exam ecol (741558), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

тваринного світу. Об'єктами тваринного світу є: хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо); залишки викопних тварин; нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин. Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.

55 форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси

Форми та методи забезпечення права власності на при­родні ресурси — юридично визначені шляхи охорони та способи захисту повноважень власників на природні ре­сурси

Форми охорони права власності на природні ресурси

1.Нормативно-ре­гулятивна -–законодавча, нормотворча, правозастосовна, правореалізуюча.

2.Управлінська – прогностична, ресурсовпорядна, ресурсорозподільна, еколгоекспертна, контрольно-наглядова, інформаційна, обліково-кадастрова.

1. Судова

Методи захисту права власності на природні ресурси – еколго-правові, економіко-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові.

56. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу (см. 53)

Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи, в якій перебуває і складовою

частиною якої є тваринний світ.Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

встановлення правил та норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень у використанні об'єктів тваринного світу;

охорони від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей; розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу; встановлення науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх

добування; обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій; подання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій; організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу; виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації здійснення державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу; проведення заходів екологічної безпеки; створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу; врахування питань охорони тваринного світу під час

встановлення екологічних нормативів; обмеження вивезення за кордон окремих об'єктів тваринного

світу; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу; проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

1. Поняття, принципи і види права природокористування

Право природокористування — система юридичних норї і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щоді ефективного використання, відновлення і охорони при родних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріаль них, економічних і соціальних інтересів та законних пра суб'єктів природокористування

Ознаки права природокористування

• Об'єктивні -Міждисциплінарний інститут екологічного (природноресурсового) права. Полівидовий інститут еко­логічного (природноресурсового) права. Юридичний засіб, спря­мований на задоволення багатогранних матеріаль­них, екологічних і соціальних інтересів особи. Механізм правового забез­печення ефективного ви­користання, відтворення і захисту природних ре­сурсів, в основу якого по­кладено внутрішню біоло­гічну цілісність (комп­лексність), видову диференційність природних ре­сурсів

• Суб'єктивні - Персоніфіковане право особи щодо використання природних ресурсів. Юридичний титул суб'єк­тів природокористування. Правовий гарант захисту законних прав (повнова­жень) суб'єктів природо­користування. Формально-визначена форма виникнення, зміни та припинення правосуб'єктності природокористувачів.

Принципи права природокористування — правові ідеї, за­кладені в основу правового регулювання відносин по ви­користанню, відновленню і охороні природних ресурсів

Коштовність і безкош­товність природокористу­вання, Багатогранність цільового використання природних ресурсів, Диференційність право­вих форм права природо­користування, Комплексність викорис­тання і охорони природних ресурсів, Оплата за погіршення якості природних ресурсів, Нормування видового природокористування, Екологічна безпека при­родокористування, Нормативність і лімітування природокористування, Множинність правових форм природокористуван­ня, Стабільність права приро­докористування, Стимулювання ефектив­ного природокористуван­ня, Ефективність і економіч­ність природокористуван­ня.

Види права природокористування — поділ права корис­тування на окремі групи згідно класифікаційних кри­теріїв (показників)

Критерії поділу - Підстави виникнення права природокористування

1. Право загального природокористування 2. Право спеціального природокористування

Об'єкти природокористування

Право землекористування, Право надрокористування, Право водокористування, Право лісокористування,

Право користування тваринним світом, Право користування рослинним світом нелісового походження,

Право користування атмосферним повітрям в якості сировини основного виробництва, Право користування об'єктами природно-заповідного фонду

59. організаційно правові заходи охорони лісів. (см. 62)

61. підстави винекнення права природокористування

Підстави виникнення права природокористування — юридично значимі обставини, з якими пов'язується виник­нення повноважень користувачів природних ресурсів

• Юридичний склад - Видача дозволу на спеціальне природо­користування

1) Подання клопотання (матеріалів)

2) Погодження: а) з місцевою Радою на­родних депутатів, органами державної виконавчої влади б) виконкомом (постійним користува­чем) в) органами державного управління і контролю

3) Розгляд, підготовка, винесення рішен­ня і видача офіційного документа (дозволу)

• Юридичний факт - Прийняття правової норми (заг гальне природо­користування). Укладання угоди . на користування (тимчасово, по­стійно). Укладання угоди на оренду природних ресурсів.

• Надання природних ресурсів у користування

1) Подання клопотання

2) Погодження

3) Підготовка проекту виділення (надання)

4) Погодження, експертиза

5) Прийняття рішення

6) Визначення природного ресурсу в натурі

7) Видача уповноважуючого документа (укладання договору)

8) Реєстрація державних актів (договорів)

• Надання інших уповноважуючих документів (ордерів, квитків тощо)

1) Клопотання (заяви)

2) Обгрунтування матеріалів їх погодження, експертиза

3) Розгляд матеріалів і винесення рішення

4) Відведення природного ресурсу на місці (в натурі)

5) Надання управомочуючого документу і реєстрація

62. Ліс як об”єкт правової охорони

Стаття 4. Лісовий фонд Україн Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті ісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.До лісового фонду не належать:усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими актами законодавства.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові: вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства); зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Усі ліси в Україні є власністю держави.Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та Лісовим кодексами.

Стаття 85. Організація охорони і захисту лісів

Ліси України підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання. Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на

центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів та постійних лісокористувачів відповідно до законодавства України. Місцеві Ради народних депутатів, Уряд Республіки Крим для охорони лісів від пожеж: щорічно організовують розробку і здійснення лісокористувачами заходів протипожежної профілактики у лісах; залучають до гасіння лісових пожеж населення, протипожежну техніку і транспортні засоби підприємств, установ та організацій у встановленому законодавчими актами порядку; забезпечують осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, харчуванням та медичним обслуговуванням; сприяють будівництву об'єктів протипожежного призначення, роботі повітряних суден авіалісоохорони; організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів; забезпечують координацію заходів, спрямованих на охорону лісів від пожеж у межах своєї території.

Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів, зобов'язані погоджувати відповідно до законодавства України з державними органами лісового

господарства, державними органами охорони навколишнього природного середовища та іншими органами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту

лісів. організовують через засоби масової інформації пропаганду правил протипожежної безпеки, висвітлення проблем збереження лісів;

Охорону і захист лісів на території України здійснюють: лісова охорона спеціально уповноважених державних органів лісового господарства (далі державна лісова охорона); лісова охорона інших постійних лісокористувачів.

Діяльність державної лісової охорони регулюється її статутом

64. Суб”єкти і об”єкти права природокористування

Суб'єкти права природокористування — юридичні і фізичні особи, які в установленому законом порядку на­були права користування природними ресурсами і зобо­в'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективно­го використання, відтворення і охорони

1.Природноресурсова правоздатність - Загальна і Спеціальна

2. Природноресурсова дієздатність - Загальна і Спеціальна

Юридичні особи - Підприємства, установи, організації (різних галу­зей господарювання), Громадські об'єднання, Релігійні організації, Військові організації і формування, Суб'єкти права орендно­го природокористування, Іноземні держави, Міжнародні організації і об'єднання, Кооперативні об'єднання, Іноземні підприємства

Фізичні особи - Громадяни України, Іноземні громадяни , Особи без громадянства.

65. Атмосферне повітря як об”єкт правової охорони

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Завданням Закону про охорону атмосферного повітря є регулювання відносин у цій галузі з метою збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення правопорядку і законності у цій сфері.

67. Юридична природа екологічної безпеки

Ознаки екологічної безпеки - Стан розвитку суспільних відносин в галузі екології - Складова систе­ми глобальної екологічної без­пеки - Наявність систе­ми соціально-правових засобів - Невід'ємна час­тина національ­ної безпеки

Екологічна безпека — це складова глобальної і національ­ної безпеки, тобто такого стану розвитку суспільних відно­син в галузі екології, при якому системою державно-пра­вових, організаційних, науково-технічних, економічних та інших соціальних засобів забезпечується регулювання еко­логічно небезпечної діяльності, режим використання при­родних ресурсів, охорона навколишнього природного се­редовища, безпечного для життя і здоров'я людей, попе­редження погіршення екологічної обстановки та виник­нення небезпеки для природних систем і населення

Характеристики

Список файлов реферата