191-003B (729280), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Схема СФА являє собою мультиплексор, який в залежності від коду логічної умови, що перевіряється, передає на вихід Z₁ значення відповідно¿ ЛУ. При цьому сигнал Z₂ завжди є інверсією сигналу Z₁. Таким чином, отримаємо сл³дуюч³ вирази для Z₁ і Z_­2:

Z₁=X₁ùT₇ùT₈T₉+X₂ùT₇T₈ùT₉+X₃ùT₇T₈T₉+P₁T₇ùT₈ùT₉+P₂T₇ùT₈T₉+P₃T₇T₈ùT₉

Z₂=ùZ₁

або, звівши до заданого базису (4 АБО-Н²), отримаємо

Z₁=ù ù(ù ù(A+B+C+D)+E+F), де

A=ù ù( X₁ùT₇ùT₈T₉)=ù(ùX₁+T₇+T₈+ùT₉)

B=ù ù( X₂ùT₇T₈ùT₉)=ù(ùX₂+T₇+ùT₈+T₉)

C=ù ù( X₃ùT₇T₈T₉)=ù(ùX₃+T₇+ùT₈+ùT₉)

D=ù ù( P₁T₇ùT₈ùT₉)=ù(ùP₁+ùT₇+T₈+T₉)

E=ù ù( P₂T₇ùT₈T₉)=ù(ùP₂+ùT₇+T₈+ùT₉)

F=ù ù( P₃T₇T₈ùT₉)=ù(ùP₃+ùT₇+ùT₈+T₉)

Інформація, що надходить на адресні входи ПЗП формується таким чином: A_i=A_0iZ₁+A_1iZ₂ або, приводячи до заданого базису, отримуємо A_i=ùù(ù(ùA_0i+ùZ₁)+ù(ùA_1i+ùZ₂)).

Синтезуємо тепер схему дешифратора, що формує сигнали м³крооперац³й y_i. Поява одиниці, відповідної кожному Y, відбувається при появі на вході дешифратора коду даного Y, тобто Y_i=T₂^eÙT₃^eÙT₄^еÙT₅^еÙT₆^е, де еÎ{0,1} T⁰=ùT, T¹=T. Або приводячи до заданого базису, отримаємо: Y_i=ù(ù ù(T₂^ùe+T₃^ùe+T₄^ùе+T₅^ùе)+T₆^ùе). Таким чином, схема, що формує сигнал Y з п`ятирозрядного коду виглядає таким чином(мал. 2.4)

T₆^ùe

1 1 1 Y_i

T₂^ùe

Мал. 2.4. Схема формування сигналу Yi.

Враховуючи, що розряд T₂ рівний “1" при формуванні тільки двох сигналів Y₁₈ і Y₂₀, то схему(мал. 2.4) будемо використовувати для формування Y₁, Y₂₀, для яких співпадають молодші чотири розряди та для Y₁₈, для якого молодш³ чотири розряди сп³впадають з кодом порожньо¿ операторно¿ вершини. А для всіх інших Y схему можна спростити (мал.2.5.).

T₆^ùe

1 Y_i

T₃^ùe

Мал.2.5. Спрощена схема формування сигналу Y_i.

Зг³дно з наведеними схемами запишемо формули для вс³х Y_i.

Y₁=ù (ù ù(T₂+T₃+T₄+T₅)+ùT₆)

Y₂= ù(T₃+T₄+ùT₅+T₆)

Y₃= ù(T₃+T₄+ùT₅+ùT₆)

Y₅= ù(T₃+ùT₄+T₅+T₆)

Y₇= ù(T₃+ùT₄+T₅+ùT₆)

Y₈= ù(T₃+ùT₄+ùT₅+T₆)

Y₉= ù(T₃+ùT₄+ùT₅+ùT₆)

Y₁₀=ù(ùT₃+T₄+T₅+T₆)

Сигнали м³крооперац³й y_j отримаємо, об'єднуючи по “або" виходи відповідні операторам Y_i, в яких зустрічається МО y_j. При цьому будемо користуватися таблицею

Таблиця 2.5.

Розпод³л МО за м³кро-

командами

На наступному етапі синтезуємо схеми РАМК і РМК, використовуючи ùRùS тригери. Скористаємося класичним методом синтезу регістрів і заповнимо сл³дуючу таблицю (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6.

Синтез РАМК та РМК

У результат³ отримаºмо сл³дуючу схему для базового елементу РАМК та РМК (мал.2.6).

A_i

1 S TT Q

С² C

R

“Reset” R ùQ

Мал. 2.6. Базовий елемент регістра.

Схема РАМК містить 6 таких елемент³в, а схема РМК - 21. При побудові схеми сигнали ùT₁..ùT₂₁ будемо знімати з ³нверсних виходів елемент³в регістрів. Кількість мікросхем ПЗП визначимо за формулою: N_ПЗП­=]R/3[, де R - розрядн³сть м³крокоманди R=21, N_ПЗП=7. Для зберігання м³кропрограми досить однієї лінійки ПЗП, оскільки Q_ПЗП=8, тобто одна мікросхема розрахована на зберігання 256 трьохб³тових комбінацій, а в нашому випадку потрібно тільки 38. При побудові схеми будемо записувати в РАМК інверсію адреси, а до ПЗП будемо подавати адресу з ³нверсних виходів елемент³в регістра, таким чином, ми заощадимо 6 елементів-³нвертор³в у СФА. З врахуванням вищесказаного побудуємо схему автомата з примусовою адресацією м³крокоманд(мал. 2.7).

Характеристики

Список файлов реферата