162088 (738276), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Економічний зміст – зниження інфляціних оцікувань суб’єктів господарювання шляхом підвищення довіри населення до грошово-кредитної політики центрального банку.

Основні характеристики режимутаргетування інфляції:

• оголошення цільового рівня інфляції;

• нормативне визначення лише однієї мети грошово-кредитної політики – низького і стабільного рівня інфляції;

• широке розповсюдження інформації про поточний стан інфляції та можливості досягнення поставленої цілі.

Види інфляційного таргетуванн:

• залежно від поточних умов впровадження: повне, вибіркове, спрощене;

• залежно від гнучкості: відхилення від поставленої цілі в межах визначеного діапазону або точне дотриманння поставленого таргету;

• залежно від гризонту встановлення: короткострокове (один рік), середньострокове (два-три роки), довгострокове (більше трьох років):

• залежно від комбінації органів державного управління, що приймають рішення про оголошення рівня інфляції: Уряд у співпраці з Центральни банком або Центральний банк у співпраці з Урядом;

• залежно від можливості відхилення від досягнення поставленої цілі: безумовне або з визначеними умовами (у випадку форс-мажорних або шокових для економіки обставинах.

З даними МВФ у 2005 році. інфляційне таргетування застосували 22 країни.

Первага режиму інфляційного таргетування:

• забезечення високого рівня довіри з боку населеня до політики центрального банку та зниження інфляційних очікувань;

• забезпечення гнучкої валютно-курсової політики центрального банку;

• зменшення економічних витрат внаслідок усунення невизначеності в суспільстві щодо можливих кроків грошово-кредитної політики;

• створення умов для збалансованого розвитку всіх секторів і галузей економіки, що забезпечить сталий економічний розвиток країни;

• збереження в умовах нестабільного попиту на гроші ефективності монетарної політики та посилення її дієвості;

• динаміка інфляційних процесів (особливо в країнах з перехідною економікою) знаходиться під впливом факторів, які не достатньо контролюються центральним банком;

• замість встановлення в якості цільового показника індексу споживчих цін, центральніф банки використовують показники “базової інфляції”, які є “очищенням” від впливу зовнішніх факторів. Це може призвести до нерівного трактування суб’єктами економічної діяльності поточного стану економіки.

Недоліки таргетування інфляції

Не зважаючи на те, що жодна з країн, яка впровадила рекжим таргетування інфляції не відмовилась від цієї монетарної стратегії, більшість з них відчуває суттєві проблеми у дотриманні цільового показника:

• Чехія (1998 р.): цільовий показник “чистої інфляції” знаходився в рамках заданого коридору лише протягом одного тривалого переоду (вересень 2001 – травень 2002р.).

• Польща (1999 р.): цільовий показник інфляції знаходився в межах “коридору” лише 3 рази (серепень 1999р., січень-червень 2001 р., січень-травень 2004 р.).

• Угорщина (2001 р.): цільовий показник знаходився в межах “коридору” протягом періода з червня 2002 р. по листопад 2003 р.

Причини, що змушують переглянути діючу грошово-кредитну політик:

- посилення залежності економічного розвитку від зовнішнього сектору та недостатній розвиток внутрішнього ринку;

- зостання цін на продукцію українських експортерів, що призводить до зростання цін на аналогічну продукцію на внутрішьому ринку;

- високий рівень інфляційних очікувань;

- існування суперечностей між цілями монетарної політики.

Використана література

1. Основні засади грошово-кредитної політики на 2007 рік // Фінансовий ринок України – 2007.№ 5-6. с. 3-6

1. Борщ Л. М.

Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес // Фінанси України – 2005 № 12 с. 16-24.

1. Сучасні стратегії грошово-кредитної політики // Фінансовий ринок України. 2006-№11 с. 3-5.

Характеристики

Список файлов реферата