159966 (737876), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Також даоси засуджують війни, адже шлях "дао" - шлях миру. Пізніше даосизм перетворився у релігію - в систему забобонів і чаклунства, що мала вельми мало спільного з первинним філософським даосизмом. Щодо законників, треба звернути увагу на традицію і новаторство представників цієї школи, адже злет легізму припадає на правління імперії Цинь (221-206 рр. до н.е.) - єдиного періоду в історії Китаю, коли була перервана традиція. З іншого боку, відроджене конфуціанство в імперію Хань було вже з домішкою легізму.

Що ж пропагували представники школи "фа-цзя"? Вони протиставили конфуціанському ритуалу ("лі") закон ("фа") і повністю відмовилися від методів переконання та поклалися на правовий примус і покарання. Уявлення про державу як велику сім'ю вони замінили уявленнями про державу як бездушний механізм. Місце мудреців посіли чиновники, місце правителя-батька зайняв деспот-гегемон. Найвища мета - перемога свого царства у боротьбі царств, підкорення інших царств та возз'єднання Піднебесної, Китаю. Щоб досягти цього - все спрощувалося і уніфікувалося - усувалося мистецтво, переслідувалося різнодумство, знищувалася філософія. Головним, на що держава повинна спиратися і заради чого існувати - землеробство і війна (в цей період ремесло і торгівля обмежувалися). Вводиться система кругової поруки. За роки першої "культурної революції" в Китаї більшість книг було спалено (крім медицинських, гадальних, сільськогосподарських), сотні філософів утоплені в нужниках, за приховування книг кастрували і відсилали на будівництво Великої китайської стіни, тобто на смерть. За недоноси страчували, доносчиків нагороджували і підвищували посаду.

Деспотизм імперії Цінь проіснував лише 15 років, але наслідки цього правління значно страшніші. Нова династія Хань відновила традицію і знищені книги (поновлені по пам'яті). Проте повністю відновити багато чого не вдалося. Перш за все це стосується філософських шкіл: навіть конфуціанство, яке з 136 р. до н.е. стало державною ідеологією Китаю, не вийшло неушкодженим; не говорячи вже про другі школи (моїсти, школа імен), які так і загинули; чи треті (даоси), що розглядалися як неофіційні. Та плюралізм шкіл, боротьба думок, невтручання влади в сферу світогляду так вже відновлені і не були.

Размещено на Allbest.ru

Характеристики

Список файлов реферата