172411 (743268), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Заслуговує на увагу розгляд складу безробітних, які отримали цей статус після закінчення навчальних закладів (середніх шкіл, профтехучилищ, вузів), тобто на стадії первинного розподілу. Частка цих осіб серед безробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості становить в середньому 8,5% (серед випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ та вузів відповідно – 27,4; 38,6; 34,0%). Розглянута вище структура безробітних – за критерієм віднесення їх до первинного та вторинного розподілу робочої сили – кореспондує з їх віковими даними. Так у Західному регіоні частка безробітних віком до 22 років становить 24,7%. Таким чином, випускники шкіл та спціальних учбових закладів, які включаються в цю вікову групу, зумовлюють її превалюючий зв’язок з первинним розподілом і меншою мірою з перерозподілом робочої сили (табл. 5.4)

Табл 5.4

Безробітні за віком по Західному регіону, %

Серед проблем ринку праці особливе місце займають питання регулювання зайнятості у сільських районах. В аграрному секторі економіки перехід до ринкових відносин призвів до появи проблем, які необхідно вирішувати. Джерела безробіття у сільській місцевості досить складні та специфічні, переважно вони пов’язані з розпадом старої системи господарювання та формуванням ринкової. З одного боку, економіка села ще діє за адміністративними формами, а з другого – з недоліками та деформаціями починають впроваджуватись нові форми та методи господарювання.

Характерною особливістю безробіття сільського населення є те, що воно поєднане з інфляцією. Це значно ускладнює вирішення проблем зайнятості. Тому що заходи боротьби з безробіттям можуть призвести до посилення інфляції і навпаки. На кінець 1997р. найвищий рівень офіційно зареєстрованого сільського безробіття був у Львівській області – 5564 чол., Івано-Франківській – 4837, Закарпатській – 2858, Волинській – 1147 чол. (табл. 5.5)

Табл. 5.5

Рівень сільського безробіття за період 1994-1997 рр. по Західному регіону

Область	1994р.	1995р.	1996р.	1997р.	Різниця 1997-1994рр.
Вінницька	-	0,1	0,2	0,3	0,3
Волинська	0,5	1,4	1,2	1,2	0,7
Закарпатська	0,8	1,9	2,2	2,9	2,1
Івано-Франківська	2,3	4,4	4,8	4,8	2,5
Львівська	1,1	3,7	4,1	5,5	4,4
Рівненська	-	1,3	1,3	1,6	1,6
Тернопільська	1,3	1,0	0,8	1,0	-0,3
Хмельницька	0,7	0,7	0,6	0,7	0,0
Чернівецька	0,1	0,5	0,5	0,6	0,5

Динаміка показників сільського безробіття дає підставу зробити висновок про стабільне зростання чисельності сільських безробітних.

Серед першочергових заходів у запобіганні масовому безробіттю у Західному регіоні України необхідно передбачати здійснення таких заходів.

По-перше, необхідно узгоджувати державну політику зайнятості із структурною перебудовою економіки і одночасним стимулюванням підприємництва, в тому числі шляхом зниження податкового тиску на вітчизняного товаровиробника. По-друге, слід активізувати фінансову підтримку підприємств, що створюють нові робочі місця та розвивають місцеву інфраструктуру. По-третє, доцільно передбачити надання податкових пільг вітчизняним та закордонним інвесторам за умови, що інвестиції спрямовуються на розширення сфери продуктивної праці і виробництво конкурентоспроможної продукції. По-четверте, необхідно постійно удосконалювати законодавчі акти щодо підприємництва, державні програми підтримки малого та середнього бізнесу в аспекті стимулювання створення нових робочих місць і одночасного навчання підприємців.по-п’яте, здійснювати реальну підтримку незайнятих громадян в організації самостійної зайнятості. Крім того, подальшого удосконалення вимагає система підвищення ефективності формування тимчасових робочих місць для громадських робіт, а також практична реалізація системи соціального партнерства щодо створення та збереження діючих робочих місць.

6. ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Від 1997 року чисельність сільського населення зменшилась на 12,8% і сьогодня вона становить 32,1% від загальної чисельності населення. З 1997р. по 1989р. середньорічне зменшення чисельності сільського населення дорівнювало 200 тис. осіб. З 1989р. темпи зменшення сповільнюються.

За 1991р. міграційне сальдо в сільській місцевості додатнє і становить 148,4 тис. осіб, за 1992р. –78,8 тис. осіб, за 1993р. –41,7 тис. осіб, за 1994р. – 0,5 тис. осіб, за 1995р. міграційне сальдо збільшило сільське населення на 13,0 тис. осіб. Люди повертаються в села не тому, що там краще жити, а тому, що у містах стало жити важко. Затримка зарплати та проживання по дві-три сім’ї в одній квартирі змушують старше покоління повертатись до вимерлих батьківських осель.

Досліджуючи внутрішній міграційний рух населення, можна побачити, що у попередні десятиріччя переважав міграційний потік з сіл у міста, зараз спостерігається зворотнє – наростаюча тенденція переселення з міст у села.В зв’язку з цим внутрішню міграцію можна розділити на два напрямки:

• урбанізація – у вузькому тлумаченні, це міграція село-село, село-місто, місто-місто;

• дезурбанізація – яка характеризує міграційні потоки з великих у менші міста та зростання сіл.

Особливістю всіх демографічних процесів є парність, протилежна спрямованість, взаємозумовленість і залежність (народження – смерть, вибуття – прибуття, шлюб-розлучення тощо). Ці властивості є системоутворюючими факторами, що формують населення як систему з усіма його якостями. Кожен розглянутий компонент пов’язаний з численними іншими як структурно, так і функціонально, і тому при дослідженні їх динаміки не може розглядатись ізольовано. Так, процеси природного та механічного руху населення залежать від його демографічної структури, соціального складу, потенціалу здоров’я, національного складу, освітнього рівня і т.п.; в свою чергу, формування соціальних якостей, зокрема потенціалу здоров’я та освітнього потенціалу, тісно пов’язане з процесами природного та механічного руху населення, його складом за статтю і віком, соціальними групами та ін. Отже, важливе значення мають рухливість населення, тобто зміни, що викликані його механічним рухом, плинність або зміна чисельності населення і його складу під впливом соціальної мобільності та природного руху.

Міське населення Західної України на початок 1996 року становило 67,9% загальної чисельності населення Західного регіону. Аналіз даних щодо динаміки міських жителів свідчить про те, що до 1993 р. приріст змінився на скорочення міського населення, яке становило 70,3 тис. осіб, в 1994р. – понад 281 тис. осіб, а в 1995р. – 286,3 тис. осіб.

Характеристики

Список файлов реферата