161631 (738184), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Структура вторинного біржового ринку була представлена акціями вітчизняних емітентів. Протягом року на вторинному ринку відбулися 4 торгівельні сесії, під час яких було укладено 8 угод з купівлі-продажу 797 тис. акцій на суму 42,6 тис. гривень.
Відповідно до останніх оприлюднених даних за перше півріччя 2005 року кількість торговельних сесій була 36 у порівнянні з 149 у 2004 році. За шість місяців, що закінчилися у червні 2005 року, було укладено загалом 104 угоди, 95 з яких були угодами з деривативами або опціонами на придбання товарів. Українська фондова біржа не спромоглася розвинутися то такого рівня, щоб задовольняти потребам ринку сьогодні і у майбутньому.
3. Діяльність Першої фондової торгової системи (ПФТС)
Як зазначалося вище, ПФТС є основним організатором торгівлі в Україні, і її частка у загальному обсязі торговельних транзакцій на регульованому ринку у 2005 році становила 86%. На другому місці по активності серед організаторів торгівлі стоїть Українська фондова біржа (УФБ), частка якої в обсязі торговельних транзакцій на регульованому ринку становить приблизно 13%. Для створення основи для надання рекомендацій щодо того, як у найкращий спосіб вирішити проблеми фрагментованого ринку ЦП в Україні, важливо зрозуміти розвиток і поточний стан операцій цих двох основних організаторів торгівлі.
Рис. 5
Асоціація “ПФТС” є саморегулівною організацією (СРО), яка відповідно до наданого свідоцтва ДКЦПФР є однією з СРО торговців цінними паперами в Україні. У даний час вона має 188 членів, які мають ліцензію торговців ЦП, включаючи банки, інвестиційні компанії і місцеві брокерські фірми. Ці торговці ЦП репрезентують 17 міст і 14 регіонів України.
Відповідно до статуту Асоціації, представленого для широкого загалу на Інтернет-сторінці ПФТС, кожен член має один голос з усіх питань, що стосуються її діяльності.
У Раді Асоціації, що складається з п’ятнадцяти членів, представлені деякі з найбільш впливових учасників ринку ЦП. Асоціація проводить щорічні загальні збори, а її робота забезпечується Адміністрацією, яку очолює Президент Асоціації Ірина Заря, чотирма комітетами і двома експертними радами.
Асоціація вважається одним із найбільш активних лідерів на ринку ЦП. Вона сприяє впровадженню найкращої міжнародної практики з метою розвитку ринку і економіки. ЇЇ річний календар подій містить не лише загальні збори членів асоціації, регулярні засідання Ради і засідання комітетів, а й програми і обговорення за круглим столом нагальних проблем і питань ринку. Наприклад, вона організувала обговорення за круглим столом на тему “Розвиток ринку євробондів українських емітентів”, а у співпраці з Державним департаментом фінансового моніторингу США ПФТС провела “Конференцію з питань боротьби з корупцією і відмиванням коштів”.
Вона організовує щорічний Міжнародний Форум учасників ринку капіталів України, в якому беруть участь українські урядовці, міжнародні експерти та інші особи для обговорення проблемних питань, з якими стикається український ринок ЦП. Восьмий Міжнародний Форум учасників ринку капіталів України було проведено у вересні 2005 року.
На додаток до таких суспільних заходів ПФТС продовжує модернізувати свої внутрішні операції. Наприклад, за результатами Конференції з питань боротьби u1079 з корупцією і відмиванням коштів ПФТС оновила своє програмне забезпечення з метою сприяння виявленню випадків відмивання коштів та іншої підозрілої діяльності на ринку.
У 2004 році ПФТС внесла зміни до свого Торгового Кодексу від 2002 року, яким регулюється поведінка торговців, допущених до користування її торговельною системою. ПФТС продовжує оновлювати методику розрахунку Індексу ПФТС, що почав розраховуватися у 1997 році, з метою задоволення змінюваних потреб ринку. Індекс ПФТС розраховується за принципом ринкового зважування, що використовує метод арифметичної середньої, і відображує динаміку курсів ліквідних акцій, що входять до складу індексу. Індекс розраховується щоденно на основі цін на час закриття торгової сесії у гривнях. Значення індексу на певний день дорівнює загальній капіталізації індексу, поділеній на капіталізацію 1 жовтня 1997 року і помноженій на 100 (базове значення індексу). Склад індексу переглядається кожного місяця з метою представлення найбільш ліквідних акцій. Станом на 30 грудня 2005 року Індекс ПФТС містив 10 компаній, з яких “Укртелеком” і "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" мали найвищий ваговий коефіцієнт 16, а “Укрнафта” була на третьому місці з ваговим коефіцієнтом 15%. Індекс ПФТС закрився на рівні 353 на дату 30 грудня 2005 року, в останній торговий день року. Його найвищого рівня 365 було досягнуто у вересні 2005 року, а його історичний мінімум 16,52 був зареєстрований у 1998 році.
Крім цього, кілька місцевих брокерських компаній ведуть свої власні індекси фондового ринку. Це такі індекси як KAC-20, KP-Dragon і Сократ. Ці брокерські компанії використовують офіційні ціни, оприлюднені ПФТС, але коригують їх у разі очевидної аномалії (що випливає з незрілості українського ринку). На відміну від Індексу ПФТС, індекс KP-Dragon номінується у доларах США, що робить його популярним орієнтиром українського ринку для міжнародних інвесторів, які моніторять свої портфелі у доларах. Оскільки російські індекси також номінуються у доларах, індекс KP-Dragon забезпечує зручну базу для порівняння.
У 2004 році ПФТС разом з агентством новин Cbonds створили нові індекси українського ринку корпоративних облігацій: ПФТС-Cbonds і ПФТС-Cbonds/TR. Ці індекси базуються на основних принципах Європейської Комісії з Облігацій.ПФТС створила Інтернет-портал “IStock,” який забезпечує вільний доступ до інформації про фінансову діяльність українських емітентів. Інформація, що надається на IStock, є звітністю, що подається відкритими акціонерними товариствами до ДКЦПФР. З метою сприяння вдосконаленню розкриття інформації відкритими акціонерними товариствами ПФТС організувала щорічний конкурс звітності серед українських банків і промислових емітентів.
Асоціація є власником Торговельної системи ПФТС. Вона зареєстрована як торгово-інформаційна система (ТІС) і має ліцензію організатора торгів відповідно до чинного українського законодавства. Ця електронна торговельна система, розроблена у 1996 році за технічної підтримки USAID, дозволяє брокерам ЦП торгувати цінними паперами, включеними до лістингу ПФТС, зі своїх офісів у різних регіонах у режимі реального часу через орендовані лінії зв’язку. Торговельна система працює у Києві і тринадцяти інших регіонах країни. Вона працює як багатофункціональна система, що дозволяє використовувати різні технології проведення транзакцій і розрахунків за ними, які задовольняють найвищим діловим потребам учасників ринку.
У даний час, завдяки IT-підтримці Технічного Центру ПФТС, Торговельна система складається з кількох підсистем: ринок котирувань, ринок аукціонів, система DATEX або ринок заявок і ринок ОВДП, оснований на принципах “ринку заявок”.
Ринок котирувань є ринком дилерів, на якому транзакції проводяться на основі щоденних твердих котирувань вторинного ринку. Продавець і покупець можуть провести транзакцію відповідно до міжнародних норм поставки проти оплати (DVP) або провести транзакцію на основі угоди між сторонами. Ринок DATEX або ринок заявок, що у даний час випробовується за пілотною програмою, базується на конкурентних заявках. Коли цей ринок стане повністю функціональним, транзакції на ньому проводитимуться у відповідності до міжнародних стандартів поставки проти оплати (T+0). Транзакції на цьому ринку не будуть виконуватися, якщо покупець не зарезервував кошти на спеціальному блокованому рахунку, а продавець не іммобілізував відповідну кількість ЦП на спеціальному депозитному рахунку у депозитарії МФС. На ринку заявок торгуватимуться лише ті цінні папери, які включені до лістингу і внесені до Першого Рівня котирувань ПФТС.
Система ПФТС для торгівлі ОВДП є ринком заявок і має зв’язок у режимі он- лайн з Національним банком України (НБУ). Надійність системи та її зручний для користувачів інтерфейс дозволяють ПФТС проводити всі вторинні транзакції з державними цінними паперами. Крім цього, ПФТС створила ринок аукціонів, на якому подаються конкурентні пропозиції від учасників аукціону на основі спеціальних умов аукціону.
Через Торговельну систему регулярно і безперервно проходить широке коло ЦП, наявних для торгівлі на українському ринку ЦП. У даний час тут торгуються такі цінні папери: акції, державні облігації, муніципальні облігації, корпоративні облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати та інші цінні папери, емітовані у відповідності до українського законодавства. (рис.6) Цінні папери, включені до лістингу ПФТС, діляться на три рівні лістингу на основі їх ліквідності.
Рис. 6
У 2005 році до першого рівня входило дванадцять найбільш ліквідних акцій і облігацій, у другому рівні було 95 компаній, третій рівень включав 419 компаній. Компанії першого рівня мають найбільшу капіталізацію, частка якої у загальній капіталізації ринку у 2005 році становила понад 40%.
Таблиця 2
У розрізі галузей металургійні компанії були лідером минулого року. Їх частка у загальній капіталізації фондового ринку становила 53%. Далі йдуть телекомунікаційні компанії.
Криворіжсталь і Укртелеком були двома найбільшими компаніями на основі ринкової капіталізації, що становила 3,17 млрд. дол. і 2,57 млрд. дол., відповідно, за рік, що закінчився у грудні 2005 року. Показники діяльності “блакитних фішок” є важливими не лише тому, що вони є найбільшими компаніями, цінні папери яких торгуються, а й тому, що вони є основним компонентом індексу фондового ринку ПФТС, який є найбільш використовуваним індикатором роботи фондового ринку України.
Інтернет-портал ПФТС містить дані у режимі реального часу про торговельні транзакції на ринку як українською, так і англійською мовами. Підсумкова інформація надається у кінці торгового дня, включаючи оновлений Індекс ПФТС. Інформація про загальний попит та пропозицію і капіталізацію також надається щоденно. Крім цього, публікується щоденний бюлетень ПФТС-Інформ, у якому міститься інформація про торговельні транзакції на ПФТС, про діяльність Асоціації, рішення Ради і комітетів ПФТС, а також про перспективи ринку ЦП України.
30 грудня 2005 року ПФТС оголосила, що Асоціація ПФТС першою серед організаторів торгівлі на ринку ЦП України була прийнята до Світової федерації бірж (СФБ). СФБ є міжнародною галузевою асоціацією біржових організацій. ЇЇ членами є 56 регульованих бірж з усіх регіонів світу. Разом частка цих бірж у капіталізації світового фондового ринку становить понад 97%.
Хоча ПФТС заслужила визнання як в Україні, так і закордоном, як українська “фондова біржа”, їй не вдається отримати реєстрацію і ліцензію “фондової біржі” від ДКЦПФР. Як негативний фактор для ПФТС і для розвитку ринку ЦП, відмова ДКЦПФР надати ПФТС статус “фондової біржі” продовжує додатково послаблювати ринок і суперечить нормам конкурентної ринкової економіки. Як зазначалося вище, ПФТС обігнала як свого найближчого конкурента – Українську фондову біржу, так і інших 8 організаторів торгівлі.
7 липня 2005 року засновники ВАТ “Фондова біржа ПФТС” у складі 22 торговців цінними паперами і Асоціації ПФТС подали заяву з проханням надати статус “фондової біржі” до ДКЦПФР. ДКЦПФР відхилила заяву 9 вересня 2005 року.
Кілька юридичних експертів розглянули офіційну відмову ДКЦПФР і прийшли до висновку, що такі начебто порушення посилаються лише на загальні положення законодавчих норм без конкретного порушення таких норм.
Неспроможність Торговельної системи ПФТС і Асоціації ПФТС у складі 188 торговців цінними паперами отримати ліцензію “фондової біржі” і використовувати цей термін у своїй назві і рекламі лише продовжуватиме тримати статус і діяльність ПФТС у невигідному положенні відносно інших українських “бірж”.
Ще більш шкідливими для ПФТС є конкретні розпорядження, включені до Плану заходів Уряду, що міститься в Указі Президента від 24 листопада 2005 року. 12
До Плану заходів включено такі розпорядження, що негативно впливають на ПФТС, сектор недержавних пенсійних фондів і процес приватизації:
• Внесення змін до законів України стосовно формування пенсійними фондами активів у цінних паперах виключно за рахунок ЦП, які пройшли лістинг чи перебувають в обігу на фондових біржах (спеціальний акцент) або кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України;
• Розробка і подання пропозицій до Кабінету міністрів, включаючи, у разі необхідності, відповідні проекти нормативних актів, стосовно наступних питань:
1) Відчуження належних державі пакетів акцій (часток, паїв) підприємств, державна частка у статутному фонді яких становить 25 та менше відсотків, шляхом їх продажу виключно на фондових біржах;
2) Запровадження попередніх котирувань та продажу 5-10 відсотків належних державі акцій підприємств, що приватизуються, на фондових біржах з метою визначення реальної вартості таких акцій;
• Обов'язкове проходження на фондових біржах процедури лістингу акціонерними товариствами, державна частка в статутному фонді яких перевищує 60 відсотків, та залучення до проходження такої процедури акціонерних товариств, державна частка у статутному фонді яких є меншою від 60 відсотків.
Причини таких обмежувальних положень у Плані заходів Уряду не є очевидними, але наслідки цих положень є зрозумілими. По-перше, торгівля цінними паперами і продаж усіх державних підприємств буде проходити після проходження лістингу і котирування на “кишенькових” біржах, що не забезпечуватимуть жодної або лише незначну цінову прозорість на шкоду процесу приватизації. По-друге, загальмується пенсійна реформа, оскільки інвестиційні стратегії будуть диктуватися впливом Уряду, який створить такі умови, в яких пенсійні фонди будуть змушені займати інвестиційні позиції “входу/виходу” на погано регульованих ринках ЦП, яким бракуватиме цінової прозорості й ліквідності. По-третє, статус-кво фрагментованого ринку залишиться нормою для українського ринку ЦП. По-четверте, ПФТС, торговельна система, що перебуває у власності й управлінні учасників ринку, яка заслужила визнання як в Україні, так і за кордоном, як єдина справжня українська “біржа”, стане операційно й економічно ослабленою. По-п’яте, український ринок ЦП, економіка і програма реформ все більше відставатимуть. Провідні учасники фондового ринку, які створили неофіційну асоціацію “Український фондовий союз” у 2003 році з метою подальшого розвитку ринку ЦП, оголосили 12 грудня 2005 року, що вони мають намір заснувати нову фондову біржу через неспроможність ПФТС отримати статус “фондової біржі”. Вони висловили занепокоєння пасивністю ПФТС щодо захисту їх інтересів і намір провести злиття з ПФТС для створення цієї нової біржі. Пізніше у газетних статтях зазначалося, що ця організація має бажання бути задіяною у приватизаційних аукціонах, на що, як зазначається вище, було нещодавно накладено обмеження Указом Президента, відповідно до якого такою діяльністю можуть займатися лише організації, що мають статус фондової біржі.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
