Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Чернігівщина має найвищий в Украінї рівень демографічної старості, постійно зменшується частка дітей та підлітків у загальній чисельністі населення області. Лише шосту частину жителів області складають діти, понад третину – пенсіонери. У сільській місцевості негативні тенденції взагалі набули безнадійного кризового характеру. У селах 8 районів області на тисячу населення працездатного віку припадає більше тисячі осіб пенсійного віку. Найбільшє ці зміни проявляються в селах Козелецького району.

Понад 30 років в області триває процес скорочення чисельності населення, тоді як в Україні цей процес розпочався в 1993 році. Середньорічний темп зменшення кількісті населення області вже сягнув півтора відсотка. За останній міжпереписний період найбільш скоротилась кількість мешканців Ріпкинського району – 20,5 відсотка, Ніжінського – 19,9, Козелецького – 19,6, Бобровицького – 19 та Черніговського районів – 17 відсотків населення. Основна причина високих темпів скорочення населення – значне перевищення кількості померлих над кількістью народженних. При цьому у сільській місцевості інтенсивність природного скорочення населення втричі більша, ніж міського. Найвищі показники смертості зафіксовані у Семеновському, Ріпкінцькому, Козелецькому,Бобровицькому, Новгород-Сіверському, Коропському, Куліковському районах.

За данними обласного управління статистики очікувана тривалисть життя становила у 2003-2004 роках- 67,4 років: в міськіх поселеннях – 68,5 р., сільській місцевості – 65,2 р.

Найбільш поширені хвороби, що забирають життя мешканців області – хвороби системи кровообігу (69,1% загальної кількості померлих) та злоякісні новоутворення(9,2%).

Як позитивний факт слід виділітити зменшення у 2005 р. материнської смертності, який вважається інтегрованим індикатором репродуктивного здоров`я жінок і відоображає не лише стан здоров`я загального, якість допомоги вагітним, а й поєднану взаємодію цих чинників з економічними, екологічними, санітарно-культурними, соціально-гігієнечними та иншими чинниками.

У структурі поширенності хвороб провідне місце належить захворюванням системи кровообігу, органів дихання, ендокринної системи, розладу травлення, порушення обміну речовин. Зросла поширенність майже всіх хвороб, а також і психічних, збільшилась народжуваність дітей з розумовою відсталістю. Основними чинниками розумовой відсталості у дітей є : накопичення в популяції населення генетичних поломок, незадовільний стан здоров`я вагітних жінок, стани, що виникли в перинатальний період, недостатній рівень медико-генетичного консультування, зокрема вживання батьками наркотичних та психотропних речовин, соціальні та економічні чинники.

Стан здоров`я населення постраждалого в наслідок аварії на ЧАЕС.

На обліку в медичних закладах області системи МОЗ України станом на 01.01. 2006 р. всього потерпілого населення налічувалось 106123 чол. ( 9,1% населення області ), із них дітей – 20764 чол. ( 19,6% від усіх потерпілих),в тому числі по группах первинного обліку:

ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – 10197 чол. (9,6%);

евакуйованих – 15601 чол. (1,4%);

осіб, які мають статус постраждалих і проживають на забруднених територіях, -717,52 чол. (67,6%).

За 10 років чисельність всіх контингентів потерпілого населення зменьшилась на 31352 чол.

Стан здоров`я постраждалого населення поступово погіршуеться, про що свідчать данні щорічної диспансерізації. Зменьшується число визнаних здоровими, зростає число хворих. Якщо у 1995 р. питома вага визнаних здоровими серед потерпілого дорослого населення складала 17,8 %,дітей – 23,5 % . то у 2005 р. питома вага серед дорослих склала 8,9%, а серед дітей – 10,8%.

Постаріння населення, зменьшення кількості дітей та осіб працездатного віку, що спостерігається в області, ще більш виразні серед потерпілого населення. Щорічно збільшується смертність серед потерпілих громадян. Особливо показовими є народжеваність та смертність у контрольваних районах – Козелецькому та Ріпкінському.

Загальна захворюваність дорослого потерпілого населення за період 1995-2005 рр. збільшилася на 56,8% (24652,2 у 2005 р. проти 15722,2 у 1995 р. на 10 тис. контингенту ). Серед мешканців контрольованих територій ця цифра збільшилась на 37,2% (21462,5 у 2005 р. проти 15646,1 у 1995 р. на 10 тис. контингенту). У дітей зростання склало 72,0% (2969,6 у 2005 р. проти 1726,2 у 1995 р. на 1000). показники захворюваності в області серед потерпілих всіх груп первинного обліку вищі, ніж по Україні. У дорослих спостерігається зростання захворюванності за рахунок новоутворень (368,5 у 2005 р. проти 306,9 у 1995 р.),серцево -судинних хвороб (ріст у 2,2 рази або 8080,5 у 2005 р. проти 3632,1 у 1995 р.), хвороб органів травлення (ріст на 73,8% або 30890,7 проти 1777,2), хвороб сечостатевої системи (на 71,0 % або 1193,0 проти 697,4 у 1995 Р. ), хвороб кістково – м`язової системи ( на 27,0% або 2140,6 у 2005 р. проти 1684,4 у 1995 р.). За останні 5 років показники поширенності туберкульозу збільшились на 14,5% ( 30,0 – 2005 р. проти 35,1% у 2001 р. ).

Показники поширеності алкогольними психозами збільшились на 25% і становлять - 30,4 на 100 тис. населення, (по Україні - 35,5). А поширеність алкогольними психозами серед сільського населення збільшилась на 72% і становить 24,8 на 100 тис. сільського населення, проти 14,4 у 2004 році (по Україні у 2005 році – 27,1) Додаток А . Показники захворюваності наркоманією збільшились на 16,5% від показників 2004 року і становлять – 14,7 на 100 тис. населення ( по Україні – 13,4 ). Захворюваність наркоманією сільського населення збільшилася на 86% і становить 5,6 на 100 тис. сільського населення ( по Україні – 5,3 ) Додаток Б .

У дітей за десятирічний період поширеність новоутворень збільшилась на 29,7% (9,6 проти 7,4 у 1995р., по Україні за 2000 рік 4,9 на 1 тис.),вродженних вад розвитку – на 84,2% (24,5 проти 13,3 у 1995 р.), хвороб органів травлення – на 32,1% ( 396,4 проти 300,0 на 10 тис. контингенту).

Первинна захворюваність серед дорослих за відповідний період зменшилась на 6,4% ( 5699,3 проти 6088,7 ). Смертність серед потерпілих за період 1995-2005 зросла на 35,4% ( 23,3 у 2005 р. проти 17,2 у 1995 р. на тис. контингенту), в тому чіслі серед осіб, що мешкають на контрольованих теріторіях, на 28,3% (25,4 проти 19,8 у 1995 р. на тис. населення).

Структура смертності дорослого населення залишилася без суттєвих змін (незначні коливання по деяких класах хвороб). Основними причинами смерті дорослих у 2005 р. були:

- сердцево-судинні хвороби – 67,5%;

- новоутворення, в т.ч. злоякісні – 12,0%;

- хвороби органів дихання – 5.8%; Додаток В.

2. Розділ 4

3. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню Чернігівської області в умовах радіаційного забруднення

   2. 4.1. Аналіз стану наркологічної допомоги населенню в Чернігівській області

Наркологічну допомогу населенню Чернігівської області надають 21 наркологічні кабінети при центральних районних лікарнях і Остерській районній лікарні та три наркологічні диспансери. Із 21 наркологічних кабінетів — 12 укомплектовані лікарями-наркологами, а в інших наркокабінетах працюють лікарі по сумісництву. Всього в області працює 38 лікарів-наркологів. Укомплектованість фізичними особами на штатних посадах лікарями-наркологами становить - 71,3% (у 2004 році - 65,7%).

Згідно з матеріалами офіційних державних статистичних звітів захворюваність населення внаслідок вживання алкоголю у порівнянні з минулим роком зменшилась і становить - 112,7 на 100 тисяч населення (данні наведені в табліці 3.1.) Зменшення показника вказує на зменшення активності по виявленню хворих алкоголізмом з вперше в житті встановленим діагнозом. Найкраще поставлена робота по виявленню хворих алкоголізмом у Корюківському -240,5, Талалаївському - 198,7, Ічнянському - 194,8, Ріпкинському - 189,6, Городнянському - 174,9 районах. З року в рік на дуже низькому рівні така робота проводиться у Коропському, Срібнянському, Новгород-Сіверському районах, де показники становлять від - 33,4 до 48,0 на 100 тисяч населення. Показник захворюваності на розлади психіки внаслідок вживання алкоголю (хронічний алкоголізм) серед сільського населення збільшився майже на 20.0 і становить - 135,3 на 100 тисяч населення (по Україні - 115,3, проти - 103,8 на 100 тисяч населення у 2004 році).

Показники захворюваності серед населення області на гострі психотичні алкогольні розлади (алкогольні психози) щорічно збільшується, у 2005 році він становить - 23,6 на 100 тисяч населення, проти - 19,6 у 2004, по Україні за 2005 рік - 22,2 на 100 тисяч населення.

Особливо високі показники захворюваності на алкогольні психози у Городнянському - 64,1 на 100 тисяч населення, Чернігівському - 39,3,, Ріпкинському - 34,4, Корюківському - 28,4, Козелецькому районах - 27,7, в м. Чернігові -41,0.

Дуже високі показники захворюваності на алкогольні психози серед сільського населення області (таблиця 3.2. ). Вони підвищились на 61,5% до 2004 року і становлять - 21,0 на 100 тисяч населення, при показнику по Україні - 17,7. Найвищі показники у Городнянському районі - 76,9 на 100 тисяч населення, Корюківському - 40,5, Ріпкинському - 37,2, Козелецькому- 34,1, Прилуцькому - 29,0, Чернігівському - 28,8, районах. Низькі показники у Сосницькому - 6,4, Ічнянському - 8,7, районах на 100 тисяч населення.

Співвідношення випадків алкогольних психозів до випадків алкоголізму серед вперше виявлених найгірше у Городнянському, Н-Сіверському, Чернігівському, Козелецькому районах та місті Чернігові, де він становить - 1:3 - 1:4, при обласному показнику - 1:5. Найкращі показники у Талалаївському - 1:32, Бобровицькому - 1:26, Сосницькому - 1:20, Менському - 1:23, районах.

Показники захворюваності наркоманією (табліця 3.1.) збільшились на 16,5% від показників 2004 року і становлять - 14,7 на 100 тисяч населення (по Україні -13,4). Особливо високі показники , ріст на 100%, у Талалаївському районі -51,2 на 100 тис. населення, в містах Чернігові, Прилуки, Ніжині, Ічнянському, Козелецькому, Коропському, Щорському районах (від 17,6 до 33,4 на 100 тис. населення). У 7 районах області не зареєстровано жодного випадку хворих наркоманією [29].

Захворюваність наркоманією сільського населення ( табліця 3.2. )збільшилась на 86% і становить - 5,6 на 100 тис. сільського населення, по Україні цей показник -5,3. Найвищі показники у Козелецькому - 17,0, Прилуцькому - 16,1, Щорському - 12,0, Талалаївському - 9,5, Ічнянському - 8,7 районах.

Хворобливість населення області хронічним алкоголізмом (табліця 3.3.) зменшилась на 5%, але ще знаходиться на високому рівні і становить - 1676,5 на 100 тис. населення. Це 3 рейтингове місце серед областей України, після Хмельницької та Херсонської областей. По Україні цей показник становить -1343,9 на 100 тис. населення.

Показники поширеності алкогольними психозами збільшились на 25% і становлять - 30,4 на 100 тис. населення, (по Україні - 35,5). А поширеність алкогольними психозами серед сільського населення збільшилась на 72% і становить 24,8 на 100 тис. сільського населення, проти 14,4 у 2004 році (по Україні у 2005 році - 27,1).

Розповсюдженість наркоманії дещо збільшилась у порівнянні з минулим роком і становить - 175,2 на 100 тис. населення, у 2004 році 171,8, (по Україні - 179,1 на 100 тис. населення).

Робота лікарів-наркологів області з профілактичною групою (показана в табліці 3.4.) з року в рік погіршується. Цей показник становить - 392,2 на 100 тис. населення, при 431,4 у 2004 році. Особливо на низькому рівні проводиться профілактична робота серед підлітків, які вживають спиртні напої, наркотичні та токсикоманічні речовини. Зовсім не проводиться профілактична робота серед підлітків у Варвинському, Куликівському, Семенівському, Срібнянському районах.

У 2005 році показники лікувальної роботи погіршились ( табліця 3.5. ) і становлять 55,5% до тих, що знаходяться на обліку, проти 56% у 2004 році. По Україні цей показник становить - 57,8%. Показники, які характеризують ефективність лікування наркохворих "знято з обліку в зв'язку з видужанням", "знаходиться в ремісії" - залишилось на рівні 2004 року.

Стаціонарну допомогу наркохворим надає обласна психоневрологічна лікарня. Всього проліковано - 2745 наркохворих, (у 2004 році - 2250).

У денному стаціонарі при обласному наркологічному диспансері проліковано - 886 хворих, (у 2004 році – 718).

Лікарями-наркологами центральних районних лікарень не виконується наказ МОЗ України №339 від 27.11.1997 року в частині обов'язкового періодичного проходження лікарями-наркологами навчання сучасним методам проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів.

Для покращення наркологічної допомоги населенню області потрібно:

1. На виконання постанови Верховної Ради України №2895 від 22
   вересня 2005 року - вжити заходів щодо недопущення подальшого скорочення територіальних наркологічних закладів. По можливості укомплектувати центральні районні лікарні лікарями-наркологами, згідно наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

2. Покращити роботу по виявленню хворих алкоголізмом на ранніх
   стадіях захворювання та активізувати ефективність лікування хворих наркопрофілю для чого, в процесі лікування використовувати ефективні вітчизняні та світові комплексні лікувально-реабілітаційні програми.

3. З метою ранньої профілактики та виявлення наркохворих серед
   учнівської молоді проводити більш ефективні та ціле направлені профілактичні наркологічні огляди в учбових закладах.

4. Покращити роботу з особами, які знаходяться на профілактичному обліку"групи ризику", впроваджуючи уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню затверджених наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002 року.

5.Звернути увагу головних лікарів ЦРЛ на безумовне виконання наказу України №339 від 27.11.1997 року "Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів" про періодичність проходження навчання лікарями-наркологами у науково-методичному та клініко-реабілітаційному центрі з проблем хімічної залежності МОЗ України м. Київа

Характеристики

Список файлов реферата