158411 (737006)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Міністерство освіти і науки України

Південноукраінський державний педагогічний університет

ім. К. Д. Ушинського

Кафедра філософії та соціології

*******************************

Ігра як фактор соціалізації особистості (психологічний аспект). Філософія ігри.

РЕФЕРАТ

Науковий керівник:

доктор філософських наук,

професор***************

Одеса – 2005

З МІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ І. Ігра: явище та поняття..........................................................................9

РОЗДІЛ ІІ. Проблеми ігри....................................................................................16

ВИСНОВКИ...........................................................................................................22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ..................................26

ВСТУП

Метою реферату є визначення поняття "ігра" та дослідження ігри як психолого-педагогічного явища. Також ми вважаємо доцільним визначити найпоширеніші проблеми ігор з філософської точки зору.

Словом "ігра" позначаються самі різні, деколи малосхожі між собою явища. Існує сім основних значень цього слова [6; 23]. Це діяльність, заняття дітей і заняття, обумовлене сукупністю певних правил, прийомів, що служить для заповнення дозвілля, для розваги, є видом спорту (спортивні ігри, військова ігра). Це і властивий деяким винам і шипучим напоям рух пухирців газу ("іграє вино"), і швидка зміна плям світла, фарб тощо, блиск, переливи, виразна мінливість. Це виконання музичних творів (ігра на скрипці) і виконання сценічної ролі (акторська ігра). Це навмисний ряд дій, переслідуючих певну мету, інтриги, таємні задуми. Ми говоримо про ігру уяви, ігру природи, ігру слів, ігру випадку, ігру долі... Окрім ігор людей, існують ігри тварин. Польський письменник-фантаст і оригінальний мислитель Станіслав Лем, як би відроджуючи античне космічне розуміння ігри, писав про Велику Ігру між Цивілізацією і Природою. "Теорія ігор" - так називається розділ математики, що досліджує формальні моделі ухвалення оптимальних рішень в конфліктних ситуаціях.

У всіх згаданих випадках слово "ігра" вживається в позитивному або в нейтральному значенні. Але воно і деякі утворювані від нього слова і словосполучення мають і негативне значення: "ігра розуму", "ігра на нервах". Що ж таке ігра? Чи можна у всіх цих багатоманітних значеннях знайти загальний знаменник? Можливо, є щось загальне в тих діях, які називають ігрою? Звичайно, коли слово "ігра" застосовується до неживої природи, це метафора. А ігри тварин? В капітальній праці про поведінку тварин ми читаємо: "Ігра - ще один "важкий" термін, у зв'язку з яким виникають численні суперечності. Котеня, що грає клубком ниток, або собака, що женеться за м'ячем, - звичні приклади ігор у домашніх тварин: аналогічні приклади можна знайти у більшості ссавців і багатьох низьких тварин. Проте чи є в цих ситуаціях щось загальне, що виправдовувало б вживання загального терміну? Відповісти на це питання важко". Разом з тим "у самих різних тварин вдається виділити особливу форму поведінки, що включає рухи, які явно грають важливу роль в інших формах (агресія, докомоція), але тим часом не викликають у спостерігача враження, що вони скоюються "всерйоз" [19; 382-383]. Вчений Р. Хайнд наголошує на таких ознаках ігри тварин, як незавершені послідовності дій, вироблення нових комплексів рухів, змішення функціонально різних типів поведінки, невідповідність інтенсивностей окремих рухів і всієї послідовності в цілому тощо. Хоча "чинники, контролюючі ігрову поведінку, далеко не ясні і, поза сумнівом, вельми складні", "як би там не було, ігрова поведінка існує, і ігнорувати її неможливо".

Є підстава припустити, що необхідність ігрової поведінки пов'язана з таким періодом в розвитку тварини, протягом якої вона повинна підготуватися до "дорослої" життєдіяльності. Значення ігри і полягає в тому, що в процесі неї виробляються і удосконалюються різні здібності, у тому числі здатність психічної регуляції своєї діяльності. Тренувальний характер ігрової діяльності безперечний. Відчуття задоволення, що викликається нею, - основний її стимулятор. Така стимуляція надзвичайно доцільна, оскільки без ігри не змогли б сформуватися навики діяльності і поведінки, необхідні для самого існування тварини [19; 385].

По суті, те, що людина не може не пройти стадію дитинства, пояснює і значення ігри в її розвитку. Не випадково ігра є, за словами Л. С. Виготського, "у відомому значенні провідною лінією розвитку в дошкільному віці" [3]. На одностайну думку психологів, ігра - ведуча діяльність дитини і основа всього подальшого її розвитку, бо саме в ігрі вона спочатку знаходить досвід для життя в суспільстві і розвиває всі ті фізичні і духовні сили і здібності, які їй для цього необхідні. Відмінність між ігрою дитини і ігрою дитинчати тварини така ж, як відмінність між біологічною життєдіяльністю тварини і соціальним буттям людини.

Дитяча ігра - це і є модель ігри як такової. Тут її єство виражено найбільшою мірою. Це та форма ігрової діяльності, по відношенню до якої те, що їй передує, - її генетичні передумови (ігри тварин), а те, що за нею слідує (спортивні ігри, спорт, мистецтво), - її модифікації.

Зачатки ігрової діяльності з'являються тоді, коли дитина, не без впливу дорослих, бере на себе ту або іншу роль, коли один предмет виступає як позначення іншого предмету або істоти. Тоді стає можливим "їхати" або "летіти" на стільці, як на автомашині або літаку, скакати на паличці, як на коні. "В ігрі дитина створює уявну ситуацію", - підкреслює Л. С. Виготський, наголошуючи на надзвичайному значенні в ігрі уяви, яка і дозволяє здійснювати ілюзорну реалізацію нереалізованих бажань [3].

Разом з розвитком дитини, збагаченням її життєвого досвіду розвивається і сама ігра. Вона стає все більш сюжетно організованою. Центр її переміщається від дії з предметами до зображення дій і відносин життя дорослих. Узагальнюючи великий експериментальний матеріал, автор rрунтовної монографії "Психологія ігри" Д. Б. Эльконін приходить до висновку, що "шлях розвитку ігри йде від конкретної наочної дії до узагальненої ігрової дії і від нього до ігрової ролевої дії: істи ложкою; годувати ложкою; годувати ложкою ляльку; годувати ложкою ляльку, як мама, - такий схематичний шлях у ролевій ігрі", а "роль є смисловим центром ігри, і для її здійснення служить і створювана ігрова ситуація, і ігрові дії" [21; 325-340].

Сюжет ігри - це та безпосередня дія, яка проводиться в ігрі, дія, що відтворює житейські відносини або почерпнута з прослуханої казки. Зміст ігри - взаємостосунки в "дорослому" світі. Завдяки цьому і реалізується основна функція ігри - підготовка до серйозного життя в цьому світі.

У чому полягає необхідність ігрової діяльності дитини? Дитина, що росте, за природою своєю діяльна істота, що освоює величезну інформацію завдяки своїй допитливості (всі діти на певній стадії стають "почемучками"). Але вона не здатна своєю діяльністю задовольняти свої насущні потреби в їжі, одязі, житлі. Їй і не потрібно це робити, поки вона знаходиться в світі дитинства. Тому вона може собі дозволити займатися непродуктивною діяльністю, діяльністю заради самої себе, ради того задоволення, яке вона доставляє. А задоволення вона доставляє не тільки процесом рухової активності органів чуття і частин тіла, але і тим, що вона дозволяє (хай ілюзорно) суперечність між потребою діяти, як дорослий, і неможливістю діяти реально, дійсно здійснювати ті операції, які вимагає зміст дії (водити машину, лікувати хворого, готувати обід). "Чи може взагалі дозволятися ця суперечність?"- ставить питання А. Н. Леонтьєв і відповідає на нього таким чином: "Так, вона може дозволятися, але вона може дозволятися у дитини тільки в одному-єдиному типі діяльності, а саме в ігровій діяльності, в ігрі. Це пояснюється тим, що ігра не є продуктивною діяльністю, її мотив лежить не в результаті, а в змісті самої дії. Тому ігрова дія вільна від тієї обов'язкової її сторони, яка визначається реальними умовами даної дії, тобто вільна від обов'язкових способів дії, операцій" [8; 475].

Ігра, таким чином, протистоїть дійсності, реальному життю, трудовій діяльності. Дослідники не раз звертали увагу на двопланність ігри, тобто на те, що іграюча дитина одночасно і вірить і не вірить в реальність ігрової дії. Вона, звичайно, чудово знає, що стілець - це не літак, але в уяві вона переживає реальні почуття, подібні тим, які відчувають, керуючи літаком. Коли зникає один з компонентів ігрової дії - реальність або уявна ситуація, коли припиняється рух між ними, перехід одного в інше, ігра припиняється або перекручується [14; 60].

Для розуміння єства ігри важливо розрізняти суб'єктивне і об'єктивне її значення. Суб'єктивне значення ігри визначається її мотивом, безпосередньою спонукою до ігри, якою є отримання задоволення в самому процесі ігрової діяльності. Якщо судити про природу ігри тільки за цим значенням, то легко дійти висновку, що вона не що інше, як порожня забава. Проте об'єктивне значення ігри, про яке сама дитина і не здогадується і яке безпосередньо не видно, побачивши ігру дітей, а розкривається науковим дослідником ігрової діяльності, істотно інше, ніж суб'єктивне. Це функції ігри в розвитку дитини. Ігра сприяє формуванню фізичних і духовних здібностей підростаючої людини, її пізнавальної діяльності, уяви, волі, владарювання собою. Ігра - це школа спілкування. "Дитина вчиться в ігрі своєму "Я" - пише Л. С. Виготський, але вона в ігрі, опанувавши роль, вчиться розуміти іншого, входити в його становище, що надзвичайно важливе для життя в суспільстві. Тому ігра - дієвий засіб етичного виховання. Ігра - модель "дорослого" життя, і тут дитина не тільки знайомиться з різними професіями, але й вчиться цінувати працю і вперше відчуває гордість бути трудівником, ще не трудившися. І разом зі всім цим ігра, завдяки задоволенню, яке вона привносить, - це відпочинок, розрядка психічної напруженості. Важливо відзначити, всі ці функціональні значення ігри виступають разом, дані в комплексі, пронизуючи одне одного і усилюючи одне через інше [17; 26-29].

Отже, ігра - невимушена діяльність в уявній ситуації за певними правилами. І якщо суб'єктивна мета ігри, її мотив знаходяться в самому процесі діяльності, що приносить задоволення, то об'єктивне значення ігрової діяльності полягає у формуванні і тренуванні фізичних і духовних здібностей, необхідних для здійснення інших видів діяльності і життя особистості в суспільстві. Існує багато різних концепцій ігрової діяльності. Їх різноманіття обумовлено як відмінністю методологічних позицій, з погляду яких визначається ігра (наприклад, позитивізм або фрейдизм), так і складністю і різноманіттям самого феномена ігри і її функціональних значень. Ускладнює розуміння ігри і те, що дитяча ігра має не тільки передумови в тваринному світі, але і переходить в інші види діяльності, в яких зникає ігра, але зберігається ігровий початок [18, 19].

У дитячій ігрі здійснюється психологічна підготовка до трудової діяльності, і лише в цьому значенні ігра - дитина праці. "З погляду окремої особи, ігра, дійсно, старіша за діяльність", - писав Г. В. Плеханов, маючи на увазі те, що в процесі ігри здійснюється система виховання, необхідна для підготовки до цієї діяльності, хоча "з погляду суспільства, діяльність виявляється старшою за ігру". При всьому взаємозв'язку, існуючому між працею і грою, ми їх протиставляємо один одному. Праця - це не ігра, і ігра - це не праця. Отже, праця, що захоплює робітника своїм змістом і способом виконання, тобто праця вільна та творча, є "ігрою фізичних і інтелектуальних сил", доставляє насолоду. Отже, ігра, переходячи в працю, не розчиняється в ній без залишку, але зберігається як ігра фізичних і інтелектуальних стежок, як ігровий початок трудової діяльності [12; 207]. Не дарма людина, що з насолодою віддається захоплюючій її діяльності, може сказати словами поета Франсуа Війона: "Труджуся граючи" [16; 72].

Дитяча ігра переходить в працю дорослої людини, як відзначав відомий грузинський психолог Д. Н. Узнадзе. Сама ігра має розважальну функцію. В розвазі вона домінує. І хоча розвага як форма поведінки відрізняється від ігри (людина може розважатися і спілкуванням з іншими людьми, і спортом, і мистецтвом), в розвазі також зберігається ігровий початок. Цей початок у вищій мірі міститься і в мистецтві як вільній і творчій діяльності [15]. К. Маркс не випадково казав про дійсно вільну працю навіть тоді, коли всюди в суспільстві панувала праця, відчужена від людини і відчужаюча людей [9; 110-221].

РОЗДІЛ І.

Ігра: явище та поняття.

Ігра - одне з найчудовіших явищ життя, діяльність, неначе даремна і разом з тим необхідна. Мимовільно чаруючи і привертаючи до себе як життєве явище, ігра виявилася вельми серйозною і важкою проблемою для наукової думки.

Різні дослідники і мислителі нагромаджують одну теорію ігри на іншу - К. Гроос, Р. Спенсер, К. Бюлер, 3. Фрейд та інші. Кожна з них неначе відображає один з проявів багатогранного, переливчастого явища ігри, і жодна, мабуть, не охоплює справжнього її єства.

Що ж таке ігра - доступна дитині і незбагненна для ученого?

Перш за все ігра, оскільки йдеться про ігри людини і дитини, - це осмислена діяльність, тобто сукупність осмислених дій, з'єднаних загальністю мотиву [4; 167].

Поширене уявлення про те, що ігра є лише функціонуванням, породжується тим самим по собі безперечним фактом, що ігрова дія скоюється не заради практичного ефекту, якого вона надає на обіграваний предмет. Все ж таки людська ігра - це ніяк не просто функціонування доспілих в організмі систем і не рух, який скоюється тільки тому, що усередині організму нагромадився надлишок нерозтраченої енергії. Ігра - це діяльність; це означає, що ігра є виразом певного відношення особи до навколишньої дійсності.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата