144884 (727941), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Видобуті блоки доставляють на каменеобробний завод, де їх розпилюють на плити або виготовляють з них фасонні вироби. Для розшарування блоків застосовують рамні пили з гладкими полотнами, під які підсипають або кварцовий пісок (при виробництві виробів з середньою твердістю), або чавунний дріб (при виробництві облицювальних виробів та каменю бортового з твердих порід). Можуть, як абразивний матеріал, використовуватись і штучні алмази, що дає змогу в 5...10 разів збільшити продуктивність різання, 1 в 3...4 рази скоротити ширину пропилу. Це дає змогу одержувати опоряджувальні плитки з товщиною до 10 мм. У результаті з 1м3 блока можна виготовити 40...45м2 тонких плит, що в 2...3 рази більше, ніж при звичайних методиках розпилювання.
Середні та м'які породи видобувають у кар'єрах за допомогою каменерізальних машин, які мають твердосплавні дискові та ланцюгові пилки (каменерізальні машини Т-13, КМ-ЗА, МКГ-2 та ін.)
Дрібноштучні стінові вироби вирізають потоковим методом. Для цього рейковим шляхом, прокладеним у кар'єрі, рухаються каменерізальні машини з дисковими пилками (ВКМ-2), які виконують горизонтальні та вертикальні пропили. Для середніх і м'яких порід ефективність використання алмазного інструменту падає. Крім машин з дисковими різальними органами застосовують машини типу врубових – із ланцюговими пилками. Крупні блоки ефективно видобувати з застосуванням агрегату ПКБ-40-44.
Для опоряджувальних і облицювальних виробів каменю надають різного характеру поверхні, використовуючи ударну чи абразивну обробку. Абразивна обробка крім розпилювання передбачає також фрезерування, шліфування й полірування. Внаслідок такої обробки можна одержати опоряджувальні і облицювальні вироби різної фактури. Для розпилювання блоків вапняка на підприємствах застосовують станки КСС-15, а порід середньої і підвищеної твердості - СМР-017. Для розрізання заготовок на плити використовують станки СМР-004, КСМ-16М. Фактурну обробку плит здійснюють на станках ШПС-73, або СМР-006. Фасонну обробку каменю при виготовленні підвіконників здійснюють на станках ГФ-50, БКС-2.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление пред-приятиями строительных изделий и конструкций. К.: Вища школа, 1989.
-
Артемьева И.Н. Алюминиевые конструкции. М.: Стройиздат,1985.
-
Артемьева И.Н. Алюминий в строительстве. М.: Стройиздат,1979.
-
Арумбид Ж., Дюрье М. Органические вяжущие и смеси для дорожного строительства. М.: Минавтотранс и автодор., РСФСР,1971.
-
Атаев С.С. Технология индустриального строительства из монолитного бетона. М.:Стройиздат,1989.
-
Баженов Ю.М. Технология бетона. М:Высшая школа,1987.
-
Баженов Ю.М.,Комар А.Г. Технология бетонных и железобетонных изделий . М.:Стройиздат,1984.
-
Байков В.Н.,Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. М.: Стройиздат,1985.
-
Бакка М.Т., Кузьменко О.Х. Видобування природного каменю. 4.2. К.:УСДО,1994.
-
Бастрыкин А.Н. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. М.: Высшая школа,1983.
-
Беленя Е.И. Металлические конструкции . М., Стройиздат, 1986.
-
Беляев Б.И. Применение алюминия и его сплавов в строительстве. М., Стройиздат,1984.
-
Богданов Е.С. Автоматизация и управление процессами сушки древесины. М., Лесная промышленность,1968.
-
Кривенко П.В.,Барановський В.П. та інші. К., Вища школа,1993.
-
Бурлаков Г.С. Технология изделий из легкого бетона. М., высшая школа,1994.
-
Бучок Ю.Ф. Будівельні конструкції. К.: Вища школа,1994.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
