183726 (743619), страница 3
Текст из файла (страница 3)
ставка процента (і) як ціна капіталу.
Доки ми абстрагуємося від грошей, головними є не рівень цін Р та номінальна заробітна плата , а тільки їх відношення, тобто реальна заробітна плата
/Р.
Реальна заробітна плата означає число одиниць товару, сплачених за одну робочу годину.
Класична модель включає:
функції попиту та пропозиції праці, тобто
виробничу функції ;
функції заощаджень та інвестицій ;
рівня Кембриджа ,
де k (Cambridge k) – середня тривалість перебування готівкових коштів на руках у індивідуумів – від отримання людьми грошових доходів до витрат цих коштів на товари, послуги чи заощадження, тобто певний період часу, протягом якого люди утримують кошти на руках.
Додаючи до цього тотожність , ми отримуємо одночасні рівняння для класичної моделі:
(4.13)
(4.14)
(4.15)
(4.16)
(4.17)
Рівняння (4.13) – (4.17) – це 6 нестохастичних аналогів симультативних рівнянь.
Рівняння (4.13) являє собою умову рівноваги на ринку праці, що задає повну зайнятість ( ), а також реальну зарплату
в рівновазі.
Умова (4.14) – це виробнича (з включенням змінної К – капіталу і з урахуванням залежності виробництва лише від змінної зайнятості).
Рівняння (4.15) – це умова, що стосується безпосередньо ринку капіталу, визначає природну ставку процента . Звичайно, передбачається певна кількість заощаджень та інвестицій.
Умова (4.16) – рівняння Кембриджа. Оскільки кількість грошей та швидкість їх обігу припускаються заданими, рівень цін у рівновазі визначається реальним випуском
.
Рівняння (4.17) – це чисто формальна тотожність. Вона стверджує, що певна номінальна заробітна плата визначається реальною зарплатою
у рівновазі і рівнем цін
у рівновазі.
Модель пояснює класичну дихотомію: реальний сектор економіки зображується рівняннями (4.13) – (4.15), де всі реальні величини визначені. З рівнянь (4.16) і (4.17) рівень цін та номінальний рівень цін та номінальний рівень зарплати визначаються як чисто номінальні змінні, які не впливають на реальні змінні.
4.4. Повна кейнсіанська модель
Так звана повна кейнсіанська модель являє собою модель загальної економіки. Вона включає в себе неокласичну модель ринку праці, виробничу функцію та IS-LM - модель як модель сектора споживання в економіці.
У позначеннях:
Y – валовий національний продукт;
N – кількість робочих місць;
W – заробітна плата;
P – індекс цін;
R – норма процента;
– норма реальної заробітної плати;
– функція попиту на ринку праці;
– функція пропозиції на ринку праці;
– загальна грошова маса.
Повна кейнсіанська модель, як і класична модель, складається з шести рівнянь:
(4.18)
(4. 19)
(4. 20)
(4.21)
(4.22)
Рівняння (4.18) є подвійним, тобто це два рівняння ринку праці, за допомогою яких визначаються змінні зайнятості (кількість робочих місць) та норма реальної заробітної плати.
Рівняння (4. 19) містить виробничу функцію, яка за умов повної зайнятості на ринку праці ( ) дає значення рівноважного валового національного продукту (
).
Рівняння (4. 20) та (4.21) представляють IS-LM-модель. В цій моделі рівень цін ( ) є залежною змінною, і він, як і норма процента (
), визначається з поданих рівнянь.
Рівняння (4.22) визначає номінальну заробітну плату .
Отже, послідовний розв’язок цих рівнянь дав би змогу послідовно визначити шість змінних
Але для того, щоб знайти значення цих змінних, ми повинні спочатку встановити явний вигляд функцій зв’язку та оцінити їхні параметри, вводячи випадкові величини у праві частини рівнянь.
Для переходу до кількісного рівня опису розглянутих вище моделей потрібен економетричний підхід, який оперує кількісними значеннями всіх величин, задіяних у моделі, та дозволяє не тільки побудувати явний вигляд функцій зв’язку, а й глибоко проаналізувати сутність самої моделі.