153422 (734104), страница 3
Текст из файла (страница 3)
1. Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчать, що заняття з фізичного виховання за чинною навчальною програмою для вищих навчальних закладів України недостатньо покращують фізичне здоров’я та фізичну підготовленість студентів. Одним з ефективних напрямків удосконалення системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах є планування величини і спрямованості фізичних навантажень студентів з урахуванням їхніх соматотипів, оскільки соматотип є ознакою, за якою можна прогнозувати резерви функціональних можливостей організму та якісних параметрів фізичної підготовленості. У науково-методичній літературі недостатньо обґрунтовано рекомендації щодо побудови системи фізичного виховання студентів з урахуванням їхніх соматотипів.
2. Результати пошукових досліджень свідчать, що у дівчат 17-19 років рівень фізичного здоров’я, яке оцінювали за відносним показником максимального споживання кисню, зумовлений соматотипом. Найвищі значення відносного показника максимального споживання кисню виявлено у представниць ектоморфного (46,8 мл·хв-1·кг-1) та збалансованого (46,1 мл·хв-1·кг-1) соматотипів. Найнижчі значення відносного показника максимального споживання кисню зареєстровано у представниць ендоморфного (39,4 мл·хв-1·кг-1) та ендоморфно-мезоморфного (42,8 мл·хв-1·кг-1) соматотипів.
3. Анаеробні (лактатні) можливості за абсолютним показником максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у представниць різних соматотипів також суттєво відрізняються. Представниці ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів мають найвищі абсолютні величини максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (1508,8 та 1450,1 кгм·хв-1 відповідно). У дівчат ектоморфного та збалансованого соматотипів виявлені найнижчі абсолютні величини максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (1290,2 та 1273,0 кгм·хв-1 відповідно).
4. За якісними параметрами фізичної підготовленості, визначеними за Державними тестами фізичної підготовленості населення України, представниці ендоморфно-мезоморфного соматотипу переважають дівчат ектоморфного соматотипу у прояві силової витривалості (р < 0,05). Розбіжності у рівні прояву швидкості, витривалості, вибухової сили, спритності, швидкісно-силової витривалості та гнучкості у представниць різних соматотипів статистично не доведені.
5. Заняття за чинною навчальною програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів України упродовж навчального року не сприяють вірогідному зростанню параметрів фізичної підготовленості (швидкості, витривалості, вибухової сили, спритності, швидкісно-силової витривалості, гнучкості і силової витривалості), а також показників фізичного здоров’я (р > 0,05) 17-19-річних дівчат, що свідчить про недостатню її ефективність.
6. Заняття за авторською програмою легкоатлетичного спрямування, що передбачає бігові навантаження із застосуванням безперервного методу з величиною енерговитрат близько 48% від максимально допустимих, вірогідно (р < 0,01) сприяють покращенню фізичного здоров’я дівчат 17-19 років ендоморфного та збалансованого соматотипів, про що свідчить зростання максимального споживання кисню (на 6,4 та 12,4% відповідно) упродовж 28 тижнів від початку занять.
7. Ефективність впливу фізичних тренувань різного спрямування на якісні параметри фізичної підготовленості студенток також обумовлена соматотипом. Зокрема, заняття за авторською програмою ігрового спрямування впродовж навчального року викликали адаптаційні зміни, які сприяли вірогідному зростанню спритності (на 3,7% при p < 0,001) у представниць ектоморфного соматотипу та швидкості (на 4,0% при p < 0,01) й вибухової сили (на 10,0% при p < 0,05) у представниць збалансованого соматотипу. Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 48% від максимально допустимих, сприяли зростанню витривалості у представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів (на 5,4 та 5,9% відповідно при p < 0,05). Заняття за програмою силового спрямування викликали зростання вибухової сили у представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів (на 9,5 та 7,7% відповідно при p < 0,05), швидкісно-силової витривалості у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипів (на 60,7% при p < 0,001 та 16,9% при p < 0,05 відповідно), гнучкості у представниць ектоморфного соматотипу (на 40,0% при p < 0,05), силової витривалості у представниць ектоморфного та збалансованого соматотипу (на 75,8 та 44,0% відповідно при p < 0,05).
8. Фізичні навантаження за авторською програмою легкоатлетичного спрямування, які передбачають бігові навантаження з енерговитратами близько 29% від максимально допустимих, викликають позитивні адаптаційні зміни біоелектричної активності серця, що проявляється збільшенням інтервалу R-R у представниць ектоморфного та ендоморфного соматотипів (на 4,9 та 5,1% відповідно при p < 0,05), ендоморфно-мезоморфного та збалансованого соматотипів (на 6,7 та 5,8% відповідно при p < 0,01). Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з енерговитратами бігових навантажень близько 48% від максимально допустимих у представниць ектоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів сприяють збільшенню інтервалу R-R (на 6,0 та 6,2% відповідно при p < 0,01). У представниць ендоморфного та збалансованого соматотипів такі навантаження, крім збільшення інтервалу R-R (на 6,2 та 7,4% відповідно при p < 0,01), викликають збільшення інтервалу Q – T (на 7,0 та 5,2% відповідно при р < 0,05) і зменшення вольтажу зубця Р (на 11,8 та 13,0% відповідно при р < 0,05).
9. Адаптаційні зміни системи зовнішнього дихання у представниць різних соматотипів у наслідок застосування програми легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 29% від максимально допустимих, проявилися підвищенням життєвої ємності легень у представниць ендоморфно-мезоморфного соматотипу (на 11,1% при p < 0,05). Заняття за програмою легкоатлетичного спрямування з біговими навантаженнями, енерговитрати яких становлять близько 48% від максимально допустимих, також сприяють підвищенню життєвої ємності легень у представниць ектоморфного, ендоморфного та ендоморфно-мезоморфного соматотипів (на 12,9; 15,2 та 14,3% відповідно при p < 0,01). Крім того, у дівчат ендоморфно-мезоморфного соматотипу такі навантаження збільшили потужність форсованого вдиху (на 10,5% при p < 0,01).
10. Заняття за програмами легкоатлетичного спрямування, які включають бігові навантаження з енерговитратами близько 29 і 48% від максимально допустимих, сприяють зменшенню (з 8,6 до 5,2% та з 8,6 до 2,8% відповідно) кількості осіб з підвищенням діастолічного тиску як реакцією на дозовані фізичні навантаження. Разом з тим заняття за програмою силового спрямування збільшують кількість осіб з підвищенням діастолічного тиску у відповідь на стандартні фізичні навантаження (з 5,5 до 22,2%). Тому при роботі з жінками необхідно обмежувати кількість фізичних навантажень силового спрямування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Фурман Ю.М., Мірошніченко В.М. Порівняльна характеристика аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму дівчат з різним соматотипом (17 – 19 років) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова – Х., 2004. – №7. – С. 65-71.
2. Мірошніченко В.М. Залежність прояву фізичних якостей від аеробної та анаеробної продуктивності організму дівчат (17–19) років із різним соматотипом // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. – Луцьк, 2005. – С. 312-313.
3. Мірошніченко В.М. Вплив занять з фізичного виховання за програмою Міністерства освіти і науки на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність дівчат з різним соматотипом // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. 10. – Т.4. – С. 331-335.
4. Фурман Ю.М., Мірошніченко В.М. Вплив бігових оздоровчих тренувань на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму дівчат 17 – 19 років з різним соматотипом // Вісник морфології. – 2006. – Т.12(2). – С. 181-182.
5. Фурман Ю.М., Мірошніченко В.М. Вплив занять з фізичного виховання на показники біоелектричної активності серця дівчат 17–19 років з різними соматотипами // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. – Вінниця, 2006. – С. 537-542.
6. Мірошніченко В.М. Можливості вдосконалення фізичного здоров’я та якісних параметрів рухової діяльності у жінок постпубертатного періоду онтогенезу фізичними тренуваннями різного спрямування // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2007. – Вип. 11. – Т.1. – С. 153-157.
7. Мірошніченко В.М. Фізіологічні аспекти оздоровчого бігу // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2003. – С. 19-20.
8. Мірошніченко В.М. Особливості аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму дівчат 17 – 19 років з різним соматотипом // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2004. – С. 33-35.
9. Мірошніченко В.М. Характеристика рівня фізичних якостей студенток (17 – 19 років) з різним соматотипом // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2005. – С. 157-158.
11. Фурман Ю.М., Мірошніченко В.М. Характеристика фізичного здоров’я дівчат різного соматотипу в постпубертатний період розвитку // Фізіологічний журнал, 2006. – Т.52. – № 2. – С. 156-157.
10. Мірошніченко В.М., Лозовик М.П. Вдосконалення аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму дівчат різного соматотипу фізичними навантаженнями // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: зб. наук. пр. – Вінниця, 2007. – С. 54-56.
АНОТАЦІЇ
Мірошніченко В.М. Застосування фізичних тренувань різного спрямування для вдосконалення фізичного здоров’я дівчат з урахуванням соматотипу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2008.
У дисертаційній роботі вирішується проблема підвищення рівня фізичного здоров’я дівчат 17-19 років засобами фізичного виховання з урахуванням соматотипу. Виявлені особливості прояву аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму та якісних параметрів фізичної підготовленості дозволили оцінити рівень функціональних можливостей дівчат різних соматотипів. Аналіз впливу оздоровчих фізичних тренувань різного спрямування на аеробну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму, якісні параметри фізичної підготовленості та функціональний стан кардіореспіраторної системи представниць різних соматотипів дозволив виявити ефективні режими тренувань, які відповідають індивідуальним особливостям організму. Встановлено, що більші можливості вдосконалювати аеробну продуктивність, а відтак і фізичне здоров’я, мають представниці збалансованого та ендоморфного соматотипів. Удосконалення якісних параметрів фізичної підготовленості обумовлене спрямуванням оздоровчої програми. Можливості вдосконалювати якісні параметри фізичної підготовленості у представниць різних соматотипів неоднакові.
Ключові слова: фізичне здоров’я, фізична підготовленість, соматотип.
Мирошниченко В.Н. Применение физических тренировок разной направленности для усовершенствования физического здоровья девушек с учётом соматотипа. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Львовский государственный университет физической культуры, Львов, 2008.
В диссертационной работе решается проблема повышения уровня физического здоровья девушек 17-19 лет средствами физического воспитания с учетом соматотипа.
Объектом исследования выступает физическое здоровье девушек 17-19 лет разных соматотипов.
Предметом исследования является влияние физических нагрузок разной направленности на показатели физического здоровья девушек разных соматотипов.
Цель исследования – выявить особенности влияния физических нагрузок разной направленности на показатели физического здоровья.
Задачи исследования:
1. Используя научные источники, проанализировать существующие подходы к решению проблемы совершенствования физического здоровья современной молодёжи.
2. Разработать программы физического воспитания студенток высшего учебного заведения.
3. Определить уровень физического здоровья и физической подготовленности девушек 17-19 лет разных соматотипов.
4. Исследовать эффективность внедрения авторских программ физического воспитания для совершенствования физического здоровья и качественных параметров физической подготовленности девушек разных соматотипов.
Установлено, что уровень аэробной производительности организма выше у представительниц эктоморфного и сбалансированного соматотипов. При этом аэробная производительность у представительниц всех исследованных соматотипов превышает „безопасный уровень здоровья”. Выявлена корреляционная взаимосвязь между массой тела и относительным показателем аэробной производительности. Большие значения массы тела обуславливают более низкий уровень аэробной производительности. Вместе с этим обнаружена прямая корреляционная связь между массой тела и абсолютным показателем анаэробной (лактатной) производительности.
Анализ особенностей воздействия занятий по физическому воспитанию разной направленности на аэробную и анаэробную (лактатную) производительность организма, качественные параметры физической подготовленности и функциональное состояние кардиореспираторной системы девушек разных соматотипов позволил выявить эффективные режимы физических тренировок, которые отвечают индивидуальным особенностям организма. Установлено, что для совершенствования аэробной производительности, а следовательно и физического здоровья, эффективными являются занятия по программе легкоатлетической направленности с беговыми нагрузками, внутренний объем которых составляет около 48% от максимально допустимого. При этом преобладающие возможности совершенствовать физическое здоровье имеют представительницы сбалансированного и эндоморфного соматотипов. Для совершенствования качественных параметров физической подготовленности эффективными являются занятия по программам игровой направленности; легкоатлетической направленности с беговыми нагрузками, внутренний объем которых составляет около 48% от максимально допустимого; силовой направленности. Совершенствование качественных параметров физической подготовленности обусловлено направленностью оздоровительной программы. Возможности совершенствовать качественные параметры физической подготовленности у представительниц разных соматотипов неодинаковые. Совершенствование большинства качественных параметров физической подготовленности не сопровождалось увеличением аэробных и анаэробных (лактатных) возможностей организма. Только прирост выносливости связан с повышением уровня аэробных возможностей. Наиболее тесная корреляционная связь обнаружена между аэробной производительностью и выносливостью.
Занятия по программе легкоатлетической направленности, которые включают беговые нагрузки непрерывным методом в аэробном режиме энергообеспечения, улучшают функциональное состояние системы внешнего дыхания и оказывают положительное влияние на систему кровообращения. Занятия по программе силовой направленности способствуют увеличению числа исследуемых с повышением диастолического давления в ответ на дозированные циклические нагрузки.















