150211 (732640), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У третьому підрозділі четвертого розділу розглянуто динаміку процесів, що відбуваються у РЗГ: зміну в часі концентрацій незбуджених та збуджених атомів і квазімолекул. Параграф 4.3.1 містить рівняння балансу цих концентрацій. Числовий розв’язок та стаціонарні (кінцеві) концентрації цих компонент, які досягаються за характерний час , наведено у параграфі 4.3.2. Розраховано концентрацію квазімолекул як функцію від лазерної накачки. Показано, що вона має максимум і складає не менше 20%-40% в доволі великій області інтенсивності накачки. Четвертий підрозділ четвертого розділу містить опис механізмів нестійкості вихрового руху та його стабілізації у РЗГ. Показано, що експоненціальна нестійкість виникає при утворенні кластерів (параграф 4.4.1), в той час як утворення квазімолекул приводить до стабілізації вихрового руху (параграф 4.4.2) за рахунок різкого збільшення моменту інерції серцевини вихору, згідно співвідношенню

де – початковий момент імпульсу серцевини, – його зміна при утворенні квазімолекул з концентрацією , і – початкова концентрація атомів у РЗГ. Хоча зменшення кутової швидкості в останньому випадку не є великою, вона може відігравати значну роль поблизу порога спонтанного (флуктуаційного) зародження гідродинамічних вихрів. У п’ятому підрозділі четвертого розділу наведено результати розділу: оцінки параметрів квазімолекул, та вищенаведене пояснення різниці між ефектами об’ємного стоку за рахунок утворення кластерів та утворення квазімолекул.

Наприкінці, у висновках, викладено основні результати дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі досліджено новий клас точних нестаціонарних розв'язків нелінійних рівнянь гідродинаміки для нестисливої рідини з наявністю об'ємних стоків речовини. Такі розв'язки перетворюють на нуль доданки в рівняннях Нав'є-Стокса, що відповідають за опис в'язких ефектів, і тому можуть легко реалізовуватися у природі.

При відмінній від нуля початковій циркуляції гідродинамічної швидкості, вони описують нестійкий, наростаючий з часом рух рідини типу "твердотільного" обертання. Нестійкість (прискорення вихрового руху) виникає за рахунок спільної дії коріолісової та конвективної сил при наявності збіжного радіального потоку, швидкість якого пов'язана рівнянням неперервності з потужністю об'ємного стоку у багатокомпонентній рідині (газі) з можливістю фазових переходів чи градієнтом поздовжньої (вздовж осі вихору) компоненти швидкості. Показано, що така гідродинамічна нестійкість має універсальний характер і може проявлятися у багатьох фізичних системах. В дисертації розглянуто наступні системи:

I. Потужні атмосферні вихори (стік – конденсація водяної пари);

II. Розчин квантових рідин ³Не-⁴Не (стік – мікрокраплі ³Не при розшаруванні розчину);

III. Гаряча ядерна матерія при зіткненні важких ядер (стік – ядерні реакції);

IV. Резонансно-збуджений газ (стік – кластери чи, зародки "збудженої" фази).

Також розглянуто основні механізми стабілізації нестійких вихрів: дисипація, скінченний час існування стоку, утворення квазімолекул.

Для вищенаведених фізичних систем отримано наступні результати:

Знайдено профілі швидкості потужних атмосферних вихрів з урахуванням в'язкості на границі області об'ємного стоку (в області тангенційного розриву швидкості). Розглянуто механізми стабілізації вихрів та стадії їх еволюції: розкрутка, стаціонарний режим обертання та дифузія вихора. Оцінено дисипацію кінетичної енергії вихора за рахунок дрібномасштабної турбулентності, об'ємний стік у хмарі при конденсації водяної пари та характерні часи зародження потужних атмосферних вихрів.

Показано, що докритичні зародки розшарування (домени розпаду), які спонтанно народжуються у перенасиченому розчині ³Не-⁴Не, можуть ставати центрами народження гідродинамічних вихрів. В залежності від умов розпаду розчину всередині доменів, прискорення вихрового "твердотільного" обертання може відбуватися як за експонен-ціальним законом, так і згідно сценарію нелінійної "вибухової" нестійкості. Виникнення і розвиток класичних гідродинамічних вихрів у розчинах ³Не-⁴Не, що розпадаються, приводить до народження системи квантованих вихрів у надплинній компоненті і, як наслідок, до прискорення процесу гетерогенного розпаду (розшарування) розчину, що спостерігається на експерименті, порівняно із гомогенним розпадом.

Передбачена можливість гідродинамічної нестійкості при зіткненнях високозбуджених важких ядер з великими орбітальними моментами. Показано, що нецентральність зіткнень ядер якісно не впливає на механізм розвитку нестійкості. Знайдено точний розв'язок рівнянь Нав'є-Стокса, що відповідає азимутально-несиметричній течії (elliptic flow). Зроблено висновок, що вищеописана гідродинамічна нестійкість може змінювати кінцеві розподіли продуктів ядерних реакцій у фазовому просторі.

Досліджено об'ємний стік за рахунок ядерних реакцій на прикладі анігіляційного механізму випромінювання теплових дилептонів (e⁺e^-, м⁺м^- пар). Знайдено якісно новий ефект, що виникає при врахуванні скінченості розмірів області об'ємного стоку (фаєрболу): перехід за 2р-мезонний поріг, за рахунок чого збільшується вихід дилептонів в області їх малих інваріантних мас (200ч800 МеВ), що спостерігається експериментально. Показано, що вибір конкретної геометричної форми фаєрболу майже не впливає на розподіл теплових дилептонів.

Розглянуто квазімолекули гелію та лужних металів, що складаються із атомів в основному та збудженому станах. Оцінено енергію їх дисоціації, міжатомні рівноважні відстані та час життя. Показано, що вони є метастабільними у стані ¹Р_u. Розраховано рівноважні концентрації квазімолекул у резонансно-збудженому газі (РЗГ) в залежності від лазерної накачки. Знайдено, що утворення квазімолекул може чинити стабілізуючий ефект на вихровий рух у РЗГ, в той час як утворення кластерів чи зародків "збудженої" фази сприяє розвитку гідродинамічної нестійкості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. V.N. Mal’nev and R.A. Naryshkin. Peculiarities of transport phenomena in highly excited gases // Journal of Molecular Liquids. – 2005. – Vol. 120. – Р. 75–78.

2. Е.А. Пашицький, В.М. Мальнєв, Р.О. Наришкін. Гідродинамічні вихори у відкритих системах зі стоками речовини // УФЖ. – 2005. – Т. 50, №6. – С. 568–574.

3. V.N. Malnev and R.A. Naryshkin. Metastable Quasimolecules in Excited Gases // Ukr. J. Phys. – 2005. – Vol. 50, №4. – P. 333–339.

4. D.V. Anchishkin, V.M. Khryapa, R.O. Naryshkin, P.V. Ruuskanen. Annihilation Mechanism of Dilepton Emission from Finite Fireball // Ukr. J. Phys. – 2004. – Vol. 49, №11. – P. 1039–1052.

5. Э.А. Пашицкий, В.Н. Мальнев, Р.А. Нарышкин. О зарождении вихрей в процессе расслоения пересыщенного раствора 3Не-4Не // ФНТ. – 2005. – Vol. 31, №2. – P. 141–147.

6. Е.А. Пашицький, В.М. Мальнєв, Д.В. Анчишкін, Р.О. Наришкін. Гідродинамічна вихорова нестійкість ядерної матерії при зіткненнях високозбуджених важких ядер // Вісник Київського Університету. Cер. фіз.-мат. наук. – 2005. – №1. – C. 371–376.

7. Р.О. Наришкін. Про можливий механізм стабілізації нестійких гідродинамічних вихрів у збуджених газах // Вісник Київського Університету. Cер. фіз.-мат. наук. – 2005. – №2. – C. 440–442.

8. E. Pashitskii, D. Anchishkin, V. Malnev, R. Naryshkin. Possible mechanism of atmospheric vortices development under condensation of water vapor in dense cloud systems // Journal of Molecular Liquids. – 2005. – Vol. 120. – Р. 79–82.

9. V.N. Mal’nev and R.A. Naryshkin. Peculiarities of transport phenomena in highly excited gases // 2nd International Conference PLM MP. Abstracts. – Kyiv, 2003 (September 12-15). – P. 41 (2-9. O.).

10. D. Anchishkin, R. Naryshkin. Pion Annihilation Mechanism Of Dilepton Production In Relativistic Heavy Ion Collisions // Фундаментальные исследования материи в экстремальных состояниях. Cборник статей. – МИФИ, Москва. – 2004. – C. 89–94.

11. E.A. Pashitskii, V.N. Mal’nev and R.A. Naryshkin. Entrainment of superfluid component into “solid body” rotation by Hall-Vinen-Bekarevich-Khalatnikov forces // 3rd International Conference PLM MP. Abstracts. – Kyiv, 2005 (May 27–31). – P. 211 (7-1. O.).

12. V.N. Mal’nev and R.A. Naryshkin. Collision integral of highly excited gas // 3rd International Conference PLM MP. Abstracts. – Kyiv, 2005 (May 27–31). – P. 56 (2-6. O.).

АНОТАЦІЇ

Наришкін Р.О. Гідродинамічна нестійкість вихрового руху в системах з об’ємним стоком речовини. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.02 — теоретична фізика.— Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертація присвячена виникненню, розвитку та стабілізації нестійких гідродинамічних вихрових рухів у нестисливій рідині. Досліджено точні нестаціонарні розв’язки нелінійних рівнянь Нав’є-Стокса в циліндричній та сферичній системі координат. Описано основні механізми нестійкості (за рахунок об’ємного стоку в багатокомпонентних системах з фазовими перетвореннями і вертикальних потоків з ненульовим градієнтом швидкості) та механізми її стабілізації. Загальні результати застосовано до виникнення потужних атмосферних вихрів, до процесу розшарування перенасиченого розчину ³Не-⁴Не, до обертального руху згустку гарячої ядерної матерії, який утворюється при релятивістському зіткненні важких ядер з великими орбітальними моментами та до резонансно-збудженого газу, в якому можуть утворюватися кластери чи квазімолекули, що складаються з атомів в основному і збудженому станах. В цих системах досліджено особливості вихрового руху і розглянуто механізм виникнення об’ємного стоку. В одних випадках нестійкість вихрового руху допомагає пояснити існуючі експериментальні результати чи спостережувані явища, а в інших випадках передбачені нові ефекти, які можна перевірити на досліді.

Ключові слова: вихровий рух, гідродинамічна нестійкість, механізми стабілізації, об’ємний стік, багатокомпонентна система, фазові перетворення, атмосферні вихори, розчин ³Не-⁴Не, гаряча ядерна матерія, резонансно-збуджений газ.

АННОТАЦИЯ

Нарышкин Р.А. Гидродинамическая неустойчивость вихревого движения в системах с объемным стоком вещества. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.02 — теоретическая физика. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

Диссертация посвящена возникновению, развитию и стабилизации неустойчивых гидродинамических вихревых движений в несжимаемой жидкости. Исследованы точные нестационарные решения нелинейных уравнений Навье-Стокса в цилиндрической и сферической системе координат. Описаны основные механизмы неустойчивости (за счет объемного стока в многокомпонентных системах с фазовыми превращениями и вертикальных потоков с ненулевым градиентом скорости) и механизмы ее стабилизации. Общие результаты применены к возникновению мощных атмосферных вихрей, к процессу расслоения пересыщенного раствора ³Не-⁴Не, к вращательному движению сгустка горячей ядерной материи, который образуется при релятивистском столкновении тяжелых ядер с большими орбитальными моментами и к резонансно-возбужденному газу, в котором могут образовываться кластеры или квазимолекулы, состоящие из атомов в основном и возбужденном состояниях. В этих системах исследованы особенности вихревого движения и рассмотрен механизм возникновения объемного стока. В одних случаях неустойчивость вихревого движения помогает объяснить существующие экспериментальные результаты или наблюдаемые явления, а в других случаях предсказаны новые эффекты, которые можно проверить на опыте.

Ключевые слова: вихревое движение, гидродинамическая неустойчивость, механизмы стабилизации, объемный сток, многокомпонентная система, фазовые превращения, атмосферные вихри, раствор ³Не-⁴Не, горячая ядерная материя, резонансно-возбужденный газ.

Характеристики

Список файлов реферата