Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Відкриті травми супроводжуються порушенням шкіряного покрову або зовнішніх слизових оболонок.

Закриті травми не порушують цілості шкіряних покрові та зовнішніх слизових оболонок (розтяжіння, закриті переломи тощо).

Крім того розрізняють гострі та хронічні травми.

Гострі травми виникають в результаті зовнішнього впливу того чи іншого травматуючого агента. Хронічні травми є результатом багаторазового впливу одного й того ж травмую чого агента на певну ділянку.

Існує ще один вид травми – мікротравми.

Це пошкодження клітин тканини, що викликані одноразовим чи багаторазовим впливом, які незначно перевищують межі фізіологічного опору тканин та викликають порушення їх функцій та структур.

За рівнем складності травми поділяються на легкі, середньої складності та важкі.

Облік спортивного травматизму.

Облік спортивного травматизму повинен бути своєчасним, точним і відображати специфіку спортивних занять.

Регіт рації підлягають всі травми, враховуючи і дрібні, оскільки останні є сигналом несприятливого стану та вказують на необхідність прийняття необхідних заходів, запобігання більш важких ушкоджень.

Трави, що призводять до втрати працездатності на строк, не менше 1 доби, враховуються в картці обліку травматичних ушкоджень.

При заповненні картки необхідно виділити такі питання:

• Форма організації занять;

• Вид спорту;

• Спортивна кваліфікація;

• Хто проводив заняття.

Аналіз спортивного травматизму проводиться з метою:

• Викриття істинної причини, що викликала пошкодження;

• Викриття причини пошкоджень, які найчастіше зустрічаються.

Під час аналізу спортивного травматизму враховуються дані отримані в результаті:

• Опитування потерпілих;

• Опитування свідків;

• Вивчення медично-контрольних документів;

• Вивчення обставин, при яких сталася травма.

При оцінці складності пошкоджень розрізняють:

• Легкі пошкодження;

• Пошкодження середнього ступеня;

• Важкі пошкодження.

Аналіз спортивного травматизму начальник медичної служби інституту, або інший медичний працівник, призначений ним, сумісно з начальником кафедри фізичної підготовки і спорту або тренером.

Підсумки аналізу травматизму при заняттях ФП і спортом доповідають начальникові інституту для визначення організаційних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків.

Стан спортивного травматизму начальник медичної служби вказує також в пояснювальній записці до щорічного звіту.

2.Причини травматизму та заходи по його запобіганню

Для ефективного проведення роботи по зниженню травматизму на заняттях з ФП і спорту необхідно знати причини виникнення травм.

Основні причини травматизму на заняттях з ФП і спорту:

1. Недотримання статутних положень та наказів про порядок проведення занять з ФП і спортивного тренування (до 50%).

2. Недоліки в методиці в проведенні занять з ФП, тренувань та змагань (5-10%).

3. Незадовільне матеріально-технічне обладнання місць проведення занять (10-25%).

4. Недостатній медичний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я (4-6%).

5. Недисциплінованість тих, хто займається (4-6%).

6. Несприятливі метеорологічні та гігієнічні умови (2-6%).

7. Внутрішні фактори (1-3%).

Відповідальність за проведення змагань та занять несуть керівники фізичної підготовки.

В статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ говориться :

Командир (начальник), повинен здійснювати необхідні заходи щодо безпеки особового складу під час роботи з озброєння, бойової та іншою технікою й устаткуванням, проведенням бойових стрільб, спеціальних навчань, несення вартової та внутрішньої служб, виконання інших службових обов’язків.

Велика доля (до 50%) отриманих спортивних травм трапляється через недотримання статутних положень та наказів про порядок проведення занять з ФП і спортивного тренування.

Командири зобов’язані:

• Бути добре підготовленими у фізичному відношенні та бути прикладом для підлеглих;

• Ставити високі вимоги до себе та підлеглих в дотриманні дисципліни та у виконанні заходів безпеки на всіх заняттях;

• Знати ступінь фізичної підготовленості підлеглих та стан їх здоров’я;

• Знати основні правила загартування організму;

• Знати вплив фізичних вправ на організм, відрізняти ознаки втоми та вірно визначати навантаження на заняттях;

• Особисто перевіряти стан місць занять та інвентар;

• Забезпечувати дотримання на заняттях санітарно-гігієнічних вимог.

До недоліків в організації в проведенні занять з ФП і спорту належать:

• об'єднання в одній групі осіб з різним ступенем фізичної підготовки та з різними ваговими категоріями;

• самостійні заняття при відсутності страховки;

• виконання вправ в місцях, не пристосованих для занять;

• проведення тренувальних, навчальних занять невдовзі після прийому їжі та в пізній час;

• недотримання важливих принципів тренування: регулярності занять, послідовності збільшення фізичного навантаження, послідовності в оволодінні руховими навантаженнями, індивідуалізації тренувань;

• допуск технічно непідготовлених осіб до виконання складних по координації вправ;

• швидкий перехід від простих і легких вправ до складних, що вимагають тривалої підготовки;

• допуск недостатньо тренованих осіб до участі в змаганнях;

• проведення навчальних занять чи спортивних тренувань без Попередньої розминки;

• відсутність страховки або неправильне її застосування;

• перевантаження місць занять (За затвердженими гігієнічними нормами площа на одного спортсмена повинна бути: в гімнастичних залах — 4 м², на літніх спортивних майданчиках — 12 м², в басейнах — 5 м²);

• неодночасність приходу спортсменів на заняття, нечітко організована зміна місць занять, зустрічні метання, кувирки, падіння, недодержання встановлених інтервалів, стартів та інше.

Для попередження травм, зумовлених недоліками в організації та методиці проведення занять, необхідно:

• брати участь в складанні програми та виборі методики занять у відповідності до фізичного розвитку;

• контролювати дотримання послідовності в проходженні програмного матеріалу з фізичної підготовки;

• встановити контроль за правильною організацією та методикою проведення занять;

• слідкувати за правильним дозуванням фізичного навантаження з урахуванням індивідуальних особливостей осіб, що тренуються;

• слідкувати за забезпеченням повноцінної страховки як на планових, так і на самостійних заняттях.

До недоліків матеріально-технічного обладнання місць належать:

• неповноцінна підготовка приміщень, майданчиків, стадіонів, дистанцій кросу, а також спортивних снарядів та спорядження для занять і змагань, (нерівність футбольного поля, наявність на ньому гострих предметів, твердий грунт в ямі для стрибків та на легкоатлетичній доріжці і т. д.).

• недостатнє кріплення спортивних снарядів, невдалий вибір дистанції для кросу;

• несправність гімнастичних снарядів, низька якість спорядження обладнання, або невідповідність їх технічним вимогам (нерівна поверхня матів, гра в волейбол футбольним м'ячем);

• несправність перешкод, непідготовленість місць приземлення, не забиті цвяхи, несправність настилів на перешкодах;

• невідповідність спортивного костюму, взуття особливостям виду спорту. Тісне, нерозношене взуття призводить до потертостей, а в зимових умовах створює небезпеку відмороження. Більше за розміром взуття знижує стійкість і також може бути причиною травм.

Для профілактики спортивних ушкоджень, зумовлених незадовільним матеріально-технічним забезпеченням, необхідно:

• систематично контролювати будівництво, ремонт та стан спортивних споруд та інших місць занять;

• контролювати стан спортивного обладнання, спорядження та спортивного одягу;

• перевіряти перед заняттям стан спортивних снарядів, захисних пристроїв та ін.

Причинами травм, зумовлених недостатнім медичним контролем за фізичним розвитком і станом здоров'я та порушенням вимог лікарського контролю, є:

• допуск осіб, що не пройшли медичного контролю до спортивних занять та змагань;

• передчасний допуск до занять фізичною підготовкою га спортом осіб, що перенесли які-небудь захворювання, або тих, що мають пошкодження;

• заняття фізичною підготовкою при наявності захворювання (грип, ангіна) або ушкоджень;

• продовження занять фізичними вправами при наявності різкої втоми, перенапруг і перетренування;

• ігнорування тренером вказівок лікаря про обмеження для спортсмена тренувального навантаження і т. д.

Для попередження травматизму, причиною якого є недостатній медичний контроль за фізичним розвитком та станом здоров'я, необхідно виявляти перед кожним заняттям осіб, що перенесли захворювання та одержали пошкодження, а також осіб, що скаржаться на погане самопочуття, і при необхідності відповідно змінювати методику занять. При видачі дозволу на відновлення занять (тренувань) після перенесених ними захворювань чи травм дати вказівку керівнику занять про тимчасове виключення тих чи інших вправ або про обмеження їх тривалості; прийняти профілактичні заходи в відношенні осіб з підвищеною пітливістю рук, з омозоленістю долонь.

Причинами травм, що виникли внаслідок недисциплінованості спортсменів, є:

• недостатня організованість та порядок під час занять;

• недостатня уважність з боку як спортсменів, так і керівника занять;

• азартність та грубість;

• недостатньо сувора вимогливість з боку викладачів, тренерів, суддів;

• порушення спортсменами режиму приймання їжі перед змаганнями, несвоєчасний прихід на заняття, проведення занять у втомленому стані.

Для попередження травм, що виникають внаслідок недисциплінованості тих, що займаються, необхідно підтримувати суворий порядок на заняттях, припиняти найменші прояви грубості, вимагати чіткого судійства під час змагань.

До групи причин травматизму, що виникли через несприятливі гігієнічні та метеорологічні умови, належать:

• порушення загального режиму;

• недотримання вимог у відношенні одягу та взуття;

• проведення спортивних занять при високій та низькій температурі повітря, сильному вітрі, підвищеній або пониженій вологості, ожеледі, опадах;

• проведення занять за умов недостатньої освітленості та інші.

Виконання фізичних вправ в холодну погоду без достатньо попереднього «розігрівання» внаслідок охолодження м'язів та суглобів призводить до розривів, розтягнень та інших пошкоджень.

При низькій температурі повітря, вітряній погоді, при слизькому грунті можливі падіння та пов'язані з ними травми.

Для профілактики спортивного травматизму, причинами якого є несприятливі гігієнічні та метеорологічні умови, необхідно:

• старанно дотримуватись гігієнічних нормативів та вимог по відношенню до температури повітря, освітлення, одягу та взуття, розподілу годин занять на протязі доби;

• проводити більш тривалу розминку в холодну погоду;

• вживати заходів для попередження відморожень, в морозну та вітряну погоду проводити заняття у місцях, захищених від вітру, особливу увагу приділяти підготовці місць занять у дощову погоду.

Крім вказаних причин можуть бути також і внутрішні фактори, що викликають травми. Керівнику занять, лікарю, необхідно враховувати їх, у своїй практичній діяльності.

Ось ці фактори:

1. Стан втоми, перевтоми, перетренування. Вони викликають розлад координації, зниження уваги, захисних реакцій організму. V м'язах проходить накопичення продуктів розпаду, що погано відображається на силі їх скорочення, розтягнення, розслаблення.

2. Наявність в організмі спортсмена хронічних осередків інфекції.

3. Індивідуальні особливості організму (нездатність до важко координованих вправ, схильність до спазмів судин та м'язів, надмірна передстартова лихоманка).

4. Перерва у заняттях спортом (відрядження, відпустка, канікули, хвороба та інше), що веде до зниження . функціональних можливостей організму та його фізичних якостей. Найбільш поширені травми серед тих, хто. займається, спостерігаються з початком навчального року. (вересень—жовтень). Це необхідно враховувати при проведенні навчальних занять з фізичної підготовки.

5. Шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю та ін.), нерегулярне харчування, стресові навантаження. .

Аналіз причин спортивного травматизму, дозволяє прийти до висновку, що травматизм при заняттях фізичними вправами може бути попереджений.

Вирішальну роль у профілактиці спортивного травматизму відіграє керівник з фізичної підготовки та спорту.

Його діяльність повинна проходити у тісному контакті з робітниками медичної служби. Обов'язком лікаря є систематичний облік усіх випадків травм. Не тільки важкі травми, але й травми середньої важкості необхідно старанно вивчати, виявляти причини їх виникнення та розробляти необхідні заходило їх усуненню.

3. Заходи безпеки при організації та проведенні навчальних занять з фізично підготовки

Гімнастика

Перед початком занять керівник зобов'язаний:

• перевірити справність та правильну установку снарядів, наявність та справність матів;

• перевірити наявність магнезії для рук та наждачного паперу для очистки робочої поверхні снарядів;

• перевірити дотримання спортсменами встановленої форми одягу та взуття. У кишенях не повинно бути важких предметів, які можуть привести до травми.

В ході заняття:

• в підготовчій частині заняття необхідно забезпечити достатнє розігрівання» тих, хто займається;

• при навчанні вправам суворо дотримуватися правила «від легкого до важкого, від простого до складного». Важкі вправи виконуються по. частинах за допомогою підготовчих вправ;

• враховувати фізичну підготовленість спортсменів та дотримуватися послідовності у підвищенні фізичних навантажень;

• підхід до снаряду та відхід від нього організовувати так, щоб ті, які навчаються, не заважали один одному, не проходили поблизу місць приземлення спортсменів інших відділень;

• не дозволяти виконувати вправи не по завданню керівника, без страховки та допомоги;

• при виконанні усіх вправ на снарядах організувати допомогу та страховку.

Для попередження виникнення мозолів долонь, рекомендується перед заняттями гімнастикою мити руки теплою водою з милом. Після кожного тренування необхідно вимити руки гарячою водою, насухо витерти та після цього втерти в шкіру долонь ланолін, гліцерин або крем «Ідеал».

Щоб попередити намини, бажано надягти на долоні спеціальні накладки з тонкої шкіри.

Характеристики

Список файлов реферата