158596 (737107), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Як один із висновків, треба зазначити, що співставляючи поняття енергії, розвинене у філософії Гумбольдта, з аналогічним у С. С. Хоружого, треба вказати на принципову різницю між освітленими у цьому понятті аспектами. Гумбольдт розглядав мову у якості суспільного феномену («духовна сила народу»), акцентуючи момент самоорганізації явища національної мови, яка формується під впливом національного духу народу. У Хоружого дослідження торкається насамперед індивідуальних енергій конкретної людини, в яких відображаються і втілюються її особисті, глибоко інтимні стосунки з Богом як Буттям. Але і в першому, і в другому випадку маємо зауважити спільну рису вказаного явища енергії: її схильність до самоорганізації, саморухливість, чи то навіть самобуття енергії.
Крім того, досліджені Хоружим енергії трансцендування постають у якості енергій, що діють у людині і через людину, але не належать їй. Це енергії Божественні, енергії Благодаті. В процесі знаходження і виокремлення (розпізнавання) цих енергій людина може перетворити (трансформувати) власні свої енергії, орієнтуючи їх до синергії, – координуючи їх таким чином до енергій Божественних. Вказана установка синергії може виникнути за умов активності свідомості і волі людини, тоді синергія постає як «онто-діалог».
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
