163298 (738480), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2. Криміногенна ситуація у сфері оподаткування
Аналітичними дослідженнями виявлено основні сфери, в яких допускаються порушення або ухилення від оподаткування. Це фінансово-кредитна система, паливно-енергетичний комплекс, контрабанда, виробництво та реалізація підакцизних товарів, сільське господарство, зовнішньоекономічна діяльність, сфера приватизації, кіно-, відеобізнес.
За даними Нацбанку України, в тіньовому обігу знаходиться 3,65 млрд. грн., що перевищує 43% загальної грошової маси. Лібералізація валютного ринку, розширення мережі кореспондентських відносин українських банків з нерезидентними банківськими установами та включення їх у систему електронних міжбанківських міжнародних розрахунків були використані для формування мережі підставних рахунків комерційних структур, що займаються незаконною конвертацією безготівкової гривні юридичних осіб різних форм власності у готівкову валюту, створення механізмів переказу резидентами України валютних коштів на неконтрольовані державою рахунки у закордонних банках під прикриттям зовнішньоекономічної діяльності.
Комерційні банки через законодавчу неврегульованість функціонують без необхідного контролю. Мають місце непоодинокі випадки, коли банківські посадові особи діють в інтересах правопорушників, унаслідок чого існуюча банківська система активно використовується для вилучення коштів з легального обігу в тіньовий сектор економіки та ухилення від сплати податків. У багатьох банках спритні ділки без будь-яких перешкод відкривають рахунки для проведення фіктивних операцій, конвертують і переводять безготівкові кошти в готівку. За 1—2 місяці такої діяльності проводяться операції, середній обсяг яких становить близько 5 млн. грн. Робота банків в електронному режимі «банк — клієнт» не дає змоги податковій службі через відсутність відповідного оснащення оперативно блокувати операції у великих розмірах, оскільки такі операції (надходження та списання коштів) займають всього кілька хвилин.
Невиваженість норм чинного законодавства дає можливість злочинним угрупованням безперешкодно і в масовому порядку створювати та реєструвати фіктивні підприємницькі структури, які в подальшому широко використовуються для розкрадань, ухилень від сплати податків, незаконного перетікання капіталу за кордон, приховування валютної виручки, маскування іншої протиправної діяльності. Проте через відсутність дієвого механізму, який виключав би можливість державної реєстрації фіктивних підприємницьких структур, важко впливати на ці процеси і протидіяти їм.
Відбувається також тотальна криміналізація підприємницьких структур, які займаються поставками і реалізацією на території України газу. За результатами аналізу діяльності таких підприємств виявлено негативні тенденції у їх розрахунках з державою, зокрема тривале безвідсоткове кредитування підприємствами Держнафтогазпрому комерційних структур за рахунок газу, що належить державі, збільшення вартості послуги продовження строків розрахунків завдяки великій кількості посередників. Недосконалість податкового законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання бартерних операцій, використання векселів при взаєморозрахунках, надання податкових пільг імпортерам газу призвели до значних втрат надходжень до бюджету. Створені у цій сфері схеми взаєморозрахунків з виробниками продукції є збитковими для бюджету держави і призводять до підвищення собівартості продукції. На жаль, всі збитки — реальні та фіктивні — відносяться на бюджетні витрати і лягають тягарем на плечі населення.
Найбільш криміногенною ділянкою української економіки є ринок алкоголю. Наявність великої кількості цілком законних лазівок у цій сфері та реальної можливості отримання надприбутків зумовлює величезну привабливість цього напряму діяльності як для легальних бізнесменів, так і для кримінальних структур. Яскравим показником негараздів у сфері виробництва та реалізації алкогольної продукції є наявність на внутрішньому ринку України величезної кількості немаркованих, тобто безконтрольно ввезених і вироблених, а також сфальсифікованих алкогольних напоїв.
Відповідно до положень Закону України від 15.09.95 р. N 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» підтвердженням сплати акцизного збору, легальності ввезення та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на товарах марки акцизного збору. Проте переважна більшість сфальсифікованих алкогольних напоїв, що реалізуються в Україні, виробляється у підпільних цехах з використанням неконтрольованих обсягів етилового спирту, отриманого шляхом проведення операцій сфальсифікованого експорту. Відповідно до чинного законодавства підакцизні товари відвантажуються на експорт без сплати акцизного збору та податку на додану вартість. У результаті безакцизний спирт зникає на шляху до кордону, підпільні цехи продовжують виробляти «лівий» товар, який потім реалізується. Внаслідок цього бюджет недоотримує значні кошти, а споживачі отруюються сфальсифікованою горілкою. Недосконалість законодавства зумовила появу на ринку України масових партій продукції з високим вмістом спирту, тобто тих самих горілчаних виробів, але під виглядом різноманітних настоянок, бальзамів і навіть спиртових засобів гігієни.
Алкогольні та тютюнові вироби, які реалізуються в Україні, поповнюються продукцією іноземного виробництва контрабандним шляхом. Чинним законодавством податковій службі надано право щомісяця у встановленому законом порядку отримувати від митних органів звітні дані про ввезення на територію України імпортних товарів, сплачені податки, інформацію про експортно-імпортні операції, які здійснюють резиденти і нерезиденти. Проте такі заходи ефективні лише при легальному перетині товаром кордону, а не контрабандним шляхом.
Розвиток ринкових відносин у кіно-, відеобізнесі, зростання чисельності суб'єктів комерційної діяльності, які займаються виготовленням, розповсюдженням, прокатом та продажем аудіо- та відеокасет, зумовили розквіт тіньового ринку аудіо-, відеопродукції на всій території України. Внаслідок надприбутковості піратського бізнесу навколо цієї незаконної діяльності формуються злочинні угруповання. У зв'язку з цим організовану частину піратства Економічна і Соціальна Рада ООН віднесла до одного з видів організованої злочинності.
Під час проведення перевірок повноти сплати податку на додану вартість суб'єктами підприємництва, які здійснюють прокат та реалізацію відеопродукції, лише у м. Києві факти, порушень було виявлено у кожній четвертій з п'яти перевірених комерційних структур. Більшість відеокасет, які знаходились у реалізації, надходили в Україну з-за кордону контрабандним шляхом і оформлялися через фіктивні фірми. Набула поширення схема ухилення від сплати податків у даній сфері діяльності через надходження в Україну на адресу фірм комплектуючих частин для відеокасет (плівки, корпуси), які збирають у підпільних цехах та реалізують за готівку фірмам, що тиражують і продають відеофільми. Таким чином, податок на додану вартість до бюджету не сплачується. За оперативними даними, щомісячний обсяг випуску таких касет лише по м. Києву становить понад 225 тис. штук на загальну суму понад 0,5 млн. грн. Обсяги реалізації відеокасет піратського походження перевищили 100 млн. грн. і становлять 90% від загальних обсягів виготовлення і реалізації відеопродукції.
Аналогічна ситуація склалася й у сфері реалізації компакт-дисків, аудіокасет, книжкової продукції та програмного забезпечення, де загальний обсяг тіньового ринку становить 350 млн. грн.
Поглиблення процесів тінізації, які призводять до масових порушень податкового законодавства, відбувається й у сільському господарстві. Переважна їх кількість пов'язана з товарообмінними і бартерними операціями, несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією сільгосппродукції за ціною, нижчою за її собівартість, створенням фіктивних підприємницьких структур. Вчиненню правопорушень сприяє й те, що товарообмінні операції продовжують залишатися основною формою розрахунків у сільському господарстві, а це створює сприятливі умови для ухилення від оподаткування, внаслідок чого бюджет України зазнає значних збитків. Поширеним способом ухилення від сплати податків при реалізації сільгосппродукції, особливо при застосуванні бартерних форм розрахунків, є створення фіктивних підприємницьких структур, зареєстрованих на підставних осіб, які після проведення кількох фінансових операцій, як правило, припиняють своє існування.
Тотальна бартеризація розрахунків є вкрай негативним чинником для загальнодержавних інтересів. По-перше, вона здійснюється поза грошовими розрахунками, тобто поза банківською системою, а отже і державним контролем. По-друге, супроводжується безконтрольним маніпулюванням цін, внаслідок чого реальна вартість обмінюваних товарів відчутно занижується, провокуючи диспропорції платіжного балансу. По-третє, виступає підґрунтям тіньової економіки, в результаті чого державний бюджет постійно зазнає відчутних збитків. Одним з негативних наслідків бартеризації розрахунків в Україні є збільшення податкової заборгованості платників, оскільки при застосуванні такої форми у більшості підприємств виникає нестача обігових коштів для сплати податків, і тому понад третини заборгованості по платежах до бюджету в Україні виникає саме з цієї причини.
Набувають поширення правопорушення при здійсненні експортно-імпортних операцій щодо сільгосппродукції. Так, більшість підприємницьких структур, які експортують сільгосппродукцію, зокрема зернові та олійні культури, її виробництвом не займаються, а скуповують на елеваторах та заготівельних пунктах і виконують лише посередницькі функції. На шляху до кінцевого споживача така продукція проходить декілька заплутаних етапів купівлі-продажу, що дає змогу її власникам безперешкодно ухилятися від оподаткування. Крім того, встановлено численні факти порушень податкового законодавства керівниками підприємств агропромислового комплексу, які з метою ухилення від сплати податків реалізовували продукцію за цінами, нижчими за її собівартість. Крім несплати податків це призводить до збитків колективних підприємств (працівникам не виплачується своєчасно заробітна плата, поглиблюється криза неплатежів).
Злочинність у сфері оподаткування характеризується високим рівнем професіоналізму, налагодженими міжрегіональними і міжнародними зв'язками, високою оплатою праці учасників злочинних угруповань, зв'язком легальної діяльності з нелегальною.
Боротьба зі злочинами в сфері оподаткування значно ускладнюється участю в злочинних угрупованнях корумпованих представників різних ешелонів влади, правоохоронних органів, високим сучасним технічним забезпеченням діяльності злочинців і особистою участю в організації злочинів карних елементів, небезпечними формами протистояння злочинних угруповань як між собою при розподілі сфер впливу, так і податковим органам.
Зростає кількість протиправних проявів щодо співробітників податкових органів, усе більшого поширення набувають факти погроз і насильницьких дій. Все це вкрай негативно впливає на забезпечення надходжень до бюджету.
Аналіз статистичних та інших матеріалів, які характеризують стан боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, свідчить про те, що не дивлячись на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері спостерігається подальше поширення фактів ухилення від сплати податків.
Збільшення кількості порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Одні з них діють на загальнодержавному рівні й відображають недоліки, пов'язані з кризовим станом економіки, інші зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, виконанням обов'язків в умовах жорсткого протистояння з боку правопорушників. До найпоширеніших відносяться недоліки соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.
Таким чином, податкова система України потребує корінного реформування в напрямі:
забезпечення стабільності податкового законодавства;
суттєвого спрощення податкового законодавства (закони з питань оподаткування мають бути законами прямої дії);
усунення дублювання одних податків іншими;
встановлення періоду введення нової податкової норми (платник податку має заздалегідь знати, в яких податкових рамках він працюватиме);
визначення умов, за яких настає чи зупиняється відповідальність за порушення законодавства з питань оподаткування);
чіткого та вичерпного визначення всіх елементів оподаткування;
закріплення принципу одноразовості податкового покарання і розробки процедури відшкодування платнику збитків, які він поніс з вини працівників податкових органів;
посилення відповідальності працівників податкових органів за необ'єктивне проведення перевірок, навмисне приховування виявлених правопорушень.
Список літератури
1. Держава та тіньова економіка / Зінов'єв Ф.В. // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 4. С. 97-99.
2. Мазур І. Корупція як інститут тіньової економіки // Економіка України. - 2005. - № 8. - С.68-74.-(Економіка і право).
3. Мандибура В.О. "Тіньова" економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження/ Верхов. Рада Украiни. - к.: Парламент. вид-во,1998. - 134 с. (Досвiд. проблеми. перспективи).
4. Мандыбура В., Ходачук О. Сколько градусов в "тени" // Бизнес . - 1999. 22 марта (№ 12). - С. 22.
5. Нагребельний В.П. Тіньова економіка / В.П. Нагребельний, В.М. Попович // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К., 1998. - Т.6. - С. 74-76 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
