на статусі її учасників.

По-третє, перш ніж зважитися на запуск фондової біржі необхідно налагодити роботу центральних блоків біржового організму – експертної комісії і системи допуску ЦП на біржу, котирувальної комісії, системи реєстрації цінних паперів і т.д.

Фондова біржа являє собою організований ринок цінних паперів. При цьому значущість цього дуже важливого інституту в різних країнах далеко не однозначна. Як підкреслює шведський професор Андерс Ослунд, якщо в США і Великобританії велика частина власного капіталу підприємств мобілізується саме на фондових біржах, то в Європі і Японії їх питома вага значно менше, а половина з 100 найбільших підприємств Німеччини - взагалі сімейні фірми, акції яких не підлягають продажу. А на Варшавській фондовій біржі біля 25% біржового обороту цінних паперів відводиться на операції іноземних інвесторів.

Природно, нам ще далеко до Нью-Йоркської і Токийської фондових бірж по об'єму біржового обороту. Але потрібно зазначити, що і на Варшавській фондовій біржі щоденний оборот досягає $50 млн.

З метою вдосконалення механізму приватизації державного майна, розширення можливостей фінансових посередників по участі в приватизаційних процесах, створення сприятливих умов для подальшого розвитку ринку цінних паперів відповідно до Указу Президента України від 27 лютого 1995 року "Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах" УФБ дозволено розміщувати частину акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі об'єктів груп В і М.

Таким чином, спроба комплексного аналізу ринку цінних паперів в Україні свідчить про багатоаспектність цієї , однієї з найважливіших сфер ринкової економіки, наявність маси недоліків і невирішених питань, зумовленими як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. А значить і усунення останніх вимагає комплексного підходу. Будемо сподіватися, що цивілізований ринок цінних паперів на Україні коли-небудь з'явиться.

Розділ ІІ.Законодавче регулювання РЦП

Діяльність на українському ринку цінних паперів регулюють два основних законодавчих акти - закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 року і Указ президента України "Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії" від 19 лютого 1991 року.

Згідно із законом "Про цінні папери і фондову біржу " розрізняють два типи цінних паперів:

а) іменні цінні папери, які, як правило, передаються шляхом повного індосамента;

б) представницькі цінні папери, що знаходяться у обігу вільно.

Українським законодавством також визначені наступні види цінних паперів:

а) акції;

б) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

в) облігації підприємств;

г) казначейські зобов'язання підприємств;

д) ощадні сертифікати;

е) векселі;

є) приватизаційні папери;

ж) інвестиційні сертифікати.

Акції і облігації підприємств можуть бути випущені лише після їх реєстрації у відповідному фінансовому органі. А в тому випадку, коли акції і облігації підприємств призначені для відкритого продажу, в тому ж фінансовому органі повинен бути зареєстрований і проспект емісії.

Українське законодавство встановлює два серйозних обмеження діяльності акціонерних товариств як емітентів:

• акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму, що не перевищує 25% оплачених статутних фонди;

• кількість привілейованих акцій акціонерного товариства обмежена 10% статутних фондів.

Наказом Міністерства фінансів України (як реєструючого органу) від 20 липня 1995 року №123, зареєстрованим Міністерством юстиції 24 липня 1995 року №233/769, затверджений "Порядок видачі дозволу на проведення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, як виняткової діяльності".

Цей документ встановлює не тільки перелік і правила подачі документів і отримання дозволу на роботу з цінними паперами, але і державний контроль за здійсненням операцій з ними. Необхідно відмітити створення Державної комісії з цінних паперів зі статусом міністерства. У її завдання входять розширення впливу держави на фондовий ринок, перерозподіл функцій контролюючих його державних структур і створення на базі цієї комісії Методологічної координаційної ради.

Комісія ставить перед собою завдання створити системи звітності компаній - учасників фондового ринку, систематизувати українські фондові стандарти, контроль за ціноутворенням на фондовому ринку, створити депозитарну і клірингову мережі і участь у виборі і виробленні моделі фондового ринку України.

У відповідності зі ст. 4 закону України "Про цінні папери і фондову біржу" підприємство самостійно веде книгу реєстрації іменних акцій. У цій книзі відображається обіг іменних акцій, включаючи інформацію про кожну акцію, її власника, час придбання і кількість акцій у кожного з акціонерів. Закон не визначає юридичну силу інформації, включеної в книгу. Однак, враховуючи фактично повну відсутність матеріалізованих цінних паперів, які могли підтвердити право власності акціонера на цей папір завдяки індосаменту, і те, що книга реєстрації акцій, що є в зв'язку з цим основним документом, підтверджуючим право власності інвестора на акції, ведеться самим емітентом, існує значний ризик повторення на Україні ситуації з виключенням з книги реєстрації акцій "незручних" акціонерів.

Аналізуючи українське законодавство на сьогоднішній день про цінні папери з точки зору його зрілості і визначеності, можна сказати, що воно поки що далеко не досконале. У ньому відсутні багато які поняття, звичні для цивілізованого ринку цінних паперів. Основною проблемою, звичайно ж, є відсутність нормальної процедури переходу права власності на цінні папери. У той же час безліч проблем можуть створити такі незначні, на перший погляд, питання, як визначення поняття "торговець цінними паперами" або порядок здійснення "андеррейтингових" або "підрейтингових" функцій".

Розділ ІІІ.Ринок цінних паперів на Україні

§1. Особливості становлення і розвитку РЦП в Україні

За рівнем свого розвитку український ринок цінних паперів перебуває на початковій стадії розвитку. Це пов'язано з багатьма причинами, включаючи млявий темп приватизації і недоліки в роботі українських фінансових установ. Проте багато які чинники зумовлюють можливість значного підвищення активності дилерів і інвесторів. Так, наприклад, в першому півріччі 1995 року прибутки населення України перевищили витрати на 1000 млн. грн., а за червень ця сума становила 28 трлн. До того ж значне зниження інфляції і депозитних ставок комерційних банків примусить потенційних інвесторів звернутися до альтернативних джерел фінансових вкладень. У зв'язку зі значним зниженням з 15 липня облікової ставки НБУ і активізацією фондового ринку вже спостерігається поступове переміщення на нього коштів з валютного ринку і ринку банківських депозитів.

Це серйозно збільшує можливості активізації діяльності на території України багатьох професійних учасників ринку цінних паперів, включаючи російських.

У даний час ліцензії на право роботи з цінними паперами отримали більше за 500 господарських товариств, однак реально на фондовому ринку працюють біля 60. Найбільш активними є:

• акціонерне товариство "КОМЕКС - брок" ( термін діяльності три роки, має брокерську контору на українській фондовій біржі, працює з акціями приватизованих промислових підприємств, які з червня 1995 року щотижня виставляються з державними казначейськими облігаціями Міністерства фінансів України, має 10 регіональних агенств);

• фондовий будинок "ВОІНТЕР" ( біля 3 років роботи на фондовому ринку, має брокерську контору на Українській фондовій біржі, працює як з акціями приватизованих підприємств, так і на позабіржовому ринку. На думку експертів, є лідером по роботі з населенням);

• акціонерне товариство - інвестиційна компанія "РЕЙДЕР" (більше 1,5 року роботи на фондовому ринку, є брокерська контора на Українській фондовій біржі, має право здійснення операцій на біржі опціонів і ф'ючерсів, активно працює на позабіржовому ринку);

• акціонерне товариство "Мастер - брок" ( біля року роботи на позабіржовому ринку України, має власний фондовий магазин, є уповноваженим дилером по розміщенню облігацій внутрішньої місцевої позики Київської міської ради. Активно працює з державними облігаціями внутрішньої позики Міністерства фінансів України);

• акціонерне товариство "Українська інвестиційна компанія" (біля 2 років роботи на фондовому ринку, основну кількість операцій проводить на українській фондовій біржі, де має брокерську контору, проводить на фондовому ринку дуже зважену і розумну політику);

• командитне товариство "РІКА - брокер" ( у числі його засновників - акціонерне товариство "Укрречфлот", акції якого сьогодні на Україні є одними з самих ліквідних і популярних як у торговців, так і у населення. Активно працює на Українській фондовій біржі - за 1 рік проведено операцій з більш ніж 800 тис. цінних паперів; і на позабіржовому ринку. Серед емітентів, з акціями яких проводяться операції - Херсонський, Дніпропетровський і Миколаївський річкові порти, "Укрречфлот");

• командитне товариство "КРОНОС і До" ( є на Україні одним з найбільш досвідчених торговців цінними паперами. Має брокерську контору на фондовій біржі і досить широке коло емітентів).

Тепер розглянемо ринок цінних паперів в Україні не з точки зору наявності на ньому активних розповсюджувачів цінних паперів, а з точки зору розвитку його кон'юнктури. Тут варто зазначити, що найбільш значною подією другого кварталу 1995 року сталося відкриття фондового майданчика у Києві з режимом роботи тричі за тиждень (вівторок, четвер, субота), позабіржової торгівлі, що стала центром, і проведення торгів акціями приватизованих промислових підприємств на українській фондовій біржі.

За короткий термін фондовий майданчик став індикатором позабіржового ринку. На ньому встановлені правила, що дозволяють брати участь в торгах будь-кому, хто має гроші або цінні папери. На майданчику знаходяться в обігу в основному прості акції на пред'явника, чиї операції не треба реєструвати у емітента.

Досить великий процент операцій на фондовому майданчику відводиться на акції інвестиційного фонду "Нові ініціативи", акціонерного товариства "Холдингова компанія - ЛЕЛЕКА" і "ОЛБІ - Україна". Курс інвестиційного сертифіката "Нових ініціатив" залежить від скупівлі приватизаційних сертифікатів у населення. Папір на пред'явника і основним джерелом довір'я служить те, що інвестиційним керівником є один з найбільш великих в Україні національних банків - "Україна". Папери АТ "Холдингова компанія - ЛЕЛЕКА" приваблюють високими щоквартальними дивідендами і представницькою формою. Стійкий курс і великі об'єми дозволяють торговцям працювати з цими паперами, отримуючи невисокий прибуток, але уникаючи великого ризику. Акції "ОЛБІ - Україна" є традиційно спекулятивними, робота з ними дозволяє отримати хороші прибутки, але різкі стрибки курсу застерігають торговців від великих об'ємів. Успішно завойовують ринок цінні папери акціонерного товариства "Київська нерухомість" і промислово-фінансової групи "Корал", які є також представницькими, і операції з ними вже в солідних об'ємах укладаються як на позабіржовому ринку, так і на Українській фондовій біржі.

Але найбільш надійними, стабільними і популярними є цінні папери НБ "Україна" і АТ "Укрречфлот". Акції цих емітентів забезпечені і основними фондами, і напрямом діяльності, і перспективами розвитку.

Крім того, як торговців, так і населення приваблюють надійністю державні облігації внутрішньої позики номінальною вартістю 100 млн. крб. і з термінами від 2 до 8 місяців. Ціна пропозиції різних траншей коливається в межах 106-138 млн. крб. А 14 серпня 1995 року на Українській фондовій біржі проведений перший аукціон по первинному розміщенню облігацій місцевої внутрішньої позики Київської міської ради об'ємом емісії 100 000 млн. крб і номіналом 50 млн. крб. Кількість облігацій - 7000 шт., мінімальна стартова ціна за одну облігацію - 41,75 млн.крб, термін погашення - 14 листопада 1995 року. Незважаючи на досить незручні умови подачі заявок (погашення і резервування коштів на розрахунковому рахунку біржі на чотири банківських дні), вже отримано 9 заявок і багато торговців мають замовлення для позабіржового ринку.

Ще однією особливістю ринку цінних паперів в Україні є його участь в приватизації. Так, в березні 1995 року був ухвалений закон "Про приватизаційні папери", порядок використання, що визначив і обіг на території України приватизаційних цінних паперів. Приватизаційні сертифікати є іменними цінними паперами, які підтверджують право власності на придбані об'єкти приватизації. Закон забороняє вільне звертання, продаж або інше відчуження приватизаційних паперів. Це обмежує участь в приватизації професійних учасників ринку цінних паперів. Однак недосконалість законодавства дозволяє в окремих випадках обійти обмеження.

До 1995 року основним засобом розрахунку за об'єкти приватизації служили кошти зі спеціального приватизаційного рахунку, використання якого було незручним як для фінансових посередників, так і громадян. З 1995 року приватизаційні цінні папери випускаються в матеріалізованій формі, і порядок їх використання дещо спростився. У той же час використання матеріалізованого приватизаційного сертифіката, який є неподільним, став незручним для громадян України, що беруть участь в приватизації без використання послуг фінансових посередників. Справа в тому, що, якщо на сертифікатному аукціоні вартість акції буде встановлена на рівні вартості відмінної або не кратної вартості приватизаційного сертифіката, фізичній особі буде непросто здійснити оплату придбаних нею акцій. Для фінансових посередників це питання стоїть не так гостро.

Відповідно до програм приватизації за приватизаційні сертифікати мається намір реалізувати біля 70% майна, що знаходиться у власності держави. Біля 30% буде реалізовано з використанням ощадних сертифікатів. Ці сертифікати є іменними цінними паперами, які видаються громадянам України, що мали рахунки в установах ощадного банку України, і призначені для компенсації втрат від інфляції власникам цих коштів. На відміну від приватизаційних паперів ощадні сертифікати будуть вільно звертатися і використовуватися для розрахунку за об'єкти приватизації.

Характеристики

Список файлов реферата